Ухвала

від 12.06.2024 по справі 243/6335/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/6335/21

Провадження № 1-кп/243/299/2024

УХВАЛА

Іменем України

12 червня 2024 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022 року, кримінальне провадження № 021052510000375 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Антрацит, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч.2 ст. 121 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за вищевказаним обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , на обґрунтування вимог зазначивши, що останній обвинувачуються у вчиненні трьох злочинів, одне з яких є особливо тяжким з передбаченим покаранням до 12 років позбавлення волі. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Вказала на продовження існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, а саме, на можливість ОСОБА_5 переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків та іншого обвинуваченого.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, вказавши на необґрунтованість ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, вказала на позитивні характеристики обвинуваченого та на факт наявності у останнього міцних соціальних стосунків, просила змінити запобіжний захід на більш м`який, непов`язаний з триманням особи під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, вказав на необґрунтованість обвинувачення та фальсифікацію доказової бази по справі. Підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку осіб, що беруть участь по справі, дослідивши надані матеріали, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч.2 ст. 121 КК України;

Згідно ст. 5 «Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Позбавлення свободи не обмежується класичним випадком тримання під вартою після арешту або засудження, а може мати багато інших форм (Guzzardi проти Італії, § 95). Для того, щоб визначити, чи було особу «позбавлено свободи» у значенні статті 5, відправною точкою повинна бути її конкретна ситуація, і необхідно враховувати ряд критеріїв, таких, як тип, тривалість, наслідки і спосіб реалізації відповідного заходу (Guzzardi проти Італії, § 92; Medvedyev і Інші проти Франції, § 73; Creangг проти Румунії, § 91). Поняття позбавлення свободи за змістом статті 5 § 1 містить як об`єктивний елемент поміщення людини у певний обмежений простір на значний період часу, так і додатковий суб`єктивний елемент, який полягає в тому, що людина не давала чинної згоди на таке поміщення (Storck проти Німеччини, § 74; Stanev проти Болгарії, § 117). Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією, навіть якщо вона, можливо, сама дозволила взяти себе під варту, особливо, якщо ця людина не має достатньої дієздатності для того, щоб погодитись або не погодитись із запропонованими діями (H.L. проти Сполученого Королівства, § 90; Stanev проти Болгарії.

Статтею 178 КПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбаченіст. 177 КПК.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, максимальне покарання за одне з яких передбачено у вигляді 12 років позбавлення волі.

Суд вважає, що на теперішній час ризики переховування обвинуваченого від суду не відпали.

У разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та про доцільність продовження у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись ст. ст.177,178,181,186,193,194,196,197,205,309, 314, 315,392,395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Вінницькій установі виконання покарань № 1, на строк 60 (шістдесят діб) до 10.08.2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, обвинуваченим протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду, в той же строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 12 червня 2024 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду ОСОБА_1