Ухвала

від 27.05.2024 по справі 638/9209/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/9209/24

Провадження № 2/638/4384/24

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2024 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мальцевої Галини Юріївни до Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області» про стягнення сум, що належать працівникові при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Мальцева Г.Ю. звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення сум, що належать працівникові при звільненні.

Згідно з ч. 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПКУкраїни з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В інших справах, спір у яких виник з трудових правовідносин, позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Так за змістом приписів статей 94, 116, 117Кодексу законівпро працюУкраїни та статей 1, 2Закону Українивід 24березня 1995року №108/95-ВР«Про оплатупраці» заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 97 КЗпП Україниоплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивачка, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №162/941/16-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем у даній справі заявлено вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21.09.2023 по 21.02.2024 в розмірі 40 293,00 грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.02.2024 по 14.03.2024 в роізмірі 5 860,80, а всього 46 153,80 грн..

Як вбачається з позовної заяви, прохальна її частина має вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто те менш як 1073,60 грн..

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 1073,60 грн..

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суддя вважає за необхідне позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мальцевої Галини Юріївни до Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області» про стягнення сум, що належать працівникові при звільненні - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

В разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Щепіхіна