Ухвала

від 12.06.2024 по справі 947/11934/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/248/24

Справа № 947/11934/21

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви про роз`яснення постанови

12.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого: Громіка Р.Д.,

суддів: Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікін Денис Володимирович, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення об`єкту до попереднього стану,

встановив:

Постановою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2021 року залишено без змін.

01 травня 2024 року до Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення рішення Одеського апеляційного суду від 20 березня 2024 року та відстрочення виконання рішення до одного місяця з дати роз`яснення рішення.

Відповідно до змісту вказаної заяви заявнику постанова Одеського апеляційного суду від 20 березня 2024 року є не зрозумілою в частині, що стосується зобов`язання Особа_1 (Інформація_2, ІПН Номер_1, Адреса_5) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності шляхом приведення об`єкту за адресою: Адреса_1, у відповідність до технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» станом на 21 листопада 2012 року (РНОНМ: 2210192151101), оскільки доступу у квартиру у відповідача немає, квартира знаходиться у користуванні невстановлених осіб, що підтверджується заявою ОСОБА_1 до ОРПУ №1 яка наявна в матеріалах справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 20 березня 2024 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали, а саме, шляхом подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Копія ухвали суду була направлена рекомендованим листом із повідомленням на адресу заявника, яка була зазначена в заяві, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Копія ухвали суду, яка направлялась заявнику за вказаною адресою, поверталась на адресу суду без вручення із довідкою ф.20 з причиною повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також ухвала суду була направлена рекомендованим листом із повідомленням на адресу реєстрації місця проживання заявника, зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Копія ухвали суду, яка направлялась заявнику за вказаною адресою, поверталась на адресу суду без вручення із довідкою ф.20 з причиною повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез`явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

В даному випадку, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом апеляційної інстанції за адресою, зазначеною самим заявником в заяві, не повідомлення суду про зміну місця проживання (перебування), може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

На виконання ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №910/16409/15.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що заявник належним чином сповіщений про залишення його заяви без руху, неотримання копії ухвали про залишення заяви без руху є зловживанням наданими правами, оскільки заявник повідомлявся належним чином у відповідності до чинного процесуального законодавства. Заявник як ініціатор апеляційного провадження на цій стадії, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї скарги, і крім надісланої копії ухвали про залишення заяви без руху, має можливість отримати інформацію щодо руху апеляційної скарги в мережі Інтернет, а саме на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.

Так, в пункті 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03) зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Європейський Суд, де зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, є всі правові підстави вважати доставленою скаржнику копію ухвали суду про залишення заяви без руху.

Станом на момент винесення даної ухвали вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 27 березня 2024 року про залишення заяви без руху не виконані.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 3 ст. 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Враховуючи, що заявником не усунув недоліки заяви про роз`яснення постанови у строк, встановлений судом, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, заява про роз`яснення постанови вважається неподаною та повертається заявнику.

Керуючись ст.ст. 10, 182, 271, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 20 березня 2024 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Судді Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк