ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 червня 2024 рокуСправа №160/1966/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
22.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати противоправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату всіх видів виплат нагород, які передбачені чинним законодавством, а саме: компенсацію за щорічну основну відпустку за 2022 рік, яка не використана; грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2022 рік; матеріальну допомогу за 2022 рік на вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260; премію на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 за період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року; грошову надбавку на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260 за особливості проходження військової служби у розмірі 87,8 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р.; виплату додаткової винагороди під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) призначених рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) на місяць та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року; виплату у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, в розмірі 349 965,00 грн. (триста сорок дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 00 копійок); додаткову винагороду за безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України у період з 27.04.2022 року по 09.05.2022 року, з 05.07.2022 року по 14.07.2022 року, в розмірі 69 993,00 грн. (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні 00 копійки).
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/1966/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 року адміністративний позов було залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.122,123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк десять днів для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду від 26.01.2024 року позивачем надано клопотання про поновлення строків.
В обґрунтування заяви зазначено про те, що строки звернення до суду ним пропущено з поважних причин, оскільки відповідачем протиправно та неправомірно було здійснено затягування видачі йому відповідних довідок. Так, вказує, що довідку про обставини травми №4144 ним отримано лише 13.04.2023 року, тобто через 9 місяців після отримання поранення та контузії, що в свою чергу обмежило можливість оформлення скаржником документів на отримання грошових виплат. Вважає, що в даному випадку є підстави для поновлення строку звернення до суду, оскільки скаржник перебував на військовій службі, брав участь у забезпеченні оборони України, отримав поранення та тривалий час займався лікуванням.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі №160/1966/24 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
21.05.2025 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 160/1966/24.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року № 298 д призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/1966/24, за допомогою автоматизованої системи документообігу, у зв`язку з тим, що суддя Ільков В.В. не перебуває в автоматизованому розподілі КП «ДСС» напередодні відрядження.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 року справу № 160/1966/24 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року.
Вирішуючи подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач є військовослужбовцем, який 08.07.2022 отримав поранення за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_1 в районі н.п. Краснопілля (Донецька область). У період з 20.07.2022 року по 02.08.2022 року, 25.08.2022 року по 28.10.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у медичних закладах. Довідку про обставини травми №4144 ним отримано лише 13.04.2023 року.
При цьому, позивач, 01.06.2023 року звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, однак, ухвалою суду від 31.08.2023 року по справі №160/12094/23, позов було повернуто.
Також, 12.12.2023 року позивач повторно звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, однак, ухвалою суду від 10.01.2024 року по справі №160/32581/23, позов було повернуто.
До того ж, позивач є військовослужбовцем, який брав участь у відсічі збройної агресії російської федерації проти України, і заявлені вимоги стосуються прав позивача, що пов`язані з проходження такої служби.
Згідно з позицією Конституційного Суду України у рішенні від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, Конституційний Суд України зважає на реалії, пов`язані зі збройною агресією російської федерації проти України, роль Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні Української держави, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. Відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, тож від їх захисту залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина.
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, частина території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) є анексованою, деякі райони Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованими. Починаючи з 24 лютого 2022 року збройна агресія російської федерації проти України набула повномасштабного характеру. Головну роль в обороні України відіграють Збройні Сили України та інші військові формування, які своєю мужньою боротьбою здійснюють ефективний захист Української держави та Українського народу.
Відповідно до частини другої статті 17 Основного Закону України «оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили У країни».
Здійснюючи конституційний контроль щодо законодавчого регулювання соціального захисту військовослужбовців, Конституційний Суд України спирається на свої попередні юридичні позиції щодо розуміння частини п`ятої статті 17 Конституції України. Виходячи зі змісту приписів статей 17, 65 Основного Закону України Конституційний Суд України вважає, що громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції; тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв`язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п`ятої статті 17 Основного Закону України.
Військовослужбовці, інші громадяни, які залучені до виконання обов`язків оборони держави, виконують обов`язок щодо захисту Вітчизни у Збройних Силах України та інших військових формуваннях не заради отримання спеціальних статусів, зокрема привілеїв, пільг чи компенсацій. Водночас припис частини п`ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов`язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей, що поширюється не тільки на спеціальні пенсії та допомогу для них, а й підтримку у сфері охорони здоров`я, освіти, а також наданні житла та спеціальних підтримчих заходів під час їх переходу до цивільного життя.
Виконання державою конституційного обов`язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов`язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.
Беручи до уваги, що врегулювання відповідних питань належить до розсуду Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади в межах їх конституційних повноважень, Конституційний Суд України також наголошує на тому, що заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України.
Підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України. Захист суверенітету та територіальної цілісності України є «найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (частина перша статті 17 Основного Закону України).
В умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави.
Конституційний Суд України наголошує, що приписи частини п`ятої статті 17, частини першої статті 46 Конституції України перебувають у системному взаємозв`язку з приписами частини першої статті 3 Конституції України та, зокрема, втілюють ідею про те, що людина, її життя і здоров`я є найвищою цінністю.
З огляду на викладене, враховуючи обставини вказані позивачем в заяві, суд дійшов висновку про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Водночас, суд зауважує, що до 19 липня 2022 року не обмежуються будь-яким строком права працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, тому в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за періоди до 19 липня 2022 року, строки звернення до суду не застосовуються.
З огляду на викладені приписи Кодексу адміністративного судочинства України та Конвенції, проаналізувавши у сукупності наведені доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 160/1966/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Призначити справу до розгляду у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Озерянською С.І.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Зобов`язати відповідача надати до суду разом з відзивом на позов надати належним чином засвідчені копії:
-документів, з яких можливо встановити, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 (наказ про зарахування у списки особового складу підрозділу, призначення на останню займану посаду, виключення зі списків особового складу військової частини, тощо);
-детальний розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , в т.ч. з відображенням інформації про нараховану суму грошового забезпечення за кожен місяць, її складові та дату виплати;
-інформацію та докази на її підтвердження щодо надання ОСОБА_1 щорічної основної відпустки за 2022 рік, з зазначенням кількості невикористаних позивачем днів такої відпустки; інформацію про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік;
-інформацію та докази на її підтвердження про розмір та розрахунок нарахованої та виплаченої матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 , яку він отримував під час проходження військової служби за 2022 рік;
-довідку щодо безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 27.04.2022 по 09.05.2022, з 05.07.2022 по 14.07.2022 солдата Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), із зазначенням відомостей про таку участь, їх тривалість, дати початку та завершення, або інші відомості щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях (наприклад, бойові розпорядження) або відомості щодо нездійснення позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а в разі нездійснення безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) відображенням такої інформації у відповідній довідці;
-інформацію та докази на її підтвердження про отримані ОСОБА_1 поранення, та часу перебування на стаціонарному лікуванні з 08.07.2022 року (медичні документи, накази командира військової частини, тощо);
-інформацію та докази на її підтвердження щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з зазначенням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 08.07.2022 року.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, із доказами та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих на нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив, із доказами та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На підставі частини 5 та 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Інформацію щодо адміністративної справи № 160/24673/23 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Позивачу надіслати копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі. Відповідачу надіслати копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119687450 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні