Рішення

від 10.06.2024 по справі 904/539/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/539/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "КРИВОРІЖГАЗ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "КРИВОРІЖГАЗ" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 357 996,47 грн., пеню у розмірі 138 805,53 грн., 3% річних у розмірі 15 937,94 грн., інфляційні втрати у розмірі 25 020,06 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору № 38А501-10511-21 від 01.09.2021 в частині повної та своєчасної оплати плати за право користування програмними продуктами і плати за надані послуги.

Ухвалою суду від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

28.02.2024 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

12.03.2024 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (далі Позивач, Сторона-1) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "КРИВОРІЖГАЗ" (далі Відповідач, Сторона-2) укладено Договір № 38А501-10511-21 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Сторона-1 надає Стороні-2 право строкового платного користування програмними продуктами, у т.ч. оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу, та консультаційні послуги щодо їх використання (далі - послуги), а Сторона-2 зобов`язується сплатити за надані права і послуги обумовлену Договором суму.

Відповідно до п. 1.2 Договору програмні продукти, на які передається право користування:

- Особистий кабінет на сайті http://104.ua;

- Мобільний додаток «104 mobile» Android;

- Мобільний додаток «104 mobile» ІОS;

- Особистий кабінет юридичних осіб « 104 бізнес»;

- Чат-бот для месенджера Viber, з функцією оплати Masterpass;

- Чат-бот для месенджера Telegram, з функцією оплати Masterpass.

Згідно з п. 1.3 Договору перелік послуг, що надаються за Договором:

- інформаційно-консультаційна підтримка по використанню програмних продуктів, вказаних у п. 1.2.

За умовами п. 2.2 Договору Сторона-2 виступає кінцевим споживачем та використовує програмні продукти у своїй господарській діяльності.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що:

У 2021 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначеними у п. 1.2 Договору, кошти у сумі 356 950,00 грн., без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені у п. 1.3 Договору, кошти у сумі 36 300,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 050,00 грн.

У 2022 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначеними у п. 1.2 Договору, кошти у сумі 392 645,00 грн., без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені у п. 1.3 Договору, кошти у сумі 39 930,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 655,00 грн.

У 2023 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначеними у п. 1.2 Договору, кошти у сумі 431 910,00 грн., без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені у п. 1.3 Договору, кошти у сумі 43 923,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 320,50 грн.

У 2024 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначеними у п. 1.2 Договору, кошти у сумі 475 101,00 грн., без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені у п. 1.3 Договору, кошти у сумі 48 318,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 053,00 грн.

Строк проведення розрахунків складає 90 календарних днів після завершення звітного місяця.

Згідно з п. 3.2 Договору за підсумками звітного місяця Сторона-1 складає Акт приймання-передачі, який до 7 числа місяця, наступного за звітним, надає Стороні-2.

Відповідно до п. 3.3 Договору Сторона-2 протягом 5 робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Сторони-1. У випадку ненадання у зазначений строк Стороні-1 підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Стороною-2.

За умовами п. 3.4 Договору підписання Акту приймання-передачі представником Сторони-1 є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо дотримання авторських прав, цілей та способів реалізації Стороною-2 права на користування програмними продуктами.

Згідно з п. 3.5 Договору сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Dос», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної зі сторін.

Відповідно до п. 4.1 Договору Сторона-1 зобов`язана щомісячно надавати Стороні-2 Акт приймання-передачі в порядку, передбаченому пунктом 3.2 Договору; підписувати Акти приймання-передачі у разі дотримання Стороною-2 умов здійснення права користування.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Сторона-1 має право, зокрема своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за Договором.

За умовами п. 4.3 Договору Сторона-2 зобов`язана, зокрема своєчасно та у повному обсязі проводити оплати за Договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі порушення Стороною-2 строків оплати, визначених розділом 3 Договору, Сторона-2 сплачує Стороні-1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, діє з 01.09.2021 по 31.12.2024 включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 1 від 01.06.2022 до Договору сторони домовились викласти з 01.06.2022 пункт 3.1 Договору у редакції:

« 3.1 У 2021 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначеними у п. 1.2 Договору, кошти у сумі 356 950,00 грн., без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені у п. 1.3 Договору, кошти у сумі 36 300,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 050,00 грн.

У 2022 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначеними у п. 1.2 Договору, кошти у сумі 392 645,00 грн., без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені у п. 1.3 Договору, кошти у сумі 39 930,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 655,00 грн.

У 2023 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначеними у п. 1.2 Договору, кошти у сумі 431 910,00 грн., без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені у п. 1.3 Договору, кошти у сумі 43 923,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 320,50 грн.

У 2024 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначеними у п. 1.2 Договору, кошти у сумі 475 101,00 грн., без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені у п. 1.3 Договору, кошти у сумі 48 318,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 053,00 грн.

Строк проведення розрахунків до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг та користування програмними продуктами».

Додатковою угодою № 3 від 20.03.2023 до Договору сторони дійшли згоди розірвати Договір з 20.03.2023.

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 1 482 426,47 грн., що підтверджується актами надання послуг:

- № РКЦ73000049 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 562 215,00 грн.;

- № РКЦ73000120 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 562 215,00 грн.;

- № РКЦ73000207 від 20.03.2023 за березень 2023 року (з 01.03.2023 - 20.03.2023) на суму 357 996,47 грн.

Акти надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023 та № РКЦ73000120 від 28.02.2023 в електронному вигляді скріплені електронними цифровими підписами сторін без будь-яких зауважень і заперечень.

Крім того, Позивач склав в електронному вигляді та скріпив електронним цифровим підписом акт надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023 на суму 357 996,47 грн. і надав Відповідачу за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Dос».

У строк, встановлений п. 3.3 Договору, Відповідач не підписав вказаний акт та не повернув один примірник акту Позивачу, мотивовану відмову від його підписання не надав.

Отже, враховуючи п. 3.3 Договору, послуги за актом надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023 вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Відповідачем.

При цьому, Відповідач здійснив оплату на загальну суму 1 124 430,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями:

- № 1242 від 15.03.2023 на суму 43 923,00 грн.;

- № 1243 від 15.03.2023 на суму 518 292,00 грн.;

- № 1244 від 15.03.2023 на суму 43 923,00 грн.;

- № 1245 від 15.03.2023 на суму 518 292,00 грн.

Вказана оплата була зарахована Позивачем за актами надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023 та № РКЦ73000120 від 28.02.2023.

У зв`язку з цим несплаченим залишився акт надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023 на суму 357 996,47 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи умови п. 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.06.2022, та положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, кінцевий строк оплати наданих послуг настав за актами надання послуг:

- № РКЦ73000049 від 31.01.2023 на суму 562 215,00 грн. - 26.12.2022;

- № РКЦ73000120 від 28.02.2023 на суму 562 215,00 грн. - 25.01.2023;

- № РКЦ73000207 від 20.03.2023 на суму 357 996,47 грн. - 27.02.2023.

Як встановлено судом вище, Відповідач здійснив оплату на загальну суму 1 124 430,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями:

- № 1242 від 15.03.2023 на суму 43 923,00 грн.;

- № 1243 від 15.03.2023 на суму 518 292,00 грн.;

- № 1244 від 15.03.2023 на суму 43 923,00 грн.;

- № 1245 від 15.03.2023 на суму 518 292,00 грн.

Вказана оплата була зарахована Позивачем за актами надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023 та № РКЦ73000120 від 28.02.2023.

Отже, заборгованість за надані послуги за актом надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023 складає 357 996,47 грн.

Як вказувалось вище, що, враховуючи п. 3.3 Договору, послуги за актом надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023 вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Відповідачем.

При цьому, настання обов`язку щодо оплати послуг не пов`язується з датою отримання акту надання послуг.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 357 996,47 грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, відповідно до п. 5.2 Договору у разі порушення Стороною-2 строків оплати, визначених розділом 3 Договору, Сторона-2 сплачує Стороні-1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 25.12.2022 по 25.08.2023 у розмірі 138 805,53 грн. Розрахунок здійснено Позивачем за кожним актом окремо на підставі 0,1%, розмір пені за яким менше розміру пені, нарахованого на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що розрахунок зроблено не вірно, оскільки початком прострочення оплати: за актом надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023 є 27.12.2022; за актом надання послуг № РКЦ73000120 від 28.02.2023 є 26.01.2023; за актом надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023 є 28.02.2023. Крім того, кінцевою датою нарахування пені за актами надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023 та № РКЦ73000120 від 28.02.2023 є 14.03.2023, оскільки Відповідач здійснив оплату 15.03.2023.

У зв`язку з цим пеня, нарахована на заборгованість за актом надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023, за період з 27.12.2022 по 14.03.2023 складає 43 852,77 грн., пеня, нарахована на заборгованість за актом надання послуг № РКЦ73000120 від 28.02.2023, за період з 26.01.2023 по 14.03.2023 складає 26 986,32 грн., а пеня, нарахована на заборгованість за актом надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023, за період з 28.02.2023 по 25.08.2023 складає 64 081,37 грн.

Отже, загальний розмір пені за загальний період з 27.12.2022 по 25.08.2023 складає 134 920,46 грн. і який, відповідно, підлягає стягненню з Відповідача. В решті позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 25.12.2022 по 26.01.2024 у розмірі 15 937,94 грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня по грудень 2023 року у розмірі 25 020,06 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних дійшов висновку, що розрахунок зроблено не вірно, оскільки початком прострочення оплати: за актом надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023 є 27.12.2022; за актом надання послуг № РКЦ73000120 від 28.02.2023 є 26.01.2023; за актом надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023 є 28.02.2023. Крім того, кінцевою датою нарахування 3% річних за актами надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023 та № РКЦ73000120 від 28.02.2023 є 14.03.2023, оскільки Відповідач здійснив оплату 15.03.2023.

У зв`язку з цим 3% річних, нараховані на заборгованість за актом надання послуг № РКЦ73000049 від 31.01.2023, за період з 27.12.2022 по 14.03.2023 складають 3 604,34 грн., 3% річних, нараховані на заборгованість за актом надання послуг № РКЦ73000120 від 28.02.2023, за період з 26.01.2023 по 14.03.2023 складають 2 218,05 грн., а 3% річних, нараховані на заборгованість за актом надання послуг № РКЦ73000207 від 20.03.2023, за період з 28.02.2023 по 26.01.2024 складають 9 796,22 грн.

Отже, загальний розмір 3% річних за загальний період з 27.12.2022 по 26.01.2024 складає 15 618,61 грн. і який, відповідно, підлягає стягненню з Відповідача. В решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних слід відмовити.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 25 020,06 грн. підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 357 996,47 грн., пені у розмірі 134 920,46 грн., 3% річних у розмірі 15 618,61 грн., інфляційних втрат у розмірі 25 020,06 грн.

В решті позову слід відмовити.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на позов, спростовуються вищенаведеним.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "КРИВОРІЖГАЗ" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03341397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (03134, м. Київ, пр. Академіка Корольова, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39142689) основний борг у розмірі 357 996,47 грн., пеню у розмірі 134 920,46 грн., 3% річних у розмірі 15 618,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 25 020,06 грн., судовий збір у розмірі 8 003,33 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

10.06.2024