Постанова

від 12.06.2024 по справі 420/16016/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16016/23

Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,

повний текст судового рішення

складено 25.10.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Приватного акціонерного товариства "Світловодський завод "Спецзалізобетон" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області (позивач, ГУ ДПС у Кіровоградській області) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Світловодський завод «Спецзалізобетон», якому просило суд про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Світловодський завод «Спецзалізобетон» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00132003), що перебуває у податковій заставі, зареєстровані у відповідності до акту опису майна №7 від 16.04.2019 року, а саме: Плита дорожня ПД-2-9,5С в кількості 4900 одиниць на суму 147 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки про заборгованість та інтегрованої картки платника відповідача, останній має заборгованість в сумі 715 853,27 грн. відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України податковий орган сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу №369-12 від 02.06.2016р. на суму 234682,38 грн., яку підприємством отримало 10.06.2016р. Вказана податкова вимога не відкликалась. Також, позивач вказував, що 08.11.2021р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/16000/21, позовну заяву контролюючого органу задоволено, стягнуто з відповідача податковий борг у сумі 324 197,70 грн. Далі, 07.02.2022р. контролюючий орган виніс рішення №18/13-06 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та звернувся до банківських установ, у яких відповідач мав відкриті рахунки. Однак, платіжні інструкції (інкасові доручення) були повернуті банківськими установами без виконання. Крім того, ГУ ДПС у Кіровоградській області було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу відповідно до ст. 89 розділу ІІ ПК України №4 від 04.04.2019р. на підставі актів опису майна №7 від 16.04.2019р. зареєстровано право податкової застави. Заходи вжиті контролюючим органом між тим, не привели до погашення відповідачем податкового боргу, у зв`язку із чим контролюючий орган звернувся до суду з позовом. Позивач при цьому також вказував, що до акту опису майна №7 від 16.04.2019 включено: Плита дорожня ПД 2-9,5С у кількості 4900 одиниць на суму 147000,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано на вказане судове рішення апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги податкової задовольнити.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що у контролюючого органу були наявні підстави для звернення до суду із даним позовом, оскільки: ПРАТ «Світловодський завод «Спецзалізобетон» (код ЄДРПОУ 00132003) має борг зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів) в сумі 324197,70 грн., що підтверджено судовим рішенням; дана сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника була узгоджена у встановленому законодавством порядку; кошти на рахунках «Відповідача» у банках, обслуговуючих такого платника податків були відсутні, що підтверджується наданими контролюючим органом інкасовими дорученнями (платіжні інструкції), згідно яких вбачається відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах; при цьому у платника наявне майно, наявність майна платника податків - боржника перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 16.04.2019 №7. Право податкової застави зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджено інформаційним витягом з Реєстру від 16.04.2019 за №59202711. Скаржник стверджує, що заходи направлені на виконання судового рішення зокрема в частині направлення інкасових доручень до банківських установ не призвело до погашення податкового боргу, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках. Отже, згідно судового рішення у справі №420/16000/21 про стягнення у банках, обслуговуючих такого платника, податкового боргу у сумі 324 197, 70 грн. відповідачем взагалі нічого не сплачено в рахунок погашення податкового боргу. Таким чином, вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення коштів з рахунків у баках, що обслуговують такого платника виявились недостатніми для погашення усієї суми податкового боргу, який існує за ПРАТ «Світловодський завод «Спецзалізобетон».

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Світловодський завод «Спецзалізобетон» є платником податків та перебуває на обліку в органах доходів і зборів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 420/16000/21 стягнуто з приватного акціонерного товариства «Світловодський завод Спецзалізобетон» на користь місцевого бюджету Світловодської територіальної громади Кіровоградської області податковий борг на загальну суму 324 197,70 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 09.12.2021.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі № 420/16000/21 суду позивачем надіслані інкасові доручення (платіжні інструкції) № 284 від 17.04.2023, № 285 від 17.04.2023, № 286 від 17.04.2023, № 271 від 17.04.2023, № 287 від 17.04.2023, № 272 від 17.04.2023, № 280 від 17.04.2023, № 273 від 17.04.2023, № 280 від 17.04.2023, № 274 від 17.04.2023, № 277 від 17.04.2023, № 281 від 17.04.2023, № 276 від 17.04.2023, № 287 від 17.04.2023, № 275 від 17.04.2023, № 1479 від 27.10.2022, № 1482 від 27.10.2022, № 1490 від 27.10.2022, № 1476 від 27.10.2022, № 133 від 06.03.2022, № 130 від 06.03.2022, № 141 від 06.03.2022, № 127 від 06.03.2022, № 144 від 06.03.2022, № 131 від 06.03.2023, № 142 від 06.03.2023, № 269 від 17.04.2023, № 280 від 17.04.2023, № 272 від 17.10.2022, № 128 від 06.03.2023 року, № 17.04.2023 № 266 від 17.04.2023, № 145 від 06.03.2023 до установ банків з вимогою про списання коштів з рахунків платника податків на суму податкового боргу. Однак, відповідні інкасові доручення повернуті контролюючому органу з посиланням на відсутність коштів на рахунках ПАТ «Світловодський завод Спецзалізобетон», про що зазначено на звороті таких інкасових доручень (а.с.19-36)

Податковим керуючим на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 04.04.2019 №4 проведено опис майна ПАТ «Світловодський завод Спецзалізобетон» у податкову заставу, про що складено акт опису майна від 16.04.2019 №7 (а.с.15-16)

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджено інформаційним витягом з Реєстру від 16.04.2019 №59202711 (а.с.17)

Стверджуючи про неможливість погашення податкового боргу з огляду на відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Суд першої інстанції дослідивши надані контролюючим органом документи виснував, що податковий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, не надав жодних документів, які б підтверджували відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах, та про які відомо податковому органу на день звернення до суду із зазначеним позовом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновку суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Як встановлено пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, на платників податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі невиконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідні заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України, якою встановлені критерії поведінки державного органу у сфері публічних відносин.

За приписами п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до п.п.87.1, 87.2 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.п.89.1-89.3 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п.89.8 ст.89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95 ПК України).

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лиш сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказана позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 25.03.2021 у справі №807/1621/15.

Відповідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, діюче законодавство визначає певну послідовність (черговість) вжиття заходів податковим органом задля погашення податкового боргу платника податків.

При цьому, первинно податковий орган погашає податковий борг за рахунок готівкових коштів та коштів платника податків, що знаходяться на його банківських рахунках. Підставою для таких дій є рішення суду, прийняте за позовом податкового органу.

Тільки у випадку недостатності вказаних коштів, податковий орган вправі перейти до погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Для цього податковий орган повинен звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Також під час розгляду справи податковий орган повинен довести належними і достатніми доказами недостатність грошових коштів платника податків для погашення податкового бору в повному обсязі, а також надати докази суду вжиття заходів для стягнення вказаних коштів.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 (807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16) та від 24.02.2023 (справа №826/17041/14), від 23.03.2023 (справа № 520/15977/2020).

Між тим, дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів приходить висновку, що ГУ ДПС у Кіровоградській області таких доказів не надав, що підтверджується наступним.

З матеріалів справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу ПАТ «Світловодський завод Спецзалізобетон» Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках на суму податкового боргу та на підставі відповідного рішення суду надіслало до установ банків інкасові доручення (платіжні інструкції) № 284 від 17.04.2023, № 285 від 17.04.2023, № 286 від 17.04.2023, № 271 від 17.04.2023, № 287 від 17.04.2023, № 272 від 17.04.2023, № 280 від 17.04.2023, № 273 від 17.04.2023, № 280 від 17.04.2023, № 274 від 17.04.2023, № 277 від 17.04.2023, № 281 від 17.04.2023, № 276 від 17.04.2023, № 287 від 17.04.2023, № 275 від 17.04.2023, № 1479 від 27.10.2022, № 1482 від 27.10.2022, № 1490 від 27.10.2022, № 1476 від 27.10.2022, № 133 від 06.03.2022, № 130 від 06.03.2022, № 141 від 06.03.2022, № 127 від 06.03.2022, № 144 від 06.03.2022, № 131 від 06.03.2023, № 142 від 06.03.2023, № 269 від 17.04.2023, № 280 від 17.04.2023, № 272 від 17.10.2022, № 128 від 06.03.2023 року, № 17.04.2023 № 266 від 17.04.2023, № 145 від 06.03.2023 з вимогою про списання коштів на суму податкового боргу у розмірі 324 197,70 грн.

Однак, указані платіжні інструкції/інкасові доручення (розпорядження) були повернуті банківськими установами без виконання у зв`язку із «рахунок стягувача не обслуговується», «оскільки до банку надійшла платіжна інструкція стягувача за іншим виконавчим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих», «платіжна вимога не може бути виконана відповідно до п.25 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 01 січня 2004 року №22 (додаток 9) платіжна вимога засвідчується підписом відповідальної особи стягувача та скріплюється печаткою стягувача», «на рахунку відсутні кошти…, кошти арештовані за іншим виконавчим документом», «кошти арештовані іншим виконавчим документом; дата надходження більше 10 днів від дати складання», « на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили» (а.с.19-36)

З даного приводу, апеляційний суд також враховує, що Верховний Суд у постановах від 28.01.2020 у справі №520/3516/19 та від 25.03.2021 у справі№807/1621/15 зауважив, що особливості погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі встановлені статтею 95 Податкового кодексу України, передбачають надання контролюючим органом доказів здійснення заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, або відсутності таких коштів станом, зокрема на день звернення до суду із зазначеним позовом.

Крім того, Верховним судом у справі №520/3516/19 (пункт 18 постанови) зазначено, що суд апеляційної інстанції спростував доводи контролюючого органу, які зводяться виключно до того, що низка інкасових вимог було повернуто банком у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, датованих 23.01.2019, 03.10.2018, 29.05.2018, 19.11.2018, 29.05.2018, в той час як до суду позивач звернувся у квітні 2019 року.

Застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені у згаданій вище постанові від 28.01.2020 у справі №520/3516/19, детально дослідивши та проаналізувавши надані податковим органом документи, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що вищезазначені платіжні інструкції/інкасові доручення свідчать про відсутність коштів на рахунках ПАТ «Світловодський завод Спецзалізобетон» виключно станом на 17.04.2022, 06.03.2022, 27.10.2022, 17.04.2023, 06.03.2023, та не є достатнім доказом відсутності коштів на рахунках відповідача станом на дату подання позову.

З викладеного можна зробити висновок про відсутність в матеріалах справи актуальної інформації та її документального підтвердження про наявність чи відсутність грошових коштів на усіх рахунках відритих ПАТ «Світловодський завод Спецзалізобетон» у банках.

Наведені обставини свідчать про недоведеність податковим органом існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, не надав жодних документів, які б підтверджували відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах, та про які відомо податковому органу на день звернення до суду із зазначеним позовом.

Також, колегія суддів звертає увагу, що наявне у матеріалах справи рішення позивача про стягнення податкового боргу, прийняте в порядку ст. 95.5 ПК України, не містить зазначення суми податкового боргу, що стягується.

В контексті наведеного, апеляційний суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 по справі №440/4736/19 вказав на необхідність чіткого і зрозумілого формулювання рішення про стягнення податкового бору в частині визначення, зокрема, конкретної суми, яка підлягає стягненню та підстави виникнення цього податкового боргу. Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про не доведення податковим органом вжиття всіх заходів щодо стягнення коштів з рахунків відповідача, а відтак наразі підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за цією позовною заявою ГУ ДПС у Кіровоградській області відсутні.

Отже, позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами наявності у нього права на погашення податкового боргу ПАТ «Світловодський завод «Спецзалізобетон» за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, не довів виконання ним необхідних умов, за яких допускається стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим ст. 242 КАС України вимогам.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 420/16016/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян