Рішення

від 11.06.2024 по справі 260/3056/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2024 року м. Ужгород№ 260/3056/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 26.03.2024, за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) зобов`язати Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради здійснити призначення компенсації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 з моменту звернення та провести належні виплати.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що з 2010 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Мукачівської міської ради та отримує допомогу по догляду за особою з інвалідністю І групи ОСОБА_2 , який проживає разом з ним. З метою поновлення отримання таких виплат позивач 13 березня 2024 року звернувся до уповноваженого органу із заявою про надання згоди надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , до якої долучив всі передбачені законодавством документи. Згоду на отримання таких послуг від позивача подав також ОСОБА_2 . Разом з тим, за результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач відмовив у призначенні такої компенсації з огляду на акт проведення обстеження сім`ї від 21.03.2024, яким встановлено те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом проживають, однак останній не надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Таке рішення відповідача вважає протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам. Наголошує на тому, що позивач надає особі з інвалідністю І групи, що є членом його родини, соціальні послуги ще з 2010 року, що раніше не заперечувалося відповідачем, та продовжує й надалі надавати такі.

22 травня 2024 року відповідач надіслав до суду відзив на адміністративний позов №1674/01-07/7424 від 20.05.2024, в якому проти задоволення позову заперечив. Підтвердив, що позивач отримував допомогу по догляду за особою з інвалідністю ОСОБА_2 у період з 26.11.2010 по 31.07.2013 та з 27.09.2013 по 31.12.2023 та перебував на обліку як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004. Однак така постанова станом на день звернення з новою заявою в 2024 році втратила чинність, а тому подана заява розглядалася за нормами постанови Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020. За результатами розгляду поданих позивачем документів та проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду, визначено, що ОСОБА_2 відноситься до IV групи рухової активності (37,5 балів). Окрім того, за результатами проведеного обстеження сім`ї встановлено, що ОСОБА_1 проживає, допомагає, але не надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а тому не має права на отримання передбаченої законодавством компенсації. Також звертає увагу суду на те, що позовна вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити компенсацію стосується дискреційних повноважень Управління, та не може бути вирішена в судовому порядку.

28 травня 2024 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, відповідно до змісту якої з доводами відповідача не погоджується. Звертає увагу суду на те, що акт проведення обстеження сім`ї згідно із затвердженим зразком не засвідчує того, що особа не надає соціальні послуги по догляду. В свою чергу за результатами проведеного комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, ОСОБА_2 потребує надання соціальної послуги з догляду. Окремо наголошує на тому, що складання акту обстеження сім`ї в даному випадку не є обов`язковим, оскільки позивач проживає разом з особою з інвалідністю. Зазначає, що позивач здійснює саме догляд за ОСОБА_2 в розумінні Класифікатора соціальних послуг, що не було враховано відповідачем при прийнятті оскарженого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 26 листопада 2010 року по 31 липня 2013 року, а також з 27 вересня 2013 року по 31 грудня 2023 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) здійснював догляд за особою з інвалідністю ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), у зв`язку з чим перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Мукачівської міської ради (далі Управління) та отримував допомогу по догляду на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян», що підтверджується довідкою про отримання допомоги №1578/01-07/7424 від 14.05.2024, виданою Управлінням.

13 березня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади Закарпатської області (далі Управління) із заявою про згоду отримувати соціальні послуги, в якій погодився на отримання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі від ОСОБА_1 .

В свою чергу ОСОБА_1 подав до Управління заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 та просив призначити йому компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі.

До поданої заяви ОСОБА_1 долучив декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги, копії висновку №158 від 01.03.2024 про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого ОСОБА_2 , податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця щодо його дружини ОСОБА_4 , витягу з протоколу ЛКК №158 від 01.03.2024, свідоцтва про одруження та свідоцтва про народження для підтвердження родинних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З метою розгляду поданих ОСОБА_1 заяв та документів 15 березня 2024 року працівниками Управління проведено комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, щодо ОСОБА_2 , за результатами якого останньому нараховано 37,5 балів, що відповідає ІV групі рухової активності згідно з Державним стандартом догляду вдома, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 13.11.2013 №760.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, Управлінням підготовлено висновок, відповідно до якого ОСОБА_2 потребує надання соціальних послуг з догляду.

Окрім того, працівниками Управління проведено обстеження сім`ї ОСОБА_1 для визначення права на отримання державного виду соціальної допомоги, за результатами чого складено акт №64 від 21.03.2024. Так, як вбачається зі змісту такого акту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, в акті зазначено, що ОСОБА_1 допомагає ОСОБА_2 , однак не надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, з огляду на що рекомендовано не призначати ОСОБА_1 відповідну державну компенсацію.

26 березня 2024 року Управлінням прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Прийняте рішення мотивоване відсутністю у позивача права на отримання компенсації з огляду на рішення акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Вважаючи, вказане рішення Управління протиправним та таким, що порушує його право на соціального забезпечення, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку при вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі - Закон) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Нормами п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що отримувачами соціальних послуг є особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.

При цьому складними життєвими обставинами, в розумінні положень п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону, є обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров`я та розвиток особи, функціонування сім`ї, які особа/сім`я не може подолати самостійно.

Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини, є: похилий вік; часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті; невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; інвалідність; бездомність; безробіття; малозабезпеченість особи; поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків; ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків із виховання дитини; втрата соціальних зв`язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі; жорстоке поводження з дитиною; насильство за ознакою статі; домашнє насильство; потрапляння в ситуацію торгівлі людьми; шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону, до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Нормами ст. 13 Закону регламентуються поняття, види надавачів соціальних послуг та вимоги до них.

Так, за приписами ч. 6 ст. 13 Закону фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є, в тому числі, особами з інвалідністю I групи.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону, фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону, підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є подані їм заява, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Управління з метою отримання компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі дядьку своєї дружини, що є особою з інвалідністю І групи ОСОБА_2

Механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є особами з інвалідністю I групи, врегульовано Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №859 (далі Порядок).

Так, відповідно до п. 3 Порядку, компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку. Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги. Якщо заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі подає законний представник особи, яка потребує надання таких послуг, заява про згоду отримувати соціальні послуги не подається (п. 6 Порядку).

Згідно п. 7 Порядку уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Нормами п. 14 Порядку визначено, що компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

Поряд з цим п. 2 Порядку визначені випадки, коли така компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

Судом встановлено, що за результатами розгляду поданих ОСОБА_5 заяв та документів Управління відмовило у призначенні спірної компенсації з посиланням на акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. В свою чергу, відповідно до акту проведення обстеження сім`ї №64 від 21.03.2024 комісія Управління підтвердила спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та те, що позивач дійсно допомагає особі з інвалідністю, однак при цьому зазначила, що ОСОБА_1 не надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Надаючи оцінку такому рішенню відповідача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, №61 від 15.03.2024 комісією встановлено, що ОСОБА_2 потребує надання соціальних послуг з догляду. Так, зокрема, ОСОБА_2 приймає їжу самостійно, але не може приготуватися до прийому їжі, потребує значного обсягу сторонньої допомоги під час прийому ванни чи душу, потребує значного обсягу сторонньої допомоги при одяганні та користуванні туалетом, присутні періодичні випадкові інциденти при контролі дефекації та сечовиділення, перехід з ліжка здійснюється за допомогою сторонньої допомоги, пересувається на відстань до 100 м тільки із сторонньою допомогою, ходить помешканням із сторонньою допомогою. Окрім того, ОСОБА_2 не може самостійно виконувати такі складні дії, як користуватися телефоном, здійснювати дрібні покупки в магазині, готувати їжу, вести домашнє господарство, самостійно організовувати своє дозвілля, прати, приймати лікарські засоби та розпоряджатися особистими коштами.

Не здатність ОСОБА_2 виконувати окремі елементи самообслуговування підтверджується також довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №0137109 від 18.08.2013.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що з 2010 року ОСОБА_1 постійно надав соціальні послуги з догляду ОСОБА_2 , підтвердженням чого є призначення та виплата позивачу компенсації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558.

Відповідач також не заперечує, що ОСОБА_2 є членом сім`ї позивача, який постійно з ним проживає та надалі допомагає йому у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій. Поряд з цим, на думку відповідача, ОСОБА_1 не надає ОСОБА_2 соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, що є необхідною умовою для призначення компенсації. При цьому жодних пояснень чи обґрунтувань в чому саме полягає відмінність в даному випадку між допомогою, що надає позивач на постійній основі особі з інвалідністю І групи, яка, відповідно до висновку працівників Управління, не може забезпечити самостійне виконання базових функцій своєї життєдіяльності, від «надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі» такій особі, відповідач, всупереч своєму процесуальному обов`язку, суду не надав.

В свою чергу суд враховує, що в розумінні норм Закону «догляд вдома» відноситься до базових соціальних послуг та, з урахуванням відомостей Класифікатора соціальних послуг, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №429 від 26.06.2020, передбачає допомогу в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо).

Тобто, поняття «догляд вдома» включає ті базові життєві потреби, допомогу у виконанні яких потребує ОСОБА_2 .

В матеріалах справ відсутні докази того, що ОСОБА_2 отримує соціальні послуги від сторонніх осіб або догляд за ним здійснюють будь-які інші особи, окрім позивача. Окрім того, позивач стверджує, що не отримує соціальні послуги чи виплати, передбачені п. 2 Порядку або наявні інші підстави для відмови у призначенні компенсації, що визначені ч. 7 ст. 13 Закону. Вказані обставини відповідачем не заявляються.

Управління також не заперечує те, що позивач при зверненні із заявою подав всі передбачені законодавством документи.

З огляду на що суд вважає, що у відповідача не було підстав для відмови у призначенні ОСОБА_1 спірної компенсації, а тому оскаржене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що єдиною підставою для відмови у призначенні спірної компенсації слугував висновок акту обстеження сім`ї щодо відсутності факту надання позивачем соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, який в ході здійснення розгляду даної адміністративної справи не знайшов свого підтвердження, суд вважає за можливе зобов`язати Управління призначити позивачу компенсацію, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

При цьому суд відхиляє посилання відповідачів на дискреційність повноважень Управління щодо призначення виплати компенсації, оскільки такими є повноваження, які надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

В даному випадку можливість вибору з кількох варіантів у відповідача була відсутня, оскільки за наслідками розгляду даної справи судом було встановлено відсутність обставин, що стали підставою прийняття оскарженого рішення. При цьому про наявність будь-яких інших обставин, що могли б відповідно до законодавчих норм слугувати підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 спірної компенсації, аніж зазначені у рішенні від 26.03.2024, відповідач не заявляє.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради (місцезнаходження: пл. Духновича, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03192980) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 26.03.2024, за заявою ОСОБА_1 .

3.Зобов`язати Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради призначити ОСОБА_1 компенсацію, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , з моменту звернення та провести належні виплати.

4.Стягнути із бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради (місцезнаходження: пл. Духновича, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03192980) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 1211,20 грн. (Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін