Постанова

від 22.05.2024 по справі 522/14291/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2904/24

Справа № 522/14291/21

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

за участю:

секретаря Козлової В.В.,

представника ОСОБА_1 адвоката Боднарчук А.М.,

представника ТОВ «Вердикт Капітал» адвоката Бурдюг Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ», апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курило Вікторії Григорівни на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Шенцевої О.П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче Рівер Хілс», Державного підприємства «Сетам», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Маляр Ян Анатолійович, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал», про визнання дій противоправними, визнання протоколу недійсним, визнання недійсним акту, витребування майна,

встановив:

29.07.2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Золоче Рівер Хілс», ДП «Сетам», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Маляр Я.А., ОСОБА_3 , ТОВ «Сегура-Капітал» про визнання дій противоправними, визнання протоколу недійсним, визнання недійсним акту, витребування майна.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. (справа №752/7990/13-ц) частково задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №77.1/АА-00505.08.2 від 22.08.2008 року, відповідно до якогоБанк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 59 399,00 доларів США терміном дії - по 22.02.2015 року. Кредитні кошти були надані на купівлю автомобілю згідно з договором купівлі - продажу автомобілявід 20.02.2008 року, який в подальшому був переданий банку згідно з договором застави транспортного засобу №77.1/АА-00505.08.2-3 від 22.02.2008 року.

29.03.2021 року відбулись електронні торги з продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 531901, за результатами яких переможцем визнано ТОВ «Золоче Ріверс Хілс».

Вважаючи, що публічні торги з реалізації нерухомого майна були здійснені з порушенням процедури реалізації арештованого майна, реалізацію арештованого майна здійснено за ціною, що є нижчою ніж ринкова, позивач просила суд визнати дії відповідачів противоправними, визнати протокол недійсним, визнати недійсним акт та витребувати майно.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено (т.2, а.с.196-203).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Курило В.Г. ставить питання про скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року, ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити (т.3, а.с.1-12).

Вирішуючи питання про слухання справи за участю представника ОСОБА_1 адвоката Боднарчук А.М. і представника ТОВ «Вердикт Капітал» - адвоката Бурдюг Т.В., у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, у тому числі шляхом оголошення на офіційному сайті судової влади України ( т.3, а.с. 1123, 117, 119).

Крім того,представник ТОВ «Золоче Рівер Хілс» Щур О.М. надав суду заяву про розгляд справи без його участі (т.3, а.с.154-155).

Колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що всвоїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також те, що дана справа перебуває в провадженні апеляційного суду тривалий час (т.3, а.с.34), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила слухати справу за участю з`явившихся осіб, та на підставі наявних у справі доказів.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. (справа №752/7990/13-ц) частково задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №77.1/АА-00505.08.2 від 22.08.2008 року, відповідно до якогоПАТ «Родовід Банк» відкрив позичальнику ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 59 399,00 доларів США терміном дії - по 22.02.2015 року.

04.04.2016 р. Голосіївський районний суд м. Києва, розглянувши справу №752/7990/13-ц, видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитнимдоговором.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2020 у справі №752/7990/13, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 23.06.2021 року, було замінено стягувача ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні привиконанні заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2013р. у справі №752/7990/13-ц.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними доказами, що публічні торги з реалізації нерухомого майна були здійснені з порушенням процедури реалізації арештованого майна.

При цьому суд першої інстанції правильно і обґрунтовано зазначив, що є необґрунтованими твердження позивача про те, що норми Закону України «Про іпотеку» були порушені, з посиланням на те, що майно, продане на прилюдних торгах, на момент його реалізації не було обтяжено іпотекою на користь третіх осіб.

Також судом правильно вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням господарського суду Одеської області у справі № 916/2954/21 від 24.05.2023 р., було відмовлено у задоволені позову ТОВ «Золоче Рівер Хілс» про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акту приватного виконавця про проведення електронних торгів щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому господарським судом встановлено законність проведених електронних торгів в рамках виконавчого провадження № 64113270.

Зазначене судове рішення було залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 року, тобто набрало законної сили..

Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 квітня 2024 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на вищевказані судові рішення (т.3, а.с.149-151).

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено відсутність порушень прав позивача по даній справі - ОСОБА_2 при проведенні електронних торгів щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тобто тієї, яка належала їй на праві приватної власності.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про занижену оцінку однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця від 16.02.2021 року у ВП №64113270 здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника (т.1 а.с.114-116).

Постановою приватного виконавця від 03.03.2021 у ВП №64113270 призначено суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні (т.1 а.с.117-119).

Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна однокімнатної квартири АДРЕСА_3 проведеного ТОВ «Оцінка преміум стандарт» ринкова вартість вказаного майна становить 960 971 грн. (т.1 а.с.120-121)

29.03.2021 відбулись електронні торги з продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 531901, за результатами яких переможцем визнано ТОВ «Золоче Ріверс Хілс», про що складено протокол №531901 (т.1 а.с.34)

08.04.2021 р. приватним виконавцем складений акт про проведені електронні торги ВП № 64113270, згідно з яким продажна ціна лота №470151 в розмірі 1 120 000 грн. сплачена переможцем торгів у повному обсязі.

Внаслідок цього, за ТОВ «ЗОЛОЧЕ РІВЕР ХІЛС» зареєстровано право власності на нерухоме майно, підстава для державної реєстрації права власності: свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер:2474, від 29.06.2023 р., видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Р.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2757595951100, об`єкт нерухомого майна: однокімнатна квартира, опис об`єкту: загальна площа 56 кв.м., житлова площа 33.3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , номер об`єкта РПВН: 31100074.

Також безпідставними є твердження позивача ОСОБА_2 про те, що при реалізації її майна були порушені норми Закону України «Про іпотеку», оскільки майно, продане на прилюдних торгах на момент його реалізації, не було обтяжено іпотекою на користь третіх осіб.

Стосовно вимоги позивача ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, то суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що дана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки вона є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів, акту приватного виконавця про проведення торгів.

Також суд першої інстанції правильно вказав, що Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 02.11.2021 року, справа 925/1351/19, відзначила, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курило Вікторії Григорівни залишити без задоволення.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Через перебування судді Дришлюка А.І. у відрядженні, а також у відгулах, та через відсутність світла в суді, повне судове рішення складено 12.06.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк