Рішення

від 12.06.2024 по справі 215/2755/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/2755/24

2/215/1556/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

29 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_22., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «ПівнГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, в якій просить стягнути з відповідача 710 000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з смертю батька позивача, ОСОБА_2 .

Вказує, що позивач є донькою ОСОБА_2 , який працював помічником машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ТОВ «ШЛЯХБУД КР», при виконанні робіт, обумовлених його робочими обов`язками на території УЗТ ПрАТ «ПівнГЗК».

З батьком позивача, ОСОБА_2 стався нещасний випадок ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 годині 53 хвилин, та відповідно до якого смерть наступила від сумісної тупої травми голови, тулубу, кінцівок з переломами кісток скелету, забоєм внутрішніх органів, внутрішньочерепною травмою, яка ускладнилась шоком, що підтверджується як макроскопічними даними при розтині трупу так і даними додаткових методів дослідження та медичної документації: вид події: транспортна подія на залізничному транспорті; у відповідності до п. 7 причини настання нещасного випадку: основна - організаційна причина - недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано відповідний дозвіл; супутні: технічна: - незадовільний технічний стан транспортних засобів загального користування, незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території; організаційна причина - невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкції з охорони праці.

Відповідно до п.6 Акту форми Н-5, комісія дійшла висновку, що груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками визнано таким, що пов?язаний з виробництвом. Також, слід зазначити, що як тепловоз ТЭМ-2 госп. №79 на якому фактично в результаті відмови гальм було допущене зіткнення та як наслідок відбувся груповий нещасний смертельний випадок, так і тяговий агрегат ОПЭ1А спеціалізованого поїзда, який перебував в тупику станції «Северная» ПрАТ «ПівнГЗК» екскаватора ЭКТ-10 гост. №56 - належали ПрАТ «ПівнГЗК». Фактично робоче місце загиблого ОСОБА_2 як помічника машиніста тепловоза, знаходилось в кабіні локомотива - тепловоза ТЭМ-2 госп. №79, який с джерелом підвищеної небезпеки. Таким чином, в результаті дій пов?язаних з використанням джерела підвищеної небезпеки, на території підприємства відповідача з батьком ОСОБА_1 , стався нещасний випадок - він отримав виробничу травму, внаслідок якої наступила його смерть.

Смертю батька, Позивачу завдано глибоких моральних страждань, - вона втратила рідну людину. Батько виховував її з народження до моменту смерті, оскільки мати ОСОБА_1 покинула сім?ю у віці 9ти років. Потрясіння через смерть батька призвели до того, що ОСОБА_1 перебуває в напруженому психічному стані, оскільки у віці 18 років лишилась без найбільш близької людини. Їй не вистачає спілкування з батьком, його підтримки та любові. Окрім психологічної складової, смерть батька докорінно змінила звичний для ОСОБА_1 уклад життя, вона вимушена самостійно облаштовувати свій побут, назавжди втратили турботу та підтримку батька. Отже, смерть рідної людини призвела до незворотних негативних змін у особистому житті позивача та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Представник вважає, що смертю батька позивачу завдано моральну шкоду, яку він простить стягнути з відповідача в розмірі 710 000 грн.

27.05.2024 представник позивача надіслав відповідь на відзив в якій вказує, що тепловоз ТЭМ-2 госп. №79 на якому фактично в результаті відмови гальм було допущене зіткнення та як наслідок відбувся груповий нещасний смертельний випадок, так і тяговий агрегат ОПЭ1А спеціалізованого поїзда, який перебував в тупику станції «Северная» ПрАТ «ПівнГЗК» екскаватора ЭКГ-10 госп. №56 - належали ПрАТ «ПівнГЗК». Фактично робоче місце загиблого ОСОБА_2 , як помічника машиніста тепловоза, знаходилось в кабіні локомотива - тепловоза ТЭМ-2 госп. №79, який є джерелом підвищеної небезпеки.

Враховуючи викладені вище норми діючого законодавства, оскільки нещасний випадок із батьком позивача стався на виробництві та внаслідок дій, пов?язаних з використанням джерела підвищеної небезпеки, на території підприємства відповідача вона має право на відшкодування моральної шкоди, а обов`язок такого відшкодування в тому числі покладається на ПрАТ «ПівнГЗК», твердження відповідача про відсутність ознак протиправності в його діях, причинного зв`язку таких дій із завданою позивачу шкодою, вини ПрАТ «ПівнГ3К» в нещасному випадку, що стався із батьком є беззмістовними і спростовуються наявними у справі доказами.

Стислий виклад заперечень відповідача.

23.05.2024 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Савельєва Т.Д. надала відзив на позовну заяву в якому вказує, що не погоджується з вимогами позову і звертає увагу суду на те, що ПрАТ «ПІВНГЗК» є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до Акту про нещасний випадок від 01 квітня 2019 року, нещасний випадок стався з потерпілим працівником підприємства ТОВ «ШЛЯХБУД КР», а не з ПРАТ «ПІВНГЗК». Відповідно до Акту про нещасний випадок від 01 квітня 2019 працівниками, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці є працівники саме ТОВ «ШЛЯХБУД КР», а не ПРАТ «ПІВНГЗК». Представник вважає, що позивачем не надано жодних доказів причетності підприємства відповідача ПрАТ «ПІВНГЗК» до нещасного випадку, що стався з батьком позивача на підприємстві ТОВ «ШЛЯХБУД КР», яке зазначено в Акті і відносно якого було проведено розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком.

Позивач в позові визначає і не спростовує, що груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками визнано таким, що пов?язаний з виробництвом саме ТОВ «ШЛЯХБУД КР», але помилково зазначає з посиланням на Акт форми Н-5, що в результаті дій, в тому числі посадових осіб ПрАТ «ПІВНГЗК», які порушили посадові інструкції, під час роботи на території ПрАТ «ПІВНГЗК», з ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_1 , стався нещасний випадок - він отримав виробничу травму, внаслідок якої наступила його смерть.

Отже, виключно роботодавець, тобто особа з якою потерпілий перебував у трудових відносинах, повинна нести відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, а тому неправомірним є вимога позивача до ПрАТ «ПІВНГЗК», як до підприємства, на території якого з потерпілим стався нещасний випадок. У актах форми Н-5 та форми Н-1 винною особою у порушенні законодавства щодо охорони праці, зазначено саме працівники ТОВ «ШЛЯХБУД КР», а не ПрАТ «ПІВНГЗК», оскільки останній не є роботодавцем потерпілого ОСОБА_2 Установивши організаційні і технічні причини настання нещасного випадку, спеціальна комісія визначила осіб, які допустили порушення вимог нормативних актів з охорони праці, що призвело до нещасного випадку, серед яких жодної посадової особи від ПРАТ «ПІВНГЗК» не зазначено. Наявність в Акті про нещасний випадок посадової особи ПРАТ «ПІВНГЗК», як представника підприємства, на території якого стався нещасний випадок, пов?язано лише з тим, що робоче місце загиблого знаходилось на території іншого підприємства закріплено в Порядку №1232. Відсутня також інформація про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, що є обов?язковою вимогою, визначеною Порядком 1232, який був чинним на момент розслідування нещасного випадку.

Також представник зазначає, що позивачем було подано інший позов саме до ТОВ "ШЛЯХБУД КР" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька. Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 216/1339/24. Так як, відповідно до ч. 5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. У зв?язку з чим, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 710 000 грн., оскільки подвійне стягнення моральної шкоди діючим законодавством не передбачено і зазначені вимоги заявлені до неналежного відповідача. Таким чином, предмет спору в даній справі відсутній, що є підставою для закриття провадження.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

29.05.2024 ухвалами відмовлено в клопотанні представника відповідача в об`єднанні в одне провадження зі справами №215/1404/24 та № 215/1403/24 та в клопотанні про призначенні розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , батьками якої в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 виданого 21.10.1999, записано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 30).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1231, та згідно довідки про причини смерті від 18.10.2018, причиною смерті стало: особа знаходилась у поїзді або іншому залізничному транспортному засобі пересування, потерпіла внаслідок зіткнення чи удару з рухомим составом (а.с. 28, 29).

Згідно акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15.10.2018 0 20 год. 00 хв. локомотивна бригада дільниці № 7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР» в складі: машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ОСОБА_4 та помічника машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ОСОБА_2 отримала наряд на виконання робіт з управління та обслуговування тепловозу від механіка дільниці ОСОБА_5 (по телефону) і прийняла зміну на тепловозі серії ТЭМ 2 госп. № 79 на залізничній станції «Сырьевая» УЗТ ПРАТ «ПІВНГЗК». Після огляду тепловозу, ОСОБА_4 отримав по телефону завдання на зміну від диспетчера залізничного цеха з обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР» ОСОБА_6 після екіпірування тепловозу на залізничній станції «Отвальная», слідувати на залізничну станцію «Вскрышная» УЗТ ПРАТ «ПІВНГЗК» для подальшого виконання робіт з доставки вагонів хопер-дозаторів серії 20-Х351 на колію ЭКГ №83 Ганнівського кар?єра ПРАТ «ПІВНГЗК» з метою його обробки (дозування щебнем рейко-шпальної решітки). Прибувши на залізничну станцію «Вскрышная», по команді диспетчера станції ОСОБА_7 , локомотивна бригада виконала маневрову роботу з формування на 5-й залізничній колії станції господарського поїзда у складі тепловозу та трьох навантажених вагонів хопер-дозаторів. Раніш зазначені вагони експлуатувалися у зміну з 13-го на 14-те жовтня локомотивною бригадою тепловоза ТЭМ-2 госп. № 151 (машиніст тепловоза ОСОБА_8 та помічник машиніста тепловозу ОСОБА_9 ) у складі господарського поїзда, який проводив обробку (дозування) рейко-шпальної решітки ЄКГ-6,3УС госп. № 86. По закінченню зміни вагони хопер-дозатори були завантажені щебнем та відставлені на 3-тю залізничну колію станції «Вскрышная». Зауважень з приводу роботи гальмівного обладнання вагонів під час їхньої експлуатації у локомо технічно справні та забе нівної бригади не було. Гальма рухомого складу були зупинку поїзда при їх використанні.

О 19 год. 30 на дільницю № 1 пересувних залізничних колій Ганнівського кар`єру (розташованій на станції «Вскрышная») прибули майстер шляховий ОСОБА_10 і монтер колії ОСОБА_11 . По прибуттю на станцію «Вскрышная» маневрового тепловозу ТЭМ.2 госп. № 79, після погодження з диспетчером цеха ОСОБА_6 , в кабіну машиніста тепловоза піднялися майстер шляховий ОСОБА_10. і монтер колії ОСОБА_11 , для слідування з локомотивною бригадою на колію ЭКГ-8И госп. № 83 станції «Южная» та організації виконання робіт з вивантаження вагонів. О 01 год. 35 хв. за командою ОСОБА_7 , господарський поїзд відправилася з 5-ої колії станції «Вскрышная» за маршрутом: «станція «Вскрышная» - станція «Северная». О 01 год. 41 хв. поїзд прибув до вхідного світлофора станції «Северная», та простояв там в очікуванні дозволу на подальший рух до 02 год. 25 хв.

В 02 год. 25 хв. машиніст тепловозу ОСОБА_4 отримав команду чергової пo залізничній станції «Северная» ОСОБА_12 на відправлення зі станції «Северная» та слідування до вхідного світлофора станції «Южная» по залізничній колії ЭКГ №68 з послідуючою доповіддю про його проїзд. Почувши по радіозв?язку, що ОСОБА_4 зрозумів отриману команду, ОСОБА_12 дала дозвіл на подальше слідування поїзда до контролю СП102 станції «Южная», про що ОСОБА_4 повторив радіозв?язком. Зі станції «Северная» до станції «Южная» поїзд рухався колією ЭКГ N?68, далі з?єднувальною колією станцій «Северная» - «Южная» і далі на 14 колію станції «Южная» з метою подальшої зупинки на вільній від рухомого складу колії N? 14 на межі «контролю» стрілочного переводу СП102. Проїхавши приямок ЭКГ №68 локомотивом вперед і доповівши про це черговій по залізничній станції «Северная», машиніст тепловозу ОСОБА_4 (з невстановлених причин при працюючому стаціонарному радіозв?язку) зателефонував мобільним телефоном до чергової по залізничній станції «Южная» ОСОБА_13 і попросив підготувати заздалегідь у маршрут прямування поїзда СП102. Після погодження з ОСОБА_14 переводу СП102 у маршрут прямування, локомотивна бригада господарського поїзда повинна була (заїхав за контроль СП102) зупинити поїзд на колії № 14 та після переводу стрілки черговою по станції, продовжити рух у зворотному напрямку на колію ЭКГ-8И госп. № 83. Отримавши підтвердження мобільним телефоном про готовність в маршруті стрілочного переводу, поїзд, під керуванням ОСОБА_4 , продовжив слідувати на колію №14 станції «Южная». У період проходження господарського поїзда за власним маршрутом по залізничній колії № 211 під ЭКГ-10 госп. №56 знаходився раніше відправлений зі станції «Южная» спеціалізований поїзд госп. №3, який складався з тягового агрегата серії ОПЭА під керуванням машиніста тягового агрегату ОСОБА_15 і помічника машиніста тягового агрегату ОСОБА_16 , і дев?яти думкарів типу 2BC105 УЗТ ПРАТ «ПІВНГЗК», в який в цей час відбувалося навантаження гірничої маси. Залізнична з?єднувальна колія від приямка ЭКГ-4У госп. №?68 станції «Северная» до 14 колії станції «Южная» залізнична колія далі в бік навантажувального тупика ЭКГ-10 госп. №56, має ламаний профіль з ухилом різної величини по напрямку руху господарського поїзда №79.

Під час руху господарського поїзда по станції «Южная» локомотивна бригада в складі ОСОБА_4 і ОСОБА_17 не впоралася з його керуванням (рухаючись по ухилу), не зупинила поїзд після проїзду СП102, продовжила подальший рух поїзда у бік залізничних колій станції «Северная», і 16.10.2018г. о 02 год. 53 хв. допустила зіткнення з тяговим агрегатом ОПЭ1А спеціалізованого поїзда, який перебував в тупику екскаватора ЭКГ-10 госп. №56. При некерованому русі поїзда ні машиніст тепловоза ОСОБА_4 ні помічник машиніста тепловоза ОСОБА_17 при працюючому радіозв?язку тепловоза не виходили на зв?язок (з невстановлених причин) з черговими по залізничним станціям і не поставили їх до відома про те що відбувається, для приймання з їхнього боку заходів щодо запобігання можливих наслідків.

У момент зіткнення на тепловозі ТЭМ-2 госп. N? 79 крім локомотивної бригади продовжували перебувати майстер шляховий ОСОБА_10 і монтер колії ОСОБА_18 . В результаті допущеного зіткнення в кабіні тепловоза були смертельно травмовані ОСОБА_4 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , а ОСОБА_10 , перед зіткненням зістрибнув з тепловозу та в результаті падіння був травмований. В подальшому ОСОБА_10 був доставлений каретою швидкої допомоги до КЗ «Криворізька міська лікарня N? 7»ДОР» звідки його було переведено до К3 «Криворізька міська клінічна лікарня N? 2» ДОР». Локомотивна бригада тягового агрегату в результаті зіткнення не постраждала (а.с. 14-15).

Відповідно до висновку комісії у Акті Н-1 встановлено, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Особи які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_4 , машиніст тепловоза на маневрових та господарчих роботах дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ «ПівнГЗК», ТОВ «ШЛЯХБУД КР», який не виконав вимоги п. 5.4, 5.8 Розділу 5 залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України №70 від 15.02.2010 на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК»; п. 7.1, 7.1.4, 7.1.5, 7.1.12 розділу 7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК» та п. 12.2.2 розділу 12., п. 13.1.1, Розділу 137 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу ТОВ «ШЛЯХБУД КР» в частині необхідності проведення повного опробування гальм господарського поїзда на працездатність після його формування, яке не було виконане локомотивною бригадою, не здійснював контроль за виконанням своїх обов?язків по проведенню опробування гальм позда помічником машиніста тепловоза ОСОБА_2 , та занесенням результатів розрахунків забезпеченості гальмами поїзда у Журналі випробування гальм, який знаходиться на локомотиві. Разом з ОСОБА_2 не оформив необхідні записи в відповідний Журнал і не підтвердив їх достовірність своїм підписом. В порушення вимог Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК», відправившись зі станції «Вскрышная» на станцію «Северная» та при подальшому русі у напрямку станції «Южная» до початку уклону, під час керування поїздом не проводив в визначених місцях перевірки ефективності дії гальм, що не дало йому можливості своєчасно виявити неефективність їхньої роботи. Під час некерованого руху поїзда при працюючому радіозв?язку тепловоза не виходив на зв?язок (з невстановлених причин) з черговими по залізничним станціям і не поставив їх до відома про те що відбувається. Із Протоколу прослуховування записів перемовин радіозв?язком робітників цеха залізничного транспорту з вивезення гірничої маси з Ганнівського кар?єра УЗТ 16.10.2018 р. (перемовини між машиністом тепловозу серії ТЭМ-2 госп. №79 та диспетчером зміни станції «Вскрышная», черговою станції «Северная» та черговою станції «Южная»), було встановлено зафіксований час між початком заїзду тепловоза на колію № 5 станції «Вскрышная» для з?єднання з вагонами, при виконанні маневрової роботи, та доповіддю ОСОБА_4 диспетчеру станції «Вскрышная» ОСОБА_7 про готовність господарчого поїзда після з`єднання до відправлення на місцк виконання робіт складав 03 хвилин 44 секунди, що в часовому інтервалі не дає змоги виконати в повному обсязі необхідне опробування гальм сформованого рухомого складу. Заїхати на 5-ту ту колію станції, з?єднатися тепловозом з вагонами, перевірити щільність гальмівної магістралі, а також роботу та стан гальмівного устаткуваннявожного вагона, виконати розрахунок забезпеченості поїзда гальмами та зробити відповідний запис в Журналі потребує значно більше часу. ОСОБА_2 , помічник машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР», який не виконав вимоги п. 5.4, 5.8 Розділу 5 Глави XIII Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, п. 7.1, 7.1.4, 7.1.5, 7.1.12 Розділу 7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК» та п. 12.2.2 Розділу 12, п. 13.1.1 Розділу 13 Інструкції з експлуатації гальм спеціального рухомого складу ТОВ «ШЛЯХБУД КР», в частині необхідності проведення повного опробування гальм господарського поїзда на працездатність після його формування локомотивною бригадою. ОСОБА_2 знехтував своїми обов?язками та не провів опробування гальм поїзда у встановленому порядку. Разом з ОСОБА_4 не оформив необхідні записи в відповідний Журнал і не підтвердив їх достовірність своїм підписом. В порушення вимог Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК» під час некерованого руху поїзда при працюючому радіозв?язку тепловоза не виходив на зв?язок (з невстановлених причин) з черговими по залізничним станціям і не поставив їх до відома про те що відбувається. Вище вказані порушення нормативних документів з безпеки руху та ссилуатаці гальм рухомого складу стали можливі в результаті невиконання сомічником машиніста тепловоза ОСОБА_19 вимог п. 1.7, 1.9 п/п 1.9.5.) Глави 1; п. 3.1.3 Розділу 3.1 та 3.8.1 Розділу 3.8 Глави 3 Інструкції з охорони праці для помічника машиніста тепловоза на маневрових і господарчих роботах ОТ-0010-18, який своїми діями не забезпечив безпеку руху господарчого поїзда при відправленні його зі станції спеціалізованим поїздом в тупику залізничної колії ЭКГ-10 госп.№56 Ганнівського кар?єра. ОСОБА_5 порушив вимоги п. 2.2 (п/п. 2.2.1), п. 2.15 Розділу 2 Посадової інструкції для електромеханіка дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху 3 обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК», що виразилося в незабезпеченості виконання підлеглим персоналом (локомотивною бригадою у складі машиніста тепловоза ОСОБА_4 та помічника машиніста тепловоза ОСОБА_2 ) своїх обов?язків та виконання ними нормативних документів з охорони праці та безпеки руху. ОСОБА_20 порушив вимоги п. 2.1 (п/п 2.1.1), 2.5 та 2.10 Розділу 2 Посадової інструкції головного механіка залізничного цеху з обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК», що виразилося в експлуатації тепловоза з непрацюючим швидкостеміром, та не дало змоги проконтролювати параметри роботи гальм господарського поїзда під управлінням машиніста тепловозу ОСОБА_4 (а.с. 25-26).

З Акту форми Н-1 №2 вбачається, що «смерть настала від несумісних з життям травм тіла, які супроводжувалися розтрощенням та розділенням голови, тулуба та кінцівок. Згідно з МКХ - код основної причини смерті - Т04.8. Код зовнішньої причини захворюваності та смертності - V81/2. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені» (а.с. 24).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини - є головним обов`язком держави.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, що передбачено ч.1 та п. 1 ч.2 ст. 23 ЦК України.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно ст.179 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Так, внаслідок смерті батька, позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає, у зв`язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Так, з висновку комісії в Акті Н-5 вбачається, що нещасний випадок з помічником машиніста тепловоза ОСОБА_2 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом (а.с. 18).

Оскільки смерть ОСОБА_2 сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, будучи у складі локомотивної бригади підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ "ПівнГЗК" ТОВ "ШЛЯХБУД КР", суд вважає, що саме на відповідача ПрАТ "ПівнГЗК" також покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду позивачу.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Також, при визначені розміру моральної шкоди, суд враховує вину самого потерпілого ОСОБА_2 , який не виконав вимоги п. 5.4, 5.8 Розділу 5 Глави XIII Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, п. 7.1, 7.1.4, 7.1.5, 7.1.12 Розділу 7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК» та п. 12.2.2 Розділу 12, п. 13.1.1 Розділу 13 Інструкції з експлуатації гальм спеціального рухомого складу ТОВ «ШЛЯХБУД КР», в частині необхідності проведення повного опробування гальм господарського поїзда на працездатність після його формування локомотивною бригадою. ОСОБА_2 знехтував своїми обов?язками та не провів опробування гальм поїзда у встановленому порядку. Разом з ОСОБА_4 не оформив необхідні записи в відповідний Журнал і не підтвердив їх достовірність своїм підписом. В порушення вимог Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК» під час некерованого руху поїзда при працюючому радіозв?язку тепловоза не виходив на зв?язок (з невстановлених причин) з черговими по залізничним станціям і не поставив їх до відома про те що відбувається.

Так, врахувавши всі вищевикладені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ПівнГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, підлягають частковому задоволенню, також при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, у зв`язку із смертю батька, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, також враховує, що потерпілий був працевлаштований на ТОВ «ШЛЯХБУД КР», а на території ПрАТ "ПівнГЗК" виконував роботи обслуговування об`єктів підприємства відповідача, вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Згідно положення ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подала позов про стягнення моральної шкоди спричиненої смертю працівника на виробництві та визначила її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3000 грн., що становить один відсоток ціни позову.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 3 000 грн. на користь держави.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 12 червня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

Суддя: