ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/320/24
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 911/320/24 за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, Львівська обл., місто Львів, вул. Шевченка Т., будинок 111А, код: 39594527)
до
про стягнення 690695,79 гривень,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/320/24 позов задоволено та вирішено стягнути з Калинівської селищної ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» 690695,79 гривень, з яких: 592144,51 гривень вартість спожитої електричної енергії, 89348,82 гривень інфляційні втрати та 9202,46 гривень 3% річних.
До суду 26.04.2024 звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить суд стягнути з Калинівської селищної ради понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12000,00 гривень.
Ухвалою суду від 29.04.2024 розгляд вищезгаданої заяви було призначено на 15.05.2024.
В судове засідання 15.05.2024 представники сторін не з`явились.
Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.
Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, повідомивши при цьому, у судовому засіданні 24.04.2024, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених вище норм вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до суду договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 38Slvz3434-17 від 30.11.2017, укладений між адвокатським об`єднанням «Гарант Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (Замовник), додаткові угоди № 49 від 29.12.2023 та № 50 від 11.01.2024 та акт приймання-передачі наданих послуг від 25.04.2024 за додатковою угодою № 50 від 11.01.2024 до договору про надання правової допомоги № 38Slvz3434-17 від 30.11.2017 на загальну суму 12000 гривень.
Також, судом встановлено, що представництво позивача здійснювалось Адвокатом Шевчиком Олегом Івановичем, повноваження якого підтверджуються довіреністю № 326/24 від 26.12.2023 та який відповідно до свідоцтва серії № 002285 від 19.10.2021 має право на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу пов`язаних із розглядом цієї справи становить 12000 гривень.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Кодексу). Відповідачем в перебігу розгляду справи клопотання про зменшення судових витрат позивача на оплату правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи заявлено не було.
Здійснивши аналіз поданих позивачем доказів понесення судових витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір витрат на оплату послуг адвоката не є завищеним, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 12000 гривень.
Таким чином, заява представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у справі № 911/320/24 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73, 76, 77, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Калинівської селищної ради (08162, Київська обл., Фастівський р-н, селище міського типу Чабани, вул. Машинобудівників, будинок 15, квартира 7, код: 30687982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, Львівська обл., місто Львів, вул. Шевченка Т., будинок 111А, код: 39594527) 12000,00 гривень витрат на правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2024.
Суддя Р.М. Колесник
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119677630 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Колесник Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні