Постанова

від 04.06.2024 по справі 520/33506/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 р.Справа № 520/33506/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 р. (ухвалене суддею Лук`яненко М.О., повний текст якого складено 13.03.2024 р.) по справі № 520/33506/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ"

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІКОРМ» (в подальшому ТОВ «БІКОРМ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 27.10.2023 р. № 404-р/л, яким анульовано ліцензію ТОВ «БІКОРМ» на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 р. по 20.07.2026 р.; зобов`язати Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ «БІКОРМ» на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 р. по 20.07.2026 р., внесену на підставі розпорядження Державної податкової служби України від 27.10.2023 р. № 404-р/л.

Рішенням Харківськогоокружногоадміністративногосудувід 07.03.2024 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішенняХарківськогоокружногоадміністративногосудувід 07.03.2024 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанціїписьмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просивапеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення позову заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «БІКОРМ» зареєстровано в ЄДРПОУ за №33866995 з 23.02.2006 р. як юридична особа, основним видом господарської діяльності, якої є: Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (_11.01).

Позивач здійснюється на підставі Ліцензії № 990117202100010 терміном дії з 20.07.2021 р. до 20.07.2026 р. на виробництво спирту етилового неденатурованого та № 990201202100007 від 10.09.2021 р. на оптову торгівлю спиртом етиловим.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 28.09.2023 р. № 4183-п «Про проведення фактичної перевірки» та згідно ст. ст. 19-1, 20, п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 80.2 ст. 80 Кодексу, з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг, у тому числі, тютюнових виробів, працівниками ДПС та Головного управління ДПС у Харківській області здійснено вихід з метою проведення фактичної перевірки ТОВ "БІКОРМ" (код ЄДРПОУ 33866995) за адресою виробництва: Харківська обл., Чугуївський район, смт. Малинівка , вул. Олімпійська, буд. 3.

Харківською обласною військовою адміністрацією була видана перепустка № 17165 від 08.09.2023 р. для переміщення на деокупованій території Харківській області: Чугуївської міської громади, смт. Малинівка.

При виїзді на перевірку, встановлена неможливість безпосереднього доступу до господарського об`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «БІКОРМ» (код ЄДРПОУ 3866995) у зв`язку з особливостями розташування підприємства у промисловій зоні на території огородженого комплексу будівель та споруд. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та веденням воєнного стану, в`їзд на територію промислової зони підприємства перекритий встановленим ЗСУ блок-постом. Перевіряючих зупинили на в`їзді до території ТОВ «БІКОРМ» представниками Збройних сил України. На вимогу начальника відділу ОСОБА_1 , ГДІ ДПС ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо в`їзду на територію, що перебуває під охороною 3СУ, прибув військовий комендант Чугуївського району Харківськоїобласті, якого проінформовано про мету візиту та надані відповідні документи. Ознайомившись з документами, військовий комендант Чугуївського району Харківської області ОСОБА_4 відмовив у допуску до комплексу будівель і споруд.

У зв`язку з вищевикладеним, контролюючим органом складено акт від 03.10.2023 р. № 6113/20-40-09-03-04/33866995 про неможливість проведення перевірки, оскільки відсутній суб`єкт господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

На підставі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» відповідачем прийнято розпорядження від 27.10.2023 № 404-р/л "Про анулювання ліцензії", згідно якого анульовано ліцензію позивача на виробництво спирту етилового неденатурованого, реєстраційний номер 990117202100010, з терміном дії з 20.07.2021 р. по 20.07.2026 р., у зв`язку з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

09.11.2023 засобами поштового зв`язку Позивач отримав розпорядження про анулювання ліцензії від 27.10.2023 р. №404-рл та в той же день від ГУ ДПС в Харківській області акт про неможливість проведення перевірки неможливість проведення перевірки від 03.10.2023 №6113/20-40-09-03-04/33866995.

Не погоджуючись із розпорядженням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт відсутності позивача за місцезнаходженням, у зв`язку з чим відсутні підстави для анулювання ліцензії.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України. визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" № 481 від 19.12.1995 р. (в подальшому Закон України № 481).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 481/95ВР, виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу.

Згідно із ст. 3 Закону України "481/95ВР, ліцензії на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, видаються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією видаються лише тим суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають повний технологічний цикл виробництва, включаючи викурку і витримку. Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який отримав ліцензію на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, має право здійснювати оптову торгівлю спиртом коньячним без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю. Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов`язкової реєстрації суб`єкта господарювання відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 16 Закону України № 481/95ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв дистилятів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Статтею 3 Закону України № 481/95-ВР встановлений порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, а саме: ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема: акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається: на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії: вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному вебсайті; направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із ч. 53 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що підставою для анулювання ліцензії є встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Статтею 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно із п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Актом про неможливість проведення перевірки № 6113/20-40-09-03-40/33866995 від 03.10.2023 р. ТОВ «БІКОРМ» встановлена неможливість безпосереднього доступу посадовим особам Головного управління ДПС у Харківській області та ДПС України до господарського об`єкту ТОВ «БІКОРМ», у зв`язку з особливостями розташування підприємства у промисловій зоні на території огородженого комплексу будівель і споруд. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та введенням воєнного стану, в`їзд на територію промислової зони підприємства перекритий встановленим ЗСУ блок-постом.

За результатами виїзду та додатково прийнятих заходів не проведено фактичну перевірку ТОВ «БІКОРМ» у зв`язку з відсутністю підприємства (його посадових осіб, службових та будь-яких осіб) за місцем провадження діяльності, яке підлягає ліцензуванню: вул. Олімпійська, буд. 3, смт Млинівка, Чугуївський район, Харківська область, що є підставою для анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального.

Інших доказів, які б підтверджували факт відсутності ТОВ «БІКОРМ» за вищезазначеною адресою (фотофіксація відсутності підприємства чи офісу, тощо) відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Тобто, єдиною підставою для прийняття спірного рішення, яким анульовано позивачу ліцензію на виробництво спирту є акт про неможливість проведення перевірки № 6113/20-40-09-03-40/33866995 від 03.10.2023 р., а в оскаржуваному розпорядженні вказано, що воно прийнято на підставі акту про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

Наказом ДПС України від 04.09.2020 р. № 470 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" (в подальшому Положення) затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації) розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та рекомендовано для застосування посадовими особами органів ДПС (з урахуванням визначених статтею 19-1 Кодексу функцій) при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 1.4.5 Положення визначено організацію роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, а саме:

у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у зв`язку з отриманням інформації оператора поштового зв`язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), адресу місцезнаходження платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.

Зазначений акт не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється у електронному Спеціальному журналі реєстрації актів.

У такому ж порядку реєструються інші передбачені Методичними рекомендаціями акти (крім актів (довідок) перевірок).

Датою акта є дата реєстрації акта в електронному Спеціальному журналі реєстрації актів у територіальному органі ДПС структурним підрозділом, який склав такий акт (довідку).

При складанні акта йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер з єдиного електронного Спеціального журналу реєстрації актів у межах територіального органу ДПС, який склав акт, та комплексний індекс підрозділу, який склав акт (довідку).

Другий примірник акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів надсилається територіальним органом ДПС платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу.

При цьому підрозділ територіального органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) територіального органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом направлено засобами електронного зв`язку матеріали фактичної перевірки до електронного кабінету платника 05.10.2023 р., та поштою за адресою ТОВ «БІКОРМ»: вул. Олімпійська, 3 смт. Малинівка 63525, акт про неможливість проведення перевірки № 6113/20-40-09-03-04/33866995 від 03.10.2023 р. та поштовий лист з копією розпорядження № 404-рл від 27.10.2023 р., який отримано позивачем 09.11.2023 р.

18.05.2023 р. та 29.05.2023 р. ГУ ДПС в Харківській області складені довідки про результати фактичної перевірки ТОВ «БІКОРМ», відповідно до яких фактична перевірка проведена за адресою: 63525, Харківська область, Чугуївський район, смт Малинівка, вул. Олімпійська, 3, порушень вимог Закону України № 481/95-"ВР не встановлено.

Рішенням ГУ ДПС у Харківській області № 124/20-40-04-05-16 від 01.03.2023 р. встановлена неможливість своєчасного виконання платником податків ТОВ «БІКОРМ» свого податкового обов`язку.

Відповідно до експертного висновку Харківської торгово-промислової палати від 26.05.2023 р. № 55-ПМ/23 проведено експертизу ТОВ «БІКОРМ» за адресою: 63525, Харківська область, Чугуївський район, смт Малинівка, вул. Олімпійська, 3, відповідно до висновків якої нерухоме майно та інші активи Підприємства розташовані за адресою: 63525, Харківська область, Чугуївський район, смт Малинівка, вул. Олімпійська, 3 знаходяться на території Малинівської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, яка віднесена до територій на яких ведуться (велися) бойові дії.

Сертифікатом № 6300-23-4362 від 31.10.2023 р., виданим Харківською торгово-промисловою палатою, засвідчено форс-мажорні обставини у ТОВ «БІКОРМ», зокрема, зазначено, що підприємство знаходиться за адресою: 63525, Харківська область, Чугуївський район, смт Малинівка, вул. Олімпійська, 3.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.

Оперативний підрозділ територіального органу ДПС не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов`язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.

При необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника зазначеного оперативного підрозділу, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що цей підрозділ також письмово повідомляє ініціатора до закінчення 10-денного терміну.

При встановленні місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДПС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. При необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.

Якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДПС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДПС службову записку та матеріали про проведену роботу.

Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДПС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДПС), що є ініціатором запиту.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів здійснення будь яких дій щодо складення та надсилання запиту на встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «БІКОРМ» до оперативного підрозділу органу ДПС.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначення в акті про неможливість проведення перевірки № 6113/20-40-09-03-40/33866995 від 03.10.2023 р. ТОВ «БІКОРМ» інформації про відсутність платника податків за місцезнаходженням, не є належним доказом відсутності ТОВ «БІКОРМ» за місцезнаходженням за адресою: вул. Олімпійська, 3 смт Малинівка, Харківська область, 63525, яке зазначено у ліцензії та не може бути підставою для анулювання ліцензії на підставі статті 3 Закону України № 481/95-ВР, у зв`язку з чим оскаржуване розпорядження протиправне та підлягає скасуванню.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 545 (далі Порядок № 545).

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку №545, єдиним реєстром ліцензіатів на виробництво спирту етилового неденатурованого є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право на виробництва спирту етилового неденатурованого, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно із п. 2 Порядку № 545, єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, відповідно до статей 3 і 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Пунктами 6-7 Порядку № 545 встановлено, що підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами, відповідно до статей 3 і 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки розпорядження Державної податкової служби України від 27.10.2023 р. № 404-р/л про анулювання ліцензій визнано протиправним та скасовано, то належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ДПС України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ «БІКОРМ».

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії(RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 315,316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 р. по справі № 520/33506/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 12.06.2024 року