Рішення

від 12.06.2024 по справі 467/451/24

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/451/24

2/467/147/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кірімової Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Поплавської О.В.,

прокурора ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка позовну заяву заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецької ОксаниЄвгенівни в інтересах держави до Арбузинської селищної ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецька О.Є. в інтересах держави звернулася до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до Арбузинської селищної ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42023152050000061 встановлені порушення інтересів держави при розпорядженні землями водного фонду на території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Так, наказом Головного управління Держгеокдастру у Миколаївській області від 20.12.2018 року № 9123/0/14-18-СГ передано у комунальну власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1750, 2050 га в межах території Арбузинської селищної ради.

Рішенням Арбузинської селищної ради від 27.06.2019 року №33 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1 га у власність за рахунок вказаних земель, що підтверджується інформацією селищної ради від 17.01.2024 року №4929/02/23.

Рішенням селищної ради від 12.03.2020 року №56 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 площею 1 га, розташовану в межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 24.07.2020 року внесено відповідний запис за №37538513.

Вважає, що прийняття наказу ГУ Держгеокадастру в області та рішення Арбузинської селищної ради від 12.03.2020 року №56 відбулись із порушенням вимог земельного та водного законодавства.

Так, згідно даних Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру із застуванням шарів "Гідрографія", "Умовна прибережна захисна смуга", до якого органами прокуратури отримано доступ у встановленому законодавством порядку, вказана земельна ділянка безпосередньо накладається на русло річки та її прибережну захисну смугу.

Відповідно до інформацій Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області від 12.02.2024 року та 04.03.2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 накладається на русло водного об`єкта-струмка (малої річки) без назви, що впадає в малу річку Козина басейну річки Південний Буг та його прибережну захисну смугу шириною 25 м.

За даними Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської облдержадміністрації від 16.02.2024 року із наявних картографічних матеріалів вбачається, що зазначена земельна ділянка частково накладається на прибережу захисну смугу балки (річка без назви).

Крім того, проведеним в межах кримінального провадження №42023152050000061, розпочатого 22.01.2024 року за ч.1 ст. 366 КК України, оглядом місця події -земельних ділянок, в тому числі землі з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112, із залученням спеціаліста -геодезиста встановлено, що спірна земельна ділянка частково накладається на водний об`єкт (струмок) та нормативно визначені межі його прибережної захисної смуги. Спірна ділянка в місцях накладення на прибережну захисну смугу має болотисту місцевість.

Згідно плану горизонтальної зйомки, складеного за результатами огляду, земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 накладається на водний об`єкт і його прибережну захисну смугу площею 0,6573 га.

На час прийняття наказу ГУ Держгеокадастру в області від 20.12.2018 року № 9123/0/14-18-СГ законодавцем було розмежовано повноваження органів державної влади з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності, при цьому ГУ Держгеокадастру в області належали повноваження із розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, а до компетенції облдержадміністрацій належали функції із передачі з державної у комунальну власність інших державних земель, зокрема земель водного фонду.

Враховуючи, що частина земельних ділянок, переданих наказом від 20.12.2018 року №9123/0/14-18-СГ з державної у комунальну власність Арбузинської селищної ради, зокрема земля, за рахунок якої утворилась земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112, накладалась на водний об`єкт - (струмок) та його прибережну захисну смугу і знаходилась за межами населеного пункту, то право розпоряджатися такою земельною ділянкою на момент передачі її з державної у комунальну власність за приписами ч.5 ст.122 ЗК України належало до компетенції Миколаївської обласної державної адміністрації.

Пунктом 58 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності з 27.05.2021 року, доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України п.24, яким передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст, право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до цього пункту, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Тобто, з 27.05.2021 року землі водного фонду за межами населених пунктів перейшли у комунальну власність та право розпоряджатися ними перейшло до повноважень відповідних сільських, селищних, міських рад.

За такого, земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:01012 не могла бути передана у приватну власність ОСОБА_2 через законодавчо визначену заборону передачі земель водного фонду та водних об`єктів у власність громадян.

Крім того, відведення у приватну власність земельної ділянки за рахунок земель водного фонду супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення цієї ділянки всупереч вимогам ч.ч.1,2 ст. 20, ст.122 ЗК України.

Враховуючи викладене, вважає, що рішення Арбузинської селищної ради від 12.03.2020 року №56 про надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 суперечить законодавству, оскільки його прийнято із суттєвими порушеннями вимог Земельного та Водного кодексів України, незаконною зміною цільового призначення землі та передачею із комунальної у приватну власність земельної ділянки, надання якої у приватну власність чинним законодавством заборонено.

Посилаючись на викладене, та з метою захисту інтересів держави, прокурор просив усунути перешкоди власнику - територіальній громаді смт. Арбузинка у користуванні та розпорядженні земельною ділянку з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 шляхом визнання незаконним та скасування рішення Арбузинської селищної ради від 12.03.2020 року №56 в частині затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112, розташованої в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області; усунути перешкоди власнику - територіальній громаді смт.Арбузинка у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути на користь територіальної громади смт. Арбузинка в особі Арбузинської селищної ради вищезазначену земельну ділянку; - стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження. На виконання положень ч. 1ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року за заявою заступника керівника Первомайської окружної прокуратури про забезпечення позову у даній справі, накладено арешт на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, у тому числі щодо її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти із вказаною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Прокурор у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник Арбузинської селищної ради в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника селищної ради, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 128).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності та визнання позовних вимог (а.с. 136).

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Суд, вислухавши думку прокурора, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокдастру у Миколаївській області від 20.12.2018 року № 9123/0/14-18-СГ передано у комунальну власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1750, 2050 га в межах території Арбузинської селищної ради (а.с.99).

Рішенням Арбузинської селищної ради від 27.06.2019 року № 33 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності в межах Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 84 зворот).

На підставі рішення Арбузинської селищної ради від 26.06.2019 року № 33 розроблено проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 25-50)

Рішенням Арбузинської селищної ради від 12.03.2020 року №56 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 для ведення особистого селянського господарства, утворену внаслідок поділу земельної ділянки комунальної форми власності за кадастровим номером 4820355100:13:000:0060, розташованої в межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області (а.с.51)

На підставі даного рішення державним реєстратором Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області Костаньяном Є.І. проведено державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 53366815 від 30.07.2020 року, відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.03.2024 року (а.с. 52-53).

Згідно з даними Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру із застуванням шарів "Гідрографія", "Умовна прибережна захисна смуга", до якого органами прокуратури отримано доступ у встановленому законодавством порядку, вказана земельна ділянка безпосередньо накладається на русло річки та її прибережну захисну смугу.

Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області від 12.02.2024 року № 368/10 та 04.03.2024 року № 529/10, земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 частково накладається на русло водного об`єкта-струмка (малої річки) без назви, який протікає в балці без назви та його прибережну захисну смугу шириною 25м. Струмок (мала річка) без назви має довжину орієнтовно 5 км та не обліковується на геопорталі, проте відсутність інформації про водні об`єкти у геопорталі "Водні ресурси України" не означає їх відсутності на місцевості. У руслі даного струмка розташовується ставок площею 11,0520 га. Одним із джерел наповнення ставка є річний стік з площі водозабору струмка. Чинним законодавством України не дозволено ведення особистого селянського господарства у руслах річок та їх прибережних захисних смугах (а.с.56-58).

Згідно з інформацією Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації від 16.02.2024 року, № 323-01-21 земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 площею 1 га, знаходиться за межами населених пунктів Арбузинської селищної територіальної громади, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення. Із наявних картографічних матеріалів вбачається, що зазначена земельна ділянка частково накладається на прибережу захисну смугу балки (річки без назви) (для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів -25 метрів відповідно до ст. 88 Водного кодексу України (а.с.59).

Проведеним в межах кримінального провадження №42023152050000061 за ч. 1 ст. 366 КК України, оглядом місця події, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112, із залученням спеціаліста-геодезиста встановлено, що спірна земельна ділянка частково-накладається на прибережу захисну смугу балки (річки без назви) (для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів -25 метрів. Спірна ділянка в місцях накладення на прибережну захисну смугу має болотисту місцевість (а.с. 60-96,101).

Як видно,спірна земельнаділянка включаєв себеземлі,які відносятьсядо земельводного фонду(прибережназахисна смуга).

Згідно інформації Миколаївської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 року № 05-67/212/5-24, обласна державна адміністрація не погоджувала передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 чи зміну її цільового призначення для ведення особистого селянського господарства (а.с. 97).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Земля, згідно ч. 1 ст.13Конституції України, яка знаходиться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України, які мають особливий правовий режим.

Статтею 19 ЗК України регламентовано, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, до яких відносяться і землі водного фонду.

За ч. 1 ст. 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Відповідно ч. 1 ст. 58 ЗК України, ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Отже, в силу імперативних приписів закону до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Відповідно до ст.ст. 4, 85 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смутами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Приписами ст. 59 ЗК України встановлено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Цією ж статтею встановлено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, для яких їх можуть передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Зокрема, землі водного фонду можуть передаватись в користування лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Чинним законодавством передбачено лише один випадок, коли землі водного фонду можуть передаватись у приватну власність та п`ять випадків, коли їх може бути передано в користування. Разом з тим, передача у приватну власність земель водного фонду для ведення особистого селянського господарства законом взагалі не передбачена.

Стаття 60 ЗК Українивизначає, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженогонаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434 (далі - Порядок), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водоохоронної зони.

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Зазначений висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

У пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що: "заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогамЗемельного кодексу Україниє неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених устатті 59 цього Кодексу(див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц; від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом".

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду з огляду на те, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29)).

Встановивши, що позовні вимоги прокурора направлені на захист права власності територіальної громади на земельну ділянку водного фонду, яка в силу закону за жодних обставин не могла бути набута у приватну власність, суд за таких умов, вважає належним та ефективним способом судового захисту прав власності на землі водного фонду вимогу про повернення земельної ділянки на користь територіальної громади смт. Арбузинка в особі Арбузинської селищної ради такий є негаторний, а не віндикаційний позов, який може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч. 7 ст. 188 ЗК України).

За такого, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 накладається на русло водного об`єкта струмка (малої річки) без назви, що впадає в малу річку Козина басейну річки Південний Буг, - та його прибережну захисну смугу, що відповідно до вимог Земельного кодексу України та Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для усунення перешкод власнику, територіальній громаді с. Арбузинка у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом визнання незаконним і скасування рішення Арбузинської селищної ради від 12.03.2020 року № 56 в частинізатвердження документаціїіз землеустроюта наданняу власність ОСОБА_2 вказаної земельноїділянки площею1га,розташованої вмежах територіїАрбузинської селищноїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобластіта повернення земельної ділянки територіальній громаді в особі Арбузинської селищної ради.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, за загальним правилом цивільні права, зокрема право власності, виникають із правомірних, а не протиправних дій.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

За змістом частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється є також визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частина 3 статті 152 ЗК України).

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Велика Палата Верховного суду у Постанові від 28.09.2022 року, справа № 483/448/20, відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 917/341/19, щодо представництва прокурором інтересів органу місцевого самоврядування, визначивши, що при оскарженні рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочину щодо розпорядження майном прокурор має право звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним майна (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.

Отже, оскільки прокурором оскаржується рішення Арбузинської селищної ради та селищна рада перебуває у процесуальному статусі відповідача, у цій справі встановлено наявність підстав для самостійного звернення прокурора до суду як позивача в інтересах держави.

Отже, належними та допустимими доказами позивачем доведено, що земельна ділянка із кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 площею 1га, що належить ОСОБА_2 , накладається на прибережну захисну смугу малої річки, відноситься до земель водного фонду, а тому за чинним законодавством не може бути передана у приватну власність громадян. Крім того, іншими учасниками справи не надано жодних інших доказів або доводів, які б суперечили наведеному або спростовували їх.

Судом встановлено, що рішенням Арбузинської селищної ради від 12.03.2020 року №56 про надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 суперечить законодавству, оскільки прийнято із суттєвими порушеннями вимог Земельного та Водного кодексів України, незаконною зміною цільового призначення та передачею із комунальної у приватну власність земельної ділянки, надання якої у приватну власність чинним законодавством взагалі заборонено.

Окрім цього, відповідачами подано заяви про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України).

Оскільки відповідачі визнали позов та обставини, зазначені у поданих до суду письмових заявах, з урахуванням того, що обставини, викладені у позовній заяві, не викликають у суду сумнів щодо їх достовірності та добровільності визнання позову, а також того, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що передбачено ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

Судовий збір при поданні позову сплачений Миколаївською обласною прокуратурою згідно платіжної інструкції № 322 від 06.03.2024 року в розмірі 4844,80 грн. (а.с. 88), отже 50 відсотків цієї суми підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Оскільки позов задоволено, інша частина судового збору, сплаченого при поданні позову, а також судовий збір, сплачений при поданні до суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до платіжної інструкції № 359 від 13.03.2024 року в сумі 1211,20 грн.(а.с. 117) відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на користь Миколаївської обласної прокуратури з відповідачів.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецької ОксаниЄвгенівни в інтересах держави до Арбузинської селищної ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, повернення земельної ділянки, задовольнити.

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді смт. Арбузинка у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 шляхом визнання незаконним та скасування рішення Арбузинської селищної ради від 12.03.2020 року № 56 в частині затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112, розташованої в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді смт.Арбузинка у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути на користь територіальної громади смт. Арбузинка в особі Арбузинської селищної ради (код ЄДРПОУ 04376653), земельну ділянку з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 площею 1 га, розташовану в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Стягнути з Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04376653) на користь Миколаївської обласної прокуратури: р/р UA748201720343150001000000340 ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури: р/р UA748201720343150001000000340 ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м.Києва МФО 820172) судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Повернути Миколаївській обласній прокуратурі: р/р UA748201720343150001000000340 ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва МФО 820172 з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заходи забезпеченняпозову увиді накладенняарешту наземельну ділянкуплощею 1га зкадастровим номером4820355100:13:000:0112;заборони органам,які здійснюютьреєстрацію речовихправ нанерухоме майно,здійснювати будь-якіреєстраційні діїщодо земельноїділянки площею1га зкадастровим номером4820355100:13:000:0112,у томучислі щодоїї поділучи об`єднанняз іншимиземельними ділянками;заборони ОСОБА_2 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4820355100:13:000:0112 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, вжиті ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.04.2024 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили, після чого вважаються скасованими.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова