Постанова

від 05.11.2024 по справі 910/3087/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 910/3087/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 05.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Києві апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 15.08.2024 (повний текст складено 29.08.2024)

у справі № 910/3087/24 (суддя К.В. Полякова)

за позовом Заступника Генерального прокурора

до 1) Державної служби геології та надр України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторф"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем

управління та фінансових ризиків"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Рівненська обласна рада

2) Рівненська обласна державна адміністрація (Рівненська обласна військова адміністрація)

3) Філія "Рафалівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

4) Громадська організація "Українське товариство охорони птахів"

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними результатів

електронного аукціону, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду міста в інтересах держави Києва з позовною заявою до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторф" про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон родовища Мак у Вараському районі Рівненської області; визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища Мак, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 04.01.2024; визнання недійсним договору від 01.02.2024 № 7/1-24 купівлі-продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке знаходиться у Вараському районі Рівненської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Офісом Генерального прокурора виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища під час виставлення на аукціон та продажу спеціального дозволу на користування надрами для видобування торфу родовища Мак, яке розташоване на території пралісової пам`ятки природи місцевого значення "Макове болото".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 задоволено заяву Заступника Генерального прокурора про зміну предмету позову та залучення співвідповідача. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків". Прийнято до розгляду заяву Заступника Генерального прокурора про зміну предмету позову, в якій визначені наступні позовні вимоги:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон родовища Мак у Вараському районі Рівненської області;

- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Родовища Мак, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 04.01.2024 року;

- визнати недійсним договір від 01.02.2024 № 7/1-24 купівлі-продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке знаходиться у Вараському районі Рівненської області;

- визнати недійними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Родовища Мак, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 18.03.2024 року.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон родовища Мак у Вараському районі Рівненської області.

Визнано недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Родовища Мак, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 04.01.2024 року;

Визнано недійсним договір від 01.02.2024 № 7/1-24 купівлі-продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке знаходиться у Вараському районі Рівненської області;

Визнано недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Родовища Мак, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 18.03.2024 року.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторф" підлягає стягненню на користь Офісу Генерального прокурора 6056 грн. витрат зі сплати судового збору.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" підлягає стягненню на користь Офісу Генерального прокурора 6056 грн. витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» при звернення з даним позовом до суду як самостійним позивачем та про обґрунтованість доводів прокурора про порушення інтересів держави, відсутність органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а також підставність визначення в якості відповідачів Державної служби геології та надр України та переможців електронного аукціону ТОВ «Укрторф», ТОВ «Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків».

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державна служба геології та надр України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом не було враховано, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачем безпосередньо оскаржуються дії Держгеонадр щодо прийняття рішення про включення родовища МАК до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон, що стосуються здійснення Держгеонадрами управлінських функцій, тобто виникли у сфері публічно-правових відносин, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. На переконання апелянта, оскаржуваний наказ Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 № 645 від 14.12.2023 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон родовища Мак у Вараському районі Рівненської області підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на дотримання Держгеонадрами процедури виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами відповідно до Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 та ст. 16 Кодексу України про надра.

Також апелянт зазначає, що Держгеонадра не володіє інформацією щодо наявності на оспорюваній ділянці надр, меж територій і об`єктів природно - заповідного фонду України, пам`яток археології та іншого. Крім того, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів того, що родовище торфу Мак розташоване в межах пралісової пам`ятки природи місцевого значення "Макове поле».

Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на законодавстві та не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

На переконання прокурора, доводи апелянта про непідсудність господарському суду позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 № 645 є необґрунтованими, оскільки суть порушеного права, характер правовідносин, зміст та юридична природа обставин у цій справі у своїй сукупності свідчать, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Держгеонадр від 14.12.20223 № 645 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електроні торги)» у частині виставлення на аукціон родовища Мак належить розглядати у порядку господарського судочинства.

Щодо доводів апелянта про дотримання ним процедури виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами, визначеної ст. 16 Кодексу України про надра та Порядком проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993, прокурор звертає увагу суду на те, що ні у позовній заяві ні в оскаржуваному рішенні суду не надавалась оцінка обставинам дотримання процедури, оскільки підставою для подання позовної заяви є порушення вимог природоохоронного законодавства ( а не порушення процедури) під час виставлення на електронний аукціон та продажу спеціального дозволу на користування надрами торфового родовища Мак. Господарський суд міста Києва ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з факту накладення родовища Мак на територію об`єкта природно - заповідного фонду (пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Макове болото») та порушення вимог природоохоронного законодавства під час виставлення на електронний аукціон та продажу спеціального дозволу на користування надрами.

Короткий зміст відзиву ТОВ «Укрторф» на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

ТОВ «Укрторф» через систему «Електронний суд» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з її доводами, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/3087/24 законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. ТОВ «Укрторф» зазначає, щодо 01.02.2024 між Держгеонадра та ТОВ «Укрторф» було укладено договір № 7/1-24 купівлі - продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобутку торфу родовища Мак, яке розташоване у Вараському районі Рівненської області. Однак, як стало відомо ТОВ «Укрторф» на підставі листа Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 24.01.2024 № 159/0/05/1-04/24 родовище торфу Мак накладається на пралісову пам`ятку природи, яку передано під охорону землекористувачу - філії «Рафалівське лісове господарство» згідно з охоронним зобов`язанням від Рівненської обласної ради від 17.12.2021 № 442 «Про створення пралісових пам`яток природи місцевого значення» утворено пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Макове болото» площею 259, 8 гектара.

Також ТОВ «УКРТОРФ» зазначає, що йому стало відомо про те, що у 2022 році Указом Президента України від 01.01.2022 року № 74/2022 створено національний природний парк «Пуща Радзівіла» у Сарненському районі; рішенням Рівненської обласної ради від 09.09.2022 року № 556 створено 11 пралісових пам`яток природи місцевого значення у Сарненському та Вараському районах.

Водночас, у пояснювальній записці «Родовище Мак. Торф» до тендерної пропозиції зазначено, що гідрогеологічні умови родовища сприятливі для розроблення родовища відкритим способом. Видобуток торфу буде проводитись з 15 квітня по 15 жовтня.

При видобутку торфу фрезерним способом торфові поклади вичерпуватимуться по всій торфовій площі.

З огляду на те, що родовище торфу Мак накладається на пралісову пам`ятку природи, видобування торфу та проведення будь-яких робіт в зоні розташування пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Макове болото» заборонено. У зв`язку із цим, Держгеонадра не мали права виставляти лот «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Родовище Мак» не мали права.

ТОВ «УКРТОРФ» зазначає, що на момент участі в аукціоні у товариства не виникало жодних сумнівів щодо правомочності дій Держгеонадр. Зазначаючи недостовірну інформацію про лот, Держгеонадра порушив Закон України «Про публічні закупівлі», надав недостовірні дані щодо лоту, чим ввів в оману ТОВ «УКРТОРФ».

Також, листом Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 24.01.2024 року № 159/0/05/1-04/24 повідомлено, що межі пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Макове болото»» в натурі не встановлено, водночас, відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

ТОВ «УКРТОРФ» зазначає, що після перемоги на аукціоні стало відомо про те, що відповідно до наказу Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 18.12.2023 року № 21 затверджено положення про пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Макове болото».

У зв`язку із цим, 15.01.2024 року ТОВ «УКРТОРФ» звернулось до Держгеонадр із вимогою про зняття лота № SUE001-UA-20231215-45921 з продажу родовища Мак, оскільки видобування торфу на території пралісової пам`ятки природи місцевого значення є неможливим, адже призведе до руйнування екосистеми і знищить існування флори та фауни на цій ділянці.

У відповідь на своє звернення ТОВ «УКРТОРФ» отримав відповідь від Держгеонадр від 30.01.2024 року № 556/08/2-24, яким повідомлено, що спори пов`язані з проведенням аукціону вирішуються в судовому порядку. Одночасно у вказаному листі Держгеонадр від 30.01.2024 року № 556/08/2-24 повідомлено про те, що 12.01.2024 року до Держгеонадр надійшов лист Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.01.2024 року № 25/4-17/398-24 (вхідний Держгеонадр від 12.01.2024 року № 19-МД/1-24) з доданим до нього листом Рівненської ОВА від 11.01.2024 року № вих-409/0/01-50/24 з повідомленням про те, що родовище Мак належить до території пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Макове болото» загальною площею 259,8 га, на території Вараського району, відповідно до рішення Рівненської облради від 17.12.2021 року № 442.

Також, у вказаній відповіді Держгеонадр від 30.01.2024 року № 556/08/2-24 повідомлено, що останнім було отримано лист від 16.01.2024 року № 09-96/01 (вхідний Держгеонадр від 16.01.2024 року № 822-ЗА/1-24) Рівненської обласної ради з доданим до нього рішенням від 17.12.2021 року № 442 «Про створення пралісових пам`яток природи місцевого значення».

В подальшому, наказом Держгеонадр від 18.03.2024 року № 125 «Про позбавлення права на отримання спеціального дозволу на користування надрами», відповідно до п. 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 993 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2023 року № 749) у зв`язку з недовнесенням в установлений строк належної до сплати різниці між ціною реалізації лота та гарантійним внеском та вартості геологічної інформації Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТОРФ» (код ЄДРПОУ 45203419), яке за результатами проведення електронних торгів на аукціоні, що відбувся 04.01.2024 року, визнано переможцем аукціону № SUE001-UA-20231215-45921 з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке розташоване на території Володимирецького (Вараського - відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ) району Рівненської області позбавлено ТОВ «УКРТОРФ» права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Узагальнений виклад позицій третіх осіб

Рівненська обласна рада надіслала через підсистему «Електроний суд» пояснення щодо доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 без змін. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, що зазначений позов повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства, Рівненська міська рада зазначає, що судом першої інстанції правильно визначено юрисдикцію, оскільки вказаний спір стосується питання здійснення господарської діяльності. При цьому дотримання відповідачем-1 процедури проведення аукціону, визначеної Порядком проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 не може слугувати підставою (узаконювати) видобування корисних копалин на землях та територіях об`єктів природно - заповідного фонду.

Треті особи 2,-3,-4 не скористалися правом подати письмові пояснення на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання з`явились прокурор, представники відповідача-2, відповідача-3, третьої особи-3.

Представники відповідача-1, відповідача-3, третіх осіб -1, 2, 4 в судове засідання 05.11.2024 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення процесуального документу в електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 08.10.2024 про доставку електронного документа (ухвали суду від 07.10.2024).

Від третьої особи -1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника Рівненської обласної ради за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Вислухавши думку учасників справи щодо можливості розгляду справи у відсутності представників відповідача-1, відповідача-3, третіх осіб -1, 2, 4 які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розпочати розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явились.

Клопотання подані учасникам справи до суду апеляційної інстанції

01.11.2024 через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копію листа ДП «Ліси України» від 28.01.2024 № 910/7591/2.3-2024, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.09.2024 № НВ -7300480172024, копію проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно - заповідного фонду - пралісової пам`ятки природного значення «Макове болото».

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання, яке обґрунтовує тим, що на запит Офісу Генерального прокурора ДП «Ліси України» надано відповідь від 28.10.2024 № 7591/2.3-2024, в якій повідомлено про те, що наразі розроблено землевпорядну документацію щодо встановлення меж пралісової пам`ятки природи «Макове болото» та охоронної зони навколо неї. Такі межі сформовано, відомості внесено до бази державного земельного кадастру. Під час землевпорядних робіт проведено геодезичні роботи щодо перенесення в натуру (на місцевість) межі території природно - заповідного фонду та її охоронної зони. Також ДП «Ліси України» до відповіді було додано копію витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.09.2024 № НВ -7300480172024, який підтверджує інформацію про встановлення меж території пралісової пам`ятки природи «Макове болото» та охоронної зони навколо неї; копію проєкту землеустрою, який погоджено 22.08.2024 Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації щодо організації і встановлення меж території природно - заповідного фонду та його охоронної зони, місце їх розташування, у тому числі у вигляді картографічних зображень та із зазначенням координат. Зазначені документи у сукупності з іншими доказами, що містяться у матеріалах справи № 910/3087/24 підтверджують факт накладення родовища Мак на об`єкт природно - заповідного фонду. Зазначені докази не могли бути надані до суду першої інстанції, оскільки вказаний проєкт землеустрою розроблено та погоджено 22.08.2024, тобто після постановлення рішення у цій справі.

Учасники справи не заперечували проти заявленого прокурором клопотання.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Вислухавши думку учасників справи, колегія приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Рівненської обласної ради від 17.12.2021 № 442 створено пралісову пам`ятку природи місцевого значення "Макове болото" на території Цепцевицького лісництва ДП "Володимирецьке лісове господарство": кв. 55 вид. 26; кв. 56 вид. 11, 12; кв. 57 вид. 12, 13; кв. 58 вид. 18, 22; кв. 62 вид. 10; кв. 63 вид.1; кв. 64 вид. 1, 2; кв. 65 вид. 1, площею 259,8 гектарів.

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 18.12.2023 № 21 затверджено положення про пралісову пам`ятку природи місцевого значення "Макове болото".

Дану пам`ятку природи передано під охорону землекористувачу - філії "Рафалівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (що є правонаступником ДП "Володимирецьке лісове господарство") згідно з охоронним зобов`язанням від 09.01.2024 року.

Поряд із цим, 09.11.2023 до Держгеонадр надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлес Інвест" від 09.11.2023 № 09/11-1 (вхідний Держгеонадр від 09.11.2023 № 248-ПР/1-23) щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) з метою видобування торфу, придатного для виготовлення брикетів родовища Мак, яке розташоване на території Вараського району Рівненської області.

Наказом Держгеонадр від 14.12.2023 № 645 "Про затвердження переліку ділянок надр спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електроні торги)" затверджено перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт, з метою проведення аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

Згідно з п. 12 додатку 1 до цього наказу на торги виставлено родовище Мак у Вараському p-ні Рівненської обл. для видобування торфу.

Програмою робіт з видобування корисних копалин торфу родовища Мак, що є додатком № 13 до вказаного наказу, передбачено підготовку родовища до промислової розробки, зокрема проходка в`їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки, проходження гірничих виробок, спорудження кар`єру (розробка відкритим способом) або проходка вертикальних, похилих стволів, шурфів, будівництво інфраструктури, підземних споруд, шахти (розробка підземним способом), а також промислова розробка родовища (видобування).

У пояснювальній записці до аукціону (розміщена в пакеті аукціонної документації за посиланням: https://sale.ueex.com.ua/auction/SUE001-UA-20231215-45927) зазначено, що Родовище торфу Мак розташоване на території Володимирецького (Вараського - відповідно до постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 № 807-ІХ) району Рівненської області, на відстані 10,0 км на південний схід від смт Володимирець та за 4,0 км на захід від с. Нетреба. Також наведено географічні координати кутових точок родовища Мак, та визначено площу ділянки надр - 261,3 га.

15.12.2023 на офіційному сайті Держгеонадр та 19.12.2023 на офіційному сайті «ProZorro.Продажі» оприлюднено оголошення про проведення 04 січня 2024 об 12 год. аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, що знаходиться на території Володимирецького (Вараського -відповідно до постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 № 807- ІХ) району Рівненської області (реєстраційний номер SUE001-UA-20231215-45927).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрторф" та ТОВ "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" сплатили 03.01.2024 гарантійні внески для участі в аукціоні в розмірі по 1 000 000 грн.

04.01.2024 відбувся аукціон № SUE001-UA-20231215-45927 із продажу спеціального дозволу строком на 20 років на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке розташоване на території Вараського району Рівненської області, в якому взяло участь 7 учасників.

Згідно з протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 04.01.2024 переможцем аукціону стало ТОВ "Укрторф", що запропонувало найвищу цінову пропозицію - 25 000 500 грн.

За результатами аукціону між Держгеонадрами та ТОВ "Укрторф" укладено договір від 01.02.2024 № 7/1-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування торфу родовища Мак.

Наказом Держгеонадр від 18.03.2024 № 125 ТОВ "Укрторф" позбавлено права на отримання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з невнесенням в установлений строк належної до сплати різниці між ціною реалізації лота та гарантійним внеском та вартості геологічної інформації.

18.03.2024 системою сформовано протокол електронного аукціону № SUE001-UA-20231215-45927, відповідно до якого переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків", як учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.

Строк укладення договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами з ТОВ "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" спливав 15.04.2024, однак доказів укладення відповідного договору матеріали справи не містять.

Відповідна інформація містяться за посиланням https://sale.ueex.com.ua/auction/SUE001-UA-20231215-45927 на електронному майданчику ТОВ "Українська енергетична біржа".

Звертаючись з даним позовом до суду першої інстанції, Заступник Генерального прокурора посилається на те, що за результатом опрацювання отриманої від органів державної влади та місцевого самоврядування інформації, встановлено, що всупереч вимогам законодавства про охорону природно - заповідного фонду, Державою службою геології та надр України 04.01.2024 на електронному аукціоні продано спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування торфу родовища Мак, яке розташоване на території пралісової пам`ятки природи місцевого значеня "Макове болото», що у подальшому може призвести до знищення вказаного об`єкту природно - заповідного фонду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторф" до початку розгляду справи по суті спору до суду першої інстанції було подано заяву про визнання позову, в якій зазначено, що з листа Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 24.01.2024 , ТОВ «Укрторф» дізналось про накладення родовища торфу Мак на пралісову пам`ятку природи, у зв`язку із чим зверталося до Державної служби геології та надр України із вимогою про зняття відповідного лоту. Згідно з наказом Держгеонадр від 18.03.2024 № 125 ТОВ «Укрторф» було позбавлено права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

У статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" наведено визначення, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Стаття 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачає, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Частини 2, 5 статті 28 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлюють, що на території пралісових пам`яток природи забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та видалення захаращеності (крім догляду за лінійними об`єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об`єктів транспорту і зв`язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та транспортних засобів оперативних і спеціальних служб). Визначення належності територій до пралісових пам`яток природи здійснюється за спеціальною методикою, яка розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Рівненської обласної ради від 17.12.2021 № 442 створено пралісову пам`ятку природи місцевого значення "Макове болото" на території Цепцевицького лісництва ДП "Володимирецьке лісове господарство": кв. 55 вид. 26; кв. 56 вид. 11, 12; кв. 57 вид. 12, 13; кв. 58 вид. 18, 22; кв. 62 вид. 10; кв. 63 вид.1; кв. 64 вид. 1, 2; кв. 65 вид. 1, площею 259,8 гектарів.

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 18.12.2023 № 21 затверджено положення про пралісову пам`ятку природи місцевого значення "Макове болото".

Разом із цим, наказом Держгеонадр від 14.12.2023 № 645 "Про затвердження переліку ділянок надр спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електроні торги)" виставлено родовище Мак у Вараському p-ні Рівненської обл. на електронні торги з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу.

Обставини щодо накладення родовища Мак на об`єкт природно-заповідного фонду - пралісову пам`ятку природи місцевого значення "Макове болото", підтверджується наявними в матеріалах справи ситуаційним планом родовища Мак, в якому містяться географічні координати кутових точок ділянки надр, картосхемою пралісової пам`ятки природи "Макове болото", викопіюванням з плану лісонасаджень Цепцівського лісництва з визначенням меж пралісової пам`ятки природи та родовища Мак.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

У статті 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Кодексу України про надра державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

У статті 14 Кодексу України про надра зазначено види користування надрами, зокрема, для видобування корисних копалин.

Відповідно до статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у строкове платне користування. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить, зокрема, від 3 до 20 років - зокрема, на видобування корисних копалин.

Згідно з частиною 1 статті 15-1 Кодексу України про надра, якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до пункту 15 частини 2 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів.

За положеннями статті 16 Кодексу України про надра спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів). Надання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим. Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи. Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України. Спеціальний дозвіл на користування надрами за результатами аукціону (електронних торгів) надається відповідним дозвільним органом у порядку, визначеному цим Кодексом, переможцю аукціону (електронних торгів), який має право бути користувачем надр відповідно до частин першої - шостої статті 13 цього Кодексу. Для ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) заявник подає до відповідного дозвільного органу заяву та додаткові матеріали, що включають оглядову карту, ситуаційний план, каталог географічних координат кутових точок, програму робіт, а якщо ділянка надр вже підготовлена для виставлення на аукціон (електронні торги) та інформація про неї розміщена на офіційному веб-сайті дозвільного органу - лише заяву із зазначенням назви такої ділянки.

У пункті 15 частини 2 статті 1 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 993, визначено, що пакет аукціонної документації - документи, що готуються Держгеонадрами та містять відомості про ділянку надр, дозвіл у межах якої виставляється на аукціон (назва та координати, місцезнаходження, загальна інформація про геологічну будову, початкова ціна лота, програма робіт), проект угоди про умови користування надрами.

Як слідує з долучених до пакету аукціонної документації за посиланням: https://sale.ueex.com.ua/auction/SUE001-UA-20231215-45927, площа спірної ділянки надр родовища торфу Мак становить 261,3 га.

Таким чином, надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак мало бути здійснено Державною службою геології та надр України з обов`язковим урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля відповідно до положень частини 1 статті 15-1 Кодексу України про надра, статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Утім, матеріали справи доказів дотримання Державною службою геології та надр України наведених вище норм чинного законодавства не містять.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, наказ Держгеонадр від 14.12.2023 № 645 "Про затвердження переліку ділянок надр спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електроні торги)" в частині виставлення на аукціон родовища Мак у Вараському районі Рівненської області не відповідає вимогам ст. 3, 15-1 Кодексу України про надра, ст. 3, 5, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 3, 5, 7, 8, 9, 9-1, 27, 28 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", унаслідок чого такий наказ у вказаній частині підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Згідно з наведеним у підпункті 4 частини 2 пункту 1 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 993 (далі - Порядок) визначенням, договір купівлі-продажу дозволу - договір, який укладається між Держгеонадрами і переможцем аукціону.

Відповідно до пункту 6 Порядку рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами з урахуванням вимог та строків, передбачених Кодексом України про надра.

Пунктом 38 Порядку передбачено, що спори, пов`язані з проведенням аукціону, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на те, що електронний аукціон із продажу спеціального дозволу на користування надрами Родовища Мак, оформлений протоколами про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 04.01.2024, від 18.03.2024 проведений із порушенням вимог законодавства та суперечить актам цивільного законодавства, суд дійшов висновку визнати результати електронного аукціону недійсними.

Так, при оцінці належності обраного прокурором способу захисту в даній частині позовних вимог судом прийнято до уваги, що в пункті 13 Порядку передбачено, що повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр. Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Згідно пункту 22 Порядку переможцем вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, у випадках, передбачених пунктом 31 цього Порядку, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше.

Відтак, 18.03.2024 системою сформовано протокол електронного аукціону № SUE001-UA-20231215-45927, відповідно до якого переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків", як учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.

Листом від 06.05.2024 № 3051/03-4/2-24 Державна служба геології та надр України у відповідь на лист Офісу Генерального прокурора від 30.04.2024 № 12/1/1-186вих-24 повідомила про відсутність підстав для не виставлення родовища Мак на повторний аукціон, оскільки останній оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся.

Ураховуючи наведені фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність прокурором наявності правових підстав для визнання результатів електронного аукціону із продажу спеціального дозволу на користування надрами Родовища Мак, оформлений протоколами про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 04.01.2024, від 18.03.2024 недійсними задля повного та ефективного захисту порушених прав держави.

Одночасно підлягає визнанню недійсним укладений за наслідками електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Родовища Мак, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 04.01.2024, договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 04.01.2024 № 7/1-24, укладений між Держгеонадрами та ТОВ "Укрторф".

Судом ураховано, що наказом Держгеонадр від 18.03.2024 № 125 ТОВ "Укрторф" позбавлено права на отримання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з невнесенням в установлений строк належної до сплати різниці між ціною реалізації лота та гарантійним внеском та вартості геологічної інформації.

Водночас, дана обставина не спростовує недійсність договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 04.01.2024 № 7/1-24 на момент його укладення між Держгеонадрами та ТОВ "Укрторф".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 суд відзначив, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову про визнання недійсним договору закінчення (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також про прийняття заяви про визнання позову ТОВ "Укрторф".

Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (частина 2 статті 191 ГПК України).

Частина 4 статті 191 ГПК України передбачає, що в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц конкретизувала висновок Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладеного у постанові від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 щодо необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, визначивши, що суд повинен перевірити відсутність такого органу незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Із матеріалів справи слідує, що 23.02.2024 Офіс Генерального прокурора звернувся до ГО "Українське товариство охорони птахів" з листом № 12/1/1-І3 113-24 щодо висловлення позиції з питань стосовно можливості видобування торфу на території пралісової пам`ятки природи та впливу таких робіт на цей об`єкт, а також просив надати копії документів щодо утворення вказаного об`єкту.

ГО "Українське товариство охорони птахів" надано відповідь від 06.03.2024 № 09/03-24 на лист Офісу Генерального прокурора, яка надійшла на електронну пошту та зареєстрована в системі електронного документообігу органів прокуратури України 15.03.2024, із долученими до відповіді копіями документів щодо утворення пралісової пам`ятки природи "Макове болото", а саме: меж та центроїду пропонованої пралісової пам`ятки природи, листа ГО "Українське товариство охорони птахів" від 07.08.2020 № 108/08-20, висновку про належність лісових ділянок ДП "Володимирецьке ЛГ або їх частин до пралісів, квазіпралісів та природних лісів, клопотання щодо створення вказаної пралісової пам`ятки природи та наукового обґрунтування щодо її створення. Як зазначено в листі від 06.03.2024, пралісова пам`ятка природи "Макове болото" має надзвичайно високу природоохоронну та наукову цінність, як місце збереженого найбільшого в Україні суцільного масиву (259,8 га) природних заболочених лісів Полісся, наближених до пралісів, в якому лісостан досяг віку 120-160 років. Видобування торфу, як і будь-які інші види господарської діяльності на території пралісової пам`ятки природи місцевого значення "Макове болото" неможливі та призведуть до повного її знищення, оскільки такі роботи передбачають осушення торфового масиву та звільнення його від деревної рослинності, трав`яного покриву. Відновлення пралісової пам`ятки природи місцевого значення "Макове болото" до первісного стану після проведення робіт з видобування торфу неможливе.

Також до Офісу Генерального прокурора 14.03.2023 поштою надійшов лист Рівненської обласної ради від 08.03.2024 № 06-136/01, у якому зазначено про те, що останньою не вживалися заходи для недопущення проведення робіт з видобування торфу на території пралісової пам`ятки природи місцевого значення "Макове болото". При цьому, виходячи з положень статті 11 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Рівненська обласна рада не є уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду. Натомість, Рівненська обласна рада зверталася стосовно порушеного питання із листом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Відповідно до долученої до вказаного листа Рівненської обласної ради від 08.03.2024 № 06-136/01 копії листа до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Державної служби геології та надр України від 16.01.2024, Управління Служби безпеки України повідомило, що 04.01.2023 Державною службою геології та надр України було проведено аукціон із продажу дозволу на користування надрами - Родовище Мак, розташоване на землях природно-заповідного фонду. Таким чином, у разі видачі переможцю аукціону спеціального дозволу на видобування торфу на "Родовищі Мак" останній фактично не зможе в законний спосіб здійснювати видобуток торфу, у зв`язку з чим створюються передумови до протиправної діяльності, яка може призвести до невідворотного знищення пам`ятки природи місцевого значення.

Листом від 12.01.2024 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України надало Державній службі геології та надр України застереження щодо порушення вимог природоохоронного законодавства в разі розробки родовища Мак, зокрема, статтей 27, 28 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що прокурором дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" при зверненні з даним позовом до суду як самостійним позивачем та встановлено обґрунтованість доводів прокурора про порушення інтересів держави, відсутність органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, а також підставність визначення в якості відповідачів Державної служби геології та надр України та переможців електронного аукціону - ТОВ "Укрторф", ТОВ "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України - змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

На підставі наявних у справі доказів у сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з їх обґрунтованістю та доведеністю в розумінні ст. 76-79 ГПК України

Колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступних підстав.

У статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Поряд із цим, пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно із частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені нормативні положення, не є публічно-правовим спір за участю суб`єкта владних повноважень та суб`єкта приватного права - юридичної особи, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного та адміністративного права.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.11.2022 у справі № 910/7853/21.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.01.2019 у справі № 819/829/17 зазначено, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб`єктом владних повноважень, а спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру належать до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Враховуючи, що в межах даної справи прокурором поряд із наказом Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" (у частині) оскаржуються також результати відповідного електронного аукціону від 04.01.2024, від 18.03.2024 та договір від 01.02.2024 № 7/1-24 купівлі-продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами, відповідний спір у справі в цілому стосується цивільних прав відповідачів-2,-3, як переможців торгів.

Таким чином, відсутні підстави для застосування в даному випадку положень пункту 1 частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та закриття провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 № 645 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" (у частині виставлення на аукціон родовища Мак належить розглядати у порядку господарського судочинства.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про дотримання ним процедури виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами, визначеної ст. 16 Кодексу України про надра та Порядком проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993. Як вбачається з матеріалів справи, ні у позовній заяві ні в оскаржуваному рішенні суду не надавалась оцінка обставинам дотримання процедури, оскільки підставою для подання позовної заяви є порушення вимог природоохоронного законодавства ( а не порушення процедури) під час виставлення на електронний аукціон та продажу спеціального дозволу на користування надрами торфового родовища Мак. Господарський суд міста Києва ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з факту накладення родовища Мак на територію об`єкта природно - заповідного фонду (пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Макове болото») та порушення вимог природоохоронного законодавства під час виставлення на електронний аукціон та продажу спеціального дозволу на користування надрами.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду про задоволення позову як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом. Одночасно колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про покладення понесених прокуратурою витрат по сплаті судового збору на відповідачів-2,-3 порівну. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/3087/24 підлягає зміні в частині розподілу судового збору.

Судові витрати

Судові витрати, понесені у зв`язку з поданням позовної заяви, з огляду на задоволення позовних вимог на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору за розгляд позовних вимог у даній справі складає 12112, 00 грн., тобто з кожного відповідача підлягає стягненню 4 037,33 грн. (12112,00грн. /3).

Разом із тим, відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідач-2 визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, з відповідача-2 підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2018, 67 грн.

Враховуючи вищевикладене, слід здійснити перерозподіл витрат по сплаті судового збору за подання позову, а саме стягнути з відповідачів-1, 3 на користь позивача по 4037,33 грн. з кожного витрати по сплаті судового збору.

Отже, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету Українии 50% сплачного судового збору, що становить 2018, 67 грн.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що прокурор має право на повернення за відповідним клопотанням 3028 грн. судового збору з Державного бюджету внаслідок сплати судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, 277, статтями 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/3087/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/3087/24 змінити в частині розподілу судового збору та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції.

«Позовні вимоги Заступника Генерального прокурора задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 14.12.2023 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон родовища Мак у Вараському районі Рівненської області.

Визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища Мак, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 04.01.2024 року;

Визнати недійсним договір від 01.02.2024 № 7/1-24 купівлі-продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища Мак, яке знаходиться у Вараському районі Рівненської області;

Визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища Мак, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231215-45927 від 18.03.2024 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторф" (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5-Б; ідентифікаційний код 45203419) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051) 2018,67 грн. витрати зі сплати судового збору за подання позову.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, буд. 77, офіс 508; ідентифікаційний код 32296279) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051) 4037,33 грн. витрати зі сплати судового збору за подання позову.

Видати наказ.

Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка,16, код ЄДРПОУ 37536031) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051) 4037,33 грн. витрати зі сплати судового збору за подання позову.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.»

Повернути Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051) з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2018,67грн., що складає 50% судового збору ( від суми 4 037,34 грн.), сплаченого платіжною інструкцією від 14.03.2024 № 883 у розмірі 9084,00грн., що міститься в матеріалах справи № 910/3087/24 (а.с. 151 том1).

Матеріали справи № 910/3087/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 03.12.2024.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Г.П. Коробенко