Постанова

від 15.05.2024 по справі 910/8872/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа№ 910/8872/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Логістик»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023

у справі № 910/8872/22 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Горизонт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Логістик»

про стягнення 384 464,85 грн

ВСТАНОВИВ:

02.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Горизонт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Логістик» про примусове стягнення 384 464,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 05.07.2021 був укладений договір транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів, за яким клієнт (позивач) доручає, а експедитор (відповідач) приймає на себе обов`язки за винагороду, за рахунок та від імені Клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів клієнта залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав.

Додатками до Договору були оформлені правовідносини з надання позивачу відповідачем у користування залізничні вагони, серед яких були вагони №№ 58544529, 58552969, 58544511, 58546292, 58552894, 58551599, 58546367, 58545419, 58544495, 58544545.

Утім, відносно вказаних вагонів АТ «Укрзалізниця» своїми розпорядженнями у жовтні 2021 року ввела обмеження на їх використання при здійсненні перевезень, про які позивач дізнався 25.11.2021 при навантаженні та спробі оформити до перевезення надані відповідачем вагони №№ 58544529, 58552969, 58544511, 58546292, 58552894, 58551599, 58546367 по станції Балівка (код станції 455702) та вагони №№ 58545419, 58544495, 58544545 по станції Долинська (код станції 414100) , отримавши в електронній системі оформлення залізничних перевезень АС Клієнт-УЗ повідомлення «Вагон не дозволено приймати на станції УЗ. Прийом до перевезення заборонений.».

У зв`язку із забороною до перевезення вагонів та їх блокуванням позивач вимушений був залучити на договірній основі третю особу (ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС»), яка надала оплатні послуги з розвантаження, повторного завантаження у інші вагони, подачі/збирання та маневровим роботам.

Як зазначав позивач, посилаючись на докази оплати ним рахунків третьої особи, по станції Балівка (код станції 455702) були сплачені грошові кошти у розмірі 223 417,01 грн, які включали в себе вартість послуг з вивантаження та повторного навантаження рухомого складу зерновим вантажем масою 377,8 т на суму 185 932,01 грн з ПДВ та вартість послуги подачі/збирання вагонів локомотивом елеватора на суму 37 485,00 грн з ПДВ.

Крім того, позивач просив повернути залишок передоплати, який залишився у відповідача, у розмірі 94 500,00 грн

Лист-претензію від 20.01.2022 № 199, в якій із посиланням на п. 8.1. Договору позивач просив компенсувати завдані йому витрати у розмірі 223 417,01 грн, відповідач залишив без задоволення, проте у відповіді № 5-06/1499 на претензію 22.02.2022 повідомив позивача про неможливість компенсувати витрати у заявленому позивачем розмірі у зв`язку з відсутністю доказів оплати наданих ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» послуг, і рекомендував для повторного розгляду претензії надати йому підтверджуючі документи про здійснення оплати третій особі за виконані маневрові роботи з вагонами в розмірі 37 485,00 грн з ПДВ та надані послуги з вивантаження/навантаження рухомого складу зерновим вантажем на суму 185 932,01 грн з ПДВ.

30.06.2022 позивач у листі № 357 вказав, що затребувані відповідачем докази були направлені відповідачу в електронній формі, однак не заперечував проти їх доручення до даного листа.

Додатково позивач вимагав протягом 7 банківських днів з моменту отримання даного листа відшкодувати збитки у розмірі 185 932,01 грн (враховуючи часткову сплату відповідачем суми у розмірі 37 485,00 грн) та повернути попередню оплату у розмірі, який залишився по завершенню наданих відповідачем послуг.

Обґрунтовуючи заявлені до відповідача і вимоги, позивач зазначав, що відповідач частково відшкодував витрати позивача у розмірі 37 485,00 грн за послуги подачі/збирання вагонів локомотивом елеватора, однак не відшкодував витрати, пов`язані з оплатою послуг третій особі з вивантаження та повторного навантаження рухомого складу на суму 185 932,01 грн. За твердженням позивача, без задоволення залишилася також вимога про повернення сплаченого авансового платежу у розмірі 94 500,00 грн.

Вважаючи, що відповідач є боржником, який прострочив грошове зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача за загальний період прострочення з 03.02.2022 по 29.08.2022 на суму 185 932,01 грн пені у розмірі 34 639,39 грн,

інфляційні втрати у розмірі 31 078,82 грн,

та 3% річних у розмірі 3 178,67 грн,

а також за загальний період з 19.07.2022 по 29.08.2022 нараховані на суму попередньої оплати у розмірі 94 500,00 грн пені у розмірі 5 436,99 грн,

інфляційні втрати у розмірі 1 039,50 грн,

3% річних у розмірі 326,22 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Денді-Логістик» на користь ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство «Горизонт» 185 932,01 грн на відшкодування збитків, 94 500,00 грн надмірно сплачених коштів, 3 084,75 грн інфляційних втрат, 562,96 грн 3% річних та 4261,20 грн судового збору.

В іншій частині позову (щодо пені) відмовлено.

Установивши, що відповідач, як зобов`язана сторона договору, несе перед клієнтом, як управленою стороною, цивільно-правову відповідальність за належне виконання зобов`язань з організації перевезення вантажу за визначеним та узгодженим з клієнтом маршрутом, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що з моменту отримання письмової вимоги відповідач зобов`язаний компенсувати понесені позивачем витрати в силу ст. 530 ЦК України та п. 8.2. Договору на пізніше 13.08.2022.

Установивши цю обставину, господарський суд також стягнув з відповідача на користь позивача за період прострочення з 14.08.2022 по 29.08.2022 3% річних в сумі 244,51 грн та інфляційні втрати в сумі 2 045,25 грн.

Місцевий господарський суд також з`ясував, що добровільно відповідач не повернув позивачу сплачену ним відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 94 500,00 грн, тому визнав можливим вказану суму стягнути з відповідача, оскільки перевезення не здійснювалось наданими відповідачем вагонами, а також 3% річних у розмірі 318,45 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 039,50 грн за період прострочення з 20.07.2022 по 29.08.2022.

Також суд визнав відсутніми правові підстави для стягнення пені за прострочення відповідачем сплати збитків, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 34 639,39 грн, нарахованої на суму збитків, відмовив.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції та мотивами, якими суд керувався при цьому, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Денді-Логістик», через підсистему «Електронний суд», звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження тієї обставини, що з 25.11.2021 позивач намагався оформити вагони до перевезення та не довів, що АТ «Укрзалізниця» в перевезенні відмовлено.

Також, на переконання скаржника, суд першої інстанції неправильно вирішив справу по суті, тому рішення підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю складу цивільного правопорушення; висновки суду першої інстанції про вину відповідача побудовані на припущеннях, які не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи; матеріалами справи, серед іншого, не доведено обсяг збитків, оскільки неможливо ідентифікувати зміст та обсяг послуг, кількість вагонів, період надання послуг.

Щодо вимоги про стягнення переплати у розмірі 94 500,00 грн, то така вимога, на думку відповідача, є передчасною, оскільки ні в претензії № 199 від 20.01.2022, ні в листі № 357 від 30.06.2022 позивач не вимагав повернути переплату у розмірі 94 500,00 грн; позивачем не виконано умови п. 4.6 Договору та не повернуто відповідачу оригінали актів наданих послуг.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Логістик» у судовій справі № 910/8872/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/8872/22.

15.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 910/8872/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8872/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Логістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 та призначено до розгляду на 03.04.2024.

25.03.2024 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1476/24 від 01.04.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку із знаходженням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, у відрядженні.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 для апеляційного розгляду справи № 910/8872/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 справу № 910/8872/22 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

У судовому засіданні 03.04.2024 оголошено перерву до 15.05.2024.

У судове засідання 15.05.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши доводи апелянта та представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, з липня по листопад 2021 року відповідачем, як експедитором, на підставі Договору від 05.07.2021 надавались позивачу оплатні послуги з транспортно-експедиційного обслуговування перевезень у внутрішньому сполученні. Ця обставина визнається обома сторонами.

Виконання послуг здійснювалося за допомогою належних на праві титульного володіння відповідачем залізничних вагонів за №№ 58544529, 58552969, 58544511, 58546292, 58552894, 58551599, 58546367, 58545419, 58544495, 58544545, які надавалися позивачу на умовах оплати.

За умовами укладеного між сторонами Договору від 05.07.2021 експедитор прийняв на себе зобов`язання за винагороду, за рахунок та від імені клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів клієнта, у тому числі залізничним транспортом.

Відповідно до п. 5.3. Договору, вагони або інші транспортні засоби, що надані клієнту у користування за цим Договором, вважаються такими, що використовуються клієнтом, до моменту їх повного вивантаження вантажоодержувачем.

Відповідно до пункту 2.2.12 та 2.2.14 Договору обов`язок із здійснення навантаження та вивантаження вагонів, наданих у користування, покладається на клієнта.

25.11.2021 клієнтом при навантаженні та спробі оформити до перевезення надані відповідачем вагони №№ 58544529, 58552969, 58544511, 58546292, 58552894, 58551599, 58546367 по станції Балівка (код станції 455702) та вагони №№ 58545419, 58544495, 58544545 по станції Долинська (код станції 414100) в електронній системі оформлення залізничних перевезень АС Клієнт-УЗ отримав повідомлення «Вагон не дозволено приймати на станції УЗ. Прийом до перевезення заборонений.».

Колегія суддів вважає, що відповідальність за неможливість здійснення перевезення наданими експедитором вагонами лежить на експедиторові, тож усі витрати, які понесені клієнтом у зв`язку з неможливістю такого перевезення, включаючи витрати по маневруванню, вивантаженню, навантаженню інших вагонів та очищенню наданих вагонів, не є ризиками клієнта, адже за них відповідає особа, яка надала вагони - експедитор.

Матеріалами справи доведено, що позивачем сплачено грошові кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС», як особи, яка виконала послуги з маневрування, розвантаження заборонених до перевезення вагонів, та очищення і навантаження інших вагонів.

Наявна у справі відповідь відповідача на претензію позивача від 22.02.2022 № 5-06/1499 про відшкодування йому понесених витрат, свідчить, що обставини, з яких у позивача виникли додаткові витрати на загальну суму 223 417,01 грн, відповідачу знайомі, у тому числі обставини про залучення позивачем до розвантаження вагонів ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС», а також неможливість оформлення позивачем перевізних документів на вагони, що надані йому відповідачем за №№ 58544529, 58552969, 58544511, 58546292, 58552894, 58551599, 58546367, 58545419, 58544495, 58544545.

Доводи скаржника про те, що він не несе цивільно-правової відповідальності за дії АТ «Укрзалізниця», колегія суддів відхиляє за неспроможністю, адже в силу умов укладеного між позивачем та відповідачем договору експедитор відповідає за організацію перевезення і за неможливість користування наданими ним для перевезення вагонами хопперами (зерновозами), у тому числі за недогляд.

Колегія суддів вважає, що експедитор, який надав у користування вагони, які заборонені до використання, не вправі отримати плату за таке користування.

Відповідно до частини 1 статті 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитора відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього України.

В силу ч. 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Місцевий господарський суд під час розгляду справи вірно врахував встановлені під час розгляду справи № 910/7035/22 обставини.

У справі № 910/7035/22 встановлено, що 47 вагонів, серед яких вагони №№ 58544529, 58552969, 58544511, 58546292, 58552894, 58551599, 58546367, 58545419, 58544495, 58544545, починаючи з 20.02.2014 і до травня-жовтня 2020 року, перебували у власності компаній резидентів Російської Федерації, тож на них поширювалася, установлена Постановою Кабінету Міністрів України «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» від 30.12.2015 № 1147, заборона та використання на території України.

Та обставина, що вагони №№ 58544529, 58552969, 58544511, 58546292, 58552894, 58551599, 58546367, 58545419, 58544495, 58544545 відповідач орендував в естонської фірми і надав для перевезення позивачу, не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності за збитки, спричинені позивачу, адже відповідач, як боржник у зобов`язанні, відповідає не лише за наявності вини у формі умислу, але й у формі необережності чи недогляду.

Враховуючи встановлені місцевим господарським судом обставини щодо надсилання позивачем на адресу відповідача листа-вимоги № 357 на суму 185 932,01 грн. та повернення надміру сплачених суми коштів, яка була відповідачем залишена без відповіді та задоволення, у відповідача виникло грошове зобов`язання по спливу 7 банківських днів з моменту отримання вимоги. Така вимоги була отримана 14.07.2022.

При цьому доводи відповідача про передчасність такої вимоги спростовуються тим, що обов`язок повернення попередньої плати за користування вагонами виникає у боржника з моменту, коли він повинен був дізнатися про заборону користування цими вагонами на території України.

Зважаючи на те, що при повторному розгляді справи поворот до гіршого заборонений апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню. Викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Логістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 у справі № 910/8872/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 у справі № 910/8872/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8872/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.06.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Кропивна

СуддіЄ.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко