Рішення

від 12.06.2024 по справі 320/8431/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року справа №320/8431/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

27.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 02.09.2022 № 1372/ІПК/99-00-21-03-02-05;

- зобов`язати Державну податкову службу України надати Товариству з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що в результаті здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «РКДЗ» утворюється металобрухт (наприклад зношені запасні частини дробильно сортувального обладнання, що були встановлені на завод, що виготовляє щебеневу продукцію, які повністю зношенні та відновленню і ремонту не підлягають), який Товариство відчужує (шляхом продажу) іншій юридичній особі. У зв?язку з цим, у Товариства виникає ряд запитань стосовно податкових наслідків втілення таких планів у життя. Спірна податкова консультація за №1372/ПК/99-00-21-03-02-05 від 02.09.2022 не містить належний опис питання, що порушується платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків; обґрунтування застосування норм законодавства; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, тобто не відповідає вимогам п.52.3 ст.52 ПК України і не може вважатись належним чином наданою письмовою індивідуальною податковою консультацією. Для належної відповіді на поставлене питання відповідач мав проаналізувати такі фактичні обставини у поєднанні з приписами діючого податкового законодавства, однак контролюючий орган обмежився лише цитуванням норм податкового законодавства без надання конкретної та вичерпної відповіді на поставлене позивачем питання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Харченко С.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 (суддя Харченко С.В.) позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 203,00 грн.

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/8431/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

08.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" подано до суду клопотання про усунення недоліків позову шляхом доплати судового збору у розмірі 203 грн.

Таким чином, недоліки позову, визначені ухвалою суду від 17.04.2023 про залишення позовної заяви без руху, усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 адміністративну справу №320/8431/23 прийнято до провадження судді Парненко В.С., ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

07.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач, цитуючи зміст оскаржуваної податкової консультації, не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.08.2022 позивач звернувся до контролюючого органу з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи зобов`язане ТОВ «РКДЗ» нараховувати компенсувальні податкові зобов`язання контрагенту за постачання металобрухту іншій юридичній особі?

За результатами розгляду звернення ДПС надано відповідь листом від 02.09.2022 №1372/ПК/99-00-21-03-02-06 наступного змісту: «Як зазначено у зверненні, у результаті здійснення Товариством господарської діяльності утворюється металобрухт, який надалі Товариство реалізує іншій особі. 3 огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності нарахування податкових зобов?язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, у разі здійснення операцій з постачання металобрухту. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ). Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (стаття 1 Закону України від 05 березня 1998 року №187/98-ВР «Про відходи»). Металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (стаття 1 Закону України від 05 травня 1999 року №619-XIV «Про металобрухт»). Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ. Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України. Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2022 року № 337). Правила формування податкових зобов?язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ. Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов?язаний нарахувати податкові зобов?язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ). Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов?язаний нарахувати податкові зобов?язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Відповідно до пунктів 201.14 і 201.15 статті 201 розділу V ПКУ платники податку зобов?язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об?єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 розділу ІІ ПКУ. Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що у разі, якщо у Товариства в результаті здійснення господарської діяльності утворюється відходи та/або брухт чорних і кольорових металів, які надалі постачаються на митній території України із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, то у Товариства виникає обов?язок щодо нарахування податкових зобов?язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими: пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ - у випадку, якщо Товариством придбавалися з ПДВ товари/послуги (наприклад послуги із транспортування (перевезення), завантаження, розвантаження та/або порізки відходів і брухту чорних і кольорових металів) призначені виключно для використання у таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів); пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ - у випадку, якщо придбані Товариством з ПДВ товари/послуги (наприклад послуги із оренди приміщення, зв?язку, комунальні послуги тощо) частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях (постачання готової продукції), а частково у таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів). Щодо вказаної у зверненні індивідуальної податкової консультації та викладених у ній висновків ДПС повідомляє, що така консультація була надана конкретному платнику податку на відповідне його звернення, виходячи із опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, та має індивідуальний характер. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ)».

Не погоджуючись з наданою індивідуальною податковою консультацією, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно дефініції, наведеної у п.п.14.1.1721 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п.п.52.1, 52.2 ст.52 ПК України, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.52.3 ст.52 ПК України).

Таким чином, одним із обов`язкових елементів ІПК є висновок з питань практичного використання норм податкового законодавства.

Згідно п.53.2 ст.53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналогічні положення закріплені у п.1 ч.1 ст.19 КАС України, яким передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що ПК України чітко врегульовано правовий статус податкової консультації як акта індивідуальної дії, який, з огляду на вищенаведені норми процесуального законодавства, може бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, статтею 52 ПК України передбачені обов`язкові вимоги щодо змісту податкової консультації та встановлено обов`язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, то відповідно платник податків має право на її отримання. Тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але ніяких висновків або рекомендацій щодо їх застосування не має, або незаконна податкова консультація, підлягає скасуванню.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.02.2021 по справі №816/1696/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2022 позивач звернувся до ДПС України із зверненням про надання ІПК в порядку ст.52 ПК України, в якому просив з урахуванням описаних у зверненні фактичних обставин надати відповіді на поставлене ним питання, а саме: чи зобов`язане ТОВ «РКДЗ» нараховувати компенсувальні податкові зобов`язання контрагенту за постачання металобрухту іншій юридичній особі?

Дослідивши зміст звернення позивача, судом встановлено, що вказане звернення відповідає формі та вимогам п.52.1 ст.52 ПК України, в якому він просить надати консультацію з питань, що належить до компетенції відповідача. При цьому, позивач належним чином обґрунтував у відповідному зверненні практичну необхідність в отриманні податкової консультації, з чітким зазначенням фактичних обставин, які повинні були враховуватися контролюючим органом при наданні ІПК.

Таким чином, контролюючий орган в силу вимог податкового законодавства зобов`язаний був надати відповіді на поставлене позивачем у своєму зверненні запитання.

При цьому, суд зазначає зазначає, що ІПК не може складатись лише з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних та чітких висновків. Тобто ІПК не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення зазначеного в тексті консультації. Висновок стосовно конкретної ситуації, що виник у певному податковому періоді у платника податків має чітко зазначатись в тексті ІПК.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 по справі №826/27228/15.

Судом встановлено та вбачається з тексту ІПК, що в ній не викладено опису всіх питань, які порушені платником, а також не зазначено порядок застосування норм податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин.

Крім того, відповідачем не було враховано, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Nє 1914-IX від 30 листопада 2021 року (далі - Закон №914), тимчасово, до 1 січня 2027 року, від оподаткування ПДВ звільнено операції з постачання, зокрема й операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу й картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

До 1 січня 2022 року нараховувати компенсувальні податкові зобов?язання згідно ст. 199 ПКУ в разі постачання металобрухту, звільненого від оподаткування ПДВ, не потрібно.

Зазначене прямо встановлено в п. 199.6 ПК України, який передбачає, що правила ст. 199 ПК України не підлягають застосуванню в разі постачання платником податку відходів і брухту чорних та кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібрання (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Однак, з 01 січня 2022 року Законом №1914 абзац 3 п. 199.6 ст. 199 ПК України виключено. Як наслідок, починаючи з 01 січня 2022 року в разі постачання платником ПДВ відходів і брухту чорних та кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібрання (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій, компенсувальні зобов?язання за нормами ст. 199 ПКУ нараховуються.

Крім того, згідно висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 по справі №540/726/19, металосировину, у зв?язку з придбанням якої сплачені позивачем суми ПДВ було зараховано до податкового кредиту, було повністю залучено до виробничого процесу з виготовлення продукції для її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності; технологічний процес такого виробництва неможливий без відходів у вигляді металобрухту; реалізовуваний позивачем металобрухт не було придбано для його використання в неоподатковуваних операціях; зазначені відходи власного виробництва позивача не можна кваліфікувати як наведений у пп. "6" п. 198.5 ПКУ товар, який платник придбав чи виготовив і частково використовував у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту.

Вказані обставини не були враховані під час надання індивідуальної податкової консультації позивачу.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що спірна індивідуальна податкова консультація суперечить нормам податкового законодавства, оскільки не надає відповіді на поставлене платником податків питання. При цьому, податкове законодавство не містить перелік питань, відповіді на які контролюючий орган може не надавати. Тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але ніяких висновків або рекомендацій щодо їх застосування не має, підлягає скасуванню.

Даний висновок кореспондується з правовою позицією, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №816/1696/17.

Отже, платник податків фактично не отримав допомоги контролюючого органу стосовно практичного використання конкретних норм закону або нормативно-правових актів з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №812/1697/16 від 25.10.2022 року також наголосив, що як визначено пунктом 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2684,00 грн.

Враховуючи наведене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 02.09.2022 №1372/ІПК/99-00-21-03-02-05;

Зобов`язати Державну податкову службу України надати Товариству з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.