Постанова

від 12.06.2024 по справі 556/306/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 85 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права полювання строком 2 (два) роки з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення (рушниці).

Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Вважає, що вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, оскільки свідки не бачили його на місці його вчинення, де з їх показів було добуто та завантажено в автомобіль тушу дикого кабана, а лише бачили автомобіль темного кольору, який виїзджав від будинку неподалік смт. Рафалівка. Зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за його відсутності, а наявні у матеріалах справи фотоматеріали були зроблені мисливствознавцем на його особистий телефон, а тому не можуть вважатися допустимим доказом.

Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення

Справа № 556/306/24 Суддя в суді І інстанції Іванків О.В.

Провадження № 33/4815/408/24 Суддя в апеляційній інстанції Шимків С.С. клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Таким чином, самостійним складом даного правопорушення є порушення правил полювання, наслідком якого стало добування тварини.

Як вбачається з Наказу начальника Рівненської обласної військової адміністрації №276 від 08.07.2022 року, заборонено полювання на території Рівненської області до припинення дії воєнного стану в Україні.

Станом на 28.01.2024 року воєнний стан, оголошений у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну, не був припиненим.

Таким чином, під час дії воєнного стану будь-яке полювання на територіях мисливських угідь чи за їх межами, незалежно від пори року, часу доби, типу полювання, виду зброї, виду та кількості добутої дичини на території Вараського району Рівненської області є забороненим, а дії особи, яка таке полювання вчиняє, свідчать про порушення Правил полювання.

Судом встановлено, що 28.01.2024 року біля 06:45 години, ОСОБА_1 проводив незаконне полювання в урочищі «Кущоваха», що поблизу кв.83 Полицького лісництва Вараського району, без належного на те дозволу, у заборонений час та з порушенням установленого для певної території порядку здійснення полювання. Внаслідок полювання ОСОБА_1 добуто дикого кабана з мисливської зброї, що є порушенням ст.ст. 14, 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Допитаний в судовому засіданні місцевого суду, свідок ОСОБА_2 вказав, що він є головою ГО МРК "Рись". 28.01.2024 року він разом із заступником голови об"єднання ОСОБА_3 здійснювали патрулювання мисливських угідь поблизу 77 кварталу Полицького лісництва філії "Рафалівське лісове господарство". Орієнтовно біля 06:45 вони почули постріл, пішли в його напрямку, і через деякий час на кукурудзяному полі неподалік кв.83 побачили місце, де були видимі сліди кабана, також на землі була свіжа кров та сліди волочіння туші. Пройшовши за слідами ще далі вони виявили місце, де тушу кабана погрузили до автомобіля, на цьому місці також була кров та сліди коліс. Повернувшись до свого автомобіля, вони доїхали до місця погрузки туші в автомобіль і продовжили рух по слідам автомобіля, маючи на меті виявити порушника, оскільки всі дані вказували, що було незаконно добуто тварину - кабана. Проїхавши певну відстань, в т.ч. переїхавши асфальтовану дорогу Київ-Ковель, вони по слідах доїхали до будиночку, біля якого знаходився автомобіль темного кольору. В цей автомобіль сідав чоловік з мисливською рушницею, в якому ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_4 , якого він знав як мисливця та члена мисливського товариства. ОСОБА_5 сів в автомобіль і швидко поїхав від будиночка. Вони подавали світлові та звукові сигнали, але автомобіль, яким керував ОСОБА_5 , не зупинявся, а навпаки швидко віддалявся. Чи були в автомобілі інші люди, крім ОСОБА_4 , свідок не знає, оскільки вікна були затемнені. Вони з ОСОБА_3 вирішили не переслідувати автомобіль ОСОБА_4 , а викликали телефоном мисливствознавця ДП ОСОБА_6 і очікували на його приїзд. ОСОБА_7 приїхав через деякий час, орієнтовно ближче до обіду, разом з ним було двоє поліцейських. ОСОБА_7 та поліцейські пішли до будинку, оглядали територію навколо. Повернувшись, ОСОБА_7 повідомив, що знайшли шкіру кабана та його рештки (нутрощі), лопату, сліди крові та закопування. Після цього оформлявся протокол.

Аналогічні показання були надані місцевому суду свідком ОСОБА_3 , який повністю підтвердив обставини вчинення та виявлення факту незаконного полювання 28.01.2024 року. Щодо особи ОСОБА_4 , він пояснив, що особисто його не знає, однак його впізнав ОСОБА_2 , який відразу ж, побачивши автомобіль і людину, яка сідала в нього з мисливською рушницею, назвав цього чоловіка, сказав, що це ОСОБА_8 . Інших осіб біля місця загибелі кабана та біля будиночку він не бачив. Чи були інші особи в автомобілі ОСОБА_4 , йому невідомо, вікна автомобіля були затемнені.

Свідок ОСОБА_7 в у ході розгляду справи судом першої інстанції пояснив, що працює мисливствознавцем ДП "Рафалівське лісове господарство". До числа його обов`язків входить, зокрема, складати протоколи про адміністративні правопорушення. 28.01.2024 року до нього зателефонував керівник громадського об"єднання мисливців "Рись" ОСОБА_2 та повідомив, що він разом із заступником голови ОСОБА_3 виявили під час патрулювання факт незаконного полювання. Він виїхав на місце, вказане ОСОБА_9 , однак, оскільки свого власного транспорту не мав, то добрався з с.Озеро, де він проживає, до смт. Володимирець, а звідти - на місце події, він їхав разом із дільничним офіцером громади ОСОБА_10 та поліцейським Безушко В.. До мисливського будиночку, де їх чекали ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , вони приїхали орієнтовно в обід, точного часу він не фіксував. Він, разом з поліцейськими, оглянув територію навколо будинку, вказана територія не була замкнена чи огороджена, в будинок вони не заходили. Біля будинку вони виявили лопату зі слідами, подібними на кров, також були видні сліди крові на землі, а також була закопана яма. У цій ямі, після її розкопування, було виявлено рештки кабана, а саме шкіра, нутрощі, різні частини туші. Все це ним фотографувалося на власний телефон. Також він зробив фото і з місця полювання, яке вказали йому ОСОБА_2 та ОСОБА_12 .. Оскільки ОСОБА_2 назвав особу, яку вони бачили біля будинку - ОСОБА_5 , він зателефонував останньому і запросив приїхати на місце, на що ОСОБА_5 спочатку погодився, потім повідомив, що вже не може їхати, бо впив, потім перестав відповідати на дзвінки. Про дану подію він повідомив до поліції телефоном "102", а також склав протокол №1, який в подальшому було направлено до суду з додатками.

Показання вказаних свідків є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.

Підстави для сумніву у правдивості таких показань свідків судом не виявлено.

Відомості, які вказують про надання вказаним свідками неправдивих показань з метою обмовити ОСОБА_1 не встановлено.

Апеляційний суд не вбачає підстав для висновку, що уповноваженою на те особою, невірно встановлено особу порушника правил полювання, не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Наведені в апеляційній скарзі заперечення ОСОБА_1 , апеляційний суд розцінює такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № 1 від 28.01.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_13 , показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , які були допитані у ході розгляду справи судом першої інстанції.

Висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, будь-яких істотних порушень не виявлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що судовий розгляд в суді першої інстанції було проведено з дотриманням вимог законодавства, відповідно до положень статті 245 КУпАП, з своєчасним, всебічним, повним і об`єктивним з`ясуванням обставин по справі.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 85, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 березня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 березня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.