Ухвала

від 10.06.2024 по справі 914/569/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.06.2024 р. справа № 914/569/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Фармінг», с. Біла Чортківського району Тернопільської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргілл Енімал Нутрішн», смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області,

про зобов`язання виконати в натурі умови договору і відшкодування збитків в розмірі 637 123, 16 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники сторін:

від позивача: Зубілевич Т.В.- представник, ОСОБА_1 - представник,

від відповідача: Степанюк Д.О. представник.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калина Фармінг» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргілл Енімал Нутрішн» про зобов`язання виконати в натурі умови договору і відшкодування збитків в розмірі 637 123, 16 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 01.04.2024.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 27.05.2024 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 10.06.2024.

У підготовче судове засідання 10.06.2024 представники позивача з`явились, 27.05.2024 подали клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи .

У підготовче судове засідання 10.06.2024 представник відповідача з`явився, 27.05.2024 та 10.06.20204 через підсистему Електронний суд подав заперечення на клопотання позивача про призначення товарознавчої експертизи.

Щодо поданого представником позивача 27.05.2024 через підсистему Електронний суд клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи у справі № 914/569/24 суд вказує на наступне.

Обгрунтовуючи своє клопотання, представник позивача вважає, що в межах цієї справи необхідно з`ясувати, чи була поставлена позивачем партія товару-пшениці в кількості 71, 92 т належної або неналежної якості, і, відповідно, чи правомірно або неправомірно відповідач відмовився її прийняти.

На думку позивача, для з`ясування обставин того, чи був поставлений позивачем товар із достатнім чи недостатнім вмістом білка, потрібно першочергово встановити, яким саме чином мав визначатися цей показник якості (вміст білка) у товарі-пшениці. Для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання в галузі товарознавства, оскільки достеменно визначити параметри відповідного показника якості (вміст білка) зі змісту специфікації не можна.

Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається на отриманий ним лист Національного університету біоресурсів і природокористування України від 25.01.2024 № 13/24 із доданими до нього "Роз`ясненнями щодо тлумачення показників якості сільськогосподарської продукції", в якому зазначено, що для визначення вмісту білку в пшениці, як сировині для виготовлення комбікормів, застосовується підхід визначення питомої частки сирого протеїну "як є" з розрахунку на продукт натуральної вологості.

Позивач, в свою чергу, посилається на протоколи випробування зразків продукції від 14.09.2023 № 3387, № 3388, № 3389, складені ДП "Волиньстандартметрологія" - арбітражною лабораторією, визначеною сторонами в договорі, з яких слідує, що кінцевим результатом дослідження зразків товару на предмет вмісту білку стало визначення масової частки білку в перерахунку на суху речовину.

Всі ці письмові докази містять різну інформацію щодо вмісту білку в поставленому товарі, разом з тим жоден з цих документів не може вважатися висновком експерта в розумінні господарського процесуального законодавства, а тому позивач вважає, що існує необхідність, призначити у справі № 914/569/24 судову товарознавчу експертизу, перед якою поставити наступні питання:

1) Який нормативний документ (державний стандарт) визначає в Україні показники якості зерна пшениці?

2) Чи є згідно з цим нормативним документом (стандартом) серед показників якості зерна пшениці фізико-хімічний показник масова частка білка в перерахунку на суху речовину?

3) Чи є згідно з цим нормативним документом (стандартом) серед показників якості зерна пшениці фізико-хімічний показник масова частка білка у розрахунку на продукт натуральної вологості або питома частка сирого протеїну з розрахунку на продукт натуральної вологості?

4) Який нормативний документ (державний стандарт) застосовується в Україні для визначення білка в зерні пшениці?

5) Чи обчислюється в результаті застосування методу, передбаченого цим нормативним документом (стандартом), вміст білка в зерні в перерахунку на суху речовину?

Проведення судової товарознавчої експертизи позивач просить доручити одному із наступних експертів на розсуд суду: - судові експерти Тернопільського відділення Київського НДІСЕ адреса: 46001, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4 або ОСОБА_2 , провідний інженер ДП "Волиньстандартметрологія" адреса: 43000, м. Луцьк, вул. Світла, 4.

Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи, виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до п. 1.2.4. Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (надалі «Інструкція») передбачено наступні види судової товарознавчої експертизи: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.

У пункті 1.1. Розділу IV Інструкції вказано, що до числа об`єктів товарознавчої експертизи належать: споживчі товари, обладнання та сировина. Об`єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари.

Пунктом 1.3. Розділу IV Інструкції передбачено, що основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо - торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

Проаналізувавши перелік об`єктів товарознавчої експертизи, зазначених в п. 1.1. Розділу IV Інструкції в аспекті переліку запитань, які позивач запропонував поставити судовому експерту, суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що питання, які поставлені позивачем у клопотанні, не відносяться до завдань товарознавчої експертизи.

Суд звертає увагу, що до повноважень судового експерта не входить визначення нормативних документів, котрі підлягають застосування в тих чи інших відносинах. Питання правозастосування є питанням права, а відтак відноситься до виключної прерогативи суду.

Враховуючи предмет позову, обставини справи, характер спірних правовідносин та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що наведені позивачем у клопотанні обґрунтування та запропонований перелік питань, не можуть бути підставою для призначення судової експертизи.

Запропонованими питаннями для проведення експертизи, позивачем не доведено необхідності в спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для розгляду цієї справи, у сфері, іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи.

Разом з тим, представники позивача та відповідача заявили усне клопотання про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції.

Відповідно до частини 1 ст. 197 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Частиною третьою вказаної статті зазначено про можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196 затверджено у новій редакції Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (надалі по тексту Порядок).

У пункті 2 розділу ІІ Порядку зазначено, що Системою відеоконференцзв`язку є комплекс технічних засобів та програмного забезпечення (за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua) або інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку та відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку, головуючий суддя приймає рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час) та інформує про це секретаря судового засідання.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з наявністю у суду технічної можливості щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції (за допомогою програмного забезпечення EasyCon), суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представників позивача та відповідача про проведення відеоконференції.

Зважаючи на вищенаведене, заслухавши позиції учасників справи, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 183, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання ТзОВ "Калина Фармінг" про призначення у справі № 914/569/24 судової товарознавчої експертизи відмовити.

2. Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 24.06.24 о 15:00 год.

3. Засідання відбудеться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 128 (2 поверх).

4. Учасникам справи: забезпечити участь уповноважених представників у судовому засіданні.

5. Заяви представників позивача та відповідача про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції - задовольнити.

6. Провести підготовче судове засідання, призначене на 24.06.2024 о 15:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Відеоконференція буде проведена за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

7. Роз`яснити представникам позивача та відповідача, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції вони зобов`язані: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні; забезпечити проведення відеоконференцзв"язку відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.

8. Попередити представників позивача та відповідача, що відповідно до частини п`ятої ст. 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи.

9. Учасникам справи, які братимуть участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів для уникнення технічних несправностей, забезпечити функціонування мікрофону, навушників, камери та перебування в приміщенні, придатному для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

10. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає, а заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 12 червня 2024 року.

Суддя Манюк П.Т.