Постанова

від 29.05.2024 по справі 911/3105/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Справа№ 911/3105/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садівницького товариства «Мічурінець»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2024

у справі № 911/3105/17 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом 1. Громадської організації «Садове товариство «Сонячний»,

2. Садівницького товариства «Меркурій»

до Садівницького товариства «Мічурінець»

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2017 у справі № 911/3105/17 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за Громадською організацією «Садове товариство «Сонячний» право власності на 1/3 (одну третину) комплектної трансформаторної підстанції КТП-100/10/0,4 (250 кВа), яка розташована на земельній ділянці площею 0,40 га в селі Новосілки Макарівського району Київської області, що належить на праві колективної власності Громадській організації «Садове товариство «Сонячний»; визнано за Садівницьким товариством «Меркурій» право власності на 1/3 (одну третину) комплектної трансформаторної підстанції КТП-100/10/0,4 (250 кВа), яка розташована на земельній ділянці площею 0,40 га в селі Новосілки Макарівського району Київської області, що належить на праві колективної власності Громадській організації «Садове товариство «Сонячний»; стягнуто з Садівницького товариства «Мічурінець» на користь Громадської організації «Садове товариство «Сонячний» 1600,00 грн судового збору; стягнуто з Садівницького товариства «Мічурінець» на користь Садівницького товариства «Меркурій» 1600,00 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 апеляційну скаргу СТ «Мічурінець» на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2017 у справі № 911/3105/17 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2017 залишено без змін.

12.01.2024 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача у даній справі Садівницького товариства «Мічурінець» надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 911/3105/17. Відповідач просив господарський суд прийняти до розгляду дану заяву та постановити рішення, відповідно до якого відмовити Громадській організації «Садове товариство «Сонячний» та Садівницькому товариству «Меркурій» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В якості нововиявленої обставини відповідач послався на придбання Садівницьким товариством «Мічурінець» за накладною від 04.05.1998 трансформаторну підстанцію КТП10-63кВа, вартістю 7 300,00 грн. Про вказану обставину Садівницьке товариство «Мічурінець» дізналося лише 13.12.2023 з моменту виявлення сином колишнього заступника голови правління Проскурні Віктора Лукича, в квартирі, де проживав його батько, папку з документами садівницького товариства, у якій знаходилась товарна накладна на придбання СТ «Мічурінець» комплектної трансформаторної підстанції КТП 10-63кВа 04.05.1998 за 7300,00 грн.

На переконання заявника СТ «Мічурінець» є тією юридичною особою, якою була придбана КТП, і тому договір про постачання електричної енергії № 176А від 14.09.1998 був укладений енергопостачальною компанією «Київобленерго» саме з СТ «Мічурінець». Відповідач також зазначав, що до 13.12.2023 йому не було відомо про наявність даної накладної, оскільки колишній голова правління помер, а документи в повному обсязі так і не були передані новому правлінню садівницького товариства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024 вказану заяву було залишено без руху.

29.01.2024 до Господарського суду Київської області від Садівницького товариства Мічурінець надійшла заява від 29.01.2024 на виконання вимог ухвали суду від 17.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.02.2024 було прийнято заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2017 р. у справі № 911/3105/17 за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами у даній справі, розгляд заяви призначено на 04.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/3105/17, зокрема, у задоволенні заяви про перегляд рішення від 14.12.2017 за нововиявленими обставинами - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення від 14.12.2017 за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2017 у даній справі набрало законної сили 16.01.2018, а відтак, встановлений п. 1 ч. 2 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України 3-річний строк почав свій перебіг 17.01.2018 і закінчився 16.01.2021, в той час як заява СТ Мічурінець від 11.01.2024 про перегляд рішення суду від 14.12.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами була подана до суду через систему «Електронний суд» лише 11.01.2024, тобто за спливом встановленого п. 1 ч. 2 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України 3-річного строку.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Садівницьке товариство «Мічурінець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2024 та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що трирічний строк встановлений ч. 3 ст. 321 ГПК України почав свій перебіг з 17.01.2018 і закінчився 16.01.2021, тобто в період дії карантинних заходів, відтак, на переконання скаржника, строк для подання заяв про перегляд за нововиявленими обставинами був автоматично продовжений на період дії карантинних заходів.

Також скаржником до апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку із тим, що представник скаржника Чернецька Ганна Миколаївна перебувала на лікарняному у період з 06.03.2024 по 29.03.2024, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.03.2024, тому фактично копію ухвали було отримано лише 03.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 поновлено Садівницькому товариству «Мічурінець» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/3105/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівницького товариства «Мічурінець» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/3105/17 та призначено розгляд апеляційної скарги на 29.05.2024.

15.05.2024 від Громадської організації «Садове товариство «Сонячний» до Північного апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких позивач-1 просив суд залишити апеляційну скаргу СТ «Мічурінець» без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Також позивач-1 просив апеляційний господарський суд стягнути з СТ «Мічурінець» витрати на професійну правничу допомогу адвоката, докази яких та остаточний розмір будуть подані у строки, визначенні законодавством України.

Садівницьке товариство «Меркурій» правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористалось, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подало.

У судове засідання 29.05.2024 з`явились представники позивача-1 та відповідача. Позивач-2 своїх уповноважених представників для участі у судовому засіданні не направив.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 «Пономарьов проти України», сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заслухавши доводи представників апелянта та позивача-1, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом 30-ти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Пунктом 1 частини 2 статті 321 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з урахуванням приписів частини 1 цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2017 у даній справі набрало законної сили 16.01.2018, отже встановлений п. 1 ч. 2 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України 3-річний строк закінчився 16.01.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України, строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Разом з тим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин, дію якого було неодноразово продовжено.

Згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», в т.ч. доповнено розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України пунктом 4 наступного змісту: « 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Разом з тим, надалі Законом України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України викладено в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Тобто норму, на яку посилався скаржник в апеляційній скарзі, законодавцем було виключено, у зв`язку з чим, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо автоматичного продовження строку для подання заяв про перегляд за нововиявленими обставинами на період дії карантинних заходів.

Колегія суддів також зауважує, що наведені заявником обставини виявлення товарної накладної від 04.05.1998 на придбання СТ «Мічурінець» КТП10-63кВа за 7 300,00 грн та дія карантину, не пов`язані із впровадженими обмеженнями.

Разом з тим, згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів звертає увагу заявника на усталену практику Верховного Суду, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №910/9927/13, від 19.02.2019 у справі №910/3600/14, від 11.02.2020 у справі №15/282, від 10.12.2020 у справі №914/2964/13, від 01.04.2021 у справі №910/6260/13, від 14.04.2021 у справі №926/767-б/15, від 20.06.2023 у справі №911/3730/16).

Суд також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010).

Отже, можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України, процесуальним законом виключається. Водночас, наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням.

З огляду викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що, звернувшись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 11.01.2024, тобто за спливом встановленого п. 1 ч. 2 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України 3-річного строку, заявник втратив право на вчинення процесуальної дії з перегляду вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

Висновок суду.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Садівницького товариства «Мічурінець» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/3105/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/3105/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/3105/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.06.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Кропивна

СуддіМ.А. Руденко

М.А. Барсук