Рішення

від 28.05.2024 по справі 296/5181/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/5181/23

2/296/1446/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом і просить стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 180000 грн 00 коп компенсації моральної шкоди; стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2 700 грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачзазначає, що 04.01.2023 інспектор СРПП відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старший лейтенант поліції Дробиш М.І. склав на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №361229 про те, що позивач 04.01.2023 о 20 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , ображав сою колишню дружину ОСОБА_2 та свою доньку ОСОБА_3 нецензурню лайкою, погрожуючи їм фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

17.03.2023 року Житомирський районний суд Житомирської області розглянувши справу №278/185/23 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №361229 від 04.01.2023 про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, складеним інспектором СРПП відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Дробишем М.І., постановив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення.

Постанова Житомирського районного суду Житомирської області від 17.03.2023 по справі №278/185/23 набула законної сили 28.03.2023 та відповідно до ч.ч.4, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені у постанові суду не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.03.2023 по справі №278/185/23 встановлено, що суд не вбачає у діях позивача 04.01.2023 ознак психологічного насильства по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_2 або їхньої доньки ОСОБА_3 ..

Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення докази не містять відомостей про образи у нецензурній формі або погрози фізичною розправою позивачем по відношенню до своєї колишньої дружини 04.01.2023 о 20:30 год, а їхня дочка взагалі при цій розмові присутня не була.

Таким чином суд вважає недоведеним вчинення позивачем домашнього насильства, що в силу п.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Безпідставним та незаконним притягненням позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП діями працівника відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області позивачу завдано моральної шкоди, оскільки справа розглядалася два місяці тринадцять днів, тому позивач вимушений був скористатися послугами адвоката та витрачати кошти на оплату його послуг.

Крім того, зазначає, що позивачу завдано шкоди його діловій репутації та авторитету, оскільки притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП створювало образ суспільно небезпечної особи, яка здатна вчиняти психологічне насильство відносно своєї доньки, погрожувати їй фізичною розправою та ображати доньку нецензурною лайкою.

Дії працівника відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Дробиша М.І. щодо складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність у діях позивача його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини.

Моральну шкоду, заподіяну внаслідок безпідставного притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивач оцінює у 180000 тисяч гривень, яка складається з того, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП створювало образ позивача як суспільно небезпечної особи, яка здатна вчиняти психологічне насильство відносно своєї доньки, погрожувати їй фізичною розправою та ображати доньку нецензурною лайкою, що спричинило порушення нормальних життєвих зв`язків позивача через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми.

Враховуючи вищевикладене позивач просить позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.23).

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.24).

Представник Головного управління Національної поліції у Житомирській області подав відзив на позовну заяву (а.с.31-36).

Зазначає,що позовнівимоги позивачає безпідставнимита необґрунтованими,оскільки, по перше, протокол про адміністративне правопорушення є лише документом, який фіксує певні обставини і не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тільки підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення особи, відносно якої він складений до адміністративної відповідальності при розгляді уповноваженою особою справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.221 КУпАП.

По друге, відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Звернувшись з позовом до суду позивач зазначає, що безпідставним та незаконним притягненням позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП діями працівника відділу поліції №1 ГУНП в Житомирській області позивачу завдано моральної шкоди, оскільки справа розглядалась два місяці 13 днів, позивач вимушений був скористатись послугами адвоката та витрачати кошти на оплату його послуг.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Застосовуючи статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій ГУНП в Житомирській області, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.03.2023 року у справі № 278/185/23 провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП. Отже, постановою жодним чином не було встановлено незаконність дій працівника поліції щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-2 КУпАП.

Також зазначає, що зі змісту постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 17.03.2023 року у справі № 278/185/23 не встановлено наявність будь-яких суттєвих порушень, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції.

При цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди.

З приводу витрат за професійну правничу допомогу, яку позивачем оцінено в сумі 34 000 гривень зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 20.05.2023 року; копію протоколу погодження гонорару від 01.06.2023 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 645; копію ордеру на надання правничої допомоги.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували витрати, позивачем у зв`язку із розглядом справи не подано.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 34 000 грн не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом такої справи.

Крім того, слід враховувати, що дана справа є справою незначної складності.

Таким чином, ГУНП в Житомирській області вважає, що сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеною та належним чином не обґрунтованою у контексті обсягу фактично наданих послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу та відповідно співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому завдана моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діями відповідача та вини відповідача в заподіянні моральної шкоди, не зазначив якими доказами вона підтверджується, тому Головне управління Національної поліції в Житомирській області вважає позовні вимоги необгрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.41-45).

Зазначає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яке в подальшому скасовано у судовому порядку, а справу закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження.

Відповідно до статей 2, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі п.2 ч.1 ст.1 Закону в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Отже, дії працівника відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 04.01.2023 відносно позивача за ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідно до положень п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини.

Тобто, законодавець прямо передбачив наявність моральної шкоди у зв`язку з закриттям справи про адміністративне правопорушення за п.1 ст.247 КУпАП, що й підтверджено судовою практикою Верховного Суду, на постанови якого посилається позивач у позовної заяві.

Також, стверджуючи, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, а також відсутністю вини відповідача у заподіянні шкоди відповідач не звертає уваги на норми ч.1 ст.1173 ЦК України згідно з якою шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Крім того, відповідач не враховує, що відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

У даному випадку поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача безпідставно, що й було підтверджено постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.03.2023 року по справі №278/185/23.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення від 04.01.2023 року серія ВАВ № 361229 Житомирським районним судом неодноразово повертався до органів поліції для усунення недоліків.

Зокрема, у постанові Житомирського районного суду уЖитомирської області від 18.01.2023 року по справі №278/185/23 вказано, що органи поліції у протоколі про адміністративне правопорушення не вказали суть адміністративного порушення, а саме в чому саме виражалося інкриміноване ОСОБА_1 психологічне насильство стосовно своєї дружини та доньки.

У постанові Житомирського районного суду Житомиської області від 07.02.2023 року по справі №278/185/23 вказано, що за приписами ч.1 ст.256 КУпАП суть адміністративного правопорушення, що ставиться у провину ОСОБА_1 має відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП в діючій редакції. Вказані порушення позбавляють суд винести законне рішення у справі.

Зазначені недоліки не надають можливості суду всебічно, повно і об`єктивно розглянути справу, встановити подію і склад адміністративного правопорушення, тому є підставою для повернення матеріалів про адміністративне правопорушення для доопрацювання.

Таким чином, судом неодноразово поверталися органам поліції матеріали про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно позивача, але орган поліції з незрозумілої підстави намагався притягнути позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП незважаючи на те, що складу адміністративного правопорушення у діях позивача не було, що вказує на умисне безпідставне намагання притягнути позивача до адміністративної відповідальністю за ч.1 ст.173-2 КУпАП, що містить ознаки спричинення позивача моральної шкоди.

Щодо вартості витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що відповідач не навів обставин, за якими її вартість може зменшитись.

Представник Державної казначейської служби України відзив на позов до суду не надав, копія ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви з додатками судом направлялися за місцем знаходження відповідача (а.с.29).

Згідно ч.1ст.174 ЦПК Українипри розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.8ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 04.01.2023 інспектором СРПП ВП №1 Житомирського РУП старшим лейтенантом поліції Дробишем М.І. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме за те, що ОСОБА_1 04.01.2023 року о 20 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 та відносно своєї доньки ОСОБА_3 насильство у сім`ї, тобто умисні дії психологічного характеру, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173- 2 КУпАП (а.с.17).

Згідно копії постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 17.03.2023, яка набрала законної сили 28.03.2023, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю у його діянні складу адміністративного правопорушення (а.с.18).

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст.3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями субєктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, на підставі статті 1174 ЦК України, відшкодовується державою.

Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначено, що відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2, ст.4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди у розмірах і у порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно п.5 ст.3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі №569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18) викладений правовий висновок про те, що на підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). У справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі №640/16169/17 (провадження № 61-15393св18) зазначено, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суди попередніх інстанцій не врахували, що дії працівників поліції щодо затримання позивача та складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування такої шкоди здійснюється незалежно від вини. Зважаючи на наведене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відсутність вини у діях працівників поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173,185 КУпАП, є помилковими.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021 року у справі №726/837/20 (провадження № 61-2647св21) зазначено "У справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Вказані правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі №569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18)".

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі №166/1222/20 (провадження № 61-9003св21) зазначено "У справі, яка переглядається, безпідставно не застосувавши до спірних правовідносин правовий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у вищезгаданій постанові від 10.10.2019 року у справі №569/1799/16-ц (провадження № 19000сво18), апеляційний суд залишив поза увагою той факт, що закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом".

Відповідні правові висновки щодо застосування норм права містяться і в постанові Верховного Суду від 26.01. 2022 року у справі № 953/6561/20 (провадження №61-922св21)

Позивач ОСОБА_1 не визнавався винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і до нього не застосовувались адміністративні стягнення у виді адміністративного арешту чи виправних робіт, конфіскації майна, незаконного накладення штрафу. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю у його діянні складу адміністративного правопорушення.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування йому моральної шкоди.

Щодо розміру моральної шкоди, то слід зазначити, що згідно вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості, вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача.

Згідно вимог ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи були понесені особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 року в справі №532/1243/16-ц, від 26.02.2020 року в справі №142/143/17.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визначаючи розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду суд враховує характер спричиненої шкоди, додаткові зусилля позивача, який був змушений звертатися для поновлення своїх порушених прав.

Керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду слід визначити у розмірі 5 000 грн. Зазначений розмір відшкодування цілком буде відповідати характеру спричиненої шкоди, глибині душевних страждань позивача та наслідкам, які настали для позивача.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з мотивів та доводів, що викладені вище.

Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач :

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

Відповідачі:

Головне управління Національної поліції в Житомирській області,

місто Житомир, вулиця Старий Бульвар, 5/37

Державна казначейська служба України,

місто Київ, вулиця Бастіонна, 6

Cуддя Н. М. Анциборенко