Постанова

від 30.05.2024 по справі 280/9415/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2024 року м.Дніпросправа № 280/9415/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 280/9415/23 (суддя Мінаєва К.В., справа розглянута в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі - відповідач) від 29.05.2023 № 009506 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним був придбаний транспортний засіб, який з 31.08.2018 було передано ТОВ «МКС ХОЛДИНГ» за договором оренди. На адресу ОСОБА_1 03.06.2023 надійшла постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 009505 від 29.05.2023, якою позивачу нарахований штраф у сумі 17000,00 грн. Вказану постанову було оскаржено позивачем до суду. Надалі 26.10.2023 ОСОБА_1 отримав лист відповідача про необхідність сплати адміністративно-господарського штрафу за постановою № 009505 від 29.05.2023 та № 009506 від 29.05.2023. При цьому обидві постанови винесені на підставі одного акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом: перша постанова була винесена за перевищення габаритно-вагових норм, друга за здійснення перевезення вантажу без наявності відповідних товаротранспортних документів. Зауважує, що позивач фактично не міг використовувати транспортний засіб та здійснювати відповідне перевезення, оскільки вантажний самоскид перебував у користуванні ТОВ «МКС ХОЛДИНГ», через що відповідачем помилково було складено акт проведення перевірки на позивача. Крім того, зазначає, що позивач на момент здійснення перевірки транспортного засобу не був перевізником у розумінні статті 1 Закону № 2344-ІІІ, через що не може бути суб`єктом відповідальності за статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року позовні вимоги задоволено. Судом скасовано оскаржену позивачем постанову відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що під час перевезення вантажів позивач не забезпечив водія оформленою товарно-транспортною накладною, що є порушенням вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім цього, з актом перевірки водій ознайомлений, проте останній не скористався своїм правом та не надав жодних пояснень, не спростував факт порушення. Підкреслює, що при проведенні рейдової перевірки водій не повідомив працівників Укртрансбезпеки про те, що транспортний засіб перебуває в оренді ТОВ «МКС ХОЛДИНГ», та не надав відповідний договір оренди. Надання матеріалів щодо оренди згодом жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки.

Представником позивача надіслано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Звертає увагу на те, що на момент здійснення перевірки вищевказаного транспортного засобу, працівниками Укртрансбезпеки, позивач не був перевізником в розумінні статті 1 Закону №2344-III, оскільки належний йому на праві власності ТЗ було передано в оренду та тимчасове користування відповідному суб`єкту господарювання то, в даному випадку позивач не може бути суб`єктом відповідальності, що передбачена абзацами 3, 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III..

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія судів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником спеціалізованого вантажного самоскиду марки FAW, модель СА3252Р2К2Т1А1, 2007 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 29.08.2018 (а.с.8).

31.08.2018 між позивачем як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МКС ХОЛДИНГ» (надалі - орендар) було укладено та нотаріально посвідчено договір оренди транспортного засобу, за яким позивач передав орендарю в тимчасове оплатне користування на п`ять років спеціалізований вантажний самоскид марки FAW, модель СА3252Р2К2Т1А1, 2007 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1 (а.с.9-10).

Відповідно до акта приймання-передачі транспортних засобів від 02.09.2018 до договору оренди транспортного засобу від 31.08.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв транспортний засіб спеціальний вантажний спеціалізований самоскид марки FAW жовтого кольору, модель СА3252Р2К2Т1А1, державний номер НОМЕР_1 (а.с.51).

28.04.2023 о 09-55 по вулиці Південне шосе 14, у місті Запоріжжя, співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізької області Державної служби України з безпеки на транспорті був зупинений для перевірки транспортний засіб - вантажний самоскид марки FAW, державний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 .

При зупинці вищевказаного транспортного засобу було встановлено, що при здійсненні перевезення даним вантажним автомобілем відповідного вантажу, перевізник здійснював перевезення вантажу з перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм без відповідного дозволу, а також без наявності відповідних документів (товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж), що є порушенням статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки було складено акт №353885 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023. Розділ «пояснення водія про причини порушень» не заповнений (а.с.11, 15).

29.05.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнята постанова № 009505 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом сімнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.11 зворотній бік).

Крім того, 29.05.2023 була винесена постанова № 009506 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.17).

Листом відповідача № 36050/26/24-23 від 18.05.2023 позивача повідомлено, що справи з питань порушення законодавства про автомобільний транспорт будуть розглянуті 29.05.2023 з 10:00 до 12:00 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8 (а.с.14 зворотній бік).

Надалі листом № 81166/26/24-23 від 19.10.2023 відповідач поінформував позивача про необхідність оплати адміністративно-господарських штрафів на загальну суму 68000 грн відповідно до постанов ПШ № 009505 від 29.05.2023 та ПШ № 009506 від 29.05.2023 (а.с.13 зворотній бік).

З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2023 у справі № 280/4034/23, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №009505 від 29.05.2023. Проте постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.01.2024 скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2023 у справі № 280/4034/23 та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Вважаючи постанову № 009506 протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що оскаржена постанова підлягає скасуванню, оскільки позивач не є автомобільним перевізником в даному випадку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та зазначає наступне.

Засади організації і діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ)

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).

Як передбачено статтею 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для проведення внутрішніх перевезень вантажів.

Спірна постанова прийнята № 009506 від 29.05.2023 у зв`язку з порушенням вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, абзац третій частини першої статті 60 Закону № 2344-III регламентує, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За обставинами справи посадовими особами Укртрансбезпеки проведена рейдова перевірка транспортних засобів на дотримання автомобільними перевізниками дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Рейдова перевірка відбулася, зокрема, щодо транспортного засобу, який належить позивачу.

Водієм на місті проведення рейдової перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки було надано відвісну квитанцію, посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МКС ХОЛДИНГ» (далі - орендар) 31.08.2018 було укладено та нотаріально посвідчено договір оренди транспортних засобів, згідно яким, позивач передав орендарю в тимчасове оплатне користування на п`ять років спеціалізований вантажний самоскид марки FAW, модель СА3252Р2К2Т1А1, 2007 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1 .

Спірним у цій справі є питання ненадання водієм необхідних документів в момент перевірки, а надання таких документів позивачем лише до суду (договір оренди транспортного з), а також щодо реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності у випадку ненадання всіх документів, які підтверджують статус такого суб`єкта, що передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому, Верховним Судом у постановах від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21, від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21, від 06.09.2023 у справі № 120/5064/22, від 16.08.2023 у справі № 160/12371/22 та інших подібних - сформовано наступну сталу та послідовну судову практику щодо застосування статей 48 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, в контексті реалізації повноважень Укртрансбезпеки щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до адміністративної відповідальності.

Верховний Суд, проаналізувавши наведені положення законодавства у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

За висновком Верховного Суду у справі № 640/27759/21 тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

У постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постановах від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а, від 12.10.2023 у справі № 280/3520/22, від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21.

Тобто, положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21).

Враховуючи наявність в матеріалах справи договору оренди транспортного засобу та акту приймання-передачу транспортного засобу, з метою з`ясування всіх обставин у справі судом ухвалою від 15.01.2024 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС ХОЛДИНГ» належним чином засвідчені копії доказів: оприбуткування в бухгалтерському обліку підприємства транспортного засобу - спеціалізованого вантажного самоскиду марки FAW, модель СА3252Р2К2Т1А1, 2007 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_1 ; перерахування орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 31.08.2018 на користь ОСОБА_1 .

Так, відповідно до наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «МКС ХОЛДИНГ» повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 29.12.2022, підприємство використовує в господарській діяльності спеціалізований вантажний спеціалізований самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який є об`єктом договору оренди транспортного засобу від 31.08.2018.

Крім того, використання зазначеного транспортного засобу у господарській діяльності ТОВ «МКС ХОЛДИНГ» на момент проведення перевірки підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку «Орендовані необоротні активи» за період за січень 2018 року грудень 2023 року, платіжними інструкціями № 84 від 26.12.2022, № 85 від 26.12.2022, № 21 від 04.04.2023, № 20 від 074.04.2023, № 40 від 05.06.2023, № 43 від 05.06.2023, № 171 від 28.12.2023, № 170 від 28.12.2023.

З огляду на встановлені обставини, позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника у розумінні статей 1, 33 Закону №2344-ІІІ, та не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Слід зазначити, що в акті проведення перевірки № 353885 відсутні будь-які пояснення водія про причини порушень, тобто ним жодним чином не повідомлено посадову особу територіального органу Укртрансбезпеки про те, що він здійснює перевезення пасажирів/вантажів транспортом, який перебуває на тимчасовому користуванні у ТОВ «МКС ХОЛДИНГ».

Адміністративно-господарський штраф накладається не на місці здійснення перевірки. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника.

На важливості такого етапу процедури реалізації повноважень Укртрансбезпеки з притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, передбаченої частиною першою статті 60 Закону № 2344-III, як розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по суті з метою з`ясування дійсних обставин вчинення правопорушення, встановлення належної винної особи (автомобільного перевізника) та притягнення її до відповідальності у випадку винних дій/бездіяльності, наголошував Верховний Суд у постанові від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21.

Повідомлення про розгляд справи з питань порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким позивача було запрошено прибути на розгляд 29.05.2023 з 10:00 до 12:00, направлено йому рекомендованим листом з повідомленням, як це і передбачено Порядком №1567, за адресою проживання позивача (яка також визначена у позовній заяві), а саме: АДРЕСА_1 .

Отже, відповідач виконав свій обов`язок щодо направлення рекомендованого повідомлення позивачу про розгляд справи. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо явки позивача на розгляді справи з питань порушення законодавства про автомобільний транспорт, або надання відповідачу будь-яких пояснень чи заперечень під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на викладене, з огляду на ненадання відповідачу жодних доказів на підтвердження належного перевізника (ТОВ «МКС ХОЛДИНГ») як в момент виявлення порушення (під час перевірки), так і під час безпосереднього розгляду питання про притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає про відсутність у спірній постанові відповідача такої властивості, як протиправність, проте враховуючи досліджені обставини з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності наданих суду доказів, належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача саме скасування постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу № 009506 від 29.05.2023, якою позивачу нарахований адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн..

Аналогічний підхід до вирішення спору застосував й Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 у справі № 826/15117/17.

Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Стосовно доводів скаржника, що під час рейдової перевірки водій не повідомляв про наявність та не надавав посадовим особа Укртрансбезпеки договору оренду транспортного засобу, акту передачі транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талону суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані відповідачем обставини не впливають на суть спірних правовідносин. Жодна норма діючого законодавства не визначає такі обставини в якості підстави для покладення відповідальності згідно ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на власника транспортного засобу, який в установленому порядку передав цей транспортний засіб в тимчасове платне користування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, рішення судом прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 280/9415/23 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак