Постанова

від 06.06.2024 по справі 924/25/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Справа № 924/25/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

прокурора: Манжаюк Д.Л.

позивача: не з`явився

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: Савчук Ю.М.

відповідача 3: Муращик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024р. у справі №924/25/24, постановлену суддею Субботіна Л.О., повний текст ухвали складено 29.04.2024 у справі №924/25/24

за позовом Керівника Хмельницької окружної прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради с.Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" м. Київ

до відповідача 3 Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича

про 1. Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок

2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку

3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки

До Господарського суду Хмельницької області 03.01.2024 надійшла позовна заява керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", 3. Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про 1. Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, які на даний час об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, 2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, припинивши право власності на вказану земельну ділянку, 3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. позов керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", 3. Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про 1.Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, 2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку 3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024р. Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 у справі №924/25/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/25/24 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В., суддя Розізнана І.В..

Листом №924/25/24/3220/24 від 13 травня 2024 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №924/25/24 з Господарського суду Хмельницької області.

22.05.2024 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/25/24.

Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя-член колегії Маціщук А.В. перебуває на лікарняному в період з 27.05.2024 по 30.05.2024 включно.

Розпорядженням керівника апарату від 27.05.2024 р. №01-05/212, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/25/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.04.24р. у справі №924/25/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 06.06.2024 р. о 12:00 год.

03.06.2024р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 р. у справі №924/25/24 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/25/24 - задоволено.

05.06.2024 р. через систему «Електронний суд» представник Розсошанської сільської ради подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити апеляційну скаргу керівника Хмельницької обласної прокуратури без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 року у справі №924/25/24 без змін. Апеляційний розгляд справи №924/25/24 проводити без представників Розсошанської сільської ради.

06.06.2024 р. через систему «Електронний суд» представник Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича подав до апеляційного господарського суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити апеляційну скаргу Керівника Хмельницької окружної прокуратури без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2024 без змін.

В судовому засіданні 06.06.2024 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги та скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024р. у справі №924/25/24.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" та Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають що ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права тому просять залишити ухвалу без змін.

Представники Розсошанської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. у справі №924/25/24 залишено без розгляду позов керівника Хмельницької окружної прокуратури. Вказана ухвала судом обґрунтована тим, що прокурор невірно визначив орган, в інтересах якого він звернувся до господарського суду з цим позовом, оскільки Розсошанська сільська рада не є власником спірних ділянок, і у визначеного прокурором позивача відсутні повноваження щодо здійснення контролю за використанням земельної ділянки приватної власності, в тому числі і в частині зміни цільового призначення. Суд дійшов висновку, що органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Мотивуючи апеляційну скаргу прокурор зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що із змісту ст. 12 Земельного кодексу України вбачається, що рада є уповноваженим органом держави у спірних відносинах, якщо такі відносини виникають з приводу земельних відносин комунальної власності.

При цьому, такий висновок суду є необґрунтованим, оскільки у ст. 12 вказаного Кодексу законодавцем не визначено, що орган місцевого самоврядування здійснює функції державного контролю за використанням та охороною земель виключно комунальної форми власності.

Фактично таке трактування закону позбавляє територіальну громаду правової можливості захистити свої права та інтереси у разі незаконного використання земель приватної чи державної форм власності на відповідній території, що, окрім іншого, створює загрозу порушення екологічних прав жителів відповідної громади.

Окрім цього, суд вказує на те, що органом уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Водночас, Розсошанська сільська рада вправі лише приймати рішення щодо здійснення такого контролю виконавчим органом сільської ради, який і реалізує функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад.

При цьому, судом не взято до уваги той факт, що порушення при зміні цільового призначення відповідних земельних ділянок допущені Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке є одним із відповідачів у цій справі.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19).

З огляду на те, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем у справі прокурором визначено позивачем Розсошанську сільську раду.

Також, судом не враховано, що залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Встановлення судом обставини звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 ГПК України.

Відтак, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Фізична особа - підприємець Купа Сергій Сергійович у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що прийнята ухвала в суді першої інстанції є обґрунтованою, правильною та законною.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з поясненнями Розсошанської сільської ради, останньою не розроблялась та не затверджувалась містобудівна документація щодо території, на якій розміщені спірні земельні ділянки. Дані ділянки розташовані поза межами населеного пункту на території Хмельницького району, що охоплюються Схемою планування території Хмельницького району Хмельницької області, затвердженою рішенням Хмельницької районної ради від 01.03.2018 № 29- 24/2018. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять. Отже органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Також звертає увагу, що оскільки ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:1024 на той час перебували у приватній власності, прийняття будь-яких рішень органу місцевого самоврядування суперечить вимогам зазначеної статті Земельного кодексу України.

На думку відповідача 3, зміна цільового призначення земельних ділянок відбулася в рамках чинного законодавства та з дотриманням усіх вимог Земельного кодексу України, а також відомчих нормативно - правових і розпорядчих документів.

Таким чином, відповідач 3, зважаючи на викладене, вважає, що судом першої інстанції вірно взято до уваги всі досліджені обставини та обґрунтовано постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду.

Представник Розсошанської сільської ради у відзиві зазначає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Водночас, Розсошанська сільська рада вправі лише приймати рішення щодо здійснення такого контролю виконавчим органом сільської ради, який і реалізує функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад.

Звертає увагу суду, що в своїх поясненнях сільська рада наголошувала на тому, що нею не розроблялась та не затверджувалась містобудівна документація щодо території, на якій розміщені спірні земельні ділянки. Дані ділянки розташовані поза межами населеного пункту на території Хмельницького району, що охоплюються Схемою планування території Хмельницького району Хмельницької області, затвердженою рішенням Хмельницької районної ради від 01.03.2018 № 29-24/2018. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що прокурор невірно визначив орган, в інтересах якого він звернувся до господарського суду з цим позовом, оскільки Розсошанська сільська рада не є власником спірних ділянок, і у визначеного прокурором позивача відсутні повноваження щодо здійснення контролю за використанням земельної ділянки приватної власності, в тому числі і в частині зміни цільового призначення.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

До Господарського суду Хмельницької області 03.01.2024 надійшла позовна заява керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", 3. Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про 1. Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, які на даний час об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, 2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, припинивши право власності на вказану земельну ділянку, 3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, керівник Хмельницької окружної прокуратури вказує, що згідно з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 03.01.2023, розробленої ФОП Купа С.С., земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008, власником якої на даний час являється ТОВ "Епіцентр К", утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095 та 6825087300:03:002:1024.

Прокурор вважає, що цільове призначення вказаних земельних ділянок неправомірно змінено із земель сільськогосподарського призначення на категорію земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Зазначає, що державний кадастровий реєстратор Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області всупереч вимог ч.ч. 3, 16 ст. 21, ч. 1 ст. 24, ч. ч. 1, 4 ст. 25, ч. 4 ст.26 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ч. 4 ст. 20, п. 23 Перехідних положень Земельного кодексу України, п.п.138, 143, 144, 149 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, на підставі сформованих через свій електронний кабінет заяв сертифікованого інженера - землевпорядника, за відсутності внесених до Державного земельного кадастру відомостей про функціональне призначення землі за місцем розташування земельних ділянок, затверджених Розсошанською сільською радою проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення, протиправно вніс зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо цільового призначення землі.

Прокурор вказав, що неправомірна зміна цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:1024, за рахунок яких сформована земельна ділянка із кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, із земель сільськогосподарського призначення та подальше їхнє використання для потреб будівництва промислових об`єктів та об`єктів інфраструктури не відповідає принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, визначеного Земельним кодексом України, та схемі планування території на регіональному рівні - планувальній документації, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.

Посилаючись на приписи абз. 2 ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", прокурор зазначає, що з огляду на незаконність державної реєстрації в ДЗК об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, на підставі ст. 16 ЦК України, ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, належним додатковим способом захисту інтересів держави є заявлення вимог про визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень. Також прокурор вказує, що спірні земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту с. Розсоша, територія якого увійшла до складу території Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади.

Тому органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Розсошанська сільська рада, яка діє від імені територіальної громади, права якої порушуються внаслідок недотримання порядку використання земельних ділянок за цільовим призначенням, порушення порядку зміни цільового призначення землі без затверджених рішенням сільської ради проектів землеустрою щодо їх відведення згідно п.23 Перехідних положень Земельного кодексу України.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор зазначив, що зміна державним кадастровим реєстратором цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095 та 6825087300:03:002:1024 (об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008) без дотримання передбаченої законом процедури необґрунтовано ставить співвідповідача ТОВ "Епіцентр К" в привілейоване становище порівняно з іншими особами, які здійснюють зміну категорій земельних ділянок, розташованих на території Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади, за затвердженими органом місцевого самоврядування проектами землеустрою у відповідності до п. 23 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Вказані порушення можуть потягнути за собою хаотичну забудову території громади. Окрім цього, такі дії створюють реальну загрозу охороні земельних ресурсів та екологічних прав громадян, в першу чергу жителів Розсошанської об`єднаної територіальної громади. Зауважує, що реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання дотримання порядку зміни цільового призначення земельних ділянок. Оскільки позивач не вживав дій, спрямованих на захист інтересів держави, то керівник Хмельницької окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/25/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В подальшому ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. позов керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", 3. Фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про 1.Визнання незаконною державної реєстрації змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, 2. Визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку 3. Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки залишено без розгляду відповідно до положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Положеннями ч.2 ст.4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є:1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;4) змагальність сторін; 5) диспозитивність;6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення;8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В свою чергу, сформульований у статті 14 ГПК України принцип диспозитивності судового процесу означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, пред`явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

За умовами частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (ст. 20 ГПК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України унормовано, що суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

У даній справі керівник Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради та просив визнати незаконною державну реєстрацію змін 29.12.2022 відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:1024, які на даний час об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га; визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, припинивши право власності на вказану земельну ділянку; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки.

У статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Системний аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

У пункті 54 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Проте процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

За своєю правовою природою залишення позову без розгляду, що унормовано статтею 226 Господарського процесуального кодексу України, є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених указаною статтею недоліків або дій цієї особи. Наведений у статті 226 Господарського процесуального кодексу України перелік підстав для залишення позову без розгляду є вичерпним.

Як встановив суд та свідчать матеріали справи, прокурор у цій справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Розсошанської сільської ради, визначивши сільську раду як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції визнав Розсошанську сільську раду неналежним позивачем у справі за заявленими прокурором вимогами. Суд мотивував цей висновок тим, що органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Водночас, Розсошанська сільська рада вправі лише приймати рішення щодо здійснення такого контролю виконавчим органом сільської ради, який і реалізує функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад.

Проте, суд першої інстанція не врахував, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це матиме процесуальним наслідком відмову у задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №911/2032/17, від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19 та від 16.02.2022 у справі №904/1407/21.

За наведених обставин встановлення судом факту звернення прокурора в інтересах неналежного позивача є наслідком відмови у задоволенні позову за результатом розгляду справи по суті.

Однак, наведене не було враховано господарським судом першої інстанції, що призвело до помилкового застосування ним норм процесуального права.

Отже, доводи, викладені прокурором у апеляційній скарзі, знайшли підтвердження, висновок суду першої інстанції про залишення позову прокурора без розгляду є помилковим.

З огляду на викладене, ухвалу суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Отже, враховуючи викладене та беручи до уваги наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишивши позов прокурора без розгляду, Господарський суд Хмельницької області припустився порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала від 22.04.2024 р. - скасуванню із передачею справи №924/25/24 Господарському суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст.271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024р. у справі №924/25/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024р. у справі №924/25/24 скасувати.

Справу №924/25/24 направити до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/25/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "11" червня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.