Ухвала

від 10.06.2024 по справі 554/5989/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.06.2024Справа № 554/5989/24 Провадження № 1-кс/554/6424/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024172050000039 від 02.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим з прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42024172050000039 від 02.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024172050000039 від 02.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на ОСОБА_5 , відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної ради № 285 від 18.11.2021 року, покладено виконання обов`язків директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» з 19.11.2021 до вирішення сесією обласної ради питання призначення директора.

Відповідно до Статуту Комунального підприємстваПолтавської обласноїради «Полтавафармація»(КодЄДРПОУ:44476448),викладеного вновій редакції, затвердженого наказом Управління майном обласної ради №32 від 14.02.2024 Підприємство засноване на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ та міст Полтавської області, підпорядковане Управління майном обласної ради (п. 1.1.); засновником Підприємства Полтавська обласна рада (п. 1.2.); Власник Підприємства територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради ( п. 1.3.); Підприємство підзвітне і підконтрольне Полтавській обласній раді ( п. 1.4.); Підприємство створене згідно з рішенням другого пленарного засідання четвертої сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 09 квітня 2021 року №156 №Про створення Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» (п. 1.6.); Підприємство є юридичною особою ( п. 4.1.); майно Підприємства є спільною (комунальною) власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується, та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту ( п. 5.2.).

Крім того, згідно розділу 7 «Управління Підприємством» Статуту - управління підприємством здійснює його керівник директор (до п. 7.1.); призначення директора здійснюється рішенням сесії Полтавської обласної ради шляхом укладення з ним контракту. У період між пленарними засіданнями звільнення директора та призначення виконуючого обов`язки директора Підприємства здійснюється за розпорядженням голови Полтавської обласної ради (п. 7.2); директор Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені до компетенції Засновника та органів управління Підприємства. Директор Підприємства: несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях; укладає договори. Видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів; під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах Підприємства; надає в межах компетенції накази та доручення; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність Підприємства, відповідно до мети та основних напрямів його діяльності; визначає і затверджує організаційну структуру Підприємства та його штатний розпис за погодженням з Управлінням майном обласної ради; затверджує положення про структурні підрозділи Підприємства за поданням керівників цих підрозділів; у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників Підприємства, в тому числі заступників директора Підприємства. Розподіляє обов`язки між директором та заступниками директора відповідно до вимог законодавства; встановлює форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій. Винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством; застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників Підприємства; розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до цього Статуту та чинного законодавства України; забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого Підприємству; забезпечує додержання законодавства про працю на Підприємстві (п. 7.3.).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи,

які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Зважаючи на обсяг повноважень ОСОБА_5 , який на час вчинення кримінального правопорушення обіймає у Комунальному підприємстві Полтавської обласної ради «Полтавафармація» посаду, пов`язану з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а відтак він являється службовою особою.

Згідно зі ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Однак, ОСОБА_5 , виконуючи обов`язки директора у КП ПОР «Полтавафармація» у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин у сфері службової діяльності, налагодивши схему з вимагання грошових коштів з передачі в оренду об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на території Полтавської області та перебувають в оперативному управлінні КП ПОР «Полтавафармація», з наданням можливості орендарям не здійснювати офіційних платежів за наступних обставин.

Так, 20.11.2023 року ОСОБА_5 видав наказ № 37-О «Щодо прийняття рішення про включення майна до Переліку першого типу та оголошення аукціону з оренди майна», відповідно до якого включено до переліку першого типу майно частину громадського будинку аптеки (нежитлові приміщення 1 поверху 1-29) загальною площею об`єкта оренди 380,3 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Майно) та оголошено аукціон із оренди майна.

В подальшому, невстановленими, в ході проведення досудового розслідування, працівниками КП ПОР «Полтавафармація» на виконання наказу ОСОБА_5 , розміщено через ТОВ «Українська Універсальна біржа» на сайті «Prozorro.Sale» оголошення про проведення електронного аукціону № LLE001-UA-20231120-18520 на Майно.

26.12.2023 року у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізична особа-підприємець, мешканець АДРЕСА_2 , переміг за результатами проведення електронного аукціону, останній прибув до приміщення у АДРЕСА_3 , де фактично здійснювали діяльність службові особи КП ПОР «Полтавафармація», з метою підписання відповідного договору оренди майна.

Познайомившись із виконуючим обов`язки директора підприємства ОСОБА_5 ОСОБА_6 уклав договір № 29 на оренду Майна та підписав акт прийняття-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 26.12.2023 року.

Згідно умов Договору, Орендар ( ОСОБА_6 ) вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі (п. 2 Розділу 2). Строк дії вказаного Договору складає 5 років (по 22.12.2028 року включно), місячна орендна плата складає 75000,02 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.3.3 Розділу 2 Договору, Орендар сплачує орендну плату Орендодавцю на підставі виписаного Орендодавцем (КП ПОР «Полтавафармація») рахунку, щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди.

Згідно п. 3.4. Розділу 2 Договору, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Орендодавець надсилає рахунок Орендарю не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг та реєструє в єдиному реєстрі податкову накладну.

Відповідно п. 12 Розділу 1 умов Договору, орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок КП ПОР «Полтавафармація» у АТ Банк «Український капітал» НОМЕР_1 .

У цей же час, у ОСОБА_5 виник злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 приховав від ОСОБА_6 відсутність на об`єкті оренди електричної енергії з метою створення умов, за яких останній не зможе використовувати об`єкт оренди за призначенням та звернеться до нього за допомогою.

У подальшому, потрапивши до орендованого приміщення, ОСОБА_6 виявив відсутність електроенергії та одразу звернувся до ОСОБА_5 , повідомивши останнього про виявлену проблему з метою вирішення вказаного питання.

ОСОБА_5 , реалізуючи раніше виниклий умисел на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_6 , що вирішить вказану проблему, але йому потрібен певний час та запропонував укласти додаткову угоду, згідно якої ОСОБА_6 буде звільнено від орендної плати на два місяці, а саме за січень і лютий 2024 року та для цього йому необхідно прибути особисто до ОСОБА_5 .

12.01.2024 року ОСОБА_6 прибув до ОСОБА_5 у приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , щоб укласти додаткову угоду, але останній висловив вимогу надати йому за підписання цієї угоди грошові кошти в сумі 30 000 гривень у готівковій формі.

З метою уникнення негативних наслідків під час реалізації свого права на здійснення підприємницької діяльності та штрафних санкцій, відповідно до Договору, ОСОБА_6 вимушений був погодитись, водночас повідомив про відсутність необхідної суми у той день.

В подальшому, ОСОБА_5 підписав додаткову угоду № 1 до договору № 29 на оренду частини громадського будинку аптеки (нежитлові приміщення 1 поверху 1-29) загальною площею 380,3 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якої ОСОБА_6 звільняюсь від орендної плати до 29.02.2024.

Продовжуючи свою незаконну діяльність з метою отримання неправомірної вигоди виконуючий обов`язки директора КП ПОР «Полтавафармація» ОСОБА_5 , користуючись тим, що 30.04.2024 ОСОБА_6 прибув до нього у АДРЕСА_3 , з пропозицією розірвання договору у зв`язку із збитковістю господарської діяльності на об`єкті оренди та скрутним матеріальним станом, відмовив останньому у розірванні договору, та запропонував звільнити ОСОБА_6 від здійснення офіційного платежу за травень місяць 2024 року, одночасно висловивши вимоги надати йому при наступній зустрічі, поки він буде вирішувати питання з юридичного оформлення відстрочки платежу, неправомірну вигоду у розмірі 45000 грн. та 30000 грн. за укладення додаткової угоди №1 від 12.01.2024, які ОСОБА_6 , на думку ОСОБА_5 , був йому винен.

Після вищевказаної розмови, 01.05.2024 ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_5 , звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення останнім кримінального правопорушення та почав діяти під контролем правоохоронних органів.

Надалі, 14.05.2024 року ОСОБА_6 прибув за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 до АДРЕСА_3 , де останній, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, висловив вимогу до ОСОБА_6 щодо передання йому неправомірної вигоди в сумі 30 000 грн, за вчинення дій з використанням наданого йому службового становища, а саме укладення додаткової угоди №1 від 12.01.2024 до договору оренди майна, якою було звільнено ОСОБА_6 від сплати офіційної орендної плати за січень-лютий 2024.

Продовжуючи діяти з єдиним умислом на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за нездійснення останнім офіційного платежу за оренду Майна за травень 2024 року, ОСОБА_5 , повідомив останньому, що звільнення ОСОБА_6 від оплати за оренду Майна за травень 2024 року не потребує документального оформлення та знову висловив йому вимогу, щодо передання неправомірної вигоди в сумі 45000 гривень, що становить 50 відсотків від щомісячного орендного платежу, за невчинення ним дій з використанням наданого йому службового становища, а саме невиконання ним положень п. 3.4. Розділу 2 Договору.

В подальшому, ОСОБА_5 06.06.2024 року у період часу з 11 год. 45 хв.

по 12 год. 00 хв., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , зустрівся з останнім у власному кабінеті у АДРЕСА_3 , де під час указаної зустрічі, отримав від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, обумовлену 30.04.2024 та 14.05.2024 неправомірну вигоду у розмірі 75000 грн.

07.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають такі об?єкти нерухомого майна:

- житловий будинок, господарсько-побутовими будівлями і спорудами площею 62,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_4 ;

- нежитлова будівля площа 1159 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_3 ;

- гараж, розташований за адресою АДРЕСА_5 ;

- гараж, площею 23,8 кв. м., розташований за адресою АДРЕСА_6 номер запису 66 в книзі 1.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

На даний час у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно ОСОБА_5 , з метою збереження майна, недопущення його відчудження та в подальшому можливою конфіскацією такого майна як покарання за вчинення кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, яке не було тимчасово вилучене, суд вважає за необхідне розглянути клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення його власника.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явились, слідчий надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій клопотання підтримав, просив задовольнити.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4ст. 107 КПК Українине здійснюється.

Дослідивши надані докази приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024172050000039 від 02.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_5 , якому 07.06.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

07.06.2024 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Виходячи із аналізу положень пункту першого частини третьоїстатті 132 КПК України,статті 170 КПК України, слідчий, прокурор в ході розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, в якому особі оголошено про підозру, має довести існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання слідчого по суті, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, із змісту клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається, що зазначені обставини підозри, які інкримінуються ОСОБА_5 , мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 170 КК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає конфіскацію майна.

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають такі об?єкти нерухомого майна:

- житловий будинок, господарсько-побутовими будівлями і спорудами площею 62,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_4 ;

- нежитлова будівля площа 1159 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_3 ;

- гараж, розташований за адресою АДРЕСА_5 ;

- гараж, площею 23,8 кв. м., розташований за адресою АДРЕСА_6 номер запису 66 в книзі 1.

З огляду на ч. 2ст. 170 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В рішенні «Раймондо проти Італії», скарга 12954/87, 22 лютого 1994 року ЄСПЛ зазначив: « п.27. …арешт, поза сумнівом, застосували як проміжковий захід, що має забезпечити - в разі - необхідності - подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності. Такий захід виправданий і не можна стверджувати, що накладення арешту на цій стадії провадження було непропорційне поставленій меті.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024172050000039 від 02.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України- задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- житловий будинок, господарсько-побутовими будівлями і спорудами площею 62,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_4 ;

- нежитлова будівля площа 1159 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_3 ;

- гараж, розташований за адресою АДРЕСА_5 ;

- гараж, площею 23,8 кв. м., розташований за адресою АДРЕСА_7 , з позбавленням права розпорядження та відчуження, до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий судя: ОСОБА_1