Постанова

від 26.12.2024 по справі 160/1966/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1966/24(суддя Озерянська С.І., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/1966/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22 січня 2024 року звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 згідно з яким просить:

- визнати противоправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату всіх видів виплат нагород, які передбачені чинним законодавством, а саме: компенсацію за щорічну основну відпустку за 2022 рік, яка не використана; грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2022 рік; матеріальну допомогу за 2022 рік на вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260; премію на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 за період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року; грошову надбавку на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260 за особливості проходження військової служби у розмірі 87,8 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р.; виплату додаткової винагороди під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) призначених рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України у розмірі 30000 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) на місяць та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року; виплату у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, в розмірі 349965,00 грн. (триста сорок дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 00 копійок); додаткову винагороду за безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України у період з 27.04.2022 року по 09.05.2022 року, з 05.07.2022 року по 14.07.2022 року, в розмірі 69 993,00 грн. (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні 00 копійки).

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні перерахунку та виплаті всіх належних йому сум грошового забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення за період з 20.07.2022 року по 02.08.2022 року.

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення за період з 20.07.2022 року по 02.08.2022 року, з урахуванням раніше виплаченої суми додаткової винагороди. У задоволенні іншої частини позову - відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що права позивача на отримання компенсації за щорічну відпустку за 2022 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, надбавки за особливості проходження служби та премії, додаткової грошової винагороди в період з 27.04.2022 року по 09.05.2022 року, з 05.07.2022 року по 14.07.2022 року не є порушеними, оскільки відповідачем були виплачені ці виплати, що підтверджується відповідними документами. При цьому, судом зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення позову в частині нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022року, оскільки доказів того, що позивач звертався з рапортом за отриманням такої допомоги суду не надано. Також, судом зазначено про те, що позивачем не було надано належних доказів перебування ним на лікуванні після тяжкого поранення в інші періоди, зокрема з 25.08.2022 року по 28.10.2022 року, оскільки в такий період він проходив лікування з дагнозом деформуючий остеоартроз, що свідчить про відсутність підстав для отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі для лікування після тяжкого поранення у наведений період.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та не враховано те, що позивач захищаючи Батьківщину отримав поранення, які призвели до встановлення ІІ групи інвалідності, при цьому відповідач ігнорує звернення щодо отримання додаткових винагород, які призначені законом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

3 20.07.2022 року по 02.08.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1199.

01.09.2022 року військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_2 проведено медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби, по завершенню якого видано свідоцтво про хворобу №72, в якому зазначено, що на підставі статті 61-а, 23-в, 75-в графи II Розкладу хвороб позивач непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 234-РС від 30.11.2022 року, позивача звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №242 від 30.11.2022 року солдата ОСОБА_1 , колишнього навідника парашутно-десантного взводу 7 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону, який перебуває у розпорядженні командира, військової частини, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30 листопада 2022 року № 234-РС відповідно до пункту два частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 04 квітня 2006 року №3597-ІV звільнено з військової служби у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі-висновку (постанови) військово-лікарської Комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), вважати таким, що справи та посаду здав 30 листопада 2022 року. З 30 листопада 2022 року виключити із списків особового складу частини, і зняти з усіх видів забезпечення з 30 листопада 2022 року, з продовольчого забезпечення за нормою № 1 (каталог) з 01 грудня 2022 року і направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вислуга років у Збройних Силах на день звільнення зі списків частини становить: календарна 0 років 7 місяців, пільгова 0 років 8 місяців. Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана. Виплатити грошову компенсацію за 20 (двадцять) діб не використаної основної відпустки за 2022 рік. Виплатити грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2022 рік. Відпустка за сімейними обставинами за 2022 рік зі збереженням грошового забезпечення не надавалась. Матеріальна допомога за 2022 рік для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, Збройних Сил України, та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 не виплачувалась. На підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 преміювати в повному обсязі за період з 01 листопада по 30 листопада 2022 року. На підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 виплатити грошову надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 01 листопада по 30 листопада 2022 року. На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеною зміною до неї постановою Уряду № 217 від 07 березня 2022 року виплатити додаткову винагороду під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії' російської федерації під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) призначених рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України в розмірі 30000 гривень на місяць: за період з 01 листопада по 30 листопада 2022 року (а.с.16).

Відповідно до витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, протокол №22 від « 18» квітня 2023 року травма, поранення, захворювання громадянина ОСОБА_1 , 1974 року народження, яка підтверджена свідоцтвом про хворобу №72 від 01.09.2022 ВЛК в/ч НОМЕР_2 , згідно якого він на підставі статті 61-а гр. ІІ наказу МО України №402 - 2008, був визнаний «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», довідкою про обставини травми від 13.04.2023 №4144 виданою командиром в/ч НОМЕР_1 , військово медичними документами та документами лікувальних закладів МОЗ України: Травма: «Наслідки мінно-вибухової травми (08.07.2022): ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравматичного ураження у вигляді: цефалгічного синдрому, розсіяної органічної мікровогйищевої симптоматики, хронічної двобічної сенеоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови по 2 м кожним вухом, розмовної мови по 5 м кожним вухом», - травма Так, пов`язана із захистом Батьківщини. Поранення: «Наслідки МВГІ (08.07.2022): у вигляді множинних поверхневих вогнепальних сліпих непроникаючих (осколкових) поранень задньої поверхні грудної клітки у вигляді зміцнілих рубців» - поранення, Так, пов`язане із захистом Батьківщини. Захворювання: «Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки, деформуючий остеоартроз правого кульшового суглобу II стадії зі стійким больовим синдромом, стійкою комбінованою контрактурою правого кульшового суглобу та значним порушенням функції. Асептичний некроз голівки лівої стегнової кістки, деформуючий остеоартроз лівого кульшового суглобу І стадії зі стійким больовим синдромом, стійкою комбінованою контрактурою лівого кульшового суглобу та незначним порушенням функції», - захворювання, Так, пов`язане із захистом Батьківщини. Захворювання: Гіпертонічна хвороба І ст. СН0», Захворювання, Так, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.20).

Правомірність дій відповідача щодо не нарахування та не виплати всіх видів виплат у період проходження позивачем військової служби та перебування на лікуванні є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби

Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні є в Україні введено воєнний стан.

На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Отже, з аналіз норм вищевказаної постанови виходить, що для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, необхідна, зокрема, наявність пов`язаності поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу 13 квітня 2023 року військово частиною НОМЕР_1 було видано позивачу довідку №4144 згідно з якою позивач 08.07.2022 року отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань (а.с.19).

Зазначена довідка свідчить про те, що позивачем 08.07.2022 року отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини.

При цьому, за умовами Постанови №168 підставою для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн є перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) через отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Натомість матеріали справи не містять доказів надання відповідачу документів того, що позивач після отримання 08.07.2022 року поранення (контузії, травми, каліцтва), яке в силу довідки №4144 пов`язано із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), що б було підставою для виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі неналежної поведінки командира військової частини НОМЕР_1 після того, як йому було доведено до відома про отримання позивачем поранення (контузії, травми, каліцтва), позивач не був позбавлений права оскаржити такі дії командира у визначеному законом порядку.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача виплатити додаткову винагороду за безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України у період з 27.04.2022 року по 09.05.2022 року, з 05.07.2022 року по 14.07.2022 року, в розмірі 69 993,00 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки від 15.06.2024 року № 160/1966/24-1 та банківської виписки, нарахування та виплата грошового забезпечення здійснюється за попередній місяць в наступному місяці, а саме: в травні 2022 року нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за попередній місяць квітень 2022 року, в червні 2022 року нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за попередній місяць травень 2022 року, в липні 2022 року нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за попередній місяць червень 2022 року, в серпні 2022 року нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за попередній місяць липень 2022 року, в вересні 2022 року нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за попередній місяць серпень 2022 року, в жовтні 2022 року нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за попередній місяць вересень 2022 року, в листопаді 2022 року нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за попередній місяць жовтень 2022 року, в грудні 2022 року нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за попередній місяць листопад 2022 року.

При чому виплата грошового забезпечення та виплата додаткової винагороди здійснюється окремими сумами за вирахуванням військового збору.

Розмір нарахованої додаткової винагороди за квітень 2022 року, нарахований у травні 2022 року становить 13333,33 грн та виплачений 13.05.2022 року у розмірі 13 333,33 грн.

Розмір нарахованої додаткової винагороди за липень 2022 року, нарахований у серпні 2022 року становить 52580,65 грн та виплачений 23.08.2022 року у розмірі 52046,36 грн.

Розмір нарахованої додаткової винагороди за листопад 2022 року, нарахований у грудні 2022 року становить 30000 грн та виплачений 21.12.2022 року у розмірі 29550,00 грн.

За періоди з 27.04.2022 року по 09.05.2022 року, з 05.07.2022 року по 14.07.2022 року позивачу було нараховану додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, а саме: за період з 27.04.2022 року по 30.04.2022 року (100 00 грн:30 днів) х4 дні нараховано 13333.33 грн, які виплачено з зазначеному розмірі у травні 2022 року; за період з 01.05.2022 року по 09.05.2022 року (10000 грн.:31 день) х9 днів нараховано 29032.26 грн, які виплачено з зазначеному розмірі у червні 2022 року; за період з 05.07.2022 року по 14.07.2022 року (10000 грн:31 день) х10 днів нараховано 32258,07 грн, які виплачено з зазначеному розмірі у серпні 2022 року.

Виплата нарахованих сум підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Отже, як правильно зробив висновок суд першої інстанції, відповідачем було в повному обсязі нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду до 30000 гривень за період дії воєнного стану пропорційно в розрахунку на місяць та у збільшеному до 100 000 грн розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Щодо виплати компенсації за щорічну відпустку за 2022 рік та грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2022 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 1 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пункту 2 розділу XXIII Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

Пунктом 3 розділу XXXI Порядку №260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Як вбачається з матеріалів справи, грошова компенсація розрахована та виплачена позивачу за невикористані дні відпустки при звільненні у розмірі 9905 грн (за 20 діб невикористаної основної щорічної відпустки) з розрахунку щомісячного грошового забезпечення (14858,28 грн) пропорційно кількості невикористаних днів : (14 858,28 грн. : 30 дн.) х 20 дн. = 9905,52 грн. Також грошова допомога на оздоровлення за 2022 позивачу виплачена при звільненні у розмірі місячного грошового забезпечення у розмірі 14858,28 грн.

Згідно з наданою відповідачем довідкою-розрахунком грошового забезпечення, позивачу при звільненні виплачено грошову допомогу на оздоровлення в сумі 14 858,28 грн, компенсацію за основну невикористану відпустку за 2022 рік в сумі 9905,52 грн.

Виплата позивачу зазначених сум підтверджується його банківською випискою по рахунку.

Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивача на отримання компенсації за щорічну відпустку за 2022 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік не є порушеними, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 розд. XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Отже, виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обов`язком керівника, та рішення про її надання приймається на підставі поданої військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Втім, доказів звернення до командування із відповідною заявою/рапортом про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, позивачем не надано, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на те, що позивач з відповідним рапортом не звертався до відповідача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, у відповідача не виникло обов`язку здійснювати виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оскільки право ініціювати виплату вказаного виду забезпечення належить виключно військовослужбовцю, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо надбавки за особливості проходження служби та премії, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1,3 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Надбавка за особливості проходження служби у встановлених розмірах виплачується щомісяця з дня вступу до виконання обов`язків за посадою, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадою, до дня звільнення від виконання обов`язків за посадою, яка передбачає цю надбавку.

Відповідно до пункт 1, 2 розділу XVI Порядоку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Відповідно до пункт 7 розділу XVI Порядоку №260 виплата щомісячної премії здійснюється із дня вступу до виконання обов`язків за посадами і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами.

Як вбачається з виписки з карткового рахунку та довідки військової частини НОМЕР_1 про нараховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення №205/ФЕС від 20.12.2023 року позивачу за період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року сплачено грошове забезпечення в сумі 15904,38 грн, в тому числі премію в сумі 8599,50 грн та грошову надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 87,8 % в сумі 2862,28 грн.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивача на отримання надбавки за особливості проходження служби та премії не є порушеними, а тому вимоги позивача в цій частині також задоволенню не підлягають.На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/1966/24 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва