Ухвала

від 05.06.2024 по справі 0417/2-4621/2011

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 0417/2-4621/2011

Провадження № 6/202/205/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

05 червня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря - Назаревич І.Л.

представник ТОВ "Транслегіон" - Войціховський А.В.

представник АТ КБ "ПриватБанк" - Сокуренко Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у справі № 0417/2-4621/2011 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон», ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в цивільній справі № 0417/2-4621/2011 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон», ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначив, що заявник взяв на себе обов`язок поручителя перед АТ КБПриватБанкнести відповідальність за порушення боржником, ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №1475-k , укладеного з 17 березня 2008 року з банком. У зв`язку із порушенням умов кредитного договору кредитор звернувся за судовим захистом. 11 березня 2010 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області, в справі №2-314/10 було ухвалено рішення яким звернено стягнення на предмет іпотеки, який належав заявнику. 8 грудня 2011 року судом ухвалено заочне рішення яким, в тому числі, стягнуто з боржника та заявника, як поручителя, заборгованість за кредитним договором. 31 липня 2014 року кредитором було видано гарантійний лист, згідно якого останній зобов`язався надати дозвіл на припинення дії договору поруки та договорів іпотеки, які забезпечували виконання умов кредитного договору, за умови внесення заявником суми у розмірі 800 000,00 грн. на погашення заборгованості за кредитним зобов`язанням. 27 серпня 2014 року заявником було виконано умови гарантійного листа, внаслідок чого між сторонами було укладено додаткові угоди про припинення поруки та іпотеки, кредитор надав довідку, що у заявника відсутня заборгованість по кредитному договору. Отже, станом на 2 вересня 2014 року питання заборгованості та поруки заявника було остаточно вирішено. 4 грудня 2018 року було подано заяву про перегляд заочного рішення від 8 грудня 2011 року. В результаті перегляду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 5 вересня 2019 року було ухвалено судове рішення яким повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог (солідарному стягнені коштів). Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду м. Дніпропетровська від 3 листопада 2020 року було скасовано рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 5 вересня 2019 року, та з врахуванням часткового погашення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також і у зв`язку із відсутністю у суду відомостей про внесення змін до договорів поруки та іпотеки (про врегулювання спору між заявником та кредитором) було вирішено стягнути з боржників, в тому числі заявника, заборгованість за кредитним договором у розмірі 478 301, 61 дол. США та судові витрати у сумі 1 192, 18 грн. Після чого судом було видано виконавчий лист з виконання вказаної вище постанови, відкрито виконавче провадження № 69513032, у межах якого прийнято постанову про стягнення із заявника виконавчого збору в сумі 41 791, 57 дол.США.

Дізнавшись про відповідні обставини, заявником було поставлено до відома кредитора про безпідставність таких дій, у зв`язку із чим кредитом, на адресу виконавчої служби було направлено заяву про повернення виконавчого листа, що стало підставою для прийняття державним виконавцем постанови відповідно до п.1 ч.ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». В подальшому державним виконавцем було ініційовано питання щодо відкриття нового виконавчого провадження з питання стягнення виконавчого збору. Узагальнюючи вищевикладене, заявник вказав, що виконавчий лист №0417/2-462/2011, виданий 12 січня 2022 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з заявника на користь кредитора боргу у розмірі 478 301, 61 дол.США та судових витрат у сумі 1 192, 18 грн. є фактично виконаним ще у 2014 році, а питання заборгованості вирішено сторонами, проте в силу перегляду заочного рішення, було видано виконавчий лист за зобов`язанням яке вже було виконаним та такий виконавчий лист було подано кредитором до органу виконавчої служби помилково, у зв`язку із чим, в подальшому подано заяву про повернення виконавчого документа без виконання.

Враховуючи зазначене, заявник просив суд визнати виконавчий лист №0417/2-462/2011, виданий 12 січня 2022 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ТОВТранслегіонна користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 478 301, 61 дол. США та судових витрат у сумі 1 192, 18 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Представником АТ КБ «Приватбанк» надано заперечення на заяву в якій зазначав, що в листопаді 2011 року ПАТ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «ТРАНСЛЕГІОН», ОСОБА_3 , ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1475/к від 17.03.2008 у розмірі 711 259,00 доларів США. 05.09.2019 рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в позові відмовлено за недоведеністю. 03.11.2020 постановою Дніпровського апеляційного суду рішення скасовано рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «ТРАНСЛЕГІОН», ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 478 301,61 доларів США. 03.11.2021 постановою Верховного Суду касаційна скарга АТ КБ ПРИВАТБАНК залишена без задоволення, касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково, рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовані та відмовлено в цій частині позовних вимог. В іншій частині судові рішення залишені без змін. 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчі листи про стягнення заборгованості 478 301,61 доларів США з ОСОБА_1 , ТОВ «ТРАНСЛЕГІОН», ОСОБА_3 . Виконавчі листи пред`явлені до виконання, відкриті виконавчі провадження. У своїй заяві ТОВ ТРАНСЛЕГІОН посилається на те, що станом на момент видачі виконавчого листа №0417/2-4621/2011 від 12.01.2022 рішення суду вже фактично було виконане, однак це не відповідає дійсності.

Наголошували, оскільки станом на дату видачі виконавчого листа, постанова Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2020, яка частково змінена постановою Верховного Суду від 03.11.2021, не була виконана, заборгованість не погашена в повному обсязі, доказів належного виконання рішення суду не надано. Наразі виконавчі провадження щодо виконання рішення суду з інших боржників у справі №0417/2-4621/2011 відкриті, проводяться виконавчі дії з метою належного та повного виконання рішення суду (постанови додаються). Наведене свідчить, що рішення суду не виконане, заборгованість не погашена. Посилання заявника на лист-відповідь Банку №20.1.0.0.0/7- 231005/38974 від 03.11.2023 про начебто, що станом на 27.07.2022 ТОВ ТРАНСЛЕГІОН виконало судове рішення та не мало заборгованості є безпідставним, оскільки такий лист суперечить іншим доказам і обставинам справи, зокрема випискам по рахунку позичальника, тому що рішення суду не виконано, Банк не визнавав, що заборгованість погашена, а рішення суду виконано, оскільки виконавчі провадження № 69499865 та № 69664898 по виконанню рішення суду щодо інших солідарних боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відкриті та перебувають на виконанні, а заборгованість не сплачена.

Представник ТОВ "Транслегіон" заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник АТ КБ "ПриватБанк" заперечував щодо задоволення заяви.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

17 березня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено кредитний договір №1475/к, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 400 000,00 дол. США, з кінцевим строком повернення не пізніше 16 березня 2015 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 17 березня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Транслегіон» (№ 1475/к/1), ОСОБА_3 (№ 1475/к/2), ОСОБА_2 (№ 1475/к/3) було укладено окремі договори поруки, відповідно до умов яких, поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов`язків за кредитною угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

20 жовтня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк та ПАТ «Акцент-Банк» укладено договір поруки № 167, відповідно до умов якого розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується 200,00 грн.

15 січня 2010 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовом, у якому, посилаючись на вимоги частини другої статті1054та частини другої статті1050 ЦК України, а також враховуючи, що ОСОБА_1 станом на 12 січня 2010 року має перед позивачем заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 1475/к на загальну суму 478 301,61 дол. США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом - 350 599,15 дол. США - тіла кредиту, 30 507,48 дол. США - простроченого кредиту, 6 285,11 дол. США - нарахованих процентів, 77 446,91 дол. США - прострочених процентів, 13 462,96 дол. США - пені, просив суд, з урахування уточнених позовних вимог, в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2010 року у справі № 2-314/10, яке набрало законної сили, позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки, що належало ТОВ «Транслегіон».

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ «ПриватБанк», станом на 04 листопада 2011 року існує заборгованість ОСОБА_1 , ТОВ «Транслегіон», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 перед банком, яка становила 711 259,00 доларів США та складається з: 381 106,63 дол. США - заборгованість за кредитом; 217 098,47 - заборгованість за процентами за користування кредитом; 79 154,55 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; а також 31,37 дол. США, штраф (фіксована частина), 33 867,98 дол. США штраф (процентна складова).

У зв`язку із вище викладеними обставинами, у листопаді 2011 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Транслегіон», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

8 грудня 2011 року за наслідками розгляду даного позову, судом було ухвалено заочне рішення, яким задоволено позовну заяву банку повністю.

4 грудня 2018 року ОСОБА_2 було подано заяву про перегляд заочного рішення.

30 січня 2019 року судом було постановлено ухвалу якою скасовано заочне рішення від 8 грудня 2011 року, справу призначено до розгляду.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2019 року у позові відмовлено повністю (справа №0417/2-4621/2011).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ТОВ «Транслегіон», про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 та ТОВ «Транслегіон» на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року №1475/к у загальній сумі 478 301,61 дол. США, яка складається: з заборгованості за тілом кредиту - 381 106,63 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом - 83 732,02 дол. США, пені за порушення строків виконання зобов`язань у розмірі - 13 462,96 дол. США.

Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року №1475/к у загальній сумі 478 301,61 дол. США, яка складається: з заборгованості за кредитом - 381 106,63 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитном - 83 732,02 дол. США, пені за порушення строків виконання зобов`язань у розмірі - 13 462,96 дол. США.

Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року №1475/к у загальній сумі 478 301,61 дол. США, яка складається: з заборгованості за кредитом - 381 106,63 дол. США, заборгованості за процентами користування кредитом - 83 732,02 дол. США, пені за порушення строків виконання зобов`язань у розмірі - 13 462,96 дол. США.

У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

03 листопада 2021 року Верховним Судом рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано, прийнято нове рішення в цій частині. У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

12 січня 2022 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист, де боржником є ТОВ «Транслегіон».

28 липня 2022 року старшим державним виконавцем Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Полінкевич А.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №69513032 з виконання виконавчого листа №0417/2-462/2011 виданого 12 січня 2022 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, де боржником є заявник.

Вказаною вище постановою було стягнуто виконавчий збір з заявника на користь державної виконавчої служби виконавчого збору у розмірі 1 528 378, 53 грн.

У межах вказаного виконавчого провадження, також, було прийнято постанову про арешт майна заявника, як боржника, від 28 липня 2022 року.

Листом від 02 листопада 2022 року №Е.08.0.0.0/4-221102/344 представник кредитора надав заяву про повернення без виконання виконавчого документу, а саме: виконавчого листа №0417/2-4621/2011 виданого 12 січня 2022 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська

07 листопада 2022 року державним виконавцем Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Полінкевич А.В. прийнято постанову повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п.1 ч.1ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

07 листопада 2022 року державним виконавцем Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Полінкевич А.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №70262793 про стягнення з заявника на користь держави виконавчого збору у розмірі 41 791, 57 дол.США та 119, 22 грн., виділеного згідно виконання рішення суду по справі №0417/2-462/2011 від 12 січня 2022 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська.

На підтвердження та в обґрунтування своєї заяви представником ТОВ «Транслегіон» було долучено документи за змістом яких судом було встановлено наступне.

31 липня 2014 року за вих.Э.VO.0.0.0.0.0./1-1835-100 кредитором було надано гарантійний лист згідно змісту якого, кредитор зобов`язався надати дозвіл на припинення дії договору поруки та договорів іпотеки, укладених з заявником, що забезпечували виконання умов кредитного договору, шляхом підписання додаткових угод до відповідних договорів та припинення дії обтяження майна переданого в іпотеку за умови внесення на погашення кредиту суми в розмірі 800 000,00 грн.

27 серпня 2014 року між заявником та кредитором було підписано договір про внесення змін до договору поруки №1475/к/1 від 17 березня 2008 року, згідно змісту якого було внесено зміни до п.4.1. Договору поруки №1475/к-1 від 17 березня 2008 року та викладено в наступній редакції, а саме: 1. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 27 серпня 2014 року.

27 серпня 2014 року між заявником та кредитором було підписано договір про внесення змін до договору іпотеки, згідно змісту якого було внесено зміни до п.30. Договору іпотеки та викладено в наступній редакції, а саме: 30. Термін дії договорудо 27 серпня 2014 року.

У відповідності до довідки кредитора від 2 вересня 2014 року за вих.Э.VO.0.0.0.0.0./1-2066/20, станом на 2 вересня 2014 року, заборгованість по кредитах перед банком у заявника відсутня.

Згідно листа № 20.1.0.0.0/7-231005/38974 від 03.11.2023 акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" повідомлено заявника, що станом на 27.07.2022 ТОВ ТРАНСЛЕГІОН (ЄДРПОУ 34214512) не має заборгованості перед АТ «КБ «Приватбанк».

У зв`язку із вищевикладеним представник ТОВ «Транслегіон» вважав, що виконав рішення ще у 2014 році.

Однак, згідно виписки по банківському рахунку на підтвердження, що судове рішення за яким з боржника та поручителів (крім ОСОБА_2 ) стягнуто кредитну заборгованість, не виконано.

Крім того, ТОВ«Транслегіон»вже зверталось з аналогічною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №0417/2-4621/2011.

01.06.2023 ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.07.2023, відмовлено ТОВ«Транслегіон»у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зст. 129-1 Конституції України, судове рішення у справі є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першоюстатті 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом цієї норми закону підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Так, як вбачається з матеріалів справи постанова Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, якою з заявника, як із поручителя (за договором поруки), стягнуто борг за кредитним договором, не оскаржувалась останнім, та набрала чинності з урахуванням постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 рокув частині вирішення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Статтею 129-1 Конституції Українивизначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Враховуючи зазначене, заяви ТОВ«Транслегіон»про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.432 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон», стягувач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у справі № 0417/2-4621/2011 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон», ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда