Постанова

від 12.06.2024 по справі 160/30648/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/30648/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024, (суддя суду першої інстанції ОСОБА_1 ), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/30648/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товару,

УСТАНОВИВ:

22.11.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/4000007/2 від 06 червня 2023 року Львівської митниці та картку відмови №UА209200/2023/000528, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛК ГРУП" відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UА209000/2023/4000008/2 від 06 червня 2023 року Львівської митниці та картку відмови №UА209200/2023/000530, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛК ГРУП" відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. Позивач зазначає, що відповідачем жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12.02.2024 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/4000007/2 від 06 червня 2023 року Львівської митниці та картку відмови №UА209200/2023/000528, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛК ГРУП" відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів UА209000/2023/4000008/2 від 06 червня 2023 року Львівської митниці та картку відмови №UА209200/2023/000530, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛК ГРУП" відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Львівська митниця звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA209200012223U4 від 02.06.2023 року (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах, за результатами опрацювання якої встановлено розбіжності. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД UA400040/2023/12440 від 06.04.2023 року; по товару №2 посилання з інтернет джерела оскільки марка, модель, рік виготовлення співпадають з вказаним за посиланням транспортним засобом https://www.autowini.com/Cars/Used-2012-Volvo-C30-IC2172157/cars-detail, оскільки не надано жодних транспортно-перевізних документів, відповідно, відсутні відомості, які унеможливлюють встановити суб`єкта який відповідає за перевезення та суму яка понесена на транспортування товару додаємо транспортні витрати. Джерелом слугувала МД UA209180/2023/023145 від 23.05.2023 року.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.06.2023 року позивачем до відділу митного оформлення Львівської митниці шляхом подання електронної митної декларації №23UА209200012223U4 задекларовано товар, а саме транспортні засоби:

- товар №1: автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що використовувався, - 1 шт.: марка KIA, модель - SPORTAGE, номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія 5, тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 1685 см3, колісна формула 4х2, календарний рік - 2015, модельний рік 2016. Країна виробництва KR Виробник KIA Motors Corp;

- товар №2: автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що використовувався, - 1 шт.: марка VOLVO, модель - C30, номер кузову НОМЕР_2 , загальна кількість місць, включаючи місце водія 5, номер двигуна нема даних, тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 1984 см3, календарний рік - 2012, модельний рік 2012. Країна виробництва SE Виробник Volvo Car Corp.

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів № 15/GLS-IPLC/22 від 15.08.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛК ГРУП" та компанією UAB Global Logistic Services, Литва.

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) LT-20233000160 від 25.05.2023 року; коносамент (Bill of lading) SEL1517608 від 29.03.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 20.03.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 21.02.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15/GLS-IPLC/22 від 15.08.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 30.12.2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 96 від 31.01.2023 року; довідка № 96836 від 31.05.2023 року; довідка № 96837 від 31.05.2023 року.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково було надано експортні декларації на корейській мові з перекладом на українську мову. Так позивачем було подані наступні експортні декларації: експортну декларацію № 11457-23-021608X від 21.03.2023 року та експортну декларацію № 11457-23-021545X від 21.03.2023 року.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/4000007/2 від 06 червня 2023 року Львівської митниці та картку відмови №UА209200/2023/000528, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛК ГРУП" відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД UA400040/2023/12440 від 06.04.2023 року; по товару №2 посилання з інтернет джерела оскільки марка, модель, рік виготовлення співпадають з вказаним за посиланням транспортним засобом https://www.autowini.com/Cars/Used-2012-Volvo-C30-IC2172157/cars-detail оскільки не надано жодних транспортно-перевізних документів, відповідно, відсутні відомості, які унеможливлюють встановити суб`єкта який відповідає за перевезення та суму яка понесена на транспортування товару додаємо транспортні витрати. Джерелом слугувала МД UA209180/2023/023145 від 23.05.2023 року. Коригування не здійснювалось.

Також 02.06.2023 року позивачем до відділу митного оформлення Львівської митниці шляхом подання електронної митної декларації № 23UA209200012403U0 задекларовано товар, а саме автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що використовувався, - 1шт, марка - КІА, модель SPORTAGE, номер кузова/VIN - НОМЕР_5 загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів -1685 см3, колісна формула- 4x2; календарний рік - 2018; модельний рік - 2018; торговельна марка Kia, країна виробництва KR Виробник Kia Motors Corp.

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів № 15/GLS-IPLC/22 від 15.08.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛК ГРУП" та компанією UAB Global Logistic Services, Литва.

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) LT-20233000159 від 25.05.2023 року; коносамент (Bill of lading) SEL1517608 від 29.03.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 02.03.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15/GLS-IPLC/22 від 15.08.2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 30.12.2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 96 від 31.01.2023 року; довідка № 96838 від 31.05.2023 року.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково було надано експортну декларацію на корейській мові з перекладом на українську мову. Так позивачем було подано експортну декларацію № 11457-23-021814X від 21.03.2023 року.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА209000/2023/4000008/2 від 06 червня 2023 року Львівської митниці та картку відмови №UА209200/2023/000530, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛК ГРУП" відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA205170/2023/16043 від 05.06.2023 року. Коригування не здійснювалось.

Не погодившись з правомірністю прийняття рішення про коригування митної вартості товару позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до митного органу надано достатні документи на підтвердження митної вартості товару, заявленої в декларації, відтак підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товару були відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Суд першої інстанції правильно не прийняв доводи відповідача про те, що в гр. 20 зазначені умови поставки DAP Основне перевезення оплачено. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, з огляду на наступне.

Органам митного контролю, разом з первісною митною декларацією були подані документи, що підтверджують повну сплату грошових коштів за партію товару, а саме банківська виписка № 96 від 31.01.2023 року, що підтверджує сплату грошових коштів за партії товару зазначених у додатку № 5 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022 року. Вартість логістики поставляємого товару, вже включена до загальної вартості товару, та відповідно задекларована позивачем у митній декларації у загальному порядку.

Водночас, необхідно додатково роз`яснити що не існує норми діючого законодавства, що направлена на обов`язкове виокремлене зазначення вартості логістичних послуг у комерційній діяльності суб`єктів господарювання, що підтверджується базисом поставки зазначеного відповідно до правил Інкомтермс-2010 - DAP LVIV UA, що зазначено у інвойсі LT-20233000160 від 25.05.2023 року, який був наданий до митного контролю з первісною митною декларацією.

Також відповідач посилається на відсутність CMR; згідно пункту б, ч.1 ст.335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник, надають органу доходів і зборів такі документи: транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте до митного оформлення не надано жодних транспортно-перевізних документів, відповідно, відсутні відомості, які унеможливлюють встановити суб`єкта який відповідає за перевезення та суму яка понесена на транспортування товару.

Однак з первісною декларацією було подано - коносамент (Bill of lading) SEL1517608 від 29.03.2023 року що є документом що засвідчує як особу перевізника, так і маршрут перевезення, та який є документом що оформлюється при перевезенням морським судном, у той час як класична CMR це підтвердження перевезення автомобільним транспортом, та є лише окремим випадком документа, що підтверджує перевезення вантажів/товарів.

Видача SWB покладає на перевізника обов`язок доставити вантаж та передати його одержувачу, зазначеному у такій накладній. Інакше кажучи, перевізник має видати вантаж тому, хто зазначений як одержувач. Для цього не потрібні ні спеціальні інструкції, ні розпорядження від відправника вантажу. Які зазначені у ньому, та виконує ті ж функції що CMR, тільки при проведенні транспортування товарів морським транспортом.

Оригінали в цьому випадку не друкуються взагалі, а морська транспортна накладна видається лише в електронному вигляді.

Також суд зазначає, що сама по собі наявність в інформаційних базах даних митного органу інформація про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в митному оформленні є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 в адміністративній справі № 160/30648/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник