Ухвала

від 29.05.2024 по справі 340/9953/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

29 травня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9953/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2024

у справі №340/9953/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ';'Украгроспец'' до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року позов задоволено.

11.03.2024, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала з огляду на невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

24.05.2024, відповідач повторно подав апеляційну скаргу у цій справі.

Суд вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.

Оскаржене рішення ухвалено Кіровоградським окружним адміністративним судом 02.02.2024 року, копія якого отримана скаржником 08.02.2024.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, апеляційну скаргу на рішення суду від 02.02.2024 року подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки 24.05.2024, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув 11.03.2024 року.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано тим, що первинну апеляційну скаргу подано в межах строку, встановленого КАС України, однак повернуто і зв`язку з несплатою судового збору. Вказує на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Зазначає, що контролюючим органом здійснено відповідні заходи для отримання фінансування для сплати судового збору. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк. Оплативши судовий збір, відповідач-1 повторно подав апеляційну скаргу 24.05.2024 року.

Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною підставою при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Також, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційний суд зауважує, що оскаржене рішення винесено Кіровоградським окружним адміністративним судом 02.02.2024 року, копія якого отримана відповідачем-1 08.02.2024.

Отже, встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, спливав 11.03.2024.

З первинною апеляційною скаргою відповідач-1 звернувся 11.03.2024, тобто в останній день спливу строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 16.05.2024 року про повернення первинної апеляційної скарги у даній справі, отримана відповідачем-1 - 18.05.2024.

Враховуючи те, що первинна апеляційна скарга була подана відповідачем в останній день спливу строку на апеляційне оскарження, тому, отримавши 18.05.2024 копію ухвали про повернення апеляційної скарги, скаржник повинен був невідкладно повторно подати апеляційну скаргу, а саме 20.05.2024.

Разом з тим, остання апеляційна скарга була подана лише 24.05.2024 року, що, в свою чергу, не може вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

При цьому на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене вище, суд надає можливість не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, надати суду заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що в силу п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі № 340/9953/23 залишити без руху та надати 10-ти денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для надання до суду заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СуддяЮ. В. Дурасова