Рішення

від 22.05.2024 по справі 300/7841/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. справа № 300/7841/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю: секретаря судового засідання Щерб`як Д.І.,

представників сторін:

позивача Качана А.А.,

відповідача Джегалюк Ю.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства Калуська Теплоелектроцентраль-Нова до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2023 №0073020406,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Калуська Теплоелектроцентраль-Нова (далі позивач, ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2023 №0073020406.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийняте податкове повідомлення-рішення №№0073020406 від 14.07.2023 про нарахування штрафу у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями з екологічного податку на підставі висновків, викладених в акті №7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023, які є противоправними, оскільки невірно застосовані норми відповідальності, тому відсутні правові підстави для нарахування штрафу на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України через недоведеність вини та умисних дій платника податку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 29, 30).

07.12.2023 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов. Згідно відзиву представник відповідача позовні вимоги не визнав та вказав наступне.

Камеральною перевіркою, яка оформлена актом від 19.06.2023 за №7048/09-19-04-06/40885849, встановлено, що підприємством несвоєчасно сплачено до бюджету грошові зобов`язання з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за I-III квартали 2022 року в сумах, відповідно: 3275879,43 грн., 484402,57 грн. та 97,60 грн. Заперечення позивача від 18.07.2023 №100/80 на вказаний акт перевірки залишене контролюючим органом без розгляду у зв`язку з порушенням строків його подання. Платник податків мав можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що він діяв недобросовісно та без належної обачності. Подана платником заява щодо неможливості виконання ним обов`язку зі своєчасної сплати екологічного податку від 19.09.2022 за №103.2/576 розглянута Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податку та прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку від 25.11.2022 за №3015/6/33-00-04-01-01. У зв`язку з вказаним, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 35-39).

Представником позивача 14.12.2023 за вих. №001/119 подано до суду відповідь на відзив, згідно якої вказав, що податковим органом обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень не виконано, натомість всі твердження відповідача про умисел зі сторони позивача є припущенням, який не підтверджений жодним доказом. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с. 47-49).

Відповідач правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до ухвали суду від 14.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 57-58).

Розглянувши матеріали адміністративної справи у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, судом установлено наступне.

ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова (код в ЄДРПОУ 40885849) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, як платник податків.

У червні 2023 року Головним управління ДПС в Івано-Франківській області проведена камеральна перевірка ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати екологічного податку, за результатами якої було складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів за №7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023. Згідно висновків акта перевірки встановлено несвоєчасну сплату ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова узгодженої суми грошових зобов`язань за платежем: екологічний податок (за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) за I-III квартали 2022 року по термінам нарахування, відповідно 21.05.2022 в сумі 3275879,43 грн., 20.08.2022 в сумі 484402,57 грн. та 22.11.2022 в сумі 97,60 грн., що є порушенням вимог пункту 57.1 статті 57, підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України.

Згідно з висновками камеральної перевірки діяння позивача, що призвели до порушення правил сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, вважається вчиненим умисно, а отже відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання передбачена п.124.3 ст. 124 ПК України (а.с. 9-10).

З урахуванням встановлених в акті обставин, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 14.07.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш за №0073020406 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями за платежем: Екологічний податок, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 1880238,61 грн. Вказана сума штрафних санкцій наведена у складеному податковим органом розрахунку (а.с. 7, 8).

Позивач 18.07.2023 листом за вих. №100/80 звертався до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із запереченнями на акт камеральної перевірки від 19.06.2023 за №7048/09-19-04-06/40885849, які залишені без розгляду у зв`язку з пропущеним строком звернення (а.с. 11, 42-43, 69-70).

Крім того, ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова відмовлено у задоволенні його скарги на податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 за №0073020406 (а.с. 15-17, 18-19, 99-100).

Подана позивачем заява про неможливість виконання ним обов`язку щодо своєчасної сплати екологічного податку від 19.09.2022 за №103.2/576 розглянута Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податку та за результатами засідання постійної комісії цього палаткового органу прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку від 25.11.2022 за №3015/6/33-00-04-01-01 (а.с. 12-13, 40-41, 171-176).

Позивач, не погоджуючись із застосуванням вказаного штрафу у розмірі 50% на суму 1880238,61 грн. звернувся із даним позовом до суду, оскільки вважає, що оскаржуване рішення прийняте контролюючим органом безпідставно та протиправно, так як відсутній умисел у його діянні, що виключає будь-яку відповідальність, у тому числі, фінансову.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Податковий кодекс України (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (далі Закон №466-IX) внесені зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Законом №466-IX визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Згідно пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Окрім того, за приписами пункту 112.7 статті 112 ПК України у разі, якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Отже, невжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються недостатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.

ПК України не містить визначення поняття вина, однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

При цьому, Кодексом обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність саме вини.

Суд зазначає, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за статтею 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Натомість, акт камеральної перевірки №7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023 не містить підтвердження умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України, а містить лише посилання на норми цього Кодексу та твердження про те, що платник був обізнаний з вимогами податкового законодавча в частині своєчасності та повноти сплати екологічного податку у визначені законодавством терміни та інші обставини (у разі їх наявності) та не вжив достатніх заходів для цього через те, що він діяв недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Кодексу, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Кодексу.

У акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Отже, у разі виявлення фактів несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання контролюючий орган має право звернутися з відповідним запитом до платника податку.

У разі отримання пояснень та документів, матеріали передаються до підрозділів податкового аудиту для прийняття рішення щодо проведення документальної перевірки.

З огляду на вказане, суд вважає неможливим встановлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про умисність і, як наслідок винність, діянь платника податків, оскільки згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Об`єктивна неможливість ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова виконати податкові зобов`язання зі сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за I-III квартали 2022 року по термінам нарахування, відповідно 21.05.2022 в сумі 3275879,43 грн., 20.08.2022 в сумі 484402,57 грн. та 22.11.2022 в сумі 97,60 грн. підтверджується дослідженими судом доказами про фінансовий стан підприємства: довідкою про дебіторську заборгованість станом на 01.05.2022; довідкою про дебіторську заборгованість станом на 02.09.2022 на суму 276717291,21 грн.; звітами про заборгованість з оплати праці за травень-вересень 2022 року; довідкою про рух коштів на банківських рахунках за період з 27.05.2022 по 19.09.2022 (а.с. 121-136, 114, 115-120, 156).

Вказаний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 03.08.2023 у справі №520/22505/21 та враховується судом при розгляді даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.03 р., яке відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3477 підлягає застосуванню судами як джерело права, зазначено, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.10 р. у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ зазначив, що в рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини даної справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що вина позивача у порушенні строків сплати грошового зобов`язання з екологічного податку не доведена, що є достатньою підставою для визнання неправомірності нарахування позивачу штрафу в розмірі 50% у сумі 1880238,61 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення області від 14.07.2023 №0073020406 є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подана платіжна інструкція №3364 від 07.11.2023 про сплату судового збору в розмірі 26840,00 грн. (а.с. 21).

З огляду на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 26840,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 14.07.2023 №0073020406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь Державного підприємства Калуська Теплоелектроцентраль-Нова 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Державне підприємство Калуська Теплоелектроцентраль-Нова, код в ЄДРПОУ 40885849, вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304;

відповідач: Головне управління ДПС України в Івано-Франківській області, код в ЄДРПОУ 43142559, вулиця Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.

Рішення в повному обсязі складене 03 червня 2024 р.