Постанова

від 10.06.2024 по справі 910/15885/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа№ 910/15885/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автобаза № 2" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №910/15885/23 (суддя Ягічева Н.І., повний текст складено 15.01.2024) за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Автобаза № 2" про стягнення 126 233, 28 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автобаза № 2" про стягнення 126 233 ,28 грн. за скид стічних вод без Умов на скид.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 11.09.2021 по 23.02.2022 відповідачем здійснювалось скидання стічних вод без одержання Умов на скид, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 126 233 ,28 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №910/15885/23 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 126 233 ,28 грн. коштів за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод.

З огляду встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, суд дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п`ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що карантинні обмеження перешкодили йому здійснити продовження дії Умов на скид стічних вод.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Автобаза № 2" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №910/15885/23; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Позивач скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", перейменованим на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Автобаза № 2" (абонент) 23.05.2014 укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 12303/5-05.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених споживачем умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, та на підставі пред`явлених Абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м.Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 1879 від 12.10.2011, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скидання стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Умови на скид стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору в період з 11.09.2021 по 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без одержання Умов на скид, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок, на підставі п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, сплатити кошти у розмірі 126 233,28 грн.

Згідно зі ст. ст. 626, 627, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.

Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879, останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

За п. 1.5 Правил № 1879 Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 Правил № 1879 водоканал зобов`язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання. Водоканал має право надавати абонентам Умови на скид згідно з цими правилами.

Відповідно до п. 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

У відповідності до положень п. 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (п. 8.1 Правил № 1879).

Відповідно до п. 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Згідно з п. 7.10 Правил № 1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною першою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Передбачені Правилами №1879 санкції щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид, є оперативно-господарською санкцією в силу притаманних їй особливостей.

Статтею 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Виходячи з аналізу положень статті 237 ГК України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (подібна за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 20.10.2020 у справі №905/267/19, від 15.10.2019 у справі №905/2319/17 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Згідно з п. 4.10 договору розділу «Відповідальність сторін» у разі порушення споживачем п.п. 1.1 та 1.5 цього договору, останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних Умов (дозволу) на скид стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору передбачено відповідальність у вигляді 5-кратного розміру плати за водопостачання.

В період з 11.09.2021 по 23.02.2022 відповідачем, в порушення умов Правил № 1879, здійснювався скид стічних вод у каналізаційну мережу без отримання Умов на скид.

В підтвердження викладеного позивачем надано суду Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 2575 від 23.09.2020, надані відповідачу зі строком дії до 10.09.2021.

Матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача із письмовим запитом про подовження Умов на скид, а отже строк дії Умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 2575 від 23.09.2020 закінчився 10.09.2021.

У зв`язку зі скидом відповідачем стічних вод без Умов на скид стічних вод Департаментом екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було нараховано Приватному акціонерному товариству "Автобаза № 2" плату за скид стічних вод у міську каналізацію за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8, за період з 11.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 126 233,28 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

В матеріалах справи міститься лист-попередження від 26.01.2022, адресоване керівнику ПрАТ "Автобаза № 2", згідно з яким позивач пропонує відповідачу здійснити плату у розмірі 96 769,44 грн у 10-денний термін з дня його отримання згідно розрахунку № 15/ВУ-Ф-04/026-12-2021р.

Також в матеріалах справи міститься лист-попередження від 25.10.2022, адресоване керівнику ПрАТ "Автобаза № 2" згідно з яким позивач пропонує відповідачу здійснити плату у розмірі 29 463,84 грн у 10-денний термін з дня його отримання згідно розрахунку № 15/ВУ-Ф-04/026-02-2022.

У відповідь на листи - попередження відповідач надав відповідь №19 від 07.11.2022, відповідно до якої вказав, що підприємство не продовжило умови на скид стічних вод, оскільки дотримувалося карантинних обмежень, а згодом і вимог введеного військового стану, які не давали можливості провести необхідні роботи та відповідне оформлення документів.

При цьому відповідачем не заперечується факт, що в період з 11.09.2021 по 23.02.2022 ним здійснювався скид стічних вод без умов на скид в той час як факт споживання послуг в тому числі скид стічних вод без умов на скид підтверджується наданими позивачем копіями актів обстеження та зняття показань з вузла обліку.

Таким чином, позивачем доведено факт невиконання відповідачем обов`язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, що в свою чергу є підставою для застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п`ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що карантинні обмеження перешкодили йому здійснити продовження дії Умов на скид стічних вод.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону Про торгово-промислові палати в Україні).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Верховний суд у своїй практиці виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова ВС від 25.01.2022 № 904/3886/21).

Згідно з висновками Верховного суду, викладеними в Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були Форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Колегією суддів враховується, що відповідачем продовжувалась здійснюватись господарська діяльність у спірний період, про що свідчить факт споживання наданих за Договором послуг, тобто сам факт наявності таких карантинних обмежень жодним чином не вплинув на господарську діяльність відповідача, що здійснювалась за адресою: вул. Вербова, 8, у м. Києві.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю продовжити дію Умов на скид вод.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автобаза № 2" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №910/15885/23- без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 10.06.2024 року.

Головуючий суддяЄ.Ю. Пономаренко

СуддіМ.А. Барсук

М.А. Руденко