Постанова

від 05.09.2006 по справі 28/125-06-2998а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/125-06-2998А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" вересня 2006 р. Справа № 28/125-06-2998А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

  Судді-доповідача:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:   Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,

  (згідно розпорядження Голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В. С. №63 від 04.07.2006 р., склад колегії суддів змінений  з колегії суддів у складі суддів:  Разюк Г. П., Петрова М. С. та  Колоколова С. І.  на  колегію суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Бєляновського В.В. та Шевченко В.В.),

при секретарі   -  Волощук О. О.,

за участю представників:

від позивача  –Шабалін В.Ю.,                                                                                   

від відповідача –Польщина Т.Л. та Серьогіна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу   Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, м. Одеса   

на постанову господарського суду Одеської області від 05.06.2006 р.

у справі № 28/125-06-2998 А  

за позовом ПП „Технострой”, смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області   

до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, м. Одеса  

про зобов'язання виконати певні дії,

    ВСТАНОВИЛА:

        07.04.2006 р. (вх. №4233)  ПП „Технострой” у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради  про зобов'язання останнього передати на розгляд черговій сесії Одеської міськради пакет документів для одержання дозволу ПП „Технострой” на укладення договору оренди земельної ділянки розміром 1,0056 га з оформленням землевідводу за адресою: м. Одеса, вул. Суднобудівна,1  (а.с. 2-5). Свої вимоги воно мотивувало наступним.

       23.12.2004 р. між РВ ФДМУ по Одеській області та ПП „Технострой” був укладений договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, засвідчений приватним нотаріусом Одеського місцевого нотаріального округу Русских С.Б. і зареєстрований в реєстрі за №8489, згідно якого ПП „Технострой” придбало об'єкт державної власності – „Лікувально-діагностичний і лабораторний комплекс”, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Суднобудівна,1. Факт передачі підтверджується актом передачі державного майна №778 від 27.12.2004 р.. Право власності підтверджується квитанцією про сплату 30% вартості об'єкту приватизації за договором купівлі-продажу від 27.12.2004 р..  На виконання п.4.3 договору для оформлення оренди земельної ділянки під об'єктом приватизації позивач одержав дозвіл виконкому Одеської міськради на проектування №03.10/2102 від 05.01.2004 р. і архітектурно-планувальне завдання №102. Позивачем отримана згода ДП „Український НДІ морської медицини” на відчуження земельної ділянки площею 1,0056 га відведеної йому, згідно державного акту на право постійного користування землею 1-ОД №004709 від 29.10.2001 р. на користь ПП „Технострой”. ПП „Технострой” звернулося до міського голови з листом №32 від 21.03.2005 р. і з пакетом документів з проханням дозволити оформити оренду земельної ділянки площею 1,0056 га для завершення будівництва об'єкту. Управлінням архітектури і містобудування підготовлений висновок про можливість надання в оренду земельної ділянки для проектування і реконструкції об'єкту від 11.07.2005 р. №292/2802, на підставі листа №208/1 від 23.05.2005 р. ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” Одеського міського управління. ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” Одеського міського управління направило на адресу позивача відповідь на лист №32 про завершення підготовки проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки ПП „Технострой”. До початку 2006 р. питання про законодавче врегулювання відводу земельної ділянки ПП „Технострой” вирішено не було. 16.02.2006 р. листом №22 ПП „Технострой” повторно звернулося до ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” Одеського міського управління для одержання відповіді про терміни укладення договору на оренду земельної ділянки. Повторно позивачем отримана відповідь (вих. №948) від 09.03.2006 р. про готовність проекту на відвід земельної ділянки ПП „Технострой”, однак проект не виданий, оскільки відсутні візування і дозвіл Управління земельних ресурсів Одеської міськради. Зазначене порушує права позивача як власника за договором купівлі-продажу від 23.12.2004 р.. В обґрунтування свого позову позивач послався на п.п.5,6,9 ст. 123 ЗК України.  

       29.05.2006 р. (вх. №11322) відповідач надав суду заперечення на позов (а.с. 54-56), в якому просив відмовити у його задоволенні, оскільки, на підставі положення „Про Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради”, затвердженого рішенням Одеської міськради, лист від 21.03.2005 р. №32 міський голова розписав на Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради для надання інформації позивачу щодо відведення земельної ділянки в оренду, а ні, як стверджує позивач, ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” Одеського міського управління. Необхідні документи, зазначені у відповіді Управління позивачу від 16.06.2005 р. №02-05/546-08, останнім надані не були до часу складання цього заперечення. Складання договору оренди відноситься до компетенції Управління, затвердження і підписання договору є компетенцією тільки міського голови. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт, відповідно до типового договору. Ліцензована землевпорядна організація, що одержала доручення на розробку проекту відведення земельної ділянки, укладає з замовником договір, в якому визначаються порядок, вартість, терміни та інші умови розробки проекту відведення землі.

         Постановою господарського суду Одеської області від 05.06.2006 р. (суддя Гуляк Г.І.)  позов ВАТ „Нафтовик” задоволено, а саме, зобов'язано Управління земельних ресурсів Одеської міської ради передати на розгляд черговій сесії Одеської міськради пакет документів для одержання дозволу ПП „Технострой” на укладення договору оренди земельної ділянки розміром 1,0056 га з оформленням землевідводу за адресою: м. Одеса, вул. Суднобудівна,1; стягнено з Управління земельних ресурсів Одеської міської ради на користь ПП „Технострой” витрати по сплаті судового збору у розмірі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 118 грн.  (а.с. 61-63). Таке рішення суд обґрунтував тим, що відповідачем порушено права позивача на отримання земельної ділянки в оренду, що виражено ненаданням відповідних документів до Одеської міськради. Відповідачем не надано жодного доказу, що підтверджував би правомірність його бездіяльності. Вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи. В обґрунтування свого рішення суд послався на п.п.5,6 ст. 123 ЗК України.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2006 р. (а.с. 64) виправлено описку в резолютивній частині рішення від 05.06.2006 р. і вказано, що необхідно читати: „Позов ПП „Технострой” задовольнити повністю”.

          Не погоджуючись із вищезазначеною судовою постановою, відповідач  звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити, з тих же підстав, що були викладені ним у своєму запереченні на позов, а також, враховуючи те, що  відповідач направив до місцевого суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю присутності його представника, але суд розглянув позов за відсутності відповідача. Згідно рішення Одеської міськради від 21.04.2005 р. №3831-ІУ „Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки”, Управління земельних ресурсів надає згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки. В оскарженій постанові не міститься посилань щодо наданих сторонами процесу доказів, не дається їм належна оцінка, судом не визначено підстави та нормативне обґрунтування застосування того чи іншого доказу.

            18.07.2006 р. (вх. №2686) скаржник надав суду доповнення до апеляційної скарги, в якому просить скасувати цю постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити, з тих же підстав, що були викладені ним у своєму запереченні, скарзі, а також враховуючи те, що висновком Управління архітектури і містобудування про можливість надання в оренду земельної ділянки для проектування і реконструкції об'єкту від 11.07.2005 р. №292/2802 узгоджується можливість надання в оренду земельної ділянки позивачу для проектування і реконструкції об'єкту, а не сам проект її відведення. Відсутність цільового використання спірної земельної ділянки виключає можливість об'єктивного нарахування орендної плати. Позивачем не отримано акт вибору земельної ділянки. Ділянка використовується позивачем не за цільовим призначенням.

       Розгляд справи було призначено на 05.09.2006 р., про що сторони  були належним чином повідомлені.

          Представники скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих апеляційному суду підтримали скаргу  і просили її  задовольнити на  викладених у ній та доповненні до неї підставах.

         Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову без змін.

           У судовому засіданні,  відповідно ч.3 ст. 160  КАС України, оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової ухвали.

      Заслухавши усні пояснення  учасників процесу, ознайомившись з доводами  апеляційної скарги, доповненням до неї,   дослідивши обставини  і матеріали  справи,  в тому числі наявні у них докази,  відповідність викладеним  в постанові висновкам  цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла  висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

              В обґрунтування скасування постанови місцевого суду скаржник послався на те, що суд розглянув справу за його відсутністю, хоча він заявив клопотання про відкладення розгляду справи, чим порушив приписи ст.128 КАС України, і що це, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є підставою для скасування судової постанови.

            Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, повідомлений належним чином про призначення справи до розгляду на 05.06.2006р., звернувся до суду з листом  від 01.06.2006р., яке надійшло до місцевого суду 01.06.2006р. о 16:53, та зареєстроване за вх. №11816 (а.с.58), в якому заявив клопотання про відкладення розгляду справи, зазначивши причини не можливості направлення до суду свого представника. Про те, що зазначене клопотання (лист) було в полі зору судді, яка розглядала цю справу, до прийняття по ній постанови, свідчить також той факт, що зазначене клопотання підшито (серед інших документів) до протоколу судового засідання та постанови суду. Місцевий суд, у порушення приписів ст.133 КАС України, не розглянув  це клопотання та не постановив з нього ухвалу, що підтверджується  протоколом судового засідання, де не зазначено про наявність цього клопотання та наслідки його розгляду,  та розглянув справу і ухвалив по ній постанову 05.06.2006р. за відсутністю представника відповідача (а.с.60,61-63).

            Проте, ст. 150 КАС України встановлює, що суд відкладає розгляд справи у випадках встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.128 КАС України, у разі неприбуття в судове засідання відповідача –суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, без поважних причин або без повідомлення ним причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Зазначена стаття також передбачає можливість відкладення розгляду справи за клопотанням сторони.

            З викладеного вбачається, що зазначені норми імперативно не встановлюють обов'язок суду відкласти розгляд справи  при нез'явленні відповідача –суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи при наявності клопотання про відкладення розгляду справи, а залишають прийняття рішення з цього питання  на власний розсуд суду, тобто місцевий суд, у даному випадку, мав право розглянути справу за відсутністю відповідача, незважаючи на наявність такого клопотання.

              Враховуючи  викладене, судова колегія дійшла висновку, що розгляд місцевим судом справи за відсутністю відповідача при наявності його клопотання про відкладення розгляду справи не може бути визнано порушенням процесуальних норм у розумінні ч.4 ст.202 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а тому такий розгляд  не може бути підставою для скасування  оскарженої судової постанови.

             Судова колегія не погоджується з доводами апелянта, що місцевий суд припустився неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, виходячи з такого.

            Передача земельних ділянок державної та комунальної форми власності  в оренду, відповідно до ст.124 ЗК України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. При цьому, передача в оренду земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст.118 і 123 цього Кодексу. Згідно ст.123 ЗК України, юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районних державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Вищезазначені положення  кореспондуються  зі ст.16 Закону України „Про оренду землі”. Відповідно до частини 12 Розділу Х „Перехідних положень” ЗК, до розмежування земель державної та комунальної власності для отримання земельних ділянок в межах населеного пункту зацікавлені особи повинні звертатись у відповідні ради.

         Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що земельна ділянка, яку бажає отримати в оренду Позивач, знаходиться в межах міста Одеси, для її отримання (укладення договору оренди) він повинен був звернутись  до  Одеської міської ради.

           З матеріалів справи вбачається, що Позивач здійснив ці дії, а саме листом № 32 від 21.03.2005р. Позивач звернувся до тодішнього міського голови м. Одеси з заявою про  надання дозволу на оформлення оренди земельної ділянки, площею 1,0056 га, для завершення будівництва придбаного ним незавершеного будівництва. До цього листа він додав наступні документи: копію державного акту, копію договору купівлі-продажу, копію свідоцтва його держреєстрації, копію довідки про включення його до державного реєстру, межі відчуження ділянки на його користь, дозвіл виконкому на проектування, архітектурно –планове завдання та згоду ДП „Український НДІ морської медицини” на відчуження земельної ділянки (а.с.19,27).

          З резолюції міського голови, накладеної на цей лист, вбачається, що він направив цей лист - заяву для розгляду у встановленому порядку до Кузнєцова М.С. - тодішнього начальника Одеського міського управління земельних ресурсів.     

        Зазначені дії,  тобто направлення цього листа - заяви  Одеському міському управлінню земельних ресурсів,  обумовлені наступним.

           Діючими на той час (березень 2005 року)  та чинними на цей час Правилами забудови міста Одеси, а також  Положенням про Одеське міське управління земельних ресурсів, як в редакції, затвердженій рішенням сесії Одеської міської ради №154-ХХІУ від 25.04.2003р., так і в редакції,  затвердженій рішенням сесії Одеської міської ради №5069-ІУ від 23.12.2005р., передбачено, що попередній розгляд заяв про укладення договорів оренди землі та перевірку  документів, необхідних для укладення цих договорів, до прийняття з цього приводу рішення Одеською міською радою, покладено на Одеське міське управління земельних ресурсів.

            Матеріали справи свідчать, що Одеське міське управління земельних ресурсів розглянуло цього листа і листом від  16.06.2005р. повідомило Позивача про те, що для подальшого розгляду порушеного ним питання йому у найближчий термін необхідно  надати до управління основний комплект документів, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію; статут та установчий договір юридичної особи (нотаріально засвідчені копії); довідку про включення до єдиного державного реєстру підприємств та установ; архівні матеріали про надання земельної ділянки; викопіювання з чергового плану м. Одеси М 1:2000; документи, що підтверджують право власності на будівлі та споруди, розташовані на запитаній земельній ділянці; відкориговану світлокопію топозйомки М 1:500, узгоджену з геослужбою управління архітектури та містобудівництва; документи та матеріали щодо обґрунтування можливості розміщення на запитаній земельній ділянці адміністративно-торговельної будівлі, погоджені за встановленим порядком (а.с.59).

            Аналіз доданих до листа документів та витребуваних Відповідачем документів свідчить, що частину документів, які витребував Відповідач у Позивача, останній додав до свого листа, а тому їх повторне витребування  безпідставне.

           У матеріалах справи відсутні докази того, що Позивач направив решту витребуваних Відповідачем документів.

            Проте, ні вищезазначеними нормами ЗК України, ні Законом „Про оренду землі”, ні вищевказаними місцевими нормативними актами не передбачено, що Відповідач, який вважає, що для прийняття рішення про укладення договору оренди земельної ділянки наданих заявником документів недостатньо (необхідний проект відведення земельної ділянки та інше), має право вирішувати питання щодо відповідності та достатності цих документів вимогам чинного законодавства та не передавати цю заяву з наданими документами до Одеської міської ради.

             Представники скаржника, не зважаючи на вимогу суду апеляційної інстанції, не послались на конкретні норми права та не надали доказів того, що Відповідачу заборонено передавати заяву з доданими до неї документами на розгляд сесії Одеської міської ради при неналежному їх оформленні чи за відсутністю всіх необхідних документів, а судова колегія, виходячи з вищезазначених нормативних актів, не вбачає такої заборони.  

              Вищезазначені нормативні акти  передбачають, що заява про оформлення договору оренди повинна бути розглянута в місячний строк.

                  За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що Відповідач повинен був направити заяву Позивача з доданими до неї документами до Одеської міської ради для розгляду питання про надання згоди на оформлення договору оренди земельної ділянки в незалежності від  того, що він (Відповідач) вважає, що доданих  до заяви документів недостатньо для вирішення цього питання і що саме Одеська міська рада уповноважена вирішувати це питання.

          З викладеного вбачається, що Відповідач не мав правових підстав для не направлення цієї заяви з доданими до неї документами Одеській міській раді протягом більш ніж року і його бездіяльність по не направленню цих документів у встановлені законодавством строки порушує права Позивача та приписи чинного законодавства.

            З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

             Посилання скаржника на те, що Позивач не надав йому всіх необхідних документів, а тому оформлення оренди не можливо і тому він не направив цю заяву до Одеської міської ради, не може прийматись до уваги, оскільки, як зазначалось вище, до його компетенції не належить вирішення питання щодо невідповідності документів вимогам чинного законодавства та надання  дозволу на оформлення договору оренди, а він (відповідач) лише повинен  був передати цю заяву для вирішення цього питання  Одеською міською радою.

             Судова колегія звертає увагу на те, що Позивач просив суд зобов'язати відповідача лише здійснити певні дії –передати заяву та документи Одеській міській раді для розгляду питання оформлення договору оренди на черговій сесії  і не просив суд  зобов'язати Відповідача або Одеську міську раду укласти такий договір в примусовому порядку, тобто питання укладання договору оренди не є предметом цього спору  і тому для його вирішення не має значення чи відповідають (чи достатні) надані Позивачем до заяви документи вимогам чинного законодавства.   

     За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що доводи скаржника необґрунтовані, суперечать фактичним обставинам та не ґрунтуються на нормах законодавства, і не вбачає правових підстав, передбачених ст.202 КАС України, для скасування судового рішення та ухвалення нового та, відповідно,  не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,207,211 та 254 КАС  України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

            Постанову господарського суду Одеської області від 05.06.2006 р. у справі № 28/125-06-2998А  - залишити без змін, а  апеляційну скаргу Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради на зазначену постанову - без задоволення.

                Ухвала,  згідно ст.254 КАС України, набуває законної сили з дня її оголошення і може, згідно ст.211 КАС України, бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду  України.

Суддя-доповідач:                                                                                   Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                       Бєляновський В. В.

                                                                                                         Шевченко В. В.