Ухвала

від 28.06.2024 по справі 420/19650/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19650/23

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,

повний текст судового рішення

складено 09.10.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2023/000051/2 від 16.05.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2023/000201 від 16.05.2023.

Стягнуто з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» судові витрати в розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім грн 20 копійок).

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень)..

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 05.06.2024 року Одеська митниця, вдруге подала апеляційну скаргу на вказане вище судове рішення, однак з пропуском встановленого ч.1 ст.295 КАС України строку.

При цьому, скаржник заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023р.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024р. у задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №420/19650/23 відмовлено; апеляційну скаргу Одеської митниці - залишено без руху; апелянту надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Також, указаною вище ухвалою апеляційного суду від 11.06.2024р. апелянту було роз`яснено, що у разі ненадання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з доказами на їх підтвердження, відповідно до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024р. скаржник отримав в електронному вигляді 12.06.24 (11:47). Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету: 12.06.24 (12:03).

Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 24.06.2024р.

20.06.2024р. від Одеської митниці надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити пропущений митницею строк.

Обґрунтовуючи подану заяву скаржника виклав фактично аналогічні доводи тим, що були вказані у попередньому клопотанні. Зокрема зазначає, що при повторному зверненні Одеська митниця дотримувалась умов для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою; митницею не було допущено невиправданих зволікань при повторному оскарженні; строк було попущено через відсутність у митного органу можливості сплатити судовий збір при поданні апеляційної скарги вперше, при цьому зауважуючи, що Одеська митниця є бюджетною установою та її фінансування в умовах воєнного часу є обмеженим.

До того ж, скаржник у заяві зазначає також, що на супроводженні знаходиться близько 2000 судових справ, до Одеської митниці надходить приблизно 100 процесуальних документів для опрацювання. Щотижнево забезпечується участь представників одеської митниці у 10-15 судових засіданнях. При цьому, систематично відбувається оголошення повітряної тривоги, що змушує працівників покидати робочі місця та прямувати до укриття, що призводить до великого навантаження на працівників.

Надаючи оцінку наведеним апелянтом доводам щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів перш за все вважає за доцільне наголосити, що статтею 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пунктом 6 частини 5 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема виконавши вимогу про надання документу про сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В свою чергу, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Отже, строк для подання апеляційної скарги може бути поновлений тільки тоді, коли причина пропуску строку оскарження є достатньо поважною і підтверджується відповідними документами.

В даному ж випадку, на переконання апеляційного суду, скаржником не підтверджено, що причин, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження, є поважними.

Проаналізувавши наведені скаржником доводи, судова колегія зауважує, що загалом заява митниці не містить жодного належного доводу, який би дійсно свідчив про наявність обґрунтованих/поважних причин, які зумовили пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду, при цьому не залежали від його волі, що своєю чергою виключає можливість поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Більшою мірою, подана митницею заява містить аналогічні обставини та доводи тим, що були зазначені у попередньому клопотанні та яким вже апеляційним судом було надана оцінка в ухвалі від 11.06.2024р.

Так, апеляційний суд наголошує скаржнику, що за правовою позицією Верховного Суду, сформованою при розгляді справ № 826/9136/17, №806/2321/16, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

У відповідності до п.1 ч.5 ст. 296 КАС України, однією з вимог до форми та змісту апеляційної скарги визначено надання також документа про сплату судового збору.

Ненадання ж до суду доказу сплати судового збору суб`єктом владних повноважень за подання скарги, поза розумним сумнівом, не може бути належним та обґрунтованим підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, адже обставини, пов`язані з фінансуванням державного органу, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку своєчасної сплати судового збору та надати до суду відповідний підтверджуючий документ. Виникнення будь-яких організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень, є суто суб`єктивною причиною, яку не можна визнати поважною, оскільки така не пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.

Указане узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21.

У цій же постанові, Верховний суд також зазначав, що строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №560/2780/20, у разі повторного звернення із апеляційною скаргою після повернення первинно поданої апеляційної скарги наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження лише у тому випадку якщо суб`єкт владних повноважень доведе, що вживав достатні заходи для отримання фінансування для сплати судового збору, а отримавши відповідне фінансування без зайвих зволікань подав апеляційну скаргу.

Між тим, у спірному випадку, скаржник не доводить у поданій заяві вжиття ним усіх достатніх заходів задля забезпечення своєчасного оскарження судового рішення у даній справі.

З приводу посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, від 07.09.2023 у справі №120/3679/22 тощо, колегія судді відзначає, що заявник - Одеська митниця не довела, що при повторному зверненні з цією апеляційною скаргою відповідач у справі дотримався умов для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою.

З даного приводу слід наголосити також, що ухвалу про повернення вперше поданої апеляційної скарги було прийнято ще у грудні 2023р., та таку скаржник отримав 18.12.23 (20:56).

Між тим, з цією апеляційною скаргою повторно Одеська митниця звертається по спливу 8 місяців після повернення вперше поданої апеляційної скарги.

До того ж, судовий збір сплачено ще 20.05.2024 р., а з цією апеляційною скаргою (повторною) Одеська митниця звернулась лише 05.06.2024 р., через два тижні після сплати судового збору, не обґрунтовуючи поважності причин такого зволікання з поданням апеляційної скарги (повторно) одразу після отримання фінансування на сплату судового збору.

Отже, посилання скаржника на обмежене фінансування є неґрунтовними.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд також оцінює критично й надані скаржником виписки з рахунків.

Указане вище, на переконання судової колегії не може свідчити про те, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулось у даному випадку упродовж розумного строку без невиправданих зволікань. Відтак, апеляційний суд з доводів заяви апелянта не вбачає, що митний орган проявив добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вжив усіх можливих та залежних від митниці заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання апелянта на велике навантаження на працівників митниці, тощо, адже такі не є поважною причиною тривалого пропуску строку оскарження рішення суду.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб`єктивною перешкодою, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року(справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21).

Підсумовуючи викладене у сукупності, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення поданої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем Одеською митницею рішення суду першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до положень ч.1 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка належним чином не обґрунтована, вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому судова колегія вважає, що у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Тому, керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 299, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску Одеською митницею на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 р. у даній справі №420/19650/23 та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі 420/19650/23.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян