Постанова

від 02.10.2024 по справі 924/25/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Справа № 924/25/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Савчук Ю.М.

від відповідача 3: Муращик О.В.

прокурор: Сачук І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №924/25/24 (повний текст складено 26 липня 2024 року, суддя Субботіна Л.О.)

за позовом керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (відповідач 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (відповідач 2)

та до фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича (відповідач 3)

про визнання незаконною державної реєстрації змін 29 грудня 2022 року відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок; визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку; визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Керівник Хмельницької окружної прокуратури в інтересах Розсошанської сільської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (відповідач 2) та до фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича (відповідач 3) про визнання незаконною державної реєстрації змін 29 грудня 2022 року відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, які на даний час об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га; визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, припинивши право власності на вказану земельну ділянку; Визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, керівник Хмельницької окружної прокуратури вказує, що згідно з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 03 січня 2023 року, розробленої ФОП Купа С.С., земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008, власником якої на даний час являється ТОВ "Епіцентр К", утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095 та 6825087300:03:002:1024. Прокурор вважає, що цільове призначення вказаних земельних ділянок неправомірно змінено із земель сільськогосподарського призначення на категорію земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №924/25/24 відмовлено у задоволені позову керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" та до фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про визнання незаконною державної реєстрації змін 29 грудня 2022 року відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок; визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку; визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

Вказане рішення мотивоване тим, що органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Отже, у даному випадку Розсошанська сільська рада не є належним позивачем, а прокурором не доведено наявність порушених прав органу місцевого самоврядування, за захистом яких прокурор звернувся до суду, тобто визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів саме у спірних правовідносинах та відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, що має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №924/25/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що судом при постановленні рішення не враховано, що неправомірна зміна цільового призначення земельних ділянок, які згідно Схеми планування території Хмельницького району, затвердженої рішенням Хмельницької районної ради від 01 березня 2018 року №29-24/18 відносяться до територій сільськогосподарського призначення на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, створює реальну загрозу їх збереження як природного ресурсу, не відповідає принципам охорони земель, містобудування та інтересам територіальної громади. Інтереси територіальної громади, які Розсошанська сільська рада повинна належним чином представляти, безумовно порушує забудова її території з порушенням норм закону, на підставі витягів з містобудівної документації, виданих неуповноваженим органом. Позов подано в інтересах територіальної громади, яка має право на участь у вирішенні питань щодо планування і забудови території.

Скаржник стверджує, що Розсошанська сільська рада є уповноваженим органом щодо здійснення державного контролю за цільовим використанням земель, у тому числі щодо забезпечення відповідного режиму їх використання та забудови з врахуванням вимоги містобудівної документації, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

На переконання прокурора, судом не взято до уваги той факт, що порушення при зміні цільового призначення відповідних земельних ділянок допущені Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області. Тобто зазначене управління є не лише уповноваженим державою орган, а саме є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави. У такому випадку визначення цього органу позивачем суперечило б принципу розумності.

Апелянт звертає увагу суду, що та обставина, що Розсошанська сільська рада, не розробляла та не затверджувала містобудівну документацію щодо території, на якій розміщені спірні ділянки, на яку звертає увагу суд, не спростовує факту порушення земельного та екологічного законодавства на відповідній території та можливості звернення до суду зазначеної сільської ради з відповідним позовом.

Листом №924/25/24/5718/24 від 27 серпня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 02 вересня 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 вересня 2024 року у справі №924/25/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №924/25/24 та призначено дату судового засідання на 02 жовтня 2024 року об 10:30 год.

16 вересня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" Савчука Юрія Миколайовича, надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

16 вересня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича Муращик Олександра Івановича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

17 вересня 2024 року від представника фізичної особи-підприємця Купи С.С. адвоката Муращика О.В. через "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Заявник стверджує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Розсошанська сільська рада не є належним позивачем, а прокурором не доведено наявність порушених прав органу місцевого самоврядування, за захистом яких прокурор звернувся до суду, тобто визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів саме у спірних правовідносинах та відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, що має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

Додатково відповідач 3 повідомляє суд, що відповідно до Закону України №3563-ІХ від 06 лютого 2024 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України" внесено ряд змін до законодавчих актів України, які ще більше спрощують процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок. Відповідно до цих змін - законотворець дозволяє зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності на земельних ділянках, на яких не розроблялася містобудівна документації та така зміна не потребує рішень органів місцевого самоврядування та розроблення землевпорядної документації, але така зміна відбувається на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації. В даному ж випадку розроблена та затверджена містобудівна документація регіонального рівня, отримані витяги з містобудівної документації з зазначенням відповідної функціональної зони, в якій знаходяться ділянки, та дотримана процедура їх зміни цільового призначення.

20 вересня 2024 року від ТОВ "Епіцентр К" через "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу. Заявник вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №924/25/24 підлягає залишенню без змін у зв`язку з тим, що останнє винесене в повній відповідності нормам процесуального та матеріального права.

Відповідач 2 зазначає, що у своєму відзиві та поясненнях Розсошанська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, в інтересах якої керівником Хмельницької окружної прокуратури подано позов, не підтримує позовні вимоги з мотивів, що остання не вбачає порушення прав та інтересів Розсошанської сільської ради та територіальної громади. Органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Розсошанська сільська рада вправі лише приймати рішення щодо здійснення такого контролю виконавчим органом сільської ради, який і реалізує функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад.

20 вересня 2024 року від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області через "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідач 1 вважає, що вимоги зазначені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №924/25/24 обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства.

Головне управління повністю погоджується із висновком суду першої інстанції, що прокурор невірно визначив орган, в інтересах якого він звернувся до господарського суду з цим позовом, оскільки Розсошанська сільська рада не є власником спірних ділянок, і у визначеного прокурором позивача відсутні повноваження щодо здійснення контролю за використанням земельної ділянки приватної власності, в тому числі і в частині зміни цільового призначення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2024 року у справі №924/25/24 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" Савчука Юрія Миколайовича та заяву представника фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича Муращик Олександра Івановича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №924/25/24.

01 жовтня 2024 року від Розсошанської сільської ради через "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого сільська рада просить суд залишити апеляційну скаргу керівника Хмельницької обласної прокуратури без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі № 924/25/24 без змін.

Позивач зазначає, що в сільській раді відсутній головний спеціалістархітектор, не створений при виконавчому комітеті орган в сфері містобудування та архітектури, а тому витяг із містобудівної документації Розсошанською сільською радою не міг бути виданий, в тому числі з огляду на те, що відповідна документація не розроблялась Розсошанською сільською радою, а відповідні земельні ділянки, щодо яких подано позов, розташовані поза межами населеного пункту на території Хмельницького району, що охоплюються Схемою планування території Хмельницького району Хмельницької області, затвердженою рішенням Хмельницької районної ради 01 березня 2018 року №29-24/2018. Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Водночас, нормою частини 3 статті 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" регламентовано, що виконавчі органи сільських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені статтею 10 цього Закону. Виконавчі органи сільських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 4 вказаної статті). У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (частина 5 вказаної статті). Так, під час розгляду справи у суді першої інстанції, сільська рада неодноразово наголошувала, що не може здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, оскільки в її штатній структурі відсутні працівники державні інспектори з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, як те вимагає чинне законодавство.

В судовому засіданні 02 жовтня 2024 року, яке проводилось в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, прокурор та представники відповідача 2 та відповідача 3 повністю підтримали вимоги і доводи викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Позивач Розсошанська сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу заявила клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі її представника.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача 2 та відповідача 3, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до договорів купівлі - продажу земельної ділянки від 18 липня 2022 року, 26 грудня 2022 року, 23 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" набуло у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0020, площею 2,4419 га, 6825087300:03:002:1024, площею 8,6421 га, 6825087300:03:002:0095, площею 2,7102 га та 6825087300:03:002:0022, площею 3,2741 га, місцезнаходження яких: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, Ружичанська сільська рада.

На підставі вищевказаних договорів проведена державна реєстрація права власності ТОВ "Епіцентр К" на зазначені земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №305217377 від 18 липня 2022 року, №318830657 від 26 грудня 2022 року, №249009544 від 19 березня 2021 року, №318835724 від 26 грудня 2022 року.

З метою проведення зміни цільового призначення земельних ділянок 27 та 28 грудня 2022 року сертифікований інженер-землевпорядник Купа С.С. звертався до начальника Управління соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької РВА із заявами про надання витягу із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території в межах якої розташовані земельні ділянки та обмежень у використанні території для містобудівних потреб ТОВ "Епіцентр К" кадастрові номери 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095 та 6825087300:03:002:1024.

У відповідь на вказане звернення були надані витяги з містобудівної документації від 28 грудня 2022 року щодо земельних ділянок кадастрові номера 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095 та 6825087300:03:002:1024, в яких зазначено, що зміна цільового призначення відповідає функціональній зоні згідно містобудівної документації відповідно схеми планування території Хмельницького району. Обмеження у використанні території - охорона зона - відсутня.

В подальшому сертифікованим інженером-землевпорядником Купою С.С. розроблені матеріали по зміні цільового призначення земельних ділянок за витягом з містобудівної документації ТОВ "Епіцентр К" щодо земельних ділянок з кадастровим номером 6825087300:03:002:0020 (категорія земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" цільове призначення до зміни (згідно КВЦПЗ - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) цільове призначення після зміни (згідно КВЦПЗ - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), з кадастровим номером 6825087300:03:002:0022 (категорія земель до зміни "землі сільськогосподарського призначення" цільове призначення до зміни (згідно КВЦПЗ - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення) категорія земель після зміни "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" цільове призначення після зміни (згідно КВЦПЗ - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), з кадастровим номером 6825087300:03:002:1024 (категорія земель до зміни "землі житлової та громадської забудови" цільове призначення до зміни (згідно КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) категорія земель після зміни "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" цільове призначення після зміни (згідно КВЦПЗ - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), з кадастровим номером 6825087300:03:002:0095 (категорія земель до зміни "землі сільськогосподарського призначення" цільове призначення до зміни (згідно КВЦПЗ - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення) категорія земель після зміни "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" цільове призначення після зміни (згідно КВЦПЗ - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості).

Також фізичною особою-підприємцем Купою С.С. розроблена технічна документація із землеустрою щодо поділу/об`єднання земельних ділянок ТОВ "Епіцентр К" категорія земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" цільове призначення (згідно КВЦПЗ - 11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська сільська об`єднана територіальна громада (Ружичанська сільська рада), на підставі якої земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0095 об`єднанні в земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008.

Відповідно до інформаційних довідок №359204898 №359204795, №359204706, №359204598, №359204319 від 20 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, площею 8,6421 га, 6825087300:03:002:0095, площею 2,7102 га, 6825087300:03:002:0020, площею 2,4419 га та 6825087300:03:002:0022, площею 3,2741 га були зареєстровані на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К". 17 січня 2023 року вказані об`єкти нерухомого майна закриті, а речове право погашено в зв`язку з об`єднанням об`єктів нерухомого майна в земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008, площею 17,0683 га, державна реєстрація якої проведена 17 січня 2023 року на підставі витягу з Державного земельного кадастру НВ-6825087300:03:002:0008 від 12 січня 2023 року. Власником даної ділянки є ТОВ "Епіцентр К" на підставі договорів купівлі-продажу від 18 липня 2022 року, 26 грудня 2022 року та 23 грудня 2020 року.

Матеріали справи містять поземельну книгу земельної ділянки кадастровий номер 6825087300:03:002:0008, яка відкрита 12 січня 2023 року, згідно з якою цільове призначення вказаної земельної ділянки 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Хмельницькою окружною прокуратурою для з`ясування наявності підстав для представництва інтересів держави при використанні земель на території Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади, зокрема з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0095, направлялись запити до відповідних органів.

Листом №796/23 від 14 квітня 2023 року Хмельницька районна військова адміністрація повідомила окружну прокуратуру, що Управлінням соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької РВА надано витяги з містобудівної документації відносно вищевказаних земельних ділянок. Повідомлено, що Схема планування території Хмельницького району Хмельницької області розроблена ДП "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд", затверджена рішенням Хмельницької районної ради від 01 березня 2018 року №29-24/2018 та знаходиться під грифом ДСК (для службового користування). До листа долучено рішення Хмельницької районної ради від 01 березня 2018 року №29-24/2018 "Про затвердження схеми планування території Хмельницького району".

17 листопада 2023 року керівник Хмельницької окружної прокуратури звертався до Розсошанського сільського голови з проханням надати інформацію щодо зміни цільового призначення спірних земельних ділянок та повідомити про вжиті/заплановані заходи, як уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах органом, на усунення порушень містобудівного законодавства, у тому числі в судовому порядку. У разі невжиття заходів, повідомити про причини.

Листом №1534 від 24 листопада 2023 року сільський голова повідомив прокурора, що Розсошанською сільською радою не приймалися рішення сесії щодо зміни цільового призначення та не затверджувалися проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення (на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості). Відповідно до пункту 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється - їх власниками. Також зазначено, що в Розсошанській сільській раді відсутній головний спеціаліст-архітектор, тому витяг з містобудівної документації Розсошанською сільською радою не видавався.

Оскільки Розсошанська сільська рада самостійно не звернулась до суду із позовом, то прокурор надіслав голові Розсошанської сільської ради повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про те, що прокуратурою пред`являється позов до Господарського суду Хмельницької області.

На підтвердження позовних вимог прокурор долучив лист №20/05-643/23 від 30 листопада 2023 року Хмельницької районної військової адміністрації, в якому повідомлено сектор дізнання Відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, що відповідно до схеми планування території Хмельницького району земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0095 та 6825087300:03:002:1024 відносяться до території сільськогосподарського призначення, а також вказано про неможливість надання копії вказаної містобудівної документації в електронному вигляді.

В матеріалах справи також містяться:

- лист Розсошанської сільської ради №210 від 05 лютого 2024 року, в якому повідомлено, що Розсошанською сільською радою розроблявся та затверджувався генеральний план с.Ружичанка та с.Карпівці. Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади не розроблявся. Також проінформовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 знаходиться за межами населеного пункту с.Ружичанка;

- витяг з містобудівної документації від 31 січня 2024 року, виданий Управлінням соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької РДА, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008, згідно з яким дана ділянка відповідно до схеми планування території Хмельницького області за функціональним призначенням відноситься до зони впливу транспортних вузлів. Серед супутніх переважним видам забудови земельної ділянки зазначено в тому числі категорія 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- лист Відділу містобудування та архітектури Хмельницької обласної військової адміністрації №11/24 від 17 січня 2024 року, в якому повідомлено, що відповідно до схеми планування території Хмельницького області, яка затверджена рішенням Хмельницької обласної ради від 22 грудня 2015 року №9-2/2015, земельна ділянка кадастровий номер 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 знаходиться в зоні впливу транспортного вузла транспортної розв`язки в різних рівнях міжнародної автомобільної дороги державного рівня. Функціонально-планувальні елементи розвитку даної території - зона урбанізації - приміська зона, перспективне розширення території міста Хмельницький;

- лист-роз`яснення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 01 листопада 2021 року "Щодо зміни цільового призначення земельних ділянок".

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, тобто передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (п.24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви №29458/04 та №29465/04).

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі №367/4695/20, від 02 серпня 2023 року у справі №925/1741/21.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (ст. 20 ГПК України).

Натомість згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (частина 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

При цьому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відтак, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Місцевим судом правомірно зазначено, що предметом спору у даній справі є не лише правомірність дій державного кадастрового реєстратора з приводу проведення державної реєстрації змін 29 грудня 2022 року відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, а й законність набуття ТОВ "Епіцентр К" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, тобто наявний спір про право, яке виключає розгляд заявлених позовних вимог за правилами адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17 та від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц).

У розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з позовом повинен:

- довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, зазначити, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді;

- визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/5591/23 від 05 березня 2024 року).

З матеріалів справи вбачається, що керівник Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради та просив визнати незаконною державну реєстрацію змін 29 грудня 2022 року відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0020, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:1024, які на даний час об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га; визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 площею 17,0683 га, припинивши право власності на вказану земельну ділянку; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки.

Частиною 4 статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтями 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020 були зареєстровані на праві власності за ТОВ "Епіцентр К", що вбачається з інформаційних довідок від 20 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Колегія суддів зауважує, що прокурор ні у суді першої, ні апеляційної інстанції не заперечує, що вказане право власності набуто ТОВ "Епцентр К" правомірно.

Відповідно до матеріалів по зміні цільового призначення земельної ділянки за витягом з містобудівної документації ТОВ "Епіцентр К", земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0020 належала до категорії земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" цільове призначення згідно КВЦПЗ - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0022 - до категорії земель "землі сільськогосподарського призначення" цільове призначення згідно КВЦПЗ - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення, земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:1024 - до категорії земель "землі житлової та громадської забудови" цільове призначення згідно КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0095 - до категорії земель "землі сільськогосподарського призначення" цільове призначення згідно КВЦПЗ - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення.

З матеріалів справи судами вбачається, що сертифікованим інженером-землевпорядником Купою С.С. була розроблена технічна документація по зміні цільового призначення вищевказаних земельних ділянок та на підставі його заяв щодо внесення виправлених відомостей до ДЗК з долученням копій правовстановлюючих документів на земельну ділянку та витягів з містобудівної документації, виданих начальником Управління соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органом місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької райдержадміністрації, державним кадастровим реєстратором внесені відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

В подальшому сертифікованим інженером-землевпорядником Купою С.С. була розроблена технічна документація із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок ТОВ "Епіцентр К" з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020, на підставі якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 із цільовим призначенням згідно з КВЦПЗ 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення".

Згідно з інформаційною довідкою від 20 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 17 січня 2023 року проведена державна реєстрація права власності ТОВ "Епіцентр К" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008.

Прокурор стверджує, що державна реєстрація відомостей про зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020 була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, тому державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6825087300:03:002:0008 є незаконною та підлягає скасуванню, як і право власності ТОВ "Епіцентр К" на дану ділянку.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Розсошанської сільської ради, прокурор наполягає, що у спірних правовідносинах вона є уповноваженим державою органом на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087300:03:002:1024, 6825087300:03:002:0095, 6825087300:03:002:0022, 6825087300:03:002:0020 розташовані за межами населеного пункту с. Розсоша, територія якого увійшла до складу території Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади, від імені якої діє Розсошанська сільська рада. При цьому, права територіальної громади порушуються внаслідок недотримання порядку використання земельних ділянок за цільовим призначенням, порушення порядку зміни цільового призначення землі без затверджених рішенням сільської ради проектів землеустрою щодо їх відведення згідно з пунктом 23 Перехідних положень Земельного кодексу України. Також прокурор зауважує, що неправомірна зміна цільового призначення спірних земельних ділянок не відповідає принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення.

Щодо повноважень сільської ради у даному спорі колегія суддів зазначає наступне.

В силу приписів статті 172 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування, якими є зокрема сільські, селищні, міські ради, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно статті 18-1 вищевказаного Закону орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Згідно з пунктами 34, 34-1 частини 1 статті 26 вказаного Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель.

Прокурор у апеляційній скарзі зазначає про помилковість висновку місцевого господарського суду про те, що із змісту статті 12 Земельного кодексу України вбачається, що рада є уповноваженим органом держави у спірних відносинах, якщо такі відносини виникають з приводу земельних ділянок комунальної власності.

Колегія суддів частково приймає зауваження прокурора і зазначає, що висновок місцевого суду є неповним, оскільки відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (у редакції Закону №1423-ІХ від 28 квітня 2021 року) до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, серед іншого, "б" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно статті 4 вказаного Закону об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Стаття 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Частина перша статті 5 в редакції Закону №1423-IX від 28 квітня 2021 року - щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель виконавчими органами сільських, селищних, міських рад набрала чинності з 26 травня 2022 року.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначено статтею 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Вказана стаття передбачає, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за:

виконанням власниками і користувачами земель комплексу необхідних заходів із захисту земель від заростання бур`янами, чагарниками;

дотриманням режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, а також вимог законодавства щодо збереження захисних насаджень і межових знаків;

виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

а) вносять до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

припинення будівництва та експлуатації об`єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

б) звертаються до суду з позовом про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;

в) вживають відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

г) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені статтею 10 цього Закону.

Сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов`язані:

протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад;

протягом 10 календарних днів після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад письмово поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. (частина 6 статті 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Розсошанська сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу повторно зазначила, що в сільській раді відсутній головний спеціалістархітектор, не створений при виконавчому комітеті орган в сфері містобудування та архітектури.

Таким чином, у спірних правовідносинах Розсошанська сільська рада у відповідності до частини 6 статті 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" не може здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель.

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положення аналогічного змісту закріплені також у статті 15-1 Земельного кодексу України, згідно з якими організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14 січня 2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 вищевказаного Положення одним з основних завдань Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до підпункту 33 пункту 4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, за виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення).

Згідно з пунктами 1, 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру №603 від 23 грудня 2021 року, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області.

Як вже зазначалося, у разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (частина 6 статті 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель приватної власності на території Хмельницької області, в тому числі і в частині забезпечення використання земель за цільовим призначенням, дотримання принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Доводи прокурора з приводу того, що внаслідок зміни державним кадастровим реєстратором цільового призначення спірних земельних ділянок без дотримання передбаченої законом процедури створюється реальна загроза охороні земельних ресурсів та екологічних прав громадян, в першу чергу жителів Розсошанської об`єднаної територіальної громади, можлива хаотична забудова території громади, що також зазначено прокурором в якості підстав для звернення до суду в інтересах сільської ради, колегія суддів до уваги не береться, оскільки спірні відносини виникли, за обгрунтуванням прокурора у зв`язку із порушенням законодавства під час зміни цільового призначення земельних ділянок, а не у зв`язку із заподіянням відповідачами шкоди навколишньому природному середовищу, порушеннями у сфері будівництва чи не дотримання встановленого порядку ведення будівельних робіт. Жодних доказів на підтвердження порушення екологічного законодавства не надано, а доводи прокурора є виключно припущеннями.

Щодо доводів прокурора про порушення прав Розсошанської сільської ради зміною цільового призначення земельних ділянок без рішення органу місцевого самоврядування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Пунктом 6 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує: а) розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки); б) прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: 1) на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; 2) на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках користувачем) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

Таким чином, щоб змінити цільове призначення будь-якої земельної ділянки приватної власності достатньо лише заяви власника ділянки, але обов`язково така зміна має відбуватися відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

Абзацом 6 пункту 23 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених генеральними планами населених пунктів, планами зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів), детальними планами територій (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів), затвердженими до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" (24 липня 2021 року), або протягом двох років з дня його опублікування (якщо розроблення відповідного генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану територій розпочалося до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель") може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п`ятої статті 20 цього Кодексу: до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони - на підставі витягу з містобудівної документації.

Форма витягу повинна містити відомості про функціональну зону та всі обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), зазначені у містобудівній документації, та затверджується Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. У такому разі державний кадастровий реєстратор, до якого надійшла заява власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки про зміну її цільового призначення, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви направляє до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, запит щодо надання витягу з містобудівної документації із зазначенням функціональної зони, в межах якої розташована земельна ділянка. Орган місцевого самоврядування протягом двох робочих днів з дня надходження запиту зобов`язаний надати державному кадастровому реєстратору відповідний витяг з містобудівної документації. Витяг з містобудівної документації може бути отриманий заявником самостійно відповідно до ЗУ Про доступ до публічної інформації. У такому разі витяг з містобудівної документації додається до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки.

До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони належність земельної ділянки до функціональної зони, встановленої до 1 січня 2025 року, визначається відповідно до:

плану зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів, на які не затверджений детальний план території);

генерального плану населеного пункту (у разі відсутності плану зонування та щодо земельних ділянок у межах населеного пункту, на які не затверджений детальний план території);

детального плану території;

містобудівної документації регіонального рівня (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів, на які не розроблено детальний план території).

Вимоги до форми Витягу з містобудівної документації, який надається уповноваженим структурним підрозділом передбачено Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №926 від 01 вересня 2021 року.

Зміна цільового призначення в такому випадку (тобто віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок) може бути здійснена виключно з дотриманням вимог Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорії земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року №821 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (набрала чинності 11.08.2021 року).

Оскільки у спірних правовідносинах до Державного земельного кадастру відомості про функціональні зони не внесено, державний кадастровий реєстратор вправі внести до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки, якщо витяг з містобудівної документації отримано заявником самостійно відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та подано ним державному кадастровому реєстратору разом із заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

До утворення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури уповноваженим органом містобудування та архітектури є структурний підрозділ районної державної адміністрації з питань архітектури, а за його відсутності - структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури.

Відповідно до відповіді Розсошанської сільської ради, яка наявна в матеріалах справи зазначається, що в Розсошанській сільській раді відсутній орган містобудування та архітектури, тобто уповноваженим органом містобудування та архітектури, який уповноважений на видачу містобудівної документації є саме Хмельницька районна адміністрація.

Таким чином, витяг з Містобудівної документації була надано уповноваженою особою, оскільки Розсошанською сільською радою не розроблялась та не затверджувалась містобудівна документація щодо території, на якій розміщені спірні земельні ділянки. Дані ділянки розташовані поза межами населеного пункту на території Хмельницького району, що охоплюються Схемою планування території Хмельницького району Хмельницької області, затвердженою рішенням Хмельницької районної ради від 01 березня 2018 року №29-24/2018. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, порушень прав Розсошанської сільської ради під час зміни цільового призначення земельних ділянок не встановлено.

З огляду на все вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що прокурор невірно визначив орган, в інтересах якого він звернувся до господарського суду з цим позовом, оскільки Розсошанська сільська рада не є власником спірних ділянок, у визначеного прокурором позивача відсутні повноваження щодо здійснення контролю за використанням земельної ділянки приватної власності, в тому числі і в частині зміни цільового призначення.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Подібні за змістом положення закріплені також у частині 2 статті 20 Господарського кодексу України згідно з якою кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, відповідно до приписів статті 15 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статей 2, 4 ГПК України, необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.

Отже, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказівка на відсутність такого органу), відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права - це право, яке належить прокурору як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в цьому випадку - правами позивача.

Саме на суд покладено обов`язок встановити належність позивача, належність відповідача, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів, здійсненої за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, суд має перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

В ході судового розгляду даної справи судами не встановлено, які саме права та інтереси Розсошанської сільської ради порушені.

Отже, у даному випадку Розсошанська сільська рада не є належним позивачем, а прокурором не доведено наявність порушених прав органу місцевого самоврядування, за захистом яких прокурор звернувся до суду, тобто визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів саме у спірних правовідносинах та відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, що має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі №925/1214/19, від 16 лютого 2022 року у справі №904/1407/21, від 19 травня 2022 року у справі №904/5558/20, від 20 вересня 2023 року у справі №910/1978/22, від 11 червня 2024 року у справі №908/63/23.

Встановлення факту звернення прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи встановлені судами обставини справи, вищенаведені законодавчі положення, суб`єктний склад спірних правовідносин та предмет позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що у позові керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Розсошанської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", фізичної особи - підприємця Купи Сергія Сергійовича про визнання незаконною державної реєстрації змін 29 грудня 2022 року відомостей у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі щодо цільового призначення земельних ділянок, визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки слід відмовити.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №924/25/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №924/25/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/25/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "08" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.