Постанова

від 11.06.2024 по справі 613/1666/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 червня 2024 року

м. Харків

справа №613/1666/23

провадження №22-ц/818/2011/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Сізонової О.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» про повернення земельної ділянки у фактичне користування власника та скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 06 березня 2024 року, постановлене суддею Шалімовим Д.В.

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов`язати TOB «Аграрна компанія «Промінь 2012» звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3629 га, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівської сільської ради Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0188 шляхом припинення її використання, та повернути у фактичне користування власника ОСОБА_1 , визнати незаконним та негайно скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16048571 від 25 вересня 2014 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,3629 га, яка знаходиться на території Полково - Микитівської сільської ради Богодухівської сільської ради Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0188, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , закріпленого за ТОВ «Аграрна Компанія «Промінь-2012», прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем М.М. 25 вересня 2014 року на підставі договору оренди земельної ділянки від 12 грудня 2012 року, що не був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі до 01 січня 2013 року в установленому законодавством порядку, стягнути з відповідача ТОВ «Аграрна Компанія «Промінь-2012» та вирішити судові витрати.

Рішенням Богодухівськогорайонного судуХарківської областівід 06березня 2024року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь - 2012» звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3629 га, яка знаходиться на території Полково - Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0188, шляхом припинення її використання та повернути у фактичне користування ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16048571 від 25 вересня 2014 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5, 3629 га, яка знаходиться на території Полково - Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:002:0188, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , закріпленого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь- 2012», прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем Миколою Миколайовичем 25 вересня 2014 року, на підставі договору оренди земельної ділянки від 12 грудня 2012 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю « Аграрна компанія «Промінь 2012», на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 2 147 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь 2012» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що суд не взяв до уваги дійсних обставин справи, позивач отримував протягом тривалого часу орендну плату за користування його земельною ділянкою, тому договір не можна вважати неукладеним. Наголошує, що судом невірно розтлумачено правову позицію Верховного Суду. вважає, що суд безпідставно відмовив у застосуванні позовної давності, позивач з 2012 року по 2023 рік не заперечував факту наявності між сторонами договірних правовідносин.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди земельної ділянки №б/н від 12 грудня 2012 року не був зареєстрований в установленому законом порядку, а на момент проведення державної реєстрації здійснити таку реєстрацію було неможливо, тому проведені реєстраційні дії фактично були проведені на підставі правочину (договору), який за відсутності державної реєстрації чинності не набрав, тому державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні реєстрації права оренди земельної ділянки. Таким чином суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ « Аграрна компанія «Промінь 2012» укладено договір оренди землі ( далі Договір) №б/н , згідно якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,3629 га, кадастровий номер 6320887000:01:002:0188. П. 8 Договору передбачено, що договір укладено на 25 ( двадцять п`ять) років. Згідно п. 39 Договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом, ліквідації юридичної особи орендаря, в інших випадках передбачених законом.

Зідно з умовами пункту 8 договору оренди землі він укладається на 25 років, з переважним правом орендаря на поновлення договору на новий строк.

В пункті 45 договору зазначено, що цей договір набуває чинності після його підписання та його державної реєстрації.

Згідно копії Акту приймання передачі земельної ділянки ( До Договору №б/н 12.12.2012), на виконання п. 19 Договору оренди земельної ділянки від 12.12.2012, орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар ТОВ « Аграрна компанія «Промінь 2012» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області , загальною площею 5,3629 га. Земельна ділянка, яка є предметом цього договору належить орендодавцеві на підставі Державного акту на право власності на землю ХР №013607.

Відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Харківській області №29-20-14-4757/0/19-23 від 19 вересня 2023 року, за інформацією відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі в Харківській області державної реєстрації договору оренди від 12 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:002:0188, площею 5,3629 га, яка знаходиться на території Полково - Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія « Промінь 2012», в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відсутня.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 наголошував на тому, що оскільки ТОВ « Аграрна компанія « Промінь 2012» не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно вказане сільськогосподарське підприємство не набуло прав орендаря за спірним Договором.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання договору оренди частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачалось, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому у статті 125 ЗК України було визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятою статті 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Частиною п`ятою статті 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

На підставі договору оренди землі від 12 грудня 2012 року ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Аграрна Компанія «Промінь 2012» спірну земельну ділянку строком на 25 років. Цим договором оренди землі передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 45).

Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Такі умови договору відповідають статті 18 Закону України «Про оренду землі».

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року товариство не могло зареєструвати договір оренди землі.

Таким чином, державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ята статті 6 Закону № 161-XIV у редакції від 01 січня 2013 року) підлягало право оренди земельної ділянки.

Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди та введення вимоги реєструвати право оренди орендар 25 вересня 2014 року відповідне право зареєстрував.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що проведення 25 вересня 2014 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 12 грудня 2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому договір, укладений між сторонами 12 грудня 2012 року чинності не набрав і, відповідно, товариство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Разом з тим, судом не враховано, що у разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, провадження № 14-79цс21.

З матеріалів справи вбачається, що до пред`явлення позову сторони виконували досягнуті між ними домовленості, зафіксовані в договорі оренди землі від 12 грудня 2012 року, зокрема відповідач користувався земельною ділянкою та сплачував за неї позивачу орендну плату.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц зазначає, що суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість,добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, надав таке тлумачення пункту 6 статті 3 ЦК України: «Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Судова колегія звертає увагу, що дії ОСОБА_1 , який 12 грудня 2012 року підписав з відповідачем договір оренди землі, передав земельну ділянку орендарю, тривалий час отримував орендну плату, а згодом пред`явив позов про витребування земельної ділянки, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Дії орендодавця (підписання договору оренди, отримання орендної плати, відсутність протягом тривалого часу заперечень щодо користування орендарем земельною ділянкою) підтверджують фактичне визнання ним договору оренди.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, не заперечував, що земельною ділянкою користується відповідач, не доводив, що земельна ділянка передана орендарю поза його волею, лише наголошував на тому, що договір оренди землі не був зареєстрований у строк до 01 січня 2013 року, у зв`язку із чим між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки договір оренди не набув чинності. Так само він не заперечував факт сплати орендарем та отримання ним орендної плати за користування товариством земельною ділянкою.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів вважає, що між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договору оренди землі, про що свідчить користування орендарем земельною ділянкою та виплата орендодавцеві орендної плати.

У зв`язку з наведеним висновки суду, що відповідач не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі і, як наслідок, про наявність підстав для повернення земельної ділянки позивачеві є помилковими. Тому рішення суду першої підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №390/964/21.

Оскільки вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки є похідною, підстав для її задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно дост.376 ЦПК Українипідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, та неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Статтею 141ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна компанія «Промінь - 2012» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3220,80 грн.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.376,381,382-384,389,390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012»- задовольнити.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 06 березня 2024 року- скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна компанія «Промінь - 2012» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3220,80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 12.06.2024