Постанова

від 16.10.2024 по справі 300/7841/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7841/23 пров. № А/857/17385/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Доморадової Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року (головуючий суддя Боброва Ю.О., 11:12 год., м. Івано-Франківськ, повний текст виготовлено 03 червня 2024 року) у справі за позовом Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 №0073020406.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийняте податкове повідомлення-рішення №№0073020406 від 14.07.2023 про нарахування штрафу у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями з екологічного податку на підставі висновків, викладених в акті №7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023, які є протиправними, оскільки невірно застосовані норми відповідальності, тому відсутні правові підстави для нарахування штрафу на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України через недоведеність вини та умисних дій платника податку.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Наголошує, що факт допущення порушення платником податків не заперечується. Зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що за період з 26.05.2022 по 19.03.2022 позивачем отримано кошти в розмірі 11507704 грн., що свідчить про можливість своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань та погашення наявного податкового боргу.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова (код в ЄДРПОУ 40885849) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

У червні 2023 року Головним управління ДПС в Івано-Франківській області проведена камеральна перевірка ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати екологічного податку, за результатами якої було складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023, згідно якого встановлено несвоєчасну сплату ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова узгодженої суми грошових зобов`язань за платежем: екологічний податок (за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) за I-III квартали 2022 року по термінах нарахування, відповідно, 21.05.2022 в сумі 3275879,43 грн., 20.08.2022 в сумі 484402,57 грн. та 22.11.2022 в сумі 97,60 грн., що є порушенням вимог пункту 57.1 статті 57, підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України.

Згідно з висновками камеральної перевірки діяння позивача, що призвели до порушення правил сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, вважається вчиненим умисно, а отже відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання передбачена п.124.3 ст. 124 ПК України (а.с. 9-10).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 14.07.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0073020406 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями за платежем Екологічний податок, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 1880238,61 грн. Вказана сума штрафних санкцій наведена у складеному податковим органом розрахунку (а.с. 7, 8).

Позивач 18.07.2023 листом звертався до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із запереченнями на акт камеральної перевірки від 19.06.2023 за №7048/09-19-04-06/40885849, які залишені без розгляду у зв`язку з пропущеним строком звернення (а.с. 11, 42-43, 69-70).

Крім того, ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова відмовлено у задоволенні його скарги на податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 за №0073020406 (а.с. 15-17, 18-19, 99-100).

Подана позивачем заява про неможливість виконання ним обов`язку щодо своєчасної сплати екологічного податку від 19.09.2022 за №103.2/576 розглянута Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податку та за результатами засідання постійної комісії прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку від 25.11.2022 за №3015/6/33-00-04-01-01 (а.с. 12-13, 40-41, 171-176).

Позивач, не погоджуючись із застосуванням вказаного штрафу у розмірі 50%, звернувся із даним позовом до суду про скасування податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у порушенні строків сплати грошового зобов`язання з екологічного податку контролюючим органом не доведена, що є достатньою підставою для визнання неправомірності нарахування штрафу в розмірі 50%.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2023 №0073020406.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, а тому перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Як вже було встановлено, за результатами проведення камеральної перевірки податковим органом встановлено несвоєчасну сплату ДП Калуська Теплоелектроцентраль-Нова узгодженої суми грошових зобов`язань за платежем: екологічний податок, що є порушенням вимог пункту 57.1 статті 57, підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України.

Вказані дії, за висновками податкового органу, вчинені позивачем умисно, за що передбачена відповідальність п.124.3 ст. 124 ПК України.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 ПК України екологічний податок відноситься до загальнодержавних податків.

Згідно пп.14.1.57 п.14.1 ст.14 ПК України екологічний податок - загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 ПК України платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: 240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; 240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти; 240.1.3. розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання); 240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); 240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Об`єктом та базою оподаткування з екологічного податку є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій). База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (стаття 242 ПК України).

Згідно із пунктом 249.3 статті 249 ПК України екологічний податок справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками - податки самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку. Тобто, на підставі фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин протягом звітного кварталу.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положеннями п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 та 123.2 цієї статті, але вчинені умисно.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів висновує, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах, визначених податковим законодавством.

Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених п. 124.1 ст. 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX (далі - Закон № 466) визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктами 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2-124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 ст. 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, за приписами п. 109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

При цьому Податковий кодекс України не містить визначення поняття вина, однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 статті 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Крім того, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення.

Отже, Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов`язок доведення вини, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.

Згідно з п. 109.3 ст. 109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України.

В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно недотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Таким чином, колегія суддів погоджується з апелянтом, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що позивачем на адресу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП на виконання вимог наказу Мінфіну від 29.07.2022 № 225 Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, та переліків документів на підтвердження було направлено заяву від 19.09.2022 № 103.2/576 з проханням звернути увагу на обставини щодо неможливості виконання сплати узгоджених податкових зобов`язань, у тому числі з екологічного податку. Зокрема, у заяві позивач зазначив, що продаж електричної енергії становить 5% від запланованого обсягу, у зв`язку з зупиненням основного споживача теплової енергії ТОВ Карпатнафтохім та завершенням опалювального за період 2021-2022 роки 12 квітня 2022 року, оскільки було зупинено генеруюче обладнання позивача. Окрім цього, позивач зазначив, що потребує перегляд тарифів на виробництво теплової енергії для потреб населення для забезпечення беззбиткової діяльності підприємства. Позивач повідомив відповідача щодо наявного дефіциту обігових коштів для сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 9 343 865,92 грн., екологічного податку у сумі 8 451 757, 28 грн. та єдиного соціального внеску.

Тобто, факт допущення порушення платником податків не заперечується, позивач покликається на те, що затримка сплати податку на додану вартість, визначеного у спірному податковому повідомленні-рішенні, нарахована за несвоєчасну оплату, відбулась у зв`язку з відсутністю у товариства фінансової можливості здійснити таку оплату вчасно, про що податковий орган був обізнаний, що підтверджується вищезазначеною заявою від 19.09.2022.

Разом з цим, позивач зазначає про відсутність в його діях вини, як необхідної передумови для притягнення до відповідальності за статтею 124 ПК України, та стверджує, що податковий орган жодним чином не обґрунтував підстави для застосування саме пункту 124.2 статті 124 ПК України, зокрема, не довів наявність у діях позивача умислу, оскільки несвоєчасна сплата самостійно задекларованого грошового зобов`язання з податку на прибуток відбулася виключно через скрутне фінансове становище позивача, спричинене запровадженням в Україні воєнного стану.

Однак, такі твердження позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ДП Калуська ТЕЦ-Нова мало можливість своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань та погашення наявного податкового боргу.

Так, матеріалами справи підтверджується, що за період з 26.05.2022 по 19.03.2022 позивачем отримано кошти в розмірі 11507704 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на рахунку UA603365030000026003300997613 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ Ощадбанк за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 11 507 70430 грн. комунальних платежів за теплоенергію від споживачів та по рахунку НОМЕР_1 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ Ощадбанк за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло від НЕК Укренерго 1 302 342,05 грн., тобто, ДП Калуська ТЕЦ-Нова, маючи в наявності кошти, спрямовує їх на сплату послуг та ТМЦ, а не на погашення боргу по сплаті екологічного податку.

Також встановлено, що на рахунку НОМЕР_2 (поточний, гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ Ощадбанк за період з 27.05.2022 по 19.09.2022 у позивача на початок періоду знаходилось 353688 грн., в подальшому отримано на поточний рахунок кошти в сумі 11507704 грн., водночас, з даної суми перераховано на сплату податків 9512853 грн., на оплату праці, роботи та інші послуги 1773487 грн., на поповнення гарантійного внеску 150000 грн., на запаси (сода кауст., елетроди, пиломатеріали) 359934 грн. Крім цього, на рахунку UA103365030000026032304997613 (спеціальний рахунок, гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ Ощадбанк за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 1 302 342,05 грн., переважна більшість з яких (1014547 грн.) витрачена на оплату загальнообов`язкових витрат на ринку електричної енергії.

Наведені обставини також встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 300/7843/23, яка набрала законної сили 03.09.2024, а відтак згідно ст. 78 КАС України не потребують доказування.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту 36.3 статті 36 ПК України податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Позивачем не надано достатніх пояснень та доказів, як розподілялися всі кошти, наявні на рахунках позивача, а саме, рахунок НОМЕР_1 (гривня), відкритий в Івано-Франківській філії АТ Ощадбанк, на який за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 11 507 70430 грн комунальних платежів за теплоенергію від споживачів та рахунок НОМЕР_1 (гривня), відкритий в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк», на який за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло від НЕК «Укренерго» 1 302 342,05 грн.

Апеляційний суд приймає доводи апелянта про те, що у позивача була реальна можливість сплати належних платежів та зборів, в тому числі, екологічного податку.

У постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, Верховним Судом зазначено, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій.

Тобто, у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та за наявності обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених для платника податків.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, а також з врахуванням обставин, встановлених постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 300/7843/23, колегія суддів приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 14.07.2023 №0073020406.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ст. 139 КАС України такий не здійснюється.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №300/7841/23 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 25 жовтня 2024 року