Рішення

від 03.06.2024 по справі 902/29/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2024 р. Cправа №902/29/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Макогін О.І., за участю:

прокурора: Паука В.В. (посвідчення №072230 від 01.03.2023),

представника позивача: Малофєєвої О.В. (довіреність №848 від 27.03.2024),

представника відповідач: Якименка К.В. (ордер серії АВ №1122590 від 04.04.2024),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в особі Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, м.Ладижин Гайсинського району Вінницької області

до Приватного підприємства "Екатерина.", м.Ладижин Гайсинського району Вінницької області

про стягнення 222674,62 грн безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернувся прокурор в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Екатерина." 222674,62 грн безпідставно збережених коштів (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог б/н від 29.03.2024) у зв`язку з використанням земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 без належної правової підстави.

Ухвалою суду від 09.01.2024 відкрито провадження у справі №902/29/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.02.2024.

В зв`язку з неможливістю в судовому засіданні, 20.02.2024, розглянути питання, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, ухвалою суду від 20.02.2024 відкладено підготовче судове засідання до 04.04.2024.

04.04.2024 судом прийнята ухвала про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних б/н від 29.03.2024; оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 23.04.2024.

19.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 19.04.2024 (а.с.202-204,т.1), де відповідач проти позову заперечив з підстав того, що земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти, є несформованою. Додатково відзначив, що нерухоме майно відповідача, площею 518,5 кв.м, розташоване на земельній ділянці площею 0,0803 га.

В судовому засіданні, 23.04.2024, судом розглянуто клопотання відповідача б/н від 17.04.2024 (а.с.182-184,т.1) про призначення у справі комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, на вирішення якої відповідач просив поставити такі питання:

"- чи відповідають площа, розміри та розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1, зазначені в технічній документації із землеустрою щодо відведення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленій ФОП Смолій А. Г. на замовлення Ладижинської міської ради згідно договору №5 від 10.01.2020, площі, розмірам і розташуванню земельної ділянки згідно державного акту на право постійного користування землею серії I-BH №003288 та площі, розмірам і розташуванню земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261?;

- чи відповідає технічна документація із землеустрою щодо відведення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1, виготовлена ФОП Смолій А. Г. на замовлення Ладижинської міської ради згідно договору № 5 від 10.01.2020 вимогам та нормам законодавства України? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?"

За результатами розгляду клопотання відповідача б/н від 17.04.2024 суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки матеріали справи №902/29/24 містять достатньо доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За наслідком слухання справи, 23.04.2024, судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 01.05.2024.

25.04.2024 позивач звернувся до суду із відповіддю на відзив на позовну заяву б/н від 25.04.2024 (а.с.230-232,т.1), де виклав свої пояснення та аргументи відносно доводів відповідача, зокрема зазначив, що обставини того, що спірна земельна ділянка площею 0,3492 га була сформованою як об`єкт цивільних правовідносин встановлений Господарським судом Вінницької області та не підлягає доведенню в рамках цього судового процесу. Також позивач зазначив, що під час розгляду Господарським судом Вінницької області судових справ №902/1026/20 та №902/951/21 судами було встановлено, що з метою встановлення факту, що сформована земельна ділянка загальною площею 0,3492 га (на яку виданий державний акт на право постійного користування серії І-ВН №003288 у 1999 року ліквідованому ПП «Екатерина») знаходиться в межах несформованої земельної ділянки загальною площею 0,3825 га (яку фактично використовує відповідач) Ладижинською міською радою замовлено у ФОП Смолій А. виготовлення двох технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

30.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №51-1954вих-24 від 26.04.2024 (а.с.1-5,т.2), де прокурор виклав свої пояснення та аргументи відносно доводів відповідача, аналогічні зазначеним у відповіді на відзив на позовну заяву б/н від 25.04.2024 (а.с.230-232, т.1).

За наслідками судового засідання, 01.05.2024, постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.05.2024.

Водночас, 20.05.2024, судове засідання з розгляду справи №902/29/24 по суті не відбулось у зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, а тому ухвалою суду від 20.05.2024 розгляд справи відкладено до 27.05.2024.

З метою надання позивачу можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема на участь в судовому засіданні, ухвалою суду від 27.05.2024 оголошено перерву з розгляду справи №902/29/24 по суті до 03.06.2024.

На визначену судом дату, 03.06.2024, з`явився прокурор та представники сторін.

В судовому засіданні, 03.06.2024, прокурор та представник позивача позов підтримали, водночас представник відповідача проти його задоволення заперечив.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з`явились.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Положеннями ч.4 ст.75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/951/22 за позовом Ладижинської міської ради до Приватного підприємства "Екатерина." про стягнення 128393,60 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.01.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2022, позов задоволено та стягнуто з Приватного підприємства "Екатерина." 128393,60 грн безпідставно збережених коштів.

В зазначеному судовому рішенні встановлено такі обставини:

"...13.09.2021 тимчасовою робочою комісією з розгляду земельних питань, створеною за розпорядженням міського голови №120р від 08.09.2021, здійснено обстеження земельної ділянки, що розташована за адресою м.Ладижин, вул. Наконечного, 170, з метою здійснення самоврядного контролю за використанням земель комунальної власності.

За наслідками роботи комісія дійшла таких висновків:

"Змін щодо конфігурації, зокрема шляхом перенесення огорожі земельної ділянки, влаштування нових об`єктів нерухомості, порівняно з обстеженням даної земельної ділянки, яке здійснювалось тимчасовою земельною комісією відповідно до акту від 03.06.2020 року, комісією не встановлено.

Земельна ділянка, згідно технічної документації із землеустрою щодо відведення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка була виготовлена Ладижинською міською радою, має загальну площу 0,3825 га, по периметру земельна ділянка огороджена парканом довжиною 268,34 м. Вільний доступ до неї відсутній. На земельній ділянці розташований майновий комплекс будівель та споруд. Рішення Ладижинської міської ради стосовно надання в користування чи у власність фізичній або юридичній особі обстежуваної земельної ділянки площею 0,3825 га біля зони відпочинку "міський пляж" не приймалося. Встановлений факт використання земельної ділянки комунальної власності без провоустановчих документів, що є порушенням чинного земельного законодавства України".

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №211066521 від 02.06.2020 та №273570995 від 07.09.2021 власником майнового комплексу будівель на споруд площею 518,5 кв.м, що розташований на спірній земельній ділянці комунальної власності по вул.Наконечного, 170 в м.Ладижин, в період з 29.01.2020 по 05.08.2021, було ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049).

06.08.2021 відповідач відчужив дане нерухоме майно на підставі акту приймання-передачі від 04.08.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю "Сансара" (код ЄДРПОУ 33714510).

Таким чином, позивач стверджуючи, що відповідач ПП "Екатерина." в період з 01.10.2020 по 06.08.2021 використовував спірну земельну ділянку комунальної власності, площею 0,3825 га, за адресою вул. Наконечного, 170 в м.Ладижин без належної правової підстави, без оформлення відповідних правовстановлюючих документів та безоплатно, чим завдало збитків місцевому бюджету на суму 128939,60 грн, звернувся з даним позовом до суду.

При цьому суд зауважує, що використання відповідачем вказаної земельної ділянки вже було предметом судового дослідження у господарській справі №902/1026/20 за позовом Ладижинської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "Екатерина." безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 101514,32 грн за період з 01.02.2020 по 01.10.2020.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.03.2021, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021, позов у справі №902/1026/20 задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Екатерина." на користь Ладижинської міської ради Вінницької області 101514,32 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 2102,00 грн судового збору.

При розгляді вказаної справи Господарський суд Вінницької області встановив таке:

"Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.01.2020 приватне підприємство "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) набуло право власності на комплекс будівель та споруд, загальною площею 518,5 кв.м, який розташований за адресою м.Ладижин, вул.Наконечного, 170, шляхом передачі зазначеного нерухомого майна до Статутного фонду приватного підприємства його засновником та керівником гр. ОСОБА_1 згідно акту приймання - передачі майна до Статутного капіталу б/н від 22.01.2020.

30.12.1999 іншому приватному підприємству "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) був виданий державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН №003288 (кадастровий номер земельної ділянки 0510600000:07:001:0261) для розміщення кафе та влаштування зони відпочинку, загальною площею 0,3492 га, на якій і був збудований вищезазначений майновий комплекс будівель та споруд.

Згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, 29.05.2012, на підставі рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26.04.2012, право власності на даний майновий комплекс будівель та споруд було зареєстроване за гр. ОСОБА_2

25.03.2013 приватне підприємство "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) припинено як юридичну особу, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №11671170020000589 від 25.03.2013 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

При цьому 18.02.2020 рішенням 34 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради №1181 вирішено:

"1.8. В зв`язку з набуттям іншою особою права власності на комплекс будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці, яка була надана ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) в постійне користування, загальною площею 0,3492 га, згідно державного акту на право постійного користування землею 1-ВН №003288, виданого 30.12.1999 року (підстава набуття права власності на майновий комплекс будівель та споруд - рішення Липовецького районного суду від 26.04.1012 року), та у в зв`язку з тим, що новий власник нерухомого майна не оформив право користування земельною ділянкою під вищезазначеним нерухомим майном, відповідно до вимог п."е" ст.141 Земельного кодексу України припинити право користування земельною ділянкою ПП "Екатерина" (20090761) та зарахувати її до земель запасу Ладижинської міської ради."

За наслідками роботи тимчасових комісій, створених за розпорядженнями Ладижинського міського голови №234-р від 23.12.2019 та №74р від 02.06.2020, встановлено, що земельна ділянка по вул.Наконечного, 170 в м.Ладижині, загальною площею 0,3825 га, яка межує з Південної сторони з земельною ділянкою профілакторію АТ "ДТЕК "Західенерго" (кадастровий номер 0510600000:07:001:0302), з Західної та Північної сторін з землями промисловості АТ "ДТЕК "Західенерго" (кадастровий номер 0510600000:07:001:0304), з Південно-Східної сторони через дорогу з земельною ділянкою приватної власності (кадастровий номер 0510600000:07:001:0252) та землями комунальної власності, на яких розташована зона відпочинку "міський пляж", використовувалась самовільно, без належних правових підстав, без відповідних правоустановчих документів гр. ОСОБА_1 , а з 29.01.2020 самовільно використовується відповідачем. Вказані обставини задокументовано актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, складеними посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, №1455-ДК/1456/АП/09/01/-19 від 24.12.2019 року відносно гр. ОСОБА_1 , яка на даний час є засновником та керівником ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) та №1231-ДК/838/АП/09/01/-20 від 11.08.2020 відносно відповідача.

На підставі акту перевірки №1231-ДК/838/АП/09/01/-20 від 11.08.2020 керівнику приватного підприємства "Екатерина." гр. ОСОБА_1 виданий припис №1231-ДК/0534/Пр/03/01/-20 від 25.08.2020 на усунення порушення земельного законодавства в термін 30 днів.

Поряд з тим, відповідач зазначені вище вимоги не виконав, жодних дій відносно укладення договору оренди останнім не вчинив...

... спірна земельна ділянка, в розумінні ст.79-1 Земельного Кодексу України та п.2 "Перехідних та прикінцевих положень" Закону України "Про Державний земельний кадастр", вважається сформованою і є об`єктом цивільних правовідносин з 30.12.1999 відповідно до Державного акту серії І-ВН №003288.

Одночасно слід зазначити, що припинення права постійного користування ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20080761) не є підставою для припинення існування земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, а тому доводи відповідача, про те, що земельна ділянка не була сформована як об`єкт цивільних прав є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Як зазначалось раніше, відповідач є власником об`єкту нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою за Приватним підприємством "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) у визначений позивачем період, а саме з 01.02.2020 по 01.10.2020, зокрема укладення відповідного договору оренди з Ладижинською міською радою та державної реєстрації такого права, отже відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави...

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності та кожного окремо, суд доходить висновку про те, що ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) з 01.02.2020 по 01.10.2020 використовувало земельну ділянку територіальної громади Ладижинської міської ради площею 0,3492 га без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

Таким чином, ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) з 01.02.2020 по 01.10.2020 не сплачувало за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Ладижинської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати".

Враховуючи викладене вище, суд вважає встановленим факт, що ПП "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049) з 01.02.2020 по 01.10.2020 використовувало земельну ділянку територіальної громади Ладижинської міської ради площею 0,3492 га без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

Поряд з тим, як зазначалось вище, відповідач, в період з 01.10.2020 по 05.08.2021 продовжував використовувати спірну земельну ділянку комунальної власності, площею 0,3825 га без належної правової підстави, без оформлення відповідних правоустановчих документів та безоплатно.

Оскільки, рішенням Господарського суді Вінницької області від 23.03.2021 встановлено, що земельна ділянка площею 0,3492 га по вул. Наконечного, 170, на якій розташоване нерухоме майно, що належало відповідачу в період з 29.01.2020 по 05.08.2021, є сформованою як об`єкт цивільних правовідносин в розумінні ст.79-1 Земельного кодексу та п.2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» з 30.12.1999 року відповідно до Державного акту на право постійного користування серії І-ВН №003288 позивач, під час здійснення розрахунку розміру орендної плати, яку відповідач мав сплатити, вірно виходив саме з площі сформованої земельної ділянки 0,3492 га.

При цьому щодо заперечень відповідача відносно розміру площі земельної ділянки, яку останній фактично використовував суд зазначає, що дана обставина встановлена в рішенні Господарського суду Вінницької області від 23.03.2021 у справі № 902/1026/20 та не спростована під час розгляду справи №902/951/21. Зокрема судом встановлено таке.

"З метою встановлення меж земельної ділянки, що фактично самовільно використовувалась гр. ОСОБА_1 загальною площею 03825 га, а також з метою визначення меж земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні у ліквідованого в 2013 році ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії 1-ВН №003288, виданого 30.12.1999, загальною площею 0.3492 га, кадастровий номер 0510600000:07:001:0261 зокрема, на момент здійснення будівництва відповідного комплексу будівель та споруд, Ладижинською міською радою замовлено у ФОП Смолія А.Г. та виготовлено дві технічні документації.

До складу зазначених технічних документацій входить збірний кадастровий план, з якого слідує, що земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 0,3492 га, яка відповідає площі та конфігурації земельної ділянки відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 003288, знаходиться в межах земельної ділянки №1 загальною площею 0,3825 га, яка фактично самовільно використовувалась гр. ОСОБА_1 , а на даний час самовільно використовується відповідачем (ПП "Екатерина." без належних правових підстав".

Зазначене також підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 13.09.2021."

В матеріалах справи №902/29/24 міститься акт обстеження земельної ділянки від 05.07.2023 (а.с.27-28, т.1), за змістом якого тимчасовою комісією, створеною розпорядженням секретаря ради "Про створення тимчасової робочої комісії з розгляду земельних питань" №173р від 30.06.2023 в складі представників позивача встановлено, що:

"Земельна ділянка, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 межує з Південної сторони з земельною ділянкою профілакторію АТ «ДТЕК «Західенерго» за адресою вул.Наконечного, 194, з Західної та Північної сторони з землями промисловості AT «ДТЕК «Західенерго» за адресою вул.Наконечного, 173, з Південно-Східної сторони через дорогу з земельною ділянкою приватної власності за адресою провулок Береговий та землями комунальної власності, на якій розташована зона відпочинку «міський пляж».

На земельній ділянці розташований комплекс будівель та споруд, який орендує фізична особа ОСОБА_3 на підставі договору оренди нежитлового приміщення укладеного 01.06.2022 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сансара» в особі директора ОСОБА_4 .

Мета оренди майнового комплексу - для здійснення господарської діяльності, а саме для організації надання послуг громадського харчування та відпочинку. На час роботи комісії заклад працював.

Відповідно до інформаційної довідки №314270016 від 04.11.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на даний майновий комплекс будівель та споруд (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 454189005106) з 24.05.2022 року по даний час належить ПП «Екатерина.» (код ЄДРПОУ 43464049) керівником якого є ОСОБА_1 ."

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.41-50,т.1) комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 518,5 кв.м перебуває на праві приватної власності у відповідача з 24.05.2022 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №63698549 від 26.05.2022, номер запису про право власності: 46919495).

Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку №791 від 29.05.2020 (а.с.31, т.1) земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 загальною площею 0,3492 га стверджується, що нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки становить 2175306,48 грн, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення за УКЦВЗ - 1.11.3 "Роздрібної торгівлі та комерційних послуг".

Листом №0-2-0.6-2559/2-24 від 21.03.2024 (а.с.164, т.1) Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 загальною площею 0,3492 га станом на 01.01.2022 становила 1812732,12 грн, а станом на 01.01.2023 - 2084655,00 грн.

07.06.2019 на 28 сесії Ладижинської міської ради 7 скликання прийнято рішення "Про встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в місті Ладижин" №981 (а.с.32-40, т.1), відповідно до п.1 якого вирішено встановити ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в місті Ладижин згідно з додатком (додається) та ввести їх в дію з 01.01.2020. Додатком до означеного рішення встановлено ставку річного розміру орендної плати для земельних ділянок цільове призначення яких 03.17 "Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення" - 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення 222674,62 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 загальною площею 0,3492 га.

Вирішуючи питання стосовно того, чи мав прокурор право на звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, суд враховує таке.

Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на правовий висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №922/3219/20: "...системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах."

Як зазначено в висновку щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18: "...прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим."

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999: "...Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах."

Звертаючись із цим позовом до суду прокурор обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту тим, що: "...за використання вказаної земельної ділянки в період з 24.05.2022 по 30.06.2023 кошти від ПП "Екатерина." до бюджету Ладижинської міської ради не надходили".

Отже, підставою позову прокурор самостійно визначив наявність факту порушення інтересів Ладижинської міської ради як власника земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 загальною площею 0,3492 га.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач не звертався до суду з вимогами про стягнення 222674,62 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 загальною площею 0,3492 га.

Суд виходить з того, що відповідно до ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

З урахуванням змісту визначених прокурором підстав позову (обґрунтування в позовній заяві порушення інтересів держави та необхідність їх захисту), а також бездіяльністю позивача стосовно звернення до суду, суд вважає, що прокурор мав право на звернення із цим позовом в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області.

Вирішуючи цей спір в частині вимог про стягнення 222674,62 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 загальною площею 0,3492 га за період з 24.05.2022 по 31.12.2023, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 (надалі по тексту також - ЗК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За правилами ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.9 ст.79-1 ЗК України).

Ухвалюючи дане рішення суд враховує, що рішеннями Господарського суду Вінницької області від 23.03.2021 у справі №902/1026/20 та від 25.01.2022 у справі №902/951/21 встановлено, що: земельна ділянка площею 0,3492 га по вул. Наконечного, 170, на якій розташоване нерухоме майно, що належало відповідачу в період з 29.01.2020 по 05.08.2021, є сформованою як об`єкт цивільних правовідносин в розумінні ст.79-1 Земельного кодексу України та п.2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" з 30.12.1999 року відповідно до Державного акту на право постійного користування серії І-ВН №003288.

Як було відзначено судом: обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.75 ГПК України).

Таким чином, обставини формування земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 площею 0,3492 га по вул.Наконечного, 170 у м.Ладижин є встановленими та доказуванню не підлягають.

Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі по тексту також - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

З наведеного слідує, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 ст.93 та ст.125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч.1 ст.96 ЗК України).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ч.2 ст.120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Правові висновки про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Матеріалами справи підтверджено, що комплекс будівель та споруд загальною площею 518,5 кв.м, розташований на спірній земельній ділянці, перебуває на праві приватної власності у відповідача з 24.05.2022 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №63698549 від 26.05.2022, номер запису про право власності: 46919495).

Водночас матеріали справи не містять доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою за Приватним підприємством "Екатерина." у визначений позивачем період, а саме з 24.05.2022 по 31.12.2023, зокрема укладення відповідного договору оренди з Ладижинською міською радою та державної реєстрації такого права, отже відповідач користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч.2 ст.120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ПП "Екатерина." не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (такий висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18).

За змістом ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини у цій справі та справах №902/1026/20, №902/951/21, суд вважає обґрунтованим висновком, що ПП "Екатерина." з 24.05.2022 по 31.12.2023 використовувало земельну ділянку територіальної громади Ладижинської міської ради площею 0,3492 га без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.125, 126 ЗК України.

З огляду на викладене, ПП "Екатерина." з 24.05.2022 по 31.12.2023 не сплачувало за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Ладижинської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Досліджуючи розмір належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою судом враховується, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п.288.5 ст.288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Зі змісту наданого позивачем розрахунку (а.с.162-163, т.1) слідує, що для розрахунку розміру належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою було використано відомості, надані листом №0-2-0.6-2559/2-24 від 21.03.2024 (а.с.164,т.1), за якими: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 загальною площею 0,3492 га станом на 01.01.2022 становила 1812732,12 грн, а станом на 01.01.2023 - 2084655,00 грн.

Водночас в матеріалах справи також міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку №791 від 29.05.2020 (а.с.31, т.1), за яким нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 2175306,48 грн.

Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV від 11.12.2003 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З огляду на висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20: "З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі."

Оскільки для визначення заявленої до стягнення заборгованості застосовано розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки згідно з листом №0-2-0.6-2559/2-24 від 21.03.2024, суд доходить висновку, що такий розрахунок є правомірним, оскільки використаний у ньому розмір нормативної грошової оцінки є меншим порівняно з даними, що містяться у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку №791 від 29.05.2020, тобто розрахунок здійснений в межах нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

07.06.2019 на 28 сесії Ладижинської міської ради 7 скликання прийнято рішення "Про встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в місті Ладижин" №981 (а.с.32-40, т.1), відповідно до п.1 якого вирішено встановити ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в місті Ладижин згідно з додатком (додається) та ввести їх в дію з 01.01.2020. Додатком до означеного рішення встановлено ставку річного розміру орендної плати для земельних ділянок цільове призначення яких 03.17 "Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення" - 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік.

З урахуванням вищезроблених висновків суд доходить висновку про правомірність визначеного позивачем розміру орендної плати, який становить: за період з 24.05.2022 по 31.12.2022 - 10574,27 грн в місяць, а за 2023 рік - 145925,85 грн в рік.

З викладеного слідує, що позов про стягнення безпідставно збережених коштів з Приватного підприємства "Екатерина." за період з 24.05.2022 по 31.12.2023 в розмірі 222674,62 грн підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 3340,12 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/29/24 задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Екатерина." (вул.Наконечного, буд.170, м.Ладижин, Вінницька обл., 24321, ідентифікаційний код: 43464049) на користь Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області (вул.П.Кравчика, буд.4, м.Ладижин, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24321, ідентифікаційний код: 04325621) 222674,62 грн безпідставно збережених коштів.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Екатерина." (вул.Наконечного,буд.170, м.Ладижин, Вінницька обл., 24321, ідентифікаційний код: 43464049) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, ідентифікаційний код: 02909909) 3340,12 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Повний текст судового рішення надіслати згідно переліку.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

7. Повне рішення складено 12 червня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - Гайсинській окружній прокуратурі - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (haisyn@vin.gp.gov.ua);

4, 5, 6, 7 - Ладижинській міській раді Гайсинського району Вінницької області - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адреси електронної пошти (mail@ladrada.gov.ua, ladrada.gov@gmail.com, ladkkp@ukr.net);

8, 9 - представнику Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області МалофєєвійО.В. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

10, 11 - Приватному підприємству "Екатерина." - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (ekaterina2120@ukr.net);

12, 13 - представнику Приватного підприємства "Екатерина." адвокату Якименку К.В. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )