Постанова

від 11.06.2024 по справі 904/416/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/416/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом», скаржник)

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024

(суддя Ліпинський О.В.)

(за результатом розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024(суддя Кощеєв І.М. - доповідач, судді: Дармін М.О., Чус О.В.)

у справі № 904/416/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут», позивач)

до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», боржник, відповідач)

про стягнення заборгованості,

за участю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС).

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Полтаваенергозбут» звернулося до суду з позовом до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості за спожиту (активну) електричну енергію, нарахування коефіцієнту кредитування, а також нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 зі справи № 904/416/21, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту (активну) електричну енергію у сумі 64 006 112,35 грн, нарахування коефіцієнту кредитування у сумі 191 536,05 грн, 3% річних у сумі 1 071 022,91 грн, інфляційні втрати у сумі 2 198 541,76 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 758 197,65 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання рішення суду 02.12.2021 виданий судовий наказ.

ТОВ «Полтаваенергозбут» 22.10.2023 звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, за змістом якої позивач просив суд зобов'язати державного виконавця ВДВС Фещук Олену Андріївну (далі - Фещук О.А.) провести виконавчі дії, направлені на реальне виконання судового рішення та закінчення зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, до складу якого входить, зокрема, виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 904/416/21, а саме: 1) витребувати у 69 контрагентів відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику; 2) на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, звернутися до суду з поданням про звернення стягнення на такі кошти.

Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що 23.08.2023 боржником на вимогу державного виконавця Фещук О.А. надано відомості про дебіторів та розмір дебіторської заборгованості на загальну суму 65 718 000 грн. При цьому позивач 05.09.2023 звернувся до виконавця з клопотанням про вчинення виконавчих дій і просив витребувати від зазначених боржником контрагентів відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику, однак станом 16.10.2023 державним виконавцем Фещук О.А. у порушення вимог частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, - не витребувано зазначених у клопотанні позивача відомостей.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 частково задоволено скаргу ТОВ «Полтаваенергозбут» на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення. Зобов'язано державного виконавця ВДВС Фещук О.А. провести виконавчі дії, направлені на реальне виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі №904/416/21, а саме: витребувати, зокрема, у ДП «НАЕК «Енергоатом» (правонаступником якого є АТ «НАЕК «Енергоатом») відомості про належне боржнику майно, що перебуває у нього, та майно чи кошти, які воно повинно передати боржнику. В решті скарги відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого суду від 18.01.2024, АТ «НАЕК «Енергоатом» 01.02.2024 оскаржило її до Центрального апеляційного господарського суду та просило суд апеляційної інстанції скасувати спірну ухвалу місцевого суду у справі № 904/416/21 у частині зобов'язання державного виконавця ВДВС Фещук О.А. провести виконавчі дії, направлені на реальне виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 904/416/21, а саме: щодо витребування у ДП «НАЕК «Енергоатом» відомостей про належне боржнику майно, що перебуває у нього, та майно чи кошти, які воно повинно передати боржнику.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 904/416/21, зокрема, апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 - залишено без змін.

Судові акти мотивовано, зокрема, тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення державним виконавцем вимог про витребування відомостей про належне боржнику майно, яке перебуває у дебіторів/контрагентів та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику, з метою виконання вимог статей 10, 53 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: доказів направлення таких вимог на адресу 37 із 69 дебіторів/контрагентів боржника, зокрема, на адресу ДП «НАЕК «Енергоатом». А тому, скарга ТОВ «Полтаваенергозбут» на бездіяльність державного виконавця є обґрунтованою в цій частині та підлягає частковому задоволенню. В іншій частині вимог (щодо спонукання державного виконавця про звернення до суду із поданням про стягнення коштів, які належать боржнику, але перебувають у його дебіторів/контрагентів на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей), суди дійшли висновку про передчасність таких вимог, а тому відмовили в цій частині вимог скарги ТОВ «Полтаваенергозбут», оскільки вчинення виконавцем відповідних заходів примусового виконання можливо виключно після одержання від зазначених осіб відповідних відомостей, які наразі відсутні. Крім того, суди відмовили у задоволенні вимог позивача про зобов'язання виконавця провести виконавчі дії направлені на реальне виконання та закінчення зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, до складу якого також входять провадження з виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області по інших справах № 904/1326/22, 904/3798/22, 904/4503/22, 904/2909/22, 904/1613/22, 904/1521/23, 904/1882/23, мотивуючи вказане рішення тим, що наведені справи не об'єднувалися судом в одне провадження, а отже, судовий контроль за виконання судових рішень по зазначених справах має відбуватися окремо щодо кожної з них з дотримання процесуальних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ «НАЕК «Енергоатом», з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції: скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 у частині зобов'язання державного виконавця ВДВС Фещук О.А. провести виконавчі дії, направлені на реальне виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 904/416/21, а саме: витребувати у ДП «HAEK «Енергоатом» відомості про належне боржнику майно, що перебуває у нього, та майно чи кошти, які воно повинно передати боржнику; скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у цій справі у частині відмови у задоволенні апеляційної скарги АТ «HAEK «Енергоатом»; ухвалити нове рішення у справі № 904/416/21, яким відмовити ТОВ «Полтаваенергозбут» у задоволенні його скарги у частині витребування у ДП «HAEK "Енергоатом» відомостей про належне боржнику майно, що перебуває у нього, та майно чи кошти, які воно повинно передати боржнику.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник посилається на вирішення місцевим судом у спірній ухвалі, залишеній без змін постановою апеляційного господарського суду, питання про права, інтереси та обов'язки АТ «HAEK «Енергоатом», шляхом зобов'язання державного виконавця витребувати у ДП «HAEK «Енергоатом» (правонаступником якого є АТ «HAEK «Енергоатом») відомості про належне боржнику майно, що перебуває у нього, та майно чи кошти, які воно повинно передати боржнику. Однак, діючи в супереч приписів статей 10, 19 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що ДП «HAEK «Енергоатом» не належить до категорії осіб, наведених у пункті 3 частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Між тим не надано належної оцінки обставинам, за яких державний виконавець вже звертався з відповідними запитами до контрагентів боржника, у тому числі до ДП «HAEK «Енергоатом». Інформація про вчинення таких процесуальної дій міститься у матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_2. Крім того, скаржником наголошено, що суди, діючи у супереч статей 4, 20, 231 ГПК України, не закрили провадження і розглянули скаргу, яка підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки примусове виконання виконавчих документів здійснюється державним виконавцем Фещук О.А. за матеріалами зведеного виконавчого провадження, відкритого щодо боржника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Полтаваенергозбут» просило суд касаційної інстанції у задоволенні касаційної скарги відмовити, а спірні ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного перегляду у цій справі є дослідження дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця, у частині, якою вирішено питання про права, інтереси та обов`язки АТ «HAEK «Енергоатом».

При цьому Суд враховує, що в силу приписів частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанції норм права при ухваленні спірних судових актів, Верховний Суд зазначає таке.

Імперативним змістом статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Вказане кореспондується з вимогами частини першої статті 18 ГПК України, якою крім зазначеного передбачено обов'язковість до виконання судових рішень всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 18 та частини другої статті 326 ГПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України «Про виконавче провадження».

При цьому спірні правовідносини, які є предметом оскарження у цій справі безпосередньо врегульовані статтями 10 та 53 вказаного Закону. Зокрема, абзац другий частини першої статті 53 (звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб) встановлює обов'язок таких «інших осіб» щодо надання ними на запит виконавця у визначений ним строк відомостей про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2022 за заявою ТОВ «Полтаваенергозбут» державним виконавцем ВДВС Сніжинським Т.Є. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 по справі № 904/416/21.

У подальшому 10.03.2023 заступником директора департаменту - начальником ВДВС видано доручення про об'єднання виконавчих проваджень, за якими боржником є ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до зведеного виконавчого провадження та передано його державному виконавцю ВДВС Фещук О.А. (зведене ВП № НОМЕР_1, до якого пізніше приєднано виконавчі провадження з виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області по справах № 904/1326/22, 904/3798/22, 904/4503/22, 904/2909/22, 904/1613/22, 904/1521/23, 904/1882/23).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

За приписами пункту 3 частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено подання боржником 23.08.2023 на вимогу державного виконавця відомості про дебіторів, які є контрагентами за господарськими договорами з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (в переліку яких є також АТ «HAEK «Енергоатом») та розмір дебіторської заборгованості на загальну суму 65 718 000 грн.

Вказаним спростовуються доводи АТ «HAEK «Енергоатом» у касаційній скарзі, про те, що ДП «HAEK «Енергоатом» (правонаступником якого є АТ «HAEK «Енергоатом»), не належить до категорії осіб, наведених у пункті 3 частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначалося вище, частиною першою статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано право виконавця звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Відповідно до частини першої статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Системний аналіз приписів статей 10, 19, 53 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та у повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач 05.09.2023 звернувся до державного виконавця з клопотанням про вчинення виконавчих дій, за змістом якого просив витребувати від зазначених боржником дебіторів, відомостей про належне ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Разом із тим, до матеріалів справи не додано доказів у підтвердження того, що відповідні вимоги, які адресовані 37 (тридцяти семи) (в тому числі ДП «HAEK «Енергоатом», правонаступником якого є АТ «HAEK «Енергоатом») із 69 (шістдесяти дев'яти) контрагентів боржника, були направлені виконавцем на їх адресу.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Автоматизована система виконавчого провадження (реєстраційний номер ВП у АСВП НОМЕР_2, ідентифікатор доступу 31056В30Б085) не містить даних щодо виготовлення 04.10.2023 вимог державного виконавця про витребування відповідних відомостей від 37 (тридцяти семи) контрагентів боржника (в тому числі ДП «HAEK «Енергоатом»). Не внесені такі відомості до системи і станом на час розгляду справи у касаційній інстанції.

Враховуючи зазначене, відхиляються також, як не обґрунтовані, доводи скаржника про ненадання судами оцінки обставинам, за яких державний виконавець вже звертався з відповідними запитами до контрагентів боржника, у тому числі до ДП «HAEK «Енергоатом», інформація про вчинення яких міститься у матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 340 ГПК України).

Враховуючи зазначені обставини та керуючись передбаченим статтями 339, 340 ГПК України правом, ТОВ «Полтаваенергозбут» оскаржило бездіяльність державного виконавця ВДВС Фещук О.А. до господарського суду Дніпропетровської області.

Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Між тим у касаційній скарзі АТ «HAEK «Енергоатом» зазначає, що суди, діючи у супереч статей 4, 20, 231 ГПК України, не закрили провадження і розглянули скаргу, яка підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки примусове виконання виконавчих документів здійснюється державним виконавцем Фещук О.А. за матеріалами зведеного виконавчого провадження, відкритого щодо боржника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Вказане протирічить низці висновків Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції вже розглянув такі доводи АТ «HAEK «Енергоатом» та виснував, що у зведеному виконавчому провадженні, відкритого щодо боржника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами суто за господарською юрисдикцією, а тому відсутні підстави для закриття провадження за скаргою ТОВ «Полтаваенергозбут» на бездіяльність державного виконавця Фещук О.А. у цій справі.

Між тим, варто звернути увагу на те, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналіз положень частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог статей 339, 340 ГПК України свідчить, що у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства відповідно (вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 908/595/18).

Поряд із цим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 707/28/17-ц, розглянуто питання щодо юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця та зроблено висновок про те, що такі справи мають розглядатися у порядку того судочинства, якому постановлено судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, і це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

На додаток, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сама наявність зведеного виконавчого провадження не свідчить про адміністративну юрисдикційність скарги на рішення, дії чи бездіяльність відділу державної виконавчої служби. Визначальним критерієм для віднесення спору до адміністративної юрисдикції є наявність у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, чи рішень інших (не судових) органів, якщо ці рішення підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, зважаючи на наведені правові позиції Великої Палати Верховного Суду та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи щодо юрисдикції розгляду відповідної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга ТОВ «Полтаваенергозбут» на бездіяльність державного виконавця ВДВС Фещук О.А. адресована господарського суду Дніпропетровської області, правомірно розглянута судами попередніх інстанцій, тобто судом, який видав виконавчий документ, у передбаченому ГПК України порядку, зокрема, у межах цієї конкретної справи (яка є складовою зведеного ВП № НОМЕР_1) за правилами господарського судочинства. При цьому доводи АТ «HAEK «Енергоатом» у викладеному питанні є помилковими, довільно трактованими і відхиляється Верховним Судом, як не обґрунтовані.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правильно застосовано наведені норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, а тому вірними є висновки судів про обґрунтованість скарги позивача у частині, що стосується зобов'язання державного виконавця витребувати у 37 (тридцяти семи) контрагентів (у тому числі ДП «HAEK «Енергоатом») відомостей про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Водночас в іншій частині вимог скарги ТОВ «Полтаваенергозбут» стосовно: 1) спонукання державного виконавця про звернення до суду із поданням про стягнення коштів, які належать боржнику, але перебувають у його дебіторів/контрагентів на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей; 2) зобов'язання виконавця провести виконавчі дії направлені на реальне виконання та закінчення зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, до складу якого також входять провадження з виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області по інших справах № 904/1326/22, 904/3798/22, 904/4503/22, 904/2909/22, 904/1613/22, 904/1521/23, 904/1882/23, - у задоволенні яких суди відмови, судові акти не оскаржені, тому не переглядаються касаційною інстанцією.

Інші аргументи касаційної скарги не спростовують викладеного вище та не доводять неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Проніна проти України», згідно з яким пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і підстави для зміни чи скасування ухвали місцевого суду від 18.01.2024 та постанови апеляційного господарського суду від 09.04.2024, у частині якою вирішено питання про права, інтереси та обов'язки АТ «HAEK "Енергоатом», за результатом розгляду скарги ТОВ «Полтаваенергозбут» на бездіяльність ВДВС у справі № 904/416/21, відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Суд вважає, що оскаржувані судові акти ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.

Судові витрати

Судовий збір з касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 904/416/21 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова