Постанова

від 15.01.2025 по справі 215/2755/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/412/25 Справа № 215/2755/24 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Лідовської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №215/2755/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, за апеляційноюскаргою Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Камбул М.О., -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що позивач є донькою ОСОБА_2 , який працював помічником машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ТОВ «ШЛЯХБУД КР».

З батьком позивача ОСОБА_2 , при виконанні робіт, обумовлених його робочими обов`язками на території УЗТ ПрАТ «ПівнГЗК» 16 жовтня 2018 року о 02 годині 53 хвилин стався нещасний випадок, в результаті якого настала його смерть від сумісної тупої травми голови, тулубу, кінцівок з переломами кісток скелету, забоєм внутрішніх органів, внутрішньочерепною травмою, яка ускладнилась шоком, що підтверджується як макроскопічними даними при розтині трупу так і даними додаткових методів дослідження. Згідно медичної документації: вид події: транспортна подія на залізничному транспорті; у відповідності до п.7 причини настання нещасного випадку: основна організаційна причина недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано відповідний дозвіл; супутні: технічна: незадовільний технічний стан транспортних засобів загального користування, незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території; організаційна причина невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкції з охорони праці.

Відповідно до п.6 Акту форми Н-5, комісія дійшла висновку, що груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками визнано таким, що пов?язаний з виробництвом. Зазначає, що як тепловоз ТЭМ-2 госп. №79, на якому фактично в результаті відмови гальм було допущене зіткнення, та як наслідок відбувся груповий нещасний смертельний випадок, так і тяговий агрегат ОПЭ1А спеціалізованого поїзда, який перебував в тупику станції «Северная» ПрАТ «ПівнГЗК» екскаватора ЭКТ-10 гост. №56 - належали ПрАТ «ПівнГЗК». Фактично робоче місце загиблого ОСОБА_2 як помічника машиніста тепловоза, знаходилось в кабіні локомотива - тепловоза ТЭМ-2 госп. №79, який є джерелом підвищеної небезпеки. Таким чином, в результаті дій пов?язаних з використанням джерела підвищеної небезпеки, на території підприємства відповідача з батьком ОСОБА_1 , стався нещасний випадок - він отримав виробничу травму, внаслідок якої наступила його смерть.

Смертю батька, позивачу завдано глибоких моральних страждань, вона втратила рідну людину. Батько виховував її з народження до моменту його смерті, оскільки мати ОСОБА_1 покинула сім?ю у віці 9-ти років. Потрясіння через смерть батька призвели до того, що ОСОБА_1 перебуває в напруженому психічному стані, оскільки у віці 18 років лишилась без найбільш близької людини. Їй не вистачає спілкування з батьком, його підтримки та любові. Окрім психологічної складової, смерть батька докорінно змінила звичний для ОСОБА_1 уклад життя, вона вимушена самостійно облаштовувати свій побут, назавжди втратили турботу та підтримку батька. Отже, смерть рідної людини призвела до незворотних негативних змін у особистому житті позивача та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Просила суд стягнути з ПрАТ «ПівнГЗК» на свою користь 710 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області 12 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ПівнГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька задоволено частково - стягнуто з ПрАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб. Стягнуто з ПрАТ «ПівнГЗК» судовий збір у розмірі 3 000 грн. на користь держави. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач ПрАТ «ПівнГЗК» не погодився з даним рішенням і подав апеляційну скаргу оскільки вважає рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що ПрАТ «ПівнГЗК» є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до Акту про нещасний випадок від 01 квітня 2019 року, нещасний випадок стався з потерпілим працівником підприємства ТОВ «ШЛЯХБУД КР», а не з ПрАТ «ПівнГЗК». Відповідно до Акту про нещасний випадок від 01 квітня 2019 працівниками, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці є працівники саме ТОВ «ШЛЯХБУД КР», а не ПрАТ «ПівнГЗК».

Апелянт вважає, що позивачем не надано жодних доказів причетності підприємства відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» до нещасного випадку, що стався з батьком позивача на підприємстві ТОВ «ШЛЯХБУД КР», яке зазначено в Акті і відносно якого було проведено розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком.

Від представника позивача Толстих О.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, із зазначеною апеляційною скаргою не погоджується в повному обсязі, вважає її безпідставною та необґрунтованою.

В обґрунтуваннясвоєї позиціїзазначає,як ітепловоз ТЭМ-2госп.№79,на якомуфактично врезультаті відмовигальм булодопущене зіткнення,та якнаслідок,відбувся груповийнещасний смертельнийвипадок ,так ітяговий агрегатОПЭ1Аспеціалізованого поїзда,який перебувавв тупикустанції «Северная» ПрАТ «ПівнГЗК» екскаватора ЭКГ-10 госп. №56 належали ПрАТ «ПівнГЗК» та являються джерелом підвищеної небезпеки. Робоче місце загиблого ОСОБА_2 , як помічника машиніста тепловоза, знаходилось в кабіні локомотива тепловоза ТЭМ-2 госп. №79, який є джерелом підвищеної небезпеки.

Отже, враховуючи норми чинного законодавства та сталу судову практику, оскільки, нещасний випадок із батьком позивачки стався на виробництві та внаслідок дій, пов`язаних з використанням джерела підвищеної небезпеки, на території підприємства відповідача, вона має право на відшкодування моральної шкоди, а обов`язок такого відшкодування в тому числі покладається на ПрАТ «ПівнГЗК».

З огляду на вищезазначене, твердження відповідача про відсутність ознак протиправності в його діях, причинного зв`язку таких дій із завданою позивачу шкодою, вини ПрАТ «ПівнГЗК» в нещасному випадку, що стався із її батьком є беззмістовними і спростовуються наявними у справі доказами.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні, підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 21.10.1999, записано: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 (а.с.30).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №1231, та згідно довідки про причини смерті від 18.10.2018, причиною смерті стало: особа знаходилась у поїзді або іншому залізничному транспортному засобі пересування, потерпіла внаслідок зіткнення чи удару з рухомим составом (а.с.28, 29).

Згідно акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15.10.2018 0 20 год. 00 хв. локомотивна бригада дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР» в складі: машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ОСОБА_6 та помічника машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ОСОБА_2 отримала наряд на виконання робіт з управління та обслуговування тепловозу від механіка дільниці ОСОБА_7 (по телефону) і прийняла зміну на тепловозі серії ТЭМ 2 госп. № 79 на залізничній станції «Сырьевая» УЗТ ПРАТ «ПІВНГЗК». Після огляду тепловозу, ОСОБА_6 отримав по телефону завдання на зміну від диспетчера залізничного цеха з обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР» ОСОБА_8 після екіпірування тепловозу на залізничній станції «Отвальная», слідувати на залізничну станцію «Вскрышная» УЗТ ПРАТ «ПІВНГЗК» для подальшого виконання робіт з доставки вагонів хопер-дозаторів серії 20-Х351 на колію ЭКГ №83 Ганнівського кар?єра ПРАТ «ПІВНГЗК» з метою його обробки (дозування щебнем рейко-шпальної решітки). Прибувши на залізничну станцію «Вскрышная», по команді диспетчера станції ОСОБА_9 , локомотивна бригада виконала маневрову роботу з формування на 5-й залізничній колії станції господарського поїзда у складі тепловозу та трьох навантажених вагонів хопер-дозаторів. Раніш зазначені вагони експлуатувалися у зміну з 13-го на 14-те жовтня локомотивною бригадою тепловоза ТЭМ-2 госп. № 151 (машиніст тепловоза ОСОБА_10 та помічник машиніста тепловозу ОСОБА_11 ) у складі господарського поїзда, який проводив обробку (дозування) рейко-шпальної решітки ЄКГ-6,3УС госп. № 86. По закінченню зміни вагони хопер-дозатори були завантажені щебнем та відставлені на 3-тю залізничну колію станції «Вскрышная». Зауважень з приводу роботи гальмівного обладнання вагонів під час їхньої експлуатації у локомо технічно справні та забе нівної бригади не було. Гальма рухомого складу були зупинку поїзда при їх використанні.

О 19 год. 30 на дільницю №1 пересувних залізничних колій Ганнівського кар`єру (розташованій на станції «Вскрышная») прибули майстер шляховий ОСОБА_12 і монтер колії ОСОБА_13 . По прибуттю на станцію «Вскрышная» маневрового тепловозу ТЭМ.2 госп. № 79, після погодження з диспетчером цеха ОСОБА_8 , в кабіну машиніста тепловоза піднялися майстер шляховий ОСОБА_14 і монтер колії ОСОБА_13 , для слідування з локомотивною бригадою на колію ЭКГ-8И госп. № 83 станції «Южная» та організації виконання робіт з вивантаження вагонів. О 01 год. 35 хв. за командою ОСОБА_9 , господарський поїзд відправилася з 5-ої колії станції «Вскрышная» за маршрутом: «станція «Вскрышная» - станція «Северная». О 01 год. 41 хв. поїзд прибув до вхідного світлофора станції «Северная», та простояв там в очікуванні дозволу на подальший рух до 02 год. 25 хв.

В 02 год. 25 хв. машиніст тепловозу ОСОБА_6 отримав команду чергової пo залізничній станції «Северная» ОСОБА_15 на відправлення зі станції «Северная» та слідування до вхідного світлофора станції «Южная» по залізничній колії ЭКГ №68 з послідуючою доповіддю про його проїзд. Почувши по радіозв?язку, що ОСОБА_6 зрозумів отриману команду, ОСОБА_15 дала дозвіл на подальше слідування поїзда до контролю СП102 станції «Южная», про що ОСОБА_6 повторив радіозв?язком. Зі станції «Северная» до станції «Южная» поїзд рухався колією ЭКГ N?68, далі з?єднувальною колією станцій «Северная» - «Южная» і далі на 14 колію станції «Южная» з метою подальшої зупинки на вільній від рухомого складу колії N? 14 на межі «контролю» стрілочного переводу СП102. Проїхавши приямок ЭКГ №68 локомотивом вперед і доповівши про це черговій по залізничній станції «Северная», машиніст тепловозу ОСОБА_6 (з невстановлених причин при працюючому стаціонарному радіозв?язку) зателефонував мобільним телефоном до чергової по залізничній станції «Южная» ОСОБА_16 і попросив підготувати заздалегідь у маршрут прямування поїзда СП102. Після погодження з ОСОБА_17 переводу СП102 у маршрут прямування, локомотивна бригада господарського поїзда повинна була (заїхав за контроль СП102) зупинити поїзд на колії № 14 та після переводу стрілки черговою по станції, продовжити рух у зворотному напрямку на колію ЭКГ-8И госп. № 83. Отримавши підтвердження мобільним телефоном про готовність в маршруті стрілочного переводу, поїзд, під керуванням ОСОБА_6 , продовжив слідувати на колію №14 станції «Южная». У період проходження господарського поїзда за власним маршрутом по залізничній колії № 211 під ЭКГ-10 госп. №56 знаходився раніше відправлений зі станції «Южная» спеціалізований поїзд госп. №3, який складався з тягового агрегата серії ОПЭА під керуванням машиніста тягового агрегату ОСОБА_18 і помічника машиніста тягового агрегату ОСОБА_19 , і дев?яти думкарів типу 2BC105 УЗТ ПРАТ «ПІВНГЗК», в який в цей час відбувалося навантаження гірничої маси. Залізнична з?єднувальна колія від приямка ЭКГ-4У госп. №?68 станції «Северная» до 14 колії станції «Южная» залізнична колія далі в бік навантажувального тупика ЭКГ-10 госп. №56, має ламаний профіль з ухилом різної величини по напрямку руху господарського поїзда №79.

Під час руху господарського поїзда по станції «Южная» локомотивна бригада в складі ОСОБА_6 і ОСОБА_20 не впоралася з його керуванням (рухаючись по ухилу), не зупинила поїзд після проїзду СП102, продовжила подальший рух поїзда у бік залізничних колій станції «Северная», і 16.10.2018г. о 02 год. 53 хв. допустила зіткнення з тяговим агрегатом ОПЭ1А спеціалізованого поїзда, який перебував в тупику екскаватора ЭКГ-10 госп. №56. При некерованому русі поїзда ні машиніст тепловоза ОСОБА_6 ні помічник машиніста тепловоза ОСОБА_20 при працюючому радіозв?язку тепловоза не виходили на зв?язок (з невстановлених причин) з черговими по залізничним станціям і не поставили їх до відома про те що відбувається, для приймання з їхнього боку заходів щодо запобігання можливих наслідків.

У момент зіткнення на тепловозі ТЭМ-2 госп. №79 крім локомотивної бригади продовжували перебувати майстер шляховий ОСОБА_12 і монтер колії ОСОБА_21 . В результаті допущеного зіткнення в кабіні тепловоза були смертельно травмовані ОСОБА_6 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , а ОСОБА_12 , перед зіткненням зістрибнув з тепловозу та в результаті падіння був травмований. В подальшому ОСОБА_12 був доставлений каретою швидкої допомоги до КЗ «Криворізька міська лікарня №7»ДОР» звідки його було переведено до К3 «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР». Локомотивна бригада тягового агрегату в результаті зіткнення не постраждала (а.с. 14-15).

Відповідно до висновку комісії у Акті Н-1 встановлено, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Особи які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_6 , машиніст тепловоза на маневрових та господарчих роботах дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ «ПівнГЗК», ТОВ «ШЛЯХБУД КР», який не виконав вимоги п. 5.4, 5.8 Розділу 5 залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України №70 від 15.02.2010 на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК»; п. 7.1, 7.1.4, 7.1.5, 7.1.12 розділу 7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК» та п. 12.2.2 розділу 12., п. 13.1.1, Розділу 137 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу ТОВ «ШЛЯХБУД КР» в частині необхідності проведення повного опробування гальм господарського поїзда на працездатність після його формування, яке не було виконане локомотивною бригадою, не здійснював контроль за виконанням своїх обов?язків по проведенню опробування гальм позда помічником машиніста тепловоза ОСОБА_2 , та занесенням результатів розрахунків забезпеченості гальмами поїзда у Журналі випробування гальм, який знаходиться на локомотиві. Разом з ОСОБА_2 не оформив необхідні записи в відповідний ОСОБА_22 і не підтвердив їх достовірність своїм підписом. В порушення вимог Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК», відправившись зі станції «Вскрышная» на станцію «Северная» та при подальшому русі у напрямку станції «Южная» до початку уклону, під час керування поїздом не проводив в визначених місцях перевірки ефективності дії гальм, що не дало йому можливості своєчасно виявити неефективність їхньої роботи. Під час некерованого руху поїзда при працюючому радіозв?язку тепловоза не виходив на зв?язок (з невстановлених причин) з черговими по залізничним станціям і не поставив їх до відома про те що відбувається. Із Протоколу прослуховування записів перемовин радіозв?язком робітників цеха залізничного транспорту з вивезення гірничої маси з Ганнівського кар?єра УЗТ 16.10.2018 р. (перемовини між машиністом тепловозу серії ТЭМ-2 госп. №79 та диспетчером зміни станції «Вскрышная», черговою станції «Северная» та черговою станції «Южная»), було встановлено зафіксований час між початком заїзду тепловоза на колію № 5 станції «Вскрышная» для з?єднання з вагонами, при виконанні маневрової роботи, та доповіддю ОСОБА_6 диспетчеру станції «Вскрышная» ОСОБА_9 про готовність господарчого поїзда після з`єднання до відправлення на місцк виконання робіт складав 03 хвилин 44 секунди, що в часовому інтервалі не дає змоги виконати в повному обсязі необхідне опробування гальм сформованого рухомого складу. Заїхати на 5-ту ту колію станції, з?єднатися тепловозом з вагонами, перевірити щільність гальмівної магістралі, а також роботу та стан гальмівного устаткуваннявожного вагона, виконати розрахунок забезпеченості поїзда гальмами та зробити відповідний запис в Журналі потребує значно більше часу. ОСОБА_2 , помічник машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР», який не виконав вимоги п. 5.4, 5.8 Розділу 5 Глави XIII Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, п. 7.1, 7.1.4, 7.1.5, 7.1.12 Розділу 7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК» та п. 12.2.2 Розділу 12, п. 13.1.1 Розділу 13 Інструкції з експлуатації гальм спеціального рухомого складу ТОВ «ШЛЯХБУД КР», в частині необхідності проведення повного опробування гальм господарського поїзда на працездатність після його формування локомотивною бригадою. ОСОБА_2 знехтував своїми обов?язками та не провів опробування гальм поїзда у встановленому порядку. Разом з ОСОБА_6 не оформив необхідні записи в відповідний Журнал і не підтвердив їх достовірність своїм підписом. В порушення вимог Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізничному транспорті ПАТ «ПІВНГЗК» під час некерованого руху поїзда при працюючому радіозв?язку тепловоза не виходив на зв?язок (з невстановлених причин) з черговими по залізничним станціям і не поставив їх до відома про те що відбувається. Вище вказані порушення нормативних документів з безпеки руху та ссилуатаці гальм рухомого складу стали можливі в результаті невиконання сомічником машиніста тепловоза ОСОБА_23 вимог п. 1.7, 1.9 п/п 1.9.5.) Глави 1; п. 3.1.3 Розділу 3.1 та 3.8.1 Розділу 3.8 Глави 3 Інструкції з охорони праці для помічника машиніста тепловоза на маневрових і господарчих роботах ОТ-0010-18, який своїми діями не забезпечив безпеку руху господарчого поїзда при відправленні його зі станції спеціалізованим поїздом в тупику залізничної колії ЭКГ-10 госп.№56 Ганнівського кар?єра. ОСОБА_7 порушив вимоги п. 2.2 (п/п. 2.2.1), п. 2.15 Розділу 2 Посадової інструкції для електромеханіка дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху 3 обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК», що виразилося в незабезпеченості виконання підлеглим персоналом (локомотивною бригадою у складі машиніста тепловоза ОСОБА_6 та помічника машиніста тепловоза ОСОБА_2 ) своїх обов?язків та виконання ними нормативних документів з охорони праці та безпеки руху. ОСОБА_24 порушив вимоги п. 2.1 (п/п 2.1.1), 2.5 та 2.10 Розділу 2 Посадової інструкції головного механіка залізничного цеху з обслуговування об?єктів ПАТ «ПівнГЗК», що виразилося в експлуатації тепловоза з непрацюючим швидкостеміром, та не дало змоги проконтролювати параметри роботи гальм господарського поїзда під управлінням машиніста тепловозу ОСОБА_6 (а.с. 25-26).

З Акту форми Н-1 №2 вбачається, що «смерть настала від несумісних з життям травм тіла, які супроводжувалися розтрощенням та розділенням голови, тулуба та кінцівок. Згідно з МКХ код основної причини смерті Т04.8. Код зовнішньої причини захворюваності та смертності V81/2. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені» (а.с. 24).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що нещасний випадок, який стався під час роботи ОСОБА_2 на виробництві, який був у складі локомотивної бригади підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПрАТ «ПівнГЗК» ТОВ "ШЛЯХБУД КР", перебуває у причинному зв`язку із його смертю, а тому його доньці позивачці у справі ОСОБА_1 - має бути відшкодовано моральну шкоду на підставі статей 1167, 1168 ЦК України.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду та, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходить з наступного.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1)уфізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язкузізнищенням чи пошкодженням її майна; 4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з вимогами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом(частина друга статті 1167 ЦК України).

Зазначена норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави наявності моральної (немайнової) шкоди, а такожіншихумов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язкуміж такою поведінкою і завданою шкодоюта вини заподіювача(крім випадків відповідальності без вини).

У частині другій статті 1168 ЦК України вказано,що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина друга статті 153 КЗпП України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини третьої статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (стаття 173 КЗпП України).

За статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Тобто, відповідні правовідносини регулюються статтею 237-1 КЗпП України, статтями 1166,1167,1168 ЦК України, що слугують підставою для стягнення з роботодавців коштів на відшкодування заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я, абовразі смерті працівника, моральної шкоди.

Цивільна деліктна відповідальність - цевідповідальність за вчинення цивільно-правового делікту, у вигляді покладення на винну особу обов`язку відшкодувати шкоду потерпілому.

Із викладеного слідує, що деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як слідує з матеріалів справи, загиблий ОСОБА_2 був працівником ТОВ «ШЛЯХБУД КР» (а.с.34, 35) та причиною настання нещасного випадку, відповідно до Акту форми Н-5 від 01 квітня 2019 року та Акту № 2 форми Н-1 від 01 квітня 2019 року є порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці працівниками ТОВ «ШЛЯХБУД КР» (а.с.9-27).

Так, відповідно до висновку комісії у Акті Н-1 від 01 квітня 2019 року встановлено, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Особи які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_6 - машиніст тепловоза на маневрових господарчих роботах дільниці №7.3. підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПрАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР»; ОСОБА_2 - помічник машиніста тепловоза на маневрових господарчих роботах дільниці №7.3. підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПрАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР»; ОСОБА_7 - електромеханік дільниці №7.3. підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПрАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР»; ОСОБА_24 - головний механік залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПрАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР».

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, вказаною нормою права передбачено, що відшкодуванню підлягає шкода, завдана особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки.

Критерії належності тепловоза не є визначальним робочим місцем працівників ТОВ «ШЛЯХБУД КР». В даному випадку діяльність з використанням тепловоза ТЭМ-2 госп, №79 пов`язана саме з підприємством ТОВ «ШЛЯХБУД КР», робітники якого діяли на підставі договорів №72 від 31 січня 2017 року про надання послуг маневрових робіт тепловозів серії ТЕМ 2 та №73 від 01 січня 2017 року на виконання робіт щодо забезпечення безпеки руху поїздів, згідно яких підрядник ТОВ «ШЛЯХБУД КР» був саме виконавцем цих робіт. Таким чином, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, пов`язана з діяльністю використання тепловозу ТЕМ 2 саме ТОВ «ШЛЯХБУД КР».

На підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача.

Крім того, щодо відшкодування шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки, необхідно враховувати, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частини друга та п`ята статті 1187 ЦК України).

Так, відповідно до договору оренди, укладеного 10 лютого 2018 року між ПрАТ «ПівнГЗК» та ТОВ «ШЛЯХБУД КР», актів прийому-передачі орендованого майна, тепловоз ТЭМ-2 госп. №79, тяговий агрегат ОПЭ1А спеціалізованого поїзда та екскаватор ЭКГ-10 госп. № 56 були передані відповідачем в оренду ТОВ «ШЛЯХБУД КР», тому, саме ТОВ «ШЛЯХБУД КР», як орендар вказаних транспортних механізмів (механізмів), як особа, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортними засобами (механізмами), відповідає за завдану шкоду.

Аргументи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції невірно встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Відповідно до 7 частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову до ПрАТ «Суха Балка».

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 15.01.2025р.

Головуючий суддя О.В. Агєєв