Постанова

від 04.06.2024 по справі 917/58/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/58/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Міщенко І. С., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційні скарги Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області та Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»

на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі

за позовом керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області

до 1) Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області,

2) Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Заклад дошкільної освіти №9 «Берізка» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області,

про скасування розпорядження, зобов`язання звільнити приміщення,

(у судове засідання з`явилася прокурор - Атаєва Д. К.),

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку із перебуванням судді Случа О. В. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 917/58/23 визначено колегію суддів: Волковицька Н. О., Міщенко І. С., Могил С. К.

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області та Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - КП КНП Лубенський міський центр ПМСД), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Заклад дошкільної освіти № 9 «Берізка» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, про скасування розпорядження, зобов`язання звільнити приміщення.

Позов аргументовано тим, що розпорядження Лубенського міського голови Грицаєнка О.П. від 05.08.2019 № 240 та № 241, затверджені рішенням сесії Лубенської міської ради 10.10.2019, прийняті із порушенням законодавства у сфері освіти, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню. На даний час, амбулаторія загальної практики - сімейної медицини Комунального Лубенського міського центру ПМСД № 4 є одним із центрів вакцинації в м. Лубни, де в період з 08.00 год. по 17.00 год. проводиться щеплення проти коронавірусної хвороби, спричиненої SARS COV - 2 всіх бажаючих. Отже спірне приміщення використовується не за освітнім призначенням та в цілях не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області під час виконання покладеної на органи прокуратури конституційної функції представництва інтересів держави вивчено стан дотримання вимог чинного законодавства з питань законності розпорядження майном закладів освіти на території міста Лубни.

За результатами опрацювання інформації, отриманої в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що на підставі розпорядження Лубенського міського голови Грицаєнка О.П. № 240 від 05.08.2019 Лубенський дошкільний навчальний заклад № 9 Берізка передав на баланс Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області нежитлове приміщення площею 246,8 м2, розташоване за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Метеорологічна, 24/2.

Розпорядженням Лубенського міського голови Грицаєнка О.П. № 241 від 05.08.2019, на підставі акта приймання-передачі основних засобів від 05.08.2019, Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області передало дане нежитлове приміщення площею 246,8 м2 КП КНП Лубенський міський центр ПМСД в оперативне управління без права відчуження, визначивши його балансоутримувачем, з метою розміщення в ньому амбулаторії загальної практики - сімейної медицини № 4.

Вказані розпорядження Лубенського міського голови затверджені рішенням 47 сесії 7 скликання Лубенської міської ради Полтавської області від 10.10.2019 «Про затвердження розпоряджень міського голови, прийнятих у міжсесійний період».

Рішенням 15 сесії 8 скликання Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Про зміну назви та затвердження Статутів закладів дошкільної освіти Лубенської територіальної громади у новій редакції від 17.02.2022 змінено назву Лубенського дошкільного навчального закладу № 9 Берізка на Заклад дошкільної освіти № 9 Берізка Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області без зміни юридичної особи.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: вул. Метеорологічна, б. 24/2, м. Лубни знаходиться будівля Лубенського дошкільного навчального закладу № 9 Берізка, загальною площею 2421,5 м2. Власником будівель є територіальна громада міста Лубни в особі Лубенської міської ради Полтавської області, а правокористувачем та балансоутримувачем майна є Лубенський дошкільний навчальний заклад № 9 Берізка. Цільове призначення земельної ділянки, на якій розташована будівля, загальною площею 0,863 га, кадастровий номер 5310700000:04:076:0132, визначено для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

Нежитлове приміщення, яке передано на баланс КП КНП Лубенський міський центр ПМСД є частиною єдиної будівлі Закладу дошкільної освіти № 9 Берізка Лубенської міської ради, розташованої за адресою: м. Лубни, вул. Метеорологічна, 24/2.

Згідно з інвентаризаційним описом необоротних активів все приміщення знаходиться на балансі Лубенського дошкільного навчального закладу № 9 Берізка.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час виникнення спірних правовідносин Лубенський дошкільний навчальний заклад № 9 Берізка був дошкільним закладом освіти комунальної форми власності, який розташовується за адресою: 37500, Полтавська обл., місто Лубни, вул. Метеорологічна, б. 24/2.

Відповідно до п.1.1 Статуту Закладу дошкільної освіти № 9 Берізка, затвердженого рішенням Лубенської міської ради від 17.02.2022, заклад дошкільної освіти № 9 Берізка Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області є закладом освіти, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Згідно з п.1.2 Статуту Заклад дошкільної освіти № 9 Берізка є правонаступником прав та обов`язків Лубенського дошкільного навчального закладу № 9 Берізка.

У п.1.3 Статуту передбачено, що засновником закладу освіти є Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області, уповноваженим органом - Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Пунктом 1.8 Статуту передбачено, що заклад освіти є юридичною особою, має печатку встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства.

За змістом п.1.10 Статуту головною метою закладу освіти є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

Відповідно до 9.1 Статуту матеріально-технічна база навчального закладу включає: будівлі, споруди, транспортні засоби, комунікації, інвентар, обладнання, земельну ділянку та інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі закладу освіти.

Згідно з п.9.2 Статуту заклад освіти не має права здійснювати будь-які правочини з майном, що належить йому на праві оперативного управління, без згоди засновника.

Контроль за дотриманням закладом освіти державних вимог щодо змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти здійснюється Управлінням освіти (п.11.2 Статуту).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Комунального підприємства Комунальне некомерційне підприємство Лубенським міський центр первинної медико-санітарної допомоги є: код КВЕД 86.10 діяльність лікарняних закладів, код КВЕД 86.21 загальна медична практика (основний); код КВЕД 86.90 інша діяльність у сфері охорони здоров`я.

Положенням про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я № 801 від 29.07.2016 визначено, що центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі - ЦПМСД) є закладом охорони здоров`я, що створюється з метою забезпечення потреб населення у первинній медичній допомозі.

Як зазначає прокурор, Комунальне підприємство Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги в особі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини Комунального Лубенського міського центру ПМСД № 4 є закладом охорони здоров`я, який здійснює медичну практику. При цьому, ні КП КНП Лубенський міський центр ПМСД, ні амбулаторія загальної практики - сімейної медицини Комунального Лубенського міського центру ПМСД № 4 не здійснюють навчально-виховну, освітню діяльність. Адміністрація садочку зверталася до Лубенської міської ради з листом №150/01-22 від 22.11.2017 про повернення приміщення, розташованого за адресою: м. Лубни, вул. Метеорологічна, 24/2 з балансу Комунального Лубенського міського центру первинної медико-санітарної допомоги на баланс закладу освіти з метою реконструкції будівлі з термомодернізацією. За результатом розгляду якого, приміщення було повернуто на баланс закладу освіти.

У 2019 році Лубенська місцева прокуратура звернулася до суду з позовом до Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, Комунального підприємства Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання недійсним, укладеного між Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та Комунальним Лубенським міським центром первинної медико-санітарної допомоги договору № 48 оренди об`єкту нерухомого комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Лубни - нерухомого майна, за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. вул. Метеорологічна, 24/2, площею 246,8 м2, та зобов`язання повернути приміщення.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.11.2019 у справі № 917/1075/19 позов прокурора задоволено частково, визнано недійсним договір оренди об`єкту нерухомого комунального майна; в частині повернення Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області згідно зактом прийому - передачі індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 246,8 м2, вартістю 115 810,00 грн, розміщене за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Метеорологічна, 24/2- провадження закрито з огляду на те, що 05.08.2019 між Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради та Комунальним підприємством Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди № 48 від 25.12.2017 та повернуто майно на підставі акта прийому-передачі від 05.08.2019.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 у справі № 917/58/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024, позов задоволено.

Рішення аргументовані тим, що Комунальне підприємство Комунальне некомерційне підприємство Лубенським міський центр первинної медико-санітарної допомоги в особі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини Комунального Лубенського міського центру ПМСД № 4 є закладом охорони здоров`я, який здійснює медичну практику. При цьому, ні КП КНП ЛМЦПМСД, ні амбулаторія загальної практики - сімейної медицини Комунального Лубенського міського центру ПМСД № 4 не здійснюють навчально-виховну, освітню діяльність. Тому, нежитлове приміщення площею 246,8 м2 використовується не за освітнім призначенням та в цілях не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», ч. 3 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» та п. 2 розділу І Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 234 від 24.03.2016, в зв`язку з чим розпорядження Лубенського міського голови Грицаєнка О.П. № 240 та № 241 від 05.08.2019, затверджені рішенням сесії Лубенської міської ради 10.10.2019, прийняті із порушенням законодавства у сфері освіти, а тому підлягають скасуванню, а спірне нежитлове приміщення підлягає звільненню.

Під час дослідження підстав звернення прокурором із цим позовом, суди встановили, що серед основних завдань Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради, передбачених у підрозділі 2.1 вказаного Положення, є:реалізація державної політики у сфері загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти; створення умов для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти; забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та захисту прав учасників освітнього процесу у закладах освіти Лубенської територіальної громади. З огляду на дані завдання, Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради виконує наступні функції (підрозділ 2.2 Положення): реалізація державної політики у сфері загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти (п.п.2.1.1); забезпечує оперативний контроль за збереженням існуючої мережі закладів загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти (п.п.2.2.3); здійснює нагляд за станом і капітальним ремонтом закладів освіти комунальної власності; погоджує проекти реконструкції, будівництва закладів загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти, сприяє їх раціональному розміщенню (п.п. 2.2.18); здійснює контроль за дотриманням правил технічної безпеки, протипожежної безпеки і санітарного режиму у закладах освіти (п.п. 2.2.21); виконує у межах компетенції розпорядження та доручення міського голови, рішення міської ради та її виконавчого комітету (п.п.2.2.41); у межах компетенції виконує інші функції згідно з чинним законодавством (п.п.2.2.43).

Таким чином, на думку судів, саме на Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області покладено завдання реалізації державної політики у сфері загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти та обов`язок щодо створення умов для здобуття дітьми, у тому числі з особливими освітніми потребами, дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти, контроль за дотриманням санітарного законодавства у закладах дошкільної освіти.

Лубенською окружною прокуратурою у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» 08.11.2022 повідомлено Управління освіти про наявність порушень та необхідність вжиття заходів реагування. Водночас, у відповідь на вказаний лист Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради повідомило, що нежитлове приміщення загальною площею 246,8 кв. м. з дотриманням усіх норм чинного законодавства передане засновником у оперативне управління КП «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Вказана відповідь уповноваженого органу свідчать про формальний підхід до вирішення суспільно важливого питання: надання безпечної дошкільної освіти мешканцям Лубенської територіальної громади та необхідність вжиття заходів прокурорського реагування.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - незаконної передачі приміщення дошкільного навчального закладу в користування лікувальному закладу для цілей несумісних з правовим режимом використання майна вказаної категорії, а також захист суспільних інтересів вихованців садочку. Прокурором перед зверненням до суду встановлено факт нездійснення Управлінням освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради захисту інтересів держави, і задля того щоб інтереси держави не залишались незахищеними, прокурор, реалізуючи представницькі повноваження звернувся з відповідним позовом до суду.

4. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

4.1. Відповідачі звернулися із касаційними скаргами, так Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області просить рішення судів скасувати та направити справу на новий розгляд, а Комунальне підприємство "Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" просить рішення судів скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судами не врахований висновок щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру», викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Судами не враховано те, що Лубенською міською радою утворено Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, яке є виконавчим органом Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, який організовує та здійснює діяльність у сфері управління комунальною власністю Лубенської територіальної громади та у галузі земельних відносин. Відповідно до розпоряджень Лубенського міського голови, які оскаржуються, саме Управління здійснювало приймання приміщення. Таким чином, виконавчим органом, який здійснює управління майном у межах Лубенської територіальної громади, у межах визначених статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Суди прийняли рішення, про права, інтереси та обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі. Предметом оскарження є два розпорядження Лубенського міського голови, але він не був залучений стороною при розгляді позову прокурора, тим самим суди порушили його права.

При прийнятті оскаржуваних судових рішень, у частині зобов`язання звільнити спірне приміщення, судами не взято до уваги віднесення КП КНП Лубенський міський центр ПМСД до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

4.2. У відзивах на касаційні скарги прокурор вказує на безпідставність доводів скаржників та правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо задоволеннях позовних вимог.

4.3. На електронну пошту Верховного Суду 04.06.2024 надійшли заперечення на відзив на касаційну скаргу та клопотання про розгляд справи без участі Комунального підприємство "Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги". Суд залишає зазначені документ без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України, оскільки вони подані в непередбачений ГПК України спосіб.

Так, відповідно до частин п`ятої, шостої статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Враховуючи положення статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте подання процесуальних та інших документів, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі здійснюється виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено положеннями ГПК України.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Враховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Отже для розгляду касаційних скарг у межах підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України необхідно встановити, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму права, всупереч наявним висновкам Верховного Суду щодо застосування такої норми у правовідносинах, які є подібними зі справою, яка розглядається.

Підставою для касаційного оскарження за п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. При цьому, правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.

Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

Як вбачається з судових рішень у справі № 912/2385/18, якою обґрунтована підстава оскарження, предметом спору у справі є вимоги прокурора в особі РДА та Держаудитслужби до відділу освіти та товариства про визнання недійсним договору та стягнення незаконно повернених коштів. Судом першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного суду рішення скасовано позов прокурора залишено без розгляду. Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом не надано належної оцінки доводам прокурора щодо невчинення компетентним органом дій направлених на захист інтересів держави. Водночас, у справі № 912/2385/18, касаційний суд вказав, що наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Водночас у справі, що розглядається, суди встановили, що прокурор при зверненні з позовом до суду навів підстави для представництва інтересів держави, суди дослідили дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 ГПК України. У свою чергу, висновок Верховного Суду, викладений у справі № 912/2385/18 не співвідноситься з доводами касаційних скарг, а цитування окремого фрагменту тексту постанови суду касаційної інстанції, без обґрунтування інакшого застосування (тлумачення) судами конкретної норми права не може вказувати на належне обґрунтування підстави оскарження і, відповідно, підтвердження наявності подібних правовідносин.

За таких обставин доводи скаржника про неврахування судами висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 не підтвердилися.

5.4. У свою чергу, щодо тверджень скаржників про те, що оскаржені рішення прийняті щодо прав та інтересів незалученої особи, колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно з абзацом 15 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у відповідній редакції право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 цього Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом частини п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У пункті 31 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що до виключної компетенції міської ради належить прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Рішенням сорок сьомої сесії сьомого скликання Лубенської міської ради Полтавської області від 10.10.2019 затверджено спірні розпорядження від 05.08.2019 № 240 та № 241 щодо нежитлового приміщення по вул. Метеорогічній, 24/2 в м. Лубни Полтавської області. На підставі цих розпоряджень, вказане приміщення передане Комунальному підприємству Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги в оперативне управління без права відчуження, визначивши його балансоутримувачем. Тобто, у межах заявлених позовних вимог оскаржувалося фактичне розпорядження спірним майном на користь КП КНП Лубенський міський центр ПМСД, що було вчинене внаслідок затвердження рішенням сесії Лубенської міської ради від 10.10.2019 спірних розпоряджень. Саме неправомірність дій Лубенської міської ради, які стосувалися спірного майна і було предметом заявлених позовних вимог і саме вказаний орган правильно визначений відповідачем. У зв`язку із цим, доводи скарг в цій частині також не знайшли свого підтвердження.

5.5. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин необґрунтованими є доводи про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

5.6. З урахуванням того, що підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердились, а інших підстав оскарження касаційна скарга не містить, колегія суддів вважає, що обставини за яких можливо скасувати оскаржені судові рішення відсутні.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області та Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» в частині зазначеної підстави касаційного оскарження.

6.2. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційних скаргах доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для їх задоволення та скасування оскаржуваних рішень судів.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційними скаргами Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області та Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційні скарги Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області та Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 05.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі № 917/58/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. С. Міщенко

С. К. Могил