Справа № 591/7009/23
Провадження № 2/591/1086/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання Чмуневич М.О.
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» про визнання дійсним припинення угоди, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ», мотивуючи його тим, що вона з квітня 2023 намагалася розірвати угоду про надання послуг з Інтернет-провайдером.
На початку квітня 2023 року вона звернулася до офісу Інтернет-провайдера у АДРЕСА_1 з метою розірвання угоди про надання послуг інтернету. ОСОБА_2 спочатку вимагала доручення від її матері, так як договір був укладений саме нею. Її мати знаходилась на той час у м. Макіївка Донецької області, сполучення з якою припинено з початком повномасштабних воєнних дій, з 23 лютого 2022 року.
Але користуючись додатком Viber, її мати змогла вислати їй доручення на своє ім`я і вона, звернувшись ще раз до офісу Інтернет-Провайдера, отримала відповідь від менеджера ОСОБА_3 , що розірвати угоду вона може лише звернувшись за електронною адресою відповідача у м. Київ і ніяк інакше.
11 квітня 2023 року вона написала електронний лист з проханням розірвати абонентську угоду з 01 травня 2023 року. У додатку вона відправила доручення від своєї матері, ОСОБА_4
З 01 травня вона інтернетом не користувалася, але рахунки через додаток Viber продовжували надходити, тому вона знову змушена була звернутися до офісу відповідача у м. Суми 17 липня 2023 року.
ОСОБА_2 та інші співробітники офісу повідомили їй, що абонентська угода досі не розірвана, більш того, вони повідомили, що вона повинна заповнити заяву в анкеті та видали їй бланк анкети, хоча у квітні ніяких анкет їй не давали та про їх заповнення навіть й гадки не було. Менеджер ОСОБА_3 навіть багаторазово повторювала, що розірвати угоду можна лише через електронну пошту і ніяк інакше, мова про заповнення анкет у квітні не йшла взагалі.
Звертає увагу на те, що, окрім того, менеджер ОСОБА_3 17 липня 2023 року вимагала від неї ще й нотаріально завірену довіреність від її матері. Позивачка була настільки обурена цим нахабством, що мусила підвищити голос. Донецька область - тимчасово окупована, та належить так званої ДНР. Ніяких нотаріусів, які б діяли від імені України там немає з 2014 року.
До того ж, мова йде не про найважливіше питання, як то свідоцтво про народження, тощо, а про відмову від послуг відповідача.
Враховуючи вищевказані обставини, вона дійшла до висновку, що її, як абонента, «водять за нос» з комерційною метою, тобто вимагають гроші за послуги, якими вона з 01 травня 2023 року не користується, та від яких вона відмовилась ще 11 квітня 2023 року.
До того ж, у відповідь на її бажання розірвати угоду відповідач не надіслав їй анкету. Лише після її скарги про припинення висилання рахунків відповідач 19 липня 2023 року надіслав електронний лист з «оновленими умовами» розірвання угоди. ОСОБА_5 в цьому листі вказує, що заява-відмова - відсутня, натякаючи на заяву, як окремого документа.
Усі електронні листи і є письмові заяви на сьогодні. Те, що відповідач вигадує нові умови розірвання угоди вказує на намагання продовжити дію цієї угоди та отримати гроші за інтернет по відсутньому трафіку.
Тому не важко дійти до висновку, що нього, як абонента просто «водили за ніс» з комерційною метою.
Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати дійсним припинення угоди з 01 травня 2023 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачці строк для усунення недоліків.06 вересня 2023 року від позивачки надійшла заява на виконання ухвали суду від 22 серпня 2023 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2023 року відкрите провадження у вказаній справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 11 жовтня 2023 року, о 09 год.30 хв.
09 жовтня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що з позовними вимогами не згоден, зважаючи на наступні обставини.
Договірні відносини з ТОВ «Воля-кабель» за протоколом замовлених послуг та обладнання № 900041230, абонент ОСОБА_4 , за адресою: , АДРЕСА_2 , про який вказує у своєму позові ОСОБА_1 , розірвано.
На підставу зазначеного факту, відповідач у додатках до свого відзиву, надає Довідку за вих. № 173 від 03 жовтня 2023 року про розірвання договірних відносин за протоколом замовлених послуг та обладнання № 900041230.
За змістом протоколу замовлених послуг та обладнання № 900041230, копію якого додано позивачем до позовної заяви, встановлюється, що абонентом (споживачем) є ОСОБА_4 , натомість позивачем по справі виступає громадянка ОСОБА_1 .
Однак, у справі яка розглядається позивач ОСОБА_1 взагалі не пояснює, в чому полягає порушення саме її прав як позивача.
Натомість споживачем (абонентом) в даній справі виступає не позивач ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 - проте, документи які б засвідчували право позивача ОСОБА_1 представляти споживача (абонента) ОСОБА_4 в суді в матеріалах справи відсутні.
Посилаючись на вказане, просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної заяви в повному обсязі (а.с.33-36).
11 жовтня 2023 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 13 листопада 2023 року, 15 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою позивачки.
09 листопада 2023 року від позивачки надійшла відповідь на відзив (а.с.61-75).
Згідно розпорядження Зарічного районного суду м. Суми від 14 листопада 2023 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з перебуванням судді Северинової А.С. на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, вказана справа передана у провадження судді Сидоренко А.П.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2023 року справа прийнята до провадження суддею Сидоренко А.П. та призначене підготовче засідання 24 січня 2024 року о 09 год. 30 хв.
24 січня 2024 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 11 березня 2024 року, 14 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою позивачки.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу для розгляду по суті 03 червня 2024 року о 16 год. 00 хв.
В зазначеному судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи сповіщений судом належним чином.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2016 року між ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» та ОСОБА_6 укладено договір на надання послуг доступу до Інтернет у виді протоколу замовленихпослуг таобладнання №900041230 (а.с. 18).
З заяви від 21 березня 2023 року вбачається, що ОСОБА_4 , звертаючись до компанії «ВОЛЯ», зазначає, що вона доручає домовленості згідно з абонентським договором №900041230 своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 4).
11 квітня 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася по електронній адресі до відповідача із заявою, в якій зазначала про своє бажання розірвати абонентську угоду згідно договору №900041230, починаючи з наступного місяця, 01 травня 2023 року. Зазначає, що у додатку йде лист-дорученість від її матері, яка доручає всі домовленості на ім`я своєї доньки, ОСОБА_1 , яка мешкає за тією ж адресою, що й вказана у вищевказаному договорі: АДРЕСА_3 (а.с.2).
На запит ОСОБА_1 за № 96376491 з теми «Розірвання угоди № 900041230» ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» на електронну адресу позивачки надано відповідь про те, що інформацію передано і впродовж декількох днів передзвонить менеджер компанії (а.с.4).
19 липня 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася по електронній адресі до відповідача листом, в якому зазначила, що змушена справу про розірвання угоди #900041230 передати до суду.
Починаючи з квітня 2023 року вона не змогла припинити дію договору про надання послуг компанії Воля, хоча згідно з законодавством про права споживача заяви з боку клієнта/споживача є достатнім для розірвання угоди.
У квітні місяці менеджер Анастасія (офіс м.Суми) відмовила їй у прийнятті заяви про припинення угоди, аргументуючись тим, що заяву вона повинна писати лише в електронному вигляді в адрес компанії Воля, до головного офісу м. Київ, а зробити це у м. Суми неможливо. Ел. адресу вона їй дала особисто.
Вона зробила як вона сказала, й 11 квітня нею була написана заява про розірвання угоди #900041230, починаючи з 01 травня 2023 року, та надіслано на ел.адресу разом з дорученістю від її матері.
З 01.05.2023 послугами компанії Воля не користується. Це легко перевірити, дивлячись на відсутній трафік з її боку. Але на її номер телефону по мессенджеру ViЬег й досі надходять повідомлення про сплату рахунків, хоча ніяких рахунків вже давно не повинно бути.
До того ж, консультанти компанії Воля, яка знаходиться у м. Суми, а зокрема менеджер ОСОБА_3 у квітні та вчора, 17 липня 2023 року, всупереч закону та з порушенням законодавства, скривдячи Конституцію України у воєнний час, вимагає дорученість від її матері з нотаріальним завіренням, що є просто неможливим та викликає підозру у колаборантстві з окупантами.
Її мати, ОСОБА_4 , знаходилась з початку 2022 у місті Макіївка Донецької обл., територія якого з 2014 року належить так званої ДНР. Залізничого, авто- та авіатранспортного, поштового сполучення немає частково з того часу та повністю - з початку війни, з 23 лютого 2022 року. До того ж, нотаріусів, які діють від імені України, там також немає. Вона вже багато разів про це казала, що навіть спонукало її на підвищення голосу, та викликало перехвилювання її емоціонального стану, що шкодить її здоров`ю, бо вона хвора людина й вона так розуміє, що люди цим користуються.
До того ж угода є непримусовою, це - розірвання угоди з провайдером, з компанією, яка надає послуги за бажанням клієнтів.
Натомість, виникає підозра, що компанія просто перевищує свої повноваження.
Просить припинити висилання рахунків. Вона повністю розрахувалась у квітні, заплативши залишок 111 грн. (а.с.5).
19 липня 2023 року ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» на електронну адресу позивачки надало відповідь про те, що при підписанні договору клієнт повинен був ознайомитися з Правилами надання і отримання телекомунікаційних послуг https://bit.ly/34QfoaN), в яких прописана інформація про правила закриття договору (пункт 6.1), а саме, що договір може бути закрити лише на підставі письмової заяви від абонента.
Згідно інформації в базі дані компанії, до центру обслуговування в м Суми звертався не абонент, відповідно правил з не абонентом договір не може бути розірваний. Також щодо звернення від 11-04-2023 на електронну пошту надійшла заява про призначення довіреної особи. Заява відмови в даному листі відсутня.
Бланк заяви для розірвання договору знаходиться у вкладеному файлі (а.с.6).
З довідки ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» від 03 жовтня 2023 року № 173 вбачається, що договірні відносини між ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» за протоколом замовлених послуг та обладнання № 900041230, абонент ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_4 розірвано (а.с.38).
Відповідно достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно доч.1ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За загальним правилом, передбаченим частиною першою, третьоюстатті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно зістаттею 654ЦК Українизмінаабо розірваннядоговору вчиняєтьсяв такійсамій формі,що йдоговір,що змінюєтьсяабо розривається,якщо іншене встановленодоговором абозаконом чине випливаєіз звичаївділового обороту.
Згідно зістаттею 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей599-601,604-609 ЦК України, зобов`язання припиняються внаслідок: виконанням, проведеним належним чином; за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного; зарахуванням зустрічних однорідних вимог; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі: неможливістю його виконання; смертю фізичної особи; ліквідацією юридичної особи.
Відповідно достатті 901 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Статтею 907 ЦК Українипередбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
У відповідності до п. 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, договір про надання послуг (далі - договір) - правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов`язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором);
З обставин встановлених під час судового розгляду вбачається, що між ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» та ОСОБА_4 наявні договірні відносини щодо надання телекомунікаційних послуг, які виникли на підставі Протоколу замовлених послуг та обладнання № 900041230 від 30 жовтня 2016 року (а.с.18).
Відомості, які б вказували нате, що позивачка є споживачем телекомунікаційних послуг, які надаються відповідачем, не встановлені.
Статтею 244 ЦК Українивизначено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За нормамич.1ст.245ЦК Україниформа довіреностіповинна відповідатиформі,в якійвідповідно дозакону маєвчинятися правочин.
Під час судового розгляду не встановлено обставин, які б вказували на те, що сторона договірних правовідносин з відповідачем ОСОБА_4 надала довіреність на представництво її інтересів на ім`я позивачки у взаємовідносинах з ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ», а передана за допомогою інтернет-застосунку заява ОСОБА_4 від 21 березня 2023 року не відповідає вимогам законодавства, а також не містить визначення обсягу повноважень, які доручаються довіреній особі.
Крім того, позивачкою не наведено та не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, які б вказували на необхідність припинення спірної угоди, що передбачено законом або договором.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55,124 КонституціїУкраїнитастатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положенняКонституції Українита Конвенції мають вищу юридичну силу (статті8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.
Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
Згідностатті 16 ЦК Українизахист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої та другоїстатті 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Аналіз частини другоїстатті 14 ЦК Українисвідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
Згідно вказаних норма законодавства слід зробити висновок, що не є ефективним способом захисту вимога про визнання дійсним припинення угоди з певної дати, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
З огляду на вказане, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» про визнання дійсним припинення угоди відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рейгана Рональда, буд. 24, пов. 2, прим. 14, код ЄДРПОУ 30777913.
Повне судове рішення виготовлене 12 червня 2024 року.
Суддя А.П.Сидоренко
Суд | Зарічний районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119674905 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Зарічний районний суд м.Сум
Сидоренко А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні