Ухвала

від 12.06.2024 по справі 520/35870/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2024 р. м. ХарківСправа № 520/35870/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельнікової Л.В.,

Суддів Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 усправі № 520/35870/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ЕКСПОРТ ГРУП»

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі № 520/35870/23 задоволено адміністративний позов ТОВ «ЛІДЕР ЕКСПОРТ ГРУП» до ГУ ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію судового рішення доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Київській області 28.03.2024, о 23:15 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 29.03.2024.

26.04.2024 на зазначене судове рішення ГУ ДПС у Київській області подана апеляційна скарга, до якої скаржником не доданий документ про сплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області залишено без руху; надано скаржнику десятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, - надання апеляційному суду документа про сплату судового збору.

17.05.2024 скаржником подана заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 частково задоволено заяву ГУ ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Продовжено скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Копію судового рішення доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Київській області 23.05.2024, о 10:15 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

Строк для усунення недоліків закінчився 03.06.2024 (з урахуванням ч. 6 ст. 120 КАС України).

30.05.2024 ГУ ДПС у Харківській області подана заява про усунення недоліків, в якій останній просить суд продовжити процесуальні строки щодо усунення недоліків апеляційної скарги та фактично заявляє заяву про відстрочення сплати судового збору.

Указана заява обґрунтована неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору, запровадженням воєнного стану в Україні, дефіцитом державного бюджету, неможливістю позбавлення права на доступ до правосуддя шляхом покладення обов`язку із сплати судового збору, гарантією права на апеляційне оскарження, а також недостатністю фінансування та скрутним майновим станом і посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 0940/2276/18. Надані виписки за 16.03.2024, 19.04.2024, 02.04.2024, 06.04.2024, 11.04.2024, 12.04.2024, 13.04.2024, 16.04.2024, 17.04.2024, 03.05.2024, 07.05.2024, 08.05.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 11.05.2024, 12.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024 та 18.05.2024, що на рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» залишок коштів для поточної сплати судового збору становить 0,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого позивачем клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, на яку посилається Апелянт в якості підстави для відстрочення сплати судового збору, зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, апелянтом не надано доказів того, що станом на дату закінчення розгляду справи його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена. Крім того, додані до заяви виписки за 16.03.2024, 19.04.2024, 02.04.2024, 06.04.2024, 11.04.2024, 12.04.2024, 13.04.2024, 16.04.2024, 17.04.2024, 03.05.2024, 07.05.2024, 08.05.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 11.05.2024, 12.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024 та 18.05.2024 жодним чином не підтверджують відсутність коштів на рахунках контролюючого органу станом на момент подання цієї заяви (30.05.2024).

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Приходячи до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника, колегія суддів вказує на ненадання останнім жодних доказів в його обґрунтування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана заява про продовження строку на усунення недоліків не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Згідно з ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Обов`язок щодо сплати за подання апеляційної скарги, передбачений статтею 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відновідно до ст. 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Колегія суддів зазначає, що за необхідністю виконання процесуального обов`язку щодо подання апеляційної скарги з урахуванням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, ГУ ДПС у Київській області було обізнано з часу прийняття рішення про апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції, тобто з квітня 2024 року.

Колегія суддів вважаю, що двомісячний термін (з квітня по травень) є достатнім для здійснення розподілу коштів в межах бюджетних асигнувань з метою забезпечення сплати судового збору.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

При цьому жодних інших доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, апелянтом не надано. Додані ж до заяви копії виписок з рахунка та листів про збільшення фінансування не свідчать про вчинення ГУ ДПС у Київській області додаткових дій, спрямованих на виконання саме вимог ухвали від 22.05.2024, якою продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, суд відхиляє посилання апелянта як на підставу для продовження строку для усунення недоліків введення в Україні воєнного стану, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Також суд повторно зазначає, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

До того ж, у розрізі наведених вище мотивів, апелянтом не надано доказів того, що станом на дату розгляду та вирішення справи судом апеляційної інстанції його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 07.02.2023 у справі № 120/14594/21-а в якості підстави для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги судова колегія вважає помилковим, оскільки викладені у ній висновки суду касаційної інстанції є нерелевантними до обставин справи № 520/35870/23, адже стосуються питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення при повторному поданні апеляційної скарги.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Станом на день винесення даної ухвали, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків у повному обсязі апеляційної скарги.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленої скаржником заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відстрочення сплати судового збору,- відмовити.

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Київській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків, - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі № 520/35870/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ЕКСПОРТ ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Курило