Постанова

від 23.05.2024 по справі 910/3087/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2024 р. Справа№ 910/3087/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 23.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 20.03.2024

у справі №910/3087/24 (суддя К.В. Полякова)

за позовом Заступника Генерального прокурора

до 1) Державної служби геології та надр України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Укрторф

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про забезпечення позову у справі № 910/3087/24 відмовлено повністю.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що обраний заявником спосіб забезпечення позову фактично має своїм наслідком втручання у проведення аукціону.

Не погоджуючись із постановленою судом першої інстанції ухвалою, Офіс Генерального прокурора звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються вимоги, аналогічні тим, які викладено в заяві про забезпечення позову. Також скаржник зазначив, що оскільки аукціон проводиться системою електронних торгів, втручання у його хід неможливе; надання Держгеонадрами за результатами аукціону спеціального дозволу на користування надрами не є етапом електронного аукціону, такий спеціальний дозвіл надається у порядку, визначеному ст. 16 КУ про надра, за окремим зверненням переможця аукціону до Держгеонадр. Крім того, апелянт вказав, що заборона Держгеонадрам вчиняти дії щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке знаходиться у Вараському р-ні Рівненської обл., за результатами проведеного 04.01.2024 електронного аукціону щодо лоту №SUE001-UA-2023121545927, ніяким чином не вплине ні на хід, ні на результати аукціону, а отже не є втручанням у його проведення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 апеляційну скаргу у справі №910/3087/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Палій В.В., Тищенко А.І.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відрядженні та перебуванням судді Палія В.В. на підвищенні кваліфікації у Національній школі суддів України, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3087/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024, справу №910/3087/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

02.05.2024 матеріали оскарження ухвали №910/3087/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/3087/24 та призначено судове засідання на 23.05.2024.

У судове засідання 23.05.2024 з`явився прокурор та представник відповідача-2. Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 13.05.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача-1 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-1.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані прокурором та відповідачем-2 пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суд міста Києва перебуває справа №910/3087/24 за позовом Заступника Генерального прокурора до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрторф про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Офісом Генерального прокурора виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища під час виставлення на аукціон та продажу спеціального дозволу на користування надрами для видобування торфу родовища Мак, яке розташоване на території пралісової пам`ятки природи місцевого значення Макове болото.

19.03.2024 від заступника Генерального прокурора через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України вчиняти дії щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке знаходиться у Вараському р-ні Рівненської обл., за результатами проведеного 04.01.2024 електронного аукціону щодо лоту № SUE001-UA-20231215-45927.

Обґрунтовуючи подану заяву, прокурор зазначив, що на підставі заяви ТОВ Артлес Інвест від 09.11.2023 № 09/11-1 4385 наказом Держгеонадр від 14.12.2023 № 645 затверджено перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги), зокрема, згідно з п. 12 додатка 1 родовище Мак у Вараському р-ні Рівненської обл. для видобування торфу.

04.01.2024 Державною службою геології та надр України на електронній платформі Prozorro.Продажі на аукціоні продано спеціальний дозвіл на користування надрами родовища торфу Мак, яке розташоване на території Вараського р-ну Рівненської обл., для видобування торфу, строк дії дозволу - 20 років.

Переможцем аукціону визначено ТОВ Укрторф, з яким Державною службою геології та надр України 01.02.2024 укладено договір № 7/1-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування торфу родовища Мак.

На думку заявника, в разі надання Державною службою геології та надр України переможцю аукціону ТОВ Укрторф спеціального дозволу на користування надрами, останнє зможе розпочати роботи з підготовки родовища до промислової розробки.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, забезпечення позову допускається не лише у разі, коли невжиття таких заходів може істотно ускладненими чи унеможливити виконання рішення суду, а і у разі, якщо невжиття таких заходів унеможливить або ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких звернувся позивач до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому заходи забезпечення позову мають бути адекватними, співмірними та відповідати суті позовних вимог, на забезпечення яких вони вживаються.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.

Частиною 12 статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України вчиняти дії щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке знаходиться у Вараському р-ні Рівненської обл., за результатами проведеного 04.01.2024 електронного аукціону щодо лоту № SUE001-UA-20231215-45927, фактично має своїм наслідком втручання у проведення електронного аукціону.

Враховуючи, що у відповідності до ч. 12 ст. 137 ГПК України існує пряма заборона вживати заходи забезпечення позову спрямовані на втручання у проведення аукціону, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі.

Щодо тверджень апелянта, викладених в апеляційній скарзі про те, що заборона Держгеонадрам вчиняти дії щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке знаходиться у Вараському р-ні Рівненської обл., за результатами проведеного 04.01.2024 електронного аукціону щодо лоту №SUE001-UA-2023121545927, ніяким чином не вплине ні на хід, ні на результати аукціону, а отже не є втручанням у його проведення, колегія суддів зазначає, що попри вказане, викладені прокурором в прохальній частині заяви про забезпечення позову вимоги, в будь-якому випадку, мають на меті втручання у проведення електронного аукціону, на що існує пряма заборона закону.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Вищевикладені обставини справи спростовують решту доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/3087/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Офіс Генерального прокурора .

Матеріали оскарження ухвали №910/3087/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 10.06.2024 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П. та судді Кравчука Г.А.

Головуючий суддяГ.П. Коробенко

СуддіГ.А. Кравчук

О.О. Хрипун