Рішення

від 13.06.2024 по справі 235/3132/24

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.06.24

Провадження 2/235/1014/24

Справа 235/3132/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Тищенко І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

18 квітня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з липня2010року полютий 2024року,він працювавна вугледобувномупідприємстві Приватногоакціонерного товариства«Шахтоуправління «Покровське»,скорочена назваПРАТ «ШУ«Покровське»,гірником поремонту гірничихвиробок підземно4розряду.З березня2019року прохідником5розряду зповним робочимднем ушахті на ПРАТ «ШУ «Покровське».

13.02.2024року вінбув звільненийза станомздоров`я напідставі Довідкипро результати визначенняступеня втратипрофесійної працездатностіу відсотках,потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 07.02.2024 року № 146522 (міжрайонна МСЕК м. Покровська).

29.10.2023року вінприбув напідприємство Відповідачадля виконанняроботи вдругу змінузгідно графікувиходів робітниківдільниці ГКР-2на жовтень2023року. Приблизно о 14-00 годин під час його роботи, а саме в ручну лопатою він прибирав відбиту гірничу масу ближче до лівого боку ніші з висоти 1,85 м. впав на підошву виробки відшарований вугільно-породний масив на нього, при цьому збив його з ніг та притиснув його до підошви виробки.

У зв`язку із обвалом вугільно-породного масиву під час виконання ним робіт згідно отриманого наряду на підприємстві Відповідача, він ледь не загинув, та отримав дуже тяжку виробничу травму.

Згідно випискиіз медичноїкарти стаціонарногохворого №4857/1179від 29.10.2023року,№ 17657(20927)від 30.10.2023року,лікарями позивачубуло встановленодіагноз:Відкрита проникаючачерепно-мозковатравма.Забій головногомозку ІІІст., вогнищеві забоїобох лобнихчасток.Епідуральна гематомалобної ділянкисправа.Субарахноїдальний крововилив.Множинні переломикісток основита склепіннячерепа, лицьового черепа. Пневмоцефалія. Перелом кісток лицьового черепа Ле-ФорІІ.Перелом величнихдуг беззміщення.Вушна кровотечасправа,розрив шкірислухового проходу зліва, розрив барабанної перетинки. Отолікворія зліва. Вдавлений переломкісток носу.Параорбітальна гематомалівого ока.Субкон`юктивальний крововилив з обох боків. Забійні рани потиличної ділянки зліва, лобної ділянки з ліва з переходом на верхню повіку лівого ока, верхньої губи.

Стан після операції (30.10.2023 року): Біфронтальна краніотомія. Видалення епідуральної гематоми правої лобної ділянки. Пластика передньої черепної ямки ауто тканинами. Краніалізація обох половин лобної пазухи. Повторна хірургічна обробка розчавленої рани лобної ділянки зліва з переходом на верхню повіку.

Після тривалоголікування,07лютого 2024року йомуна МСЕКвперше буловстановлено 70%втрати працездатностіта визнаноінвалідом ІІгрупи зподальшим переоглядом07.02.2025році.В данійдовідці зазначенощо вінпотребує:медикаментозного,санітарно-курортноголікування,оперативного лікування,та обмеженийу виборіроботи,бо йомулікарями дозволенолише надомнапраця,яку роботодавець йому не запропонував при звільненні, хоча саме з вини Відповідача (90%-вини підприємства,10%-його вини,Підстава:Протокол засіданнякомісії зпитань охорони праці ПРАТ «ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» від 04.03.2024 року), він в свої 36 років став інвалідом ІІ групи.

Позивач вважає,що самез винита недбалогоставлення Відповідачастосовно своєчасногозабезпечення працівниківнеобхідним обладнанням,саме ставсяз нимнещасний випадокпри виконанніним трудовихобов`язків,від якоговін ледвевижив,та насьогодні ставу свої36років інвалідомІІ групита втратив70%професійної працездатності.Нажаль,одне єдинещо длянього втой складнийдля могожиття часзробив роботодавець,так цеповністю дистанціювавсявід нього,та припершій найліпшійнагоді -звільнив застаном здоров`я.Хоча зачас моєїроботи (колия бувздоровою людиною),на даномупідприємстві зайого трудовідосягнення саметак оцінив Відповідач та нагородив його у 2016 році - знаком «Шахтарської слави» ІІІ ступеня.

На сьогодні після тяжкої виробничої травми, позивач може лише мріяти про 100% відновлення своєї працездатності. Після тяжкої виробничої травми він не лише втратив будь яку надію на своє фізичне, психологічне та емоційне відновлення, а й надію на безпечне майбутнє своєї родини, гідний рівень життя родини та доньці гідний рівень навчання, та отримання вищої освіти.

На сьогодні його дружина та донька втратили не лише колись здорового чоловіка, батька, сина, а й психологічно та фізично здорову людину. Натомість від нього лишивсяфізично обмежений,психоемоційно нездоровийчоловік,який змушенийтерпіти постійнийголовний більта прийматипостійно ліки.Його дратує,що вінне може навітьдопомогти дружиніпо хатнімсправам,не говорячивже пропобутові справи які є завжди в будь яку пору року, коли мешкаєш в своєму будинку.

Від отриманоївиробничої травми,та перенесеногобольового щоку,операційного втручання,він неможе позбутисяпостійного головногоболю,перестав спати,втратив зір на ліве око, а праве не можу закрити, має перелом кісток носа, що заважає йому вільно дихати, після розриву барабанних перетинок він став погано чути, втратив можливість пережовувати страви та читко висловлюватись. На сьогодні він потребує постійних терапевтичних вправ усього тіла, тренує втрачені навички переміщення, змушений проводити вправи м`язів обличчя. Пройшов заняття з психологом, логопедом, перебуває на обліку у невропатолога. Заново тренує навички руху, які втратив завдяки виробничій травмі.

До травми,яка сталасьпри виконаннітрудових обов`язківна виробництвіВідповідача, він вів активний спосіб життя, працював, займався господарством,спортом, керував автомобілем, на якому їздив на риболовлю (хобі), але 29 жовтня 2023 року його життя змінило назавжди.

У нього з`явилось відчуття страху, що його здоров`я ніколи не відновиться і йому приходиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки порушено його нормальні життєві зв`язки, що викликає у нього негативні емоції, переживання та суттєво позначається на його психологічному стані.

Позивачу приходиться фізично, психологічно і морально пристосовуватися до життя з урахуванням його фізичних обмежень, що випливають з наслідків нещасного випадку на виробництві.

Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього травми.

Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у 1000 000 грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходить з тривалості та глибини моральних та фізичних страждань, тяжкості захворювань, з безлічі негативних наслідків для нього, які виникли внаслідок отримання професійних захворювань, а також незворотності значного погіршення стану здоров`я.

18 квітня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.

19 квітня 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, по справі призначено підготовче засідання на 16 травня 2024 року.

10 травня 2024 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача щодо сплати йому моральної шкоди не відповідають вимогам діючого законодавства України, а отже вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Однією з підстав настання відповідальності за причинену моральну шкоду є наявність протиправних дій з боку відповідача, та його вини. Відповідно до п. 8 акту причинами за яких стався нещасний випадок комісією встановлено винних осіб, які припустили порушення, внаслідок чого стався нещасний випадок. Так, комісією встановлено також і вину самого позивача, а саме не приведення робочого місця в безпечний стан, у тому числі не виконана обробка небезпечних навісів гірничої маси. Причиною настання нещасного випадку є недотримання самим потерпілим правил безпеки у вугільних шахтах, а саме порушення позивачем особистої безпеки та необережності, просив суд при ухваленні рішення у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

У підготовче засідання позивач, представник позивача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву, в якій просили провести підготовче засідання без їх участі. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву. Інших клопотань від сторін не надійшло, справу призначено до судового розгляду на 30 травня 2024 року.

30 травня 2024 року розгляд справи відкладено на 13 червня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву.

З`ясувавши обставини у справі, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з липня2010року полютий 2024року,працював навугледобувному підприємствіПриватного акціонерноготовариства «Шахтоуправління«Покровське»,скорочена назваПРАТ «ШУ«Покровське»,гірником поремонту гірничихвиробок підземно4розряду.З березня2019року прохідником5розряду зповним робочимднем ушахті на ПРАТ«ШУ «Покровське». 13.02.2024 року він був звільнений за станом здоров`я, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 51-54).

29.10.2023року вінприбув напідприємство Відповідачадля виконанняроботи вдругу змінузгідно графікувиходів робітниківдільниці ГКР-2на жовтень2023року. Приблизно о 14-00 годин під час його роботи, а саме в ручну лопатою він прибирав відбиту гірничу масу ближче до лівого боку ніші з висоти 1,85 м. впав на підошву виробки відшарований вугільно-породний масив на нього, при цьому збив його з ніг та притиснув його до підошви виробки.

У зв`язку із обвалом вугільно-породного масиву під час виконання ним робіт згідно отриманого наряду на підприємстві Відповідача, він ледь не загинув, та отримав дуже тяжку виробничу травму.

В результаті вказаного нещасного випадку згідно випискиіз медичноїкарти стаціонарногохворого №4857/1179від 29.10.2023року,№ 17657(20927)від 30.10.2023року,лікарями ОСОБА_1 було встановленодіагноз:Відкрита проникаючачерепно-мозковатравма.Забій головногомозку ІІІст., вогнищеві забоїобох лобнихчасток.Епідуральна гематомалобної ділянкисправа.Субарахноїдальний крововилив.Множинні переломикісток основита склепіннячерепа, лицьового черепа. Пневмоцефалія. Перелом кісток лицьового черепа Ле-ФорІІ.Перелом величнихдуг беззміщення.Вушна кровотечасправа,розрив шкірислухового проходу зліва, розрив барабанної перетинки. Отолікворія зліва. Вдавлений переломкісток носу.Параорбітальна гематомалівого ока.Субкон`юктивальний крововилив з обох боків. Забійні рани потиличної ділянки зліва, лобної ділянки з ліва з переходом на верхню повіку лівого ока, верхньої губи.

Стан після операції (30.10.2023 року): Біфронтальна краніотомія. Видалення епідуральної гематоми правої лобної ділянки. Пластика передньої черепної ямки ауто тканинами. Краніалізація обох половин лобної пазухи. Повторна хірургічна обробка розчавленої рани лобної ділянки зліва з переходом на верхню повіку.

Даний нещаснийвипадок буловизнано пов`язанимз виробництвомта складеноАкт форми Н-1/П від 03.11.2023 р. «розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 29жовтня 2023 року о 15 годині 40 хвилин» (а.с.5-11).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 AAГ № 774235, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,позивачу встановлена ІІ група інвалідності до 01.03.2025 року,дата черговогоперегляду 07.02.2025року, причиною якої є трудове каліцтво (а.с. 15).

Згідно довідкипро результатвизначення ступенявтрати професійноїпридатності у відсотках,потреби унаданні медичноїта соціальноїдопомоги серії12АА4№ 146522, виданої Міжрайонною МСЕК м. Покровська, ступінь втрати професійної працездатності позивача первинно, становить 70% (а.с. 14).

Законом України Про охорону праці, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров`я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Судом встановлено, що висновком МСЕК від 07.02.2024 року позивачу було встановлено 70% втрати професійної працездатності первинно до 01.03.2025 року (а.с. 14).

В зв`язку цим 18 квітня 2024 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов`язку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв`язку з нещасним випадком позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив згідно висновку МСЕК 70% працездатності первинно до 01.03.2025 року.

Позивачу внаслідокпрофесійного захворювання булазаподіяна моральнашкода,яка полягаєв тому,що після тяжкої виробничої травми, позивач може лише мріяти про 100% відновлення своєї працездатності. Після тяжкої виробничої травми він не лише втратив будь яку надію на своє фізичне, психологічне та емоційне відновлення, а й надію на безпечне майбутнє своєї родини, гідний рівень життя родини та доньці гідний рівень навчання, та отримання вищої освіти.

На сьогодні його дружина та донька втратили не лише колись здорового чоловіка, батька, сина, а й психологічно та фізично здорову людину. Натомість від нього лишивсяфізично обмежений,психоемоційно нездоровийчоловік,який змушенийтерпіти постійнийголовний більта прийматипостійно ліки.Його дратує,що вінне може навітьдопомогти дружиніпо хатнімсправам,не говорячивже пропобутові справи які є завжди в будь яку пору року, коли мешкаєш в своєму будинку.

До травми,яка сталасьпри виконаннітрудових обов`язківна виробництвіВідповідача, він вів активний спосіб життя, працював, займався господарством,спортом, керував автомобілем, на якому їздив на риболовлю (хобі), але 29 жовтня 2023 року його життя змінило назавжди.

У нього з`явилось відчуття страху, що його здоров`я ніколи не відновиться і йому приходиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки порушено його нормальні життєві зв`язки, що викликає у нього негативні емоції, переживання та суттєво позначається на його психологічному стані.

Позивачу приходиться фізично, психологічно і морально пристосовуватися до життя з урахуванням його фізичних обмежень, що випливають з наслідків нещасного випадку на виробництві.

Перелічені негативніявища неможуть невикликати переживання,страждання, стрес, депресію.

Вищезазначене законодавство, а також роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з професійними захворюваннями згідно висновку МСЕК втрачена на 70 % працездатності первинно до 01.03.2025 року.

Виходячи з викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 135 000 грн.

Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Щодо стягнення на користь позивача суми відшкодування без відрахування з неї податків та інших обов`язкових платежів суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV ПК України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішенням, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, зокрема, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Правовий висновок про те, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми на відшкодування шкоди, завданої платнику податку внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, викладено також у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 264/5681/17, від 19 травня 2021 року у справі №180/377/20.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору під час звернення з зазначеним позовом до суду, розмір судового збору, який він повинен був сплатити складає 15140,00 грн (максимальний розмір), а позовні вимоги задоволені частково в розмірі 135000,00 грн, що складає 13,5% від заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2043,90 грн (15140,00 х 13,5%).

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 268 ЦК України, ст. ст. 13,19,81,263-265ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з нещасним випадком, пов`язаним з виробництвом у розмірі 135000,00(стотридцять п`ятьтисяч)грн без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір в розмірі 2043,90грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складено 13 червня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», ЄДРПОУ 13498562, місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1-а.

Суддя О.Є. Філь