Ухвала

від 12.06.2024 по справі 520/1810/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 червня 2024 р. справа № 520/1810/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши в порядку письмового провадження питання дотримання строку звренення до суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» (Гімназійна набережна, буд.16, оф.100, м.Харків, 61010, код ЄДРПОУ 35408021) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.01.2022 № 00000700728, № 00000710728, № 00000720728, № 00000730728, № 00000750728.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 07 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, позовні вимоги задовольнив.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10.05.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково. Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, а справу № 520/1810/23 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Верховним Судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області 05 січня 2022 року.

При цьому рішення про відмову в задоволенні скарги в порядку адміністративного оскарження прийняте Державною податковою службою України 24 червня 2022 року, тоді як до суду позивач звернувся 27 січня 2023 року, пропустивши місячний строк звернення до суду більш ніж на шість місяців.

Суди попередніх інстанцій зазначені вище висновки Верховного Суду не врахували та дійшли помилкового висновку, що строки звернення до суду є зупиненими.

При цьому суди першої та апеляційної інстанції, зазначаючи про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, не зазначили жодної поважної причини, яка б зумовила пропущення строку, а тому висновки судів попередніх інстанцій про поновлення пропущеного строку звернення до суду є передчасними.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що суду необхідно з`ясувати, чи позов подано у строк, установлений законом, з урахуванням сформованої практики Верховного Суду щодо обчислення строків звернення до суду у податкових спорах під час дії воєнного стану, та застосуванням відповідних процесуальних наслідків, передбачених статтею 123 КАС України (надання строку для подання заяви про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску тощо).

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 прийнято справу до розгляду, призначено підготовче засідання у справі та запропоновано учасникам справи надати до суду заяви за процесуальною формою, визначеною КАС України, щодо обставин, зазначених у рішенні Верховного Суду від 10.05.2024.

Відповідачем, Головним управлінням ДПС у Харківській області, 04.06.2024 подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення № 00000700728, № 00000710728, №00000720728, № 00000730728, № 00000750728 ухвалене 05 січня 2022; не погодившись з цим рішенням, Позивач оскаржив в його адміністративному порядку; рішенням Державної податкової служби України від 24 червня 2022 № 6092/6/99-

00-06-01-01- 06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін; рішення Позивач отримав 24 червня 2022, що зазначено у рішеннях суду і не заперечуються позивачем; до суду з позовом Позивач звернувся 27 січня 2023. Отже, наведене дає підстави вважати, що у зв`язку з отриманням Позивачем рішення за результатами адміністративного оскарження у нього був місячний строк на подання позову, тобто, право звернення до суду у Позивача виникло 24.06.2022, реалізоване воно 27.01.2023. Позивач не навів будь-яких обставин, що мали місце у зв`язку із запровадженням воєнного стану чи карантинних обмежень щодо нього особисто, його близьких родичів тощо, наявність яких суд міг би розглянути й оцінити як поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідач зазначив, що з урахуванням подання позовної заяви ТОВ «ІНДІГО ГРУП» поза межами строку для звернення до суду та враховуючи, що під час відкриття провадження у справі питання порушення позивачем строків на оскарження судом взагалі не розглядалось. Тобто, судом першої інстанції було проігноровано відсутність законодавчих підстав для відкриття провадження у справі №520/1810/23 за позовом ТОВ «Індіго Груп», у зв`язку з чим, відповідач, сумлінно користуючись наданими йому процесуальним законодавством правами, направив до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 по справі № 520/1810/23 (суддя Заічко О.В.) з формальних причин було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотань ГУ ДПС у Харківській області. Крім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 по справі № 520/1810/23 (суддя Заічко О.В.) заяву представника позивача про поновлення строку, яку було заявлено за пропозицією суду під час третього судового засідання задоволено без наведення жодних обґрунтованих підстав та доказів для такого поновлення, вказавши лише про те, що Харківська територіальна громада відноситься до території на якій ведуться бойові дії. Хоча, Верховним Судом неодноразово наголошувалось у висновках, що саме по собі введення військового стану не є підставою для поновлення строків і суд має встановити яким чином введення військового стану вплинуло на неможливість своєчасного подання процесуальних документів (постанова від 29 вересня 2022 р. позиція Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 тощо). Більш того, судом було проігноровано факт неодноразового звернення позивача до суду з позовами протягом 2022 року, що саме по собі свідчить про наявність у позивача можливості своєчасного звернення до суду. З першою позовною заявою Позивач звернувся до суду в серпні 2022 р. яку ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 по справі №520/5895/22 залишено без руху, оскільки в оформленні матеріалів адміністративного позову виявлено низку недоліків. А одже Позивач мав можливість в серпні 2022 що саме і зробив, що в повній мірі спростовує твердження позивача щодо неможливості звернення до суду раніше лютого 2023.

Відповідач зазначив, що враховуючи наявність обставини у справі, що мають істотне значення по справі, а саме відсутність законодавчих підстав для відкриття провадження у справі №520/1810/23 за позовом ТОВ «Індіго Груп» доцільним є першочергове дослідження саме питання законності та обґрунтованості прийняття позовної заяви ТОВ «Індіго Груп» до провадження.

Підготовче судове засідання, призначене на 12.06.2024, відкладено у зв`язку з неявкою позивача.

Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

У постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як вказав Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у спірному випадку процедура адміністративного оскарження була закінчена ухваленням 24 червня 2022 року Державною податковою службою України рішення № 6092/6/99-00-06-01-01-06, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача та залишено без змін податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду цієї справи.

Зважаючи на викладене та з урахуванням усталеної судової практики, яка вже тривалий час існувала до виникнення спірних правовідносин, останнім днем строку звернення до суду з позовом про скасування спірних податкових повідомлень-рішень є 25 липня 2022 року, тоді як позивач звернувся до суду 27 січня 2023 року, тобто з пропущенням встановленого строку більш ніж на шість місяців.

Питання щодо строку звернення до суду було порушено відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, де Головне управління ДПС у Харківській області просило залишити позовну заяву без розгляду.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 квітня 2024 року поновив позивачу строк звернення до суду, посилаючись на те, що у період з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України зупиняється перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених статтею 56 ПК України, та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24 лютого 2022 року. Таке зупинення, на думку суду першої інстанції, не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПК України.

Зазначені доводи також були викладені в рішенні суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд під час розгляду скарги на рішення по суті справи.

Утім, направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з введенням воєнного стану введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану (стаття 1).

У подальшому строки воєнного стану неодноразово продовжувались Законами України на підставі відповідних Указів Президента України. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності з 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-ІХ), внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пункт 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Також цим законом доповнено ПК України підпунктом 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Закон від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнив статтю 102 пунктом 102.9, яким передбачив, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з прийняттям Законів від 24 березня 2022 року № 2142-IX та від 12 травня 2022 року № 2260-IX цей пункт викладений у такій редакції: на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто, за цією нормою, перебіг відповідних строків, крім окремо передбачених ПК України випадків, зупинений.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі - Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладений у такій редакції: Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригуванню до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Верховний Суд зазначає, що ПК України оперує терміном "оскарження рішення" не лише в контексті адміністративного оскарження, а й судового оскарження, про що свідчать безпосередні положення статті 56 ПК України (Оскарження рішень контролюючих органів).

Згідно з практикою Верховного Суду, саме цими положеннями визначений строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення в разі використання процедури адміністративного оскарження.

Отже, з 27 травня 2022 року поновили перебіг строки звернення до суду, зупинені Законом № 2118-ІХ.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01 червня 2023 року у справі № 300/4156/22 та від 18 квітня 2024 року у справі № 420/11771/23.

Як підтверджується встановленими у цій справі обставинами, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області 05 січня 2022 року.

При цьому рішення про відмову в задоволенні скарги в порядку адміністративного оскарження прийняте Державною податковою службою України 24 червня 2022 року, тоді як до суду позивач звернувся 27 січня 2023 року, пропустивши місячний строк звернення до суду більш ніж на шість місяців.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та яка з обставин, незалежних від сторони, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні додатково необхідно враховувати, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.01.2023 р. по справі № 640/3489/21.

До суду позивачем на стадії нового розгляду справи не надано заяв чи клопотань із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом із наданням необхідних доказів, що підтверджують поважність таких причин.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частини 3 і 4 цієї статті передбачають, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, провадження у справі відкрито, справа перебуває на новому розгляді, з урахуванням обов`язковості висновків Верховного Суду суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху.

Так, згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати за їх наявності поважні причини пропуску строку звернення до суду з наданням необхідних доказів.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк п`ять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ