Рішення

від 13.06.2024 по справі 389/1118/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.06.2024

Провадження №2-о/389/52/24

ЄУН 389/1118/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року Знам`янський місьрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку окремого провадження, за заявою Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, заінтересована особа: Друга знам`янська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

Представником заявника - Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, 03 квітня 2024 року подано до суду вказану заяву, в якій він просить визнати майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відумерлою спадщиною і передати його у власність Суботцівської сільської ради.

Заява мотивована тим, що 21 липня 2021 року до Суботцівської сільської ради надійшло повідомлення від старости Богданівського старостинського округу Демченка С.В., що на території АДРЕСА_1 , наявне безхазяйне майно. 09 серпня 2021 року комісією з виявлення безхазяйної речі (майна) та відумерлої спадщини проведено обстеження садиби за вказаною адресо на предмет віднесення її до категорії безхазяйного майна, про що складено відповідний акт. На підставі відповіді Знам`янського міжміського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 31 березня 2023 року встановлено, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відркилася спадщина до складу якої входить вказане майно, спадкоємці за законом та за заповітом у померлої відсутні. Майно померлої знаходиться на території с.Богданівка, що і є місцем відкриття спадщини, це підтверджується відповідними довідками. Частиною першою статті 1277 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місце знаходженням, зобов?язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У зв`язку з зазначеним, на сесії Суботцівської сільської ради від 29 лютого 2024 року прийняте рішення №3506 щодо взяття в управління нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , яке належало померлій на праві приватної власності, до вступу в право власності на дане майно спадкоємців, та подання звернення до суду про визнання спадщини відмерлою. Так як після відкриття спадщини ОСОБА_1 минуло більше одного року, належне їй майно має бути визнано відмерлою спадщиною і перейти у власність Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за відсутності представника сільської ради.

Представник заінтересованої особи в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Богданівка Знам`янського (теперішнього Кропивницького) району Кіровоградської області померла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій за даними Знам`янського міжміського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» на праві власності належить житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті останньої спадщину ніхто не прийняв.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 (провадження №61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».

Усталеним у судовій практиці та цивілістичній доктрині є розуміння відкриття спадщини як настання певних юридичних фактів, що зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч.3 ст.5 ЦК України).

Правила ст.1277ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року (абц. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення ст.5 та абз.2 п.5 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України свідчить, що за загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності абз.2 п.5 Прикінцевих пунктом передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до прав та обов`язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (ч.ч. 1-2 ст.1277 ЦК України).

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ч.1, ч.2 ст.548 ЦК УРСР).

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч.1 ч.2 ст.549 ЦК УРСР).

Аналіз змісту ст.ст.548,549ЦК УРСР свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (ст.528,534 цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. Якщо хто-небудь зі спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві. Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави (ч.ч.1-3 ст.555 ЦК УРСР).

Системне тлумачення ч.2 ст.549, ч.1 ст.555ЦК УРСР та абз.2 п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що: в ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦКУкраїни та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених п.п.1-5 ч.1 ст.555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися; оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою. З урахуванням того, що в ч.1 ст.555ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то абц.2 п.5 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Тому однорічний строк, який встановлений ч.2 ст.1277ЦК України та в абц. 2 п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року.

Такий підхід щодо застосування абзацу 2 п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України висловлений в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року (справа №671/22/19).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно спадщина після її смерті відкрилася у 1991 році.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до спірних відносин підлягають застосуванню норми матеріального закону, чинного на час відкриття спадщини, а сааме ЦК УРСР, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою, оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, тому, відповідно до ст.555 ЦК УРСР, спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.

Виходячи з викладеного вище, заявлені Суботцівською сільською радою вимоги, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 293,294,315,319,259,263-265ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровогардської області, місцезнаходження: вул.Центральна, 24, село Суботці Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365106.

Заінтересована особа: Друга знам`янська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, вул.Героїв України, буд.9, м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ: 02883759.

Повний текст рішення складено 13 червня 2024 року.

Суддя Г.В. Берднікова