Ухвала

від 29.11.2024 по справі 634/588/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 634/588/23

провадження № 61-13319ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Король Владислав Романович, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ніколенко Андрій Сергійович, про визнання права на частину спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ніколенко А. С. (далі - приватний нотаріус Харківського МНО), про визнання права на частину спільного майна подружжя.

Сахновщинський районний суд Харківської області рішенням від 06 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на частину трактора марки «Беларус-892», 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 06 березня 2024 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України.

02 жовтня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Король В. Р., на ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 червня

2024 року.

Верховний Суд ухвалою від 23 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Роз`яснив заявникові, що неподання у встановлений судом строк доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

24 жовтня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу ухвали Верховного Суду

від 23 жовтня 2024 року.

Копія ухвали суду касаційної інстанції від 23 жовтня 2024 року направлена представнику ОСОБА_1 - адвокату Королю В. Р. через систему «Електронний суд», документ доставлений до електронного кабінету

24 жовтня 2024 року о 23:39:49, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з частиною п`ятою статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Частиною сьомою статті 272 ЦПК України визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

З огляду на отримання представником заявника копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху 24 жовтня 2024 року, останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги було 04 листопада 2024 року.

Тлумачення змісту вказаних норм дає підстави для висновку, що вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху представникові учасника справи вважається врученням ухвали і цій особі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного оскарження з огляду на таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається

ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними (пункт 4 частини другої статті 394 ЦПК України).

У наданий судом строк та на час прийняття ухвали будь-яких матеріалів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник та його представник не надав.

Європейський суд з прав людини зазначив, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка і Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України», заява № 41984/98).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Посилання в касаційній скарзі на недобросовісну та некомпетентну поведінки юриста, який готував апеляційну скаргу, колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

У постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження

№ 14-29цс24) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу».

Отже, під час поновлення пропущеного процесуального строку на вчинення певної процесуальної дії, суд повинен враховувати, що на позивача як ініціатора судового розгляду покладається обов`язок цікавитися перебігом розгляду його справи з метою, зокрема, належного користування своїми процесуальними правами.

У цій справі оскаржувану ухвалу апеляційного суду постановлено судом

11 червня 2024 року, в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу - 12 червня 2024 року, тобто заявник мав об`єктивну можливість знати про результат розгляду справи.

Крім того, ОСОБА_1 як позивач достовірно знав про наявність справи, яку він сам ініціював, проте не вживав заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження, що й призвело до порушення строку на касаційне оскарження ухвали.

Позивач своєчасно не скористався правом на оскарження ухвали апеляційного суду в касаційному порядку, подавши касаційну скаргу до Верховного Суду через систему «Електронний суд» 02 жовтня 2024 року.

Докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду з касаційною скаргою, в матеріалах касаційного провадження відсутні, як і докази, що свідчили б про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання касаційної скарги.

Разом з тим, незважаючи на припинення повноважень адвоката, який представляв інтереси позивача в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості у разі незгоди з ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, оскаржити її до суду касаційної інстанції самостійно.

За таких обставин касаційний суд зобов`язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.

В ухвалі від 17 вересня 2024 року у справі № 372/107/20 (провадження

№ 61-8293ск24) Верховний Суд також виснував про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі з огляду на те, що скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Оскільки ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Король В. Р., не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення, доказів пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин не надав, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за його касаційною скаргою і є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Король Владислав Романович, на ухвалу Харківського апеляційного суду

від 11 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ніколенко Андрій Сергійович, про визнання права на частину спільного майна подружжя.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк