Ухвала

від 11.06.2024 по справі 420/19650/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19650/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2023/000051/2 від 16.05.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2023/000201 від 16.05.2023.

Стягнуто з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» судові витрати в розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім грн 20 копійок).

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 05.06.2024 року Одеська митниця, вдруге подала до суду апеляційну скаргу на вказане вище судове рішення через систему Електронний суд.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її вимогам процесуального закону, судова колегія встановила наявність підстав для залишення цієї апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.

Як вказано вище, дану апеляційну скаргу скаржник (відповідач у справі) подає вдруге.

Вперше, апеляційна скарга відповідачем у справі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023р. по справі №420/19650/23 була подана своєчасно, у межах встановленого ч.1 ст. 295 КАС України строку, однак без дотримання п.1 ч.5 ст. 296 КАС України.

За вказаного, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023р., вперше подану апеляційну скаргу митного органу було залишено без руху, а в подальшому ухвалою апеляційного суду від 18.12.2023р. повернуто у зв`язку із не усуненням недоліку апеляційної скарги, який полягав у наданні доказу сплати судового збору.

Ухвалу апеляційного суду від 18.12.2023р. скаржник в касаційному порядку не оскаржував.

Дану апеляційну скаргу (повторно) апелянт подає 05.06.2024р., з тривалим пропуском встановленого ч.1 ст.295 КАС України строку.

При цьому, до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначає, що первісне звернення з апеляційною скаргою до суду було у межах процесуального строку на апеляційне оскарження, однак на дату повернення вперше поданої апеляційної скарги у відповідача були відсутні бюджетні надходження коштів на оплату судового збору. Посилаючись на листи Одеської митниці від 23.01.2024 № 7.10-1/7.10-22-04/4/1428 про додаткову потребу в коштах у сумі 3 363 528,00 гри.; від 31.01.2024 №7.10-1/7.10-22-04/4/1891 про наближення кошторисних призначень у сумі 320 500,00 на лютий 2024 року та у сумі 145 000,00 грн. на березень 2024 року ; від 27.02.2024 №7.10-1/7.10-22-04/4/3799 про додаткову потребу в коштах у сумі 5 147 263,00 грн.; від 07.02.2024 № 7.10-1/7.10-22-04/4/2499 про наближення кошторисних призначень у сумі 1 438 000,00 гри., заявник вважає підтвердженим факт вчинення скаржником реальних дій, спрямованих на забезпечення надходження бюджетних асигнувань на сплату судового збору. Отже, за доводами заявника, при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою митниця дотрималась умов для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, а саме: первісне звернення відбулось у межах процесуального строку, повторне звернення відбулось упродовж розумного строку після отримання відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зволікань, апелянт проявив добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вжив усіх можливих та залежних від митниці заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недоліки апеляційної скарги наразі усунені, сплачено судовий збір, надано до апеляційного суду належні та допустимі докази, які підтверджують наявність причин, що унеможливлювали або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду з цією апеляційною скаргою. Додатково посилається на рекомендації ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану.

Надаючи оцінку доводам заявників стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів враховує, що ч.1 ст.121 КАС України передбачено повноваження суду, за заявою учасника справи поновлювати пропущений процесуальний строк, встановлений законом, при умові визнання причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що у відповідності до приписів ч.ч.1, 3 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Водночас, у розумінні вимог ч.1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності до п.6 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою, тощо.

При цьому, виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Між тим, на переконання судової колегії, у своєму клопотанні, апелянт не наводить належних та достатніх обґрунтувань поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Оцінюючи доводи заявника, які загалом зводяться до неможливості своєчасної сплати судового збору у зв`язку із відсутністю коштів при первісному зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі, що послугувало підставою для її повернення та подання вже повторно цієї скарги з пропуском встановленого КАС України строку, колегія суддів враховує, що за правовою позицією Верховного Суду, сформованою при розгляді справ № 826/9136/17, №806/2321/16, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з п.1 ч.5 ст. 296 КАС України, однією з вимог до форми та змісту апеляційної скарги визначено надання також документа про сплату судового збору.

На переконання апеляційного суду, ненадання до суду доказу сплати судового збору суб`єктом владних повноважень за подання скарги, поза розумним сумнівом, не може бути належним та обґрунтованим підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, адже обставини, пов`язані з фінансуванням державного органу, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку своєчасної сплати судового збору та надати до суду відповідний підтверджуючий документ. Виникнення будь-яких організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень, є суто суб`єктивною причиною, яку не можна визнати поважною, оскільки така не пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.

Указане узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21.

У цій же постанові, Верховний суд також зазначав, що строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №560/2780/20, у разі повторного звернення із апеляційною скаргою після повернення первинно поданої апеляційної скарги наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження лише у тому випадку якщо суб`єкт владних повноважень доведе, що вживав достатні заходи для отримання фінансування для сплати судового збору, а отримавши відповідне фінансування без зайвих зволікань подав апеляційну скаргу.

В дному ж випадку, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржник не доводить у поданій заяві вжиття ним усіх достатні заходів задля забезпечення своєчасного оскарження судового рішення у даній справі.

З приводу посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, від 07.09.2023 у справі №120/3679/22 тощо, колегія судді відзначає, що заявник - Одеська митниця у спірній ситуації не довела, що при повторному зверненні з цією апеляційною скаргою відповідач у справі дотримався умов для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. З даного приводу слід наголосити також, що ухвалу про повернення вперше поданої апеляційної скарги було прийнято ще у грудні 2023р., та таку скаржник отримав 18.12.23 (20:56).

Між тим, з цією апеляційною скаргою повторно Одеська митниця звертається по спливу 6 місяців після повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Апеляційний суд враховує, що наразі при повторному зверненні з апеляційною скаргою на судове рішення у цій справі, недолік скарги який полягав у відсутності доказу сплати судового збору, та послужив підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, митницею усунуто, апелянтом сплачено судовий збір за подання цієї апеляційної скарги.

Між тим, згідно доданого до апеляційної скарги платіжного документу, судовий збір сплачено ще 20.05.2024 р., а з цією апеляційною скаргою (повторною) Одеська митниця звернулась лише 05.06.2024 р., через два тижні після сплати судового збору, не обґрунтовуючи поважності причин такого зволікання з поданням апеляційної скарги (повторно) одразу після отримання фінансування на сплату судового збору.

Указане вище, на переконання судової колегії не може свідчити про те, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулось у даному випадку упродовж розумного строку без невиправданих зволікань. Відтак, апеляційний суд з доводів заяви апелянта не вбачає, що митний орган проявив добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вжив усіх можливих та залежних від митниці заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Доданні до заяви витяги з виписок по рахунку Одеської митниці апеляційним судом оцінюються критично, оскільки такі лише засвідчують фактичну наявність певної суми коштів на рахунку митниці саме у дати їх складання, однак при цьому, не доводять відсутність у апелянта фінансової спроможності для сплати судового збору до дати подання повторної апеляційної скарги.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що виписки, додані до заяви зроблені за 18.01.2024, 02.03.2024, 12.02.2024, 16.04.2024, 30.04.2024, 03.01.2024, 01.04.2024, 01.02.2024, в той час як митним органом надано платіжну інструкцію від 20.05.2024р. про сплату судового збору, не надаючи доказів відсутності коштів у митниці для сплати судового збору за апеляційне оскарження судового рішення і упродовж строку з 18.12.2023 р. по дату сплати судового збору.

Інші доводи скаржника, судова колегія відхиляє за необґрунтованістю, оскільки вони також не свідчать про наявність у відповідача обґрунтованих причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. ст. 169, 298 КАС України суд залишає апеляційну скаргу без руху, з наданням строку для усунення її недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з доказами на їх підтвердження, та надання документу, що підтверджує сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 298, 299, 321, 325 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №420/19650/23 - відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №420/19650/23 залишити без руху, надавши апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги.

Роз`яснити апелянту, що у разі ненадання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з доказами на їх підтвердження, відповідно до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян