Постанова

від 28.05.2024 по справі 910/14532/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"28" травня 2024 р. Справа№ 910/14532/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Котенко О.О.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 28.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» - Денисенко Тетяни Миколаївни про стягнення судових витрат та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Шкелебея Олександра Васильовича про понесені судові витрати заявлені у додаткових поясненнях

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023

у справі №910/14532/23 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про стягнення 24 042 681,18 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 23 752 996,74 грн основного боргу, 242 701,17 грн пені, 664,93 грн 0,1 % річних, 46 318,34 грн інфляційних витрат, 360 640,22 грн судового збору та 33 500,00 грн витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про закупівлю №4600006922 від 21.12.2022 (далі по тексту Договір) в частині оплати за поставлений товар (автонавантажувач вилковий СРСD50) згідно видаткових накладних №РН-02051 від 02.05.2023, №РН-03051 від 03.05.2023, актів приймання-передачі товарів від 02.05.2023, від 03.05.2023. Крім того, позивач за порушення відповідачем умов Договору нарахував останньому 242 701,17 грн пені згідно умов пункту 7.2 Договору, 664,93 грн 0,1% річних (пункт 7.10 Договору) та 46 318,34 грн інфляційних втрат нараховані на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України).

Господарський суд міста Києва рішенням від 21.12.2023 у справі №910/14532/23 позов задовольнив; стягнув з відповідача на користь позивача 23 752 996,74 грн боргу, 46 318,34 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 664,93 грн процентів річних з простроченої суми, 242 701,17 грн пені та 360 640,22 грн витрат по оплаті судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач набув право вимагати від відповідача оплати проданого на підставі Договору товару у строки, визначені пунктом 4.1, тоді як доказів, які б заперечували факт передачі позивачем відповідачу у повному обсязі обумовлених пунктом 5.11 Договору документів суду не надано.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/14532/23 залишив без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/14532/23 залишив без змін.

Представником позивача сформовано та подано через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, за якою просив суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На доказ понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду апеляційної інстанції рахунок №03 від 01.02.2024, платіжну інструкцію №641 від 02.02.2024, акт №03 від 29.02.2024, рахунок №08 від 01.03.2024, платіжну інструкцію №714 від 01.03.2024, акт №06 від 29.03.2024, рахунок №12 від 01.04.2024, платіжну інструкцію №801 від 03.04.2024.

Крім того, відповідач у додаткових поясненнях у справі №910/14532/23 (вих. №ТОВВИХ-24-3728 від 11.03.2024) заявив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, та просив суд апеляційної інстанції стягнути з позивача на його користь понесені витрати у суді апеляційної інстанції у розмірі 211 335,00 грн, у задоволенні витрат позивача на професійну правничу допомогу відмовити. На доказ понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду апеляційної інстанції копію Ордеру на підтвердження повноважень представника, копію Договору №4600002865 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023, копію завдання ТОВ «Оператор ГТС України», оформлене листом №ТОВВИХ-23-15992 від 08.11.2023 «Щодо надання завдання (заявки) по договору про надання адвокатських послуг №4600002865», копію звіту за грудень 2023 року, копію акту за грудень 2023 року, копію звіту за січень 2024 року.

08.04.2024 позивачем сформовано та подано через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду заперечення щодо витрат відповідача, за якими позивач заперечив проти стягнення з нього на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, посилаючись на те, що витрати є значно завищеними та неспівмірними, та заявленими не у встановлений спосіб, передбачений чинним процесуальним законодавством.

17.04.2024 відповідачем сформовано та подано через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду заперечення на клопотання позивача про стягнення судових витрат, за якими відповідач не погоджується із заявленими позивачем до стягнення витратами на професійну правничу допомогу, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження пов`язаності понесених витрат із розглядом справи №910/14532/23 у суді апеляційної інстанції.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.05.2024 розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» про стягнення судових витрат та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про понесені судові витрати заявлені у додаткових поясненнях призначив на 28.05.2024 об 12 год. 00 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2024 підтримав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

У судовому засіданні 28.05.2024 представник відповідача підтримав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, у задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» - Денисенко Тетяни Миколаївни про стягнення судових витрат та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Шкелебея Олександра Васильовича про понесені судові витрати заявлені у додаткових поясненнях, перевіривши докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.02.2024 між позивачем та Адвокатським бюро «Тетяни Денисенко» в особі керуючої Денисенко Тетяни Миколаївни (надалі Бюро) укладено Договір №0102-03 про надання правової допомоги, предметом якого є надання Бюро усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав чи законних інтересів.

Згідно із пунктом 2.1.1 Договору №0102-03 про надання правової допомоги Бюро зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу, у тому числі, за його окремими дорученнями.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №0102-03 про надання правової допомоги гонорар Бюро становить 18 000,00 грн.

Договір укладено на рік, тобто до 01.02.2025 (пункт 5.1 Договору №0102-03 про надання правової допомоги).

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено про попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу 12 000,00 грн, з яких підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу (6 годин роботи адвоката) 6 000,00 грн; участь представника у судових засіданнях (вартістю 2 000,00 грн/засідання) 3 засідання 6 000,00 грн.

В процесі розгляду справи у суді апеляційної інстанції фактичні витрати позивача склали 10 000,00 грн, з яких: підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу (6 годин роботи адвоката) 6 000,00 грн; участь представника у судових засіданнях (вартістю 2 000,00 грн/засідання) 2 засідання, 4 000,00 грн.

Позивачем подано до суду апеляційної інстанції Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1260547 від 27.02.2024.

Також позивачем подано до суду апеляційної інстанції рахунок №03 від 01.02.2024, платіжну інструкцію №641 від 02.02.2024, акт №03 від 29.02.2024, рахунок №08 від 01.03.2024, платіжну інструкцію №714 від 01.03.2024, акт №06 від 29.03.2024, рахунок №12 від 01.04.2024, платіжну інструкцію №801 від 03.04.2024.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічні правові висновки викладено у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Великої Палати Верховного Суду та постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднаної палати Верховного Суду.

Обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, співмірності тощо не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 921/1306/14-г/1).

Крім того, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (додаткова постанова Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 914/1370/22).

При цьому укладення Договору із Адвокатом як фізичною особою - підприємцем не позбавляє його статусу адвоката та не впливає на правильність розподілу судових витрат у справі. Такої ж думки дотримується Верховний Суд у постанові від 01.02.2022 у справі №910/10935/20.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач, заперечуючи проти клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилається на відсутність доказів на підтвердження пов`язаності понесених витрат із розглядом справи №910/14532/23 у суді апеляційної інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем дотримано порядок заявлення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, з наданням відповідних доказів на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому позивачем доведено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи частини 4 статті 129 ГПК України, прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови від 16.04.2024, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/14532/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/14532/23 залишено без змін, надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» - Денисенко Тетяни Миколаївни про стягнення судових витрат підлягає задоволенню, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесені за розгляд справи №910/14532/23 у суді апеляційної інстанції, тоді як клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Шкелебея Олександра Васильовича про понесені судові витрати у суді апеляційної інстанції, заявлене у додаткових поясненнях задоволенню не підлягає.

З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Шкелебея Олександра Васильовича про відшкодування судових витрат.

2.Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» Денисенко Тетяни Миколаївни про стягнення судових витрат задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 9-В, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36549406) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/14532/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано суддями 12.06.2024.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко

СуддіІ.П. Ходаківська

А.М. Демидова