Номер провадження: 22-ц/813/2875/24
Справа № 498/904/22
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н.С.
Доповідач Кострицький В. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Пухи А.М.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Чернецької Н.С., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
27 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в якому вона просить в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частку «Магазину по продажу харчових та промислових товарів», який згідно технічної документації складається з літ. «Б» - магазин загально (допоміжна) площею 55,6 кв.м., літ. «б» - прибудова, площею 10,9 кв.м., літ. «В» - навіс площею 17,9 кв.м., літ. «Г» - вбиральна площею 1,0 кв.м., №1 огорожа, №2 хвіртка, І вимощення, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Та в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер №5121680800:01:003:0258 площею 3,5699 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Великоплосківська сільська рада, Роздільнянський (колишній Великомихайлівський) район, Одеська область.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задоволено.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що на підставі з`ясованих обставин викладених у позовній заяві, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, зважаючи на презумпцію рівності часток подружжя у спільному майні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2023 року.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є необ`єктивним, необґрунтованим та винесеним з грубим порушенням матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд не вислухав доводів на його користь та прийняв рішення, між ним та позивачем була домовленість про поділ спільного нажитого ними майна, відповідач залишив позивачу власний будинок, який отримав під час шлюбу в порядку спадкування та інший магазин, але позивачу цього було мало і вона звернулася до суду, щоб забрати вказане майно, яке за домовленості з позивачем апелянт залишив собі.
Зазначає, що справу суд по суті не слухав, останній раз судом було повідомлено про слухання справи 21 серпня 2023 року на 14 годину, після цього повідомлень про призначення судових засідань не отримував , а через деякий час стало відомо, що 11 вересня 2023 року позовні вимоги позивача були задоволені.
Крім того вказує, що зі слів позивача йому стало відомо, що позовну заяву про поділ майна їй готував адвокат Чернецький В., який являється чоловіком судді Великомихайлівського районного суду Чернецької Н.С.
Вважає, що розглядаючи позов ОСОБА_1 у діях судді вбачається потенційний конфлікт інтересів, тому суддя не мала права розглядати справу, а повинна була заявити згідно чинного законодавства самовідвід, та вирішити питання про направлення справи до іншого суду.
Позиція учасників у справі.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2023 року - залишити без змін.
В обґрунтування відзиву зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та за змістом є лише незгодою скаржника з рішенням суду першої інстанції.
Вказує, що апеляційна скарга не містить належних та достовірних доказів, які б вказували на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Щодо явки сторін.
В судове засідання з`явився апелянт та надав суду свої пояснення. Інші сторони до суду не з`явились хоча належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що не заважає розгяду справи у відповідності до вимог ст.372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований 08 липня 1997 року виконавчим комітетом Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, актовий запис № 07, та розірваний згідно заочного рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, накопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.
Згідно п. 22 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Матеріалами справи встановлено обсяг та вартість спільно нажитого майна, наявного під час припинення спільного ведення господарства, зокрема:
- земельна ділянка площею 3,5699 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Великоплосківської сільської ради Роздільнянського ( Великомихайлівського) району Одеської області, кадастровий номер 5121680800:01:003:0258 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , право власності зареєстровано 26.09.2016 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 318494893 від 22.12.2022 року.
- магазин по продажу харчових та промислових товарів, який згідно технічної документації складається з літ. «Б» - магазин загально (допоміжна) площею 55,6 кв.м., літ. «б» - прибудова, площею 10,9 кв.м., літ. «В» - навіс площею 17,9 кв.м., літ. «Г» - вбиральна площею 1,0 кв.м., №1 огорожа, №2 хвіртка, І вимощення, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , право власності зареєстровано 11.02.2015 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 318447927 від 22.12.2022 року.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Тобто судом встановлено, що земельна ділянка площею 3,5699 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Великоплосківської сільської ради Роздільнянського ( Великомихайлівського) району Одеської області, кадастровий номер 5121680800:01:003:0258 та магазин по продажу харчових та промислових товарів розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем придбано та зареєстровано під час перебування у шлюбі з позивачем.
Неповнолітніх дітей сторони не мають.
В матеріалах справи наявний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки наданий товариством з обмеженою відповідальністю « Імперіал -777» від 30.10.2022 року, з якого вбачається, що вартість спірної земельної ділянки площею 3,5699 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Великоплосківської сільської ради Роздільнянського (Великомихайлівського) району Одеської області, кадастровий номер 5121680800:01:003:0258 складає 75946,00 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку ринкової вартості магазину по продажу харчових та промислових товарів наданий товариством з обмеженою відповідальністю « Імперіал -777» від 30.10.2022 року, з якого вбачається, що вартість спірного магазину по продажу харчових та промислових товарів, який згідно технічної документації складається з літ. «Б» - магазин загальної (допоміжна) площею 55,6 кв.м., літ. «б» - прибудова, площею 10,9 кв.м., літ. «В» - навіс площею 17,9 кв.м., літ. «Г» - вбиральна площею 1,0 кв.м., №1 огорожа, №2 хвіртка, І вимощення, розташований за адресою: АДРЕСА_1 складає 1176483, 00 грн.
За таких обставин, апеляційний суд вважає доведеним, що земельна ділянка площею 3,5699 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Великоплосківської сільської ради Роздільнянського (Великомихайлівського) району Одеської області та магазин по продажу харчових та промислових товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю подружжя.
Статтями 68,69 СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
У суду відсутні істотні обставини, які б могли послужити підставою для відступу від рівності часток чоловіка чи жінки у праві спільної сумісної власності.
На підставі з`ясованих обставин викладених у позовній заяві, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, зважаючи на презумпцію рівності часток подружжя у спільному майні, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, та слід визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частку «Магазину по продажу харчових та промислових товарів», який згідно технічної документації складається з літ. «Б» - магазин загально (допоміжна) площею 55,6 кв.м., літ. «б» - прибудова, площею 10,9 кв.м., літ. «В» - навіс площею 17,9 кв.м., літ. «Г» - вбиральна площею 1,0 кв.м., №1 огорожа, №2 хвіртка, І вимощення, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої складає 588241,50 грн. та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку «Магазину по продажу харчових та промислових товарів», який згідно технічної документації складається з літ. «Б» магазин загально (допоміжна) площею 55,6 кв.м., літ. «б» - прибудова, площею 10,9 кв.м., літ. «В» - навіс площею 17,9 кв.м., літ. «Г» - вбиральна площею 1,0 кв.м., №1 огорожа, №2 хвіртка, І вимощення, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої складає 588241,50 грн. Також визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер №5121680800:01:003:0258 площею 3,5699 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Великоплосківська сільська рада, Роздільнянський (колишній Великомихайлівський) район, Одеська область вартість якої складає 37973,00 грн., та визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер №5121680800:01:003:0258 площею 3,5699 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Великоплосківська сільська рада, Роздільнянський (колишній Великомихайлівський) район, Одеська область, вартість якої складає 37973,00 грн..
Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Посилання апелянта на те, що його не повідомили про розгляд справи апеляційний суд відхиляє, з огляду на те, що в матеріалах справи міститься довідка про доставку повідомлення у додатку Viber на мобільний номер 380985339186, яка доставлена 01.09.2023. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що судові засідання неодноразово відкладались саме за клопотанням сторони відповідача, зокрема: 17.01.2023, 20.03.2023 06.06.2023, 20.07.2023, 14.08.2023, 21.08.2023 за клопотанням адвоката Мураховського І.В., та 07.02.2023, 20.03.2023, 27.06.2023 за клопотанням ОСОБА_2 ..
Зазначене свідчить про затягування розгляду справи.
Таким чином, доводи в цій частині апеляційний суд не визнає як підставу для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості розгляду вказаної справи суддею Чернецькою Н.С. є припущенням апелянта, оскільки матеріали справи не містять будь яких відомостей щодо неможливістю неї розгляду вказаною справи.
Щодо посилання апелянта на те, що суд не вислухав доводів апелянта та прийняв рішення є необґрунтованим, оскільки , як вбачається з матеріалів справи судом відкрито провадження по вказаній справі 09 листопада 2022 року, вказану ухвалу апелянт отримав 05.01.2023, в подальшому справа неодноразово відкладалась, проте ОСОБА_2 до судового засідання жодного разу не з`явився, відзив на позовну заяву не надавав.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Наведені в апеляційній скарзі які були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 11 червня 2024 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119676044 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Кострицький В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні