Рішення

від 13.06.2024 по справі 515/100/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/100/24

Провадження № 2/513/411/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Аркуша І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

у с т а н о в и в:

22 січня 2024 року представник позивачки адвокат Давиденко К.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача, ОСОБА_3 , в селі Вишневе, Білгород-Дністровського (на той час Татарбунарського) району Одеської області у віці 62 роки. Після смерті дідуся прийняла спадщину бабуся, ОСОБА_4 , та його дядько, ОСОБА_5 , а саме земельну ділянку площею 5.6203 га, кадастровий номер 5125081200:01:001:0345, що розташована на території Дивізійської сільської ради (за межами села Вишневе) Білгород-Дністровського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся, ОСОБА_4 , в селі Вишневе, Білгород-Дністровського району Одеської області у віці 66 років, після смерті якої залишилась земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0506 га, що розташована на території Дивізійської сільської ради (за межами села Вишневе) Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №157544, виданий Татарбунарською районною державною адміністрацією 10 березня 2010 року на ім`я ОСОБА_4 , кадастровий номер 5125081200:01:001:0234.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дядько, ОСОБА_5 , в селі Вишневе, Білгород-Дністровського району Одеської області, у віці 42 років.

За життя бабуся склала заповіт на ім`я позивача, яким заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось та все те на що за життя вона матиме право.

Після смерті бабусі, а точніше 16 січня 2024 року він звернувся на адресу приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області - Монастирліу О.П, із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено з причини пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 22 січня 2024 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області 12 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 травня 2024 року закрито підготовче судове засідання, справа призначена до розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Давиденко К.В. у судове засідання не прибув, просив позов задовольнити, визначити додатковий строк у три місяці для подання заяви позивачем, розглядати справу за його відсутності та позивача.

Відповідач, Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, надали заяву відповідно до якої проти позовних вимог не заперечують, просять справу розглядати без представника.

Третя особа, ОСОБА_2 , у судове засідання не прибула, однак надала заяву відповідно до якої просила позов задовольнити, справу розглянути у її відсутність.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов`язані із спадковим правом, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 06 березня 2014 року, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Вишневе Татарбунарського району Одеської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 12 лютого 1998 року Вишнівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Вишневе Татарбунарського району Одеської області, актовий запис №3. Батьками ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 12 жовтня 1978 року Вишнівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області ОСОБА_8 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Вишневе Татарбунарського району Одеської області, актовий запис №27. Батьками ОСОБА_8 зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00043191288, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , змінивши прізвище на Продан, актовий запис №5, який був розірваний 06 жовтня 1999 року, актовий запис №60.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 березня 2007 року визнано недієздатним ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у с.Вишневе, Татарбунарського району, Одеської області, що мешкає в АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 14 квітня 1981 року Вишнівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Вишневе Татарбунарського району Одеської області, актовий запис №7. Батьками ОСОБА_5 зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

11 квітня 2016 року приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. видано свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за №363, №364, до майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на 1/2 частки майна, кожному, а саме земельної ділянки площею 5,6203 гектарів, що розташована на території Вишнівської сільської ради (за межами населеного пункту) Татарбунарського району Одеської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №075397 виданий 20 лютого 2003 року Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження Татарбунарської районної адміністрації Одеської області 19 вересня 2002 року за №349/А і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №6839, (кадастровий номер земельної ділянки площею 2,0000 га, з них рілля - 5,6203 га, - 5125081200:01:001:0345; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №157544 ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 2,0506 га на території с.Вишневе Татарбунарського району Одеської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 лютого 2006 року №794.

30 січня 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , склала заповіт, посвідчений ОСОБА_10 , секретарем Вишнівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, зареєстровано в реєстрі за №3, згідно якого заповіла усе майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла онукові, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вишневе Татарбунарського району Одеській області помер ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис №464 від 30 вересня 2015 року та видано свідоцтво серії НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Вишневе Білгород-Дністровського району Одеській області померла бабуся позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис №66 від 23 лютого 2023 року та видано свідоцтво серії НОМЕР_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Вишневе Білгород-Дністровського району Одеській області помер ОСОБА_5 , про що Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис №131 від 07 квітня 2023 року та видано свідоцтво серії НОМЕР_7 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0506 га, що розташована на території Дивізійської сільської ради (за межами села Вишневе), Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №157544, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією 10 березня 2010 року.

16 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиць за заповітом,- звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. з заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Листом приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. від 16 січня 2024 року №101/01-16, ОСОБА_1 , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем, оскільки останній після смерті ОСОБА_4 , будучи спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що він не знав про існування вищевказаного заповіту, тому не звертався до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Застосування принципу змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Як вбачається із відповіді нотаріуса від 16 січня 2024 року №101/01-16 спадкова справа не заводились. Відсутні відсутні відомості про виклик позивача шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Доказів того, що позивач був присутній під час складання заповіту, або йому був вручена копія такого заповіту або доведено його зміст іншим чином, як за життя спадкодавця та в межах шестимісячного строку, після його смерті, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає причину пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, можна визнати поважною, оскільки він не був обізнаний про існування заповіту, про заповіт дізнався після спливу шестимісячного строку. Отже наведені позивачем причини є об`єктивними та істотними труднощами, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку.

Виходячи з досліджених доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк три місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він пропустив вказаний строк з поважних причини.

На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись 2, 7, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , тривалістю в три місяці.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 13 червня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Таращанським РС Управління ДМС в Київській області 06 березня 2014 року, адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю ОД № 002979, видане 19 квітня 2017 року, адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Дивізійська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, юридична адреса: с.Дивізія, вул. Миру, 100, Білгород-Дністровського району Одеської області, ЄДРПОУ 04378793.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя К. Ю. Рязанова