Рішення

від 04.10.2007 по справі 13/201/07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/201/07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" жовтня 2007 р.                                                 Справа №  13/201/07

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при  секретарі  Бєловій А.І.,

з участю представників сторін:

від позивача –Портна Н.В. по довіреності від 01.01.2007 р. за №386;

від відповідача –Гоман В.С. по дов. від 02.08.2007 р. за № 2013/101-05-116, (треті особи у судове засідання не з»явилися),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства “Придніпровська залізниця” (надалі –ДП “Придніпровська залізниця”), 49600, м. Дніпропетровськ, 38, пр. К.Маркса, 108,

до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Миколаївський глиноземний завод”, 54051, м. Миколаїв, вул. Артема, 62-А,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Глобал», 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Гусенка, 12,

приватне підприємство (ПП) «Респекта», 54042, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 6-А, кв. 117,

про стягнення коштів, -  

ВСТАНОВИВ:

ДП “Придніпровська залізниця” пред'явлено позов до ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” про стягнення штрафу в сумі 5705 грн. та плату за користування вагонами в сумі 5грн. 04 коп.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” здійснило відправлення вагону № 66173337 з брухтом вогнетривких виробів за накладною № 41414088 на станцію «Запоріжжя Ліве» вказавши невірно назву одержувача - ВАТ «Запоріжсталь»замість ВАТ «Запоріжвогнетрив»та адресу одержувача –м.Запоріжжя, Південне шосе, 72 замість м.Запоріжжя, Південне шосе, 1, а також код отримувача –5068 замість 3512, у зв»язку з чим вагон простоював на колії № 31 –місцях загального користування станції 11год.04хв.

Отже, на думку позивача, відповідач на підставі ст.ст.24, 118, 119, 120 та 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року N 457 (далі –Статут) повинен сплатити штраф у сумі 5705 грн. та плату за користування вагонами в сумі 5грн. 04 коп..

Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на необґрунтованість позову та просить суд у задоволені позову в частині стягнення 5705 грн. штрафу відмовити. У судовому засіданні представником відповідача заперечення на позовні вимоги  підтримані.

Ухвалою суду від 07.08.2007 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ТОВ «Глобал»та ПП «Респекта», які в свою чергу правами та обов»язками передбаченими ст.22 ГПК України не скористалися, у судове засідання не з»явилися.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає  позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” у накладній № 41414088 зазначив одержувача ВАТ «Запоріжсталь».

Пунктом 33 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 862/5083 та  ст. 47 Статуту встановлено у разі прибуття на адресу одержувача вантажу, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання й очікувати розпорядження відправника щодо цього вантажу.

Позивачем надано акт загальної форми від 20.04.2007 р. за № 4572, як доказ відмови одержувачем ВАТ «Запоріжсталь»прийняти вантаж від станції у зв»язку із відсутністю договору.

Дослідивши зазначений акт, суд не може прийняти його як доказ, оскільки згідно з Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, такі акти підписуються особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта. Підпис вантажоодержувача - ВАТ «Запоріжсталь», який мав підтвердити його відмову у прийнятті вантажу, в даному випадку на акті загальної форми від 20.04.2007 р. за № 4572 відсутній. Інших доказів позивачем не надано.

Відповідно до ст.43 Статуту, вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Залізниця виконує розпорядження відправника лише в тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу.

Так, телеграмою від 20.04.2007 р. станція «Жовтнева»повідомила станцію «Запоріжжя Ліве»про зміну вказаного у накладній № 41414088 вантажоодержувача на ВАТ «Запоріжвогнетрив»та код отримувача на 3512.

В порушення Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за № 644, станцією призначення зміни у накладну № 41414088 внесені не були, хоча вантаж був виданий належному  одержувачу –ВАТ «Запоріжвогнетрив», що свідчить про фактичну зміну одержувача.

Враховуючи зміну вантажоодержувача та його коду до видачі одержувачу –ВАТ «Запоріжсталь»вантажу, суд вважає неправомірним застосування позивачем до ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” штрафу у сумі 5705 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з ВАТ “Миколаївський глиноземний завод” плати за користування вагонами 11год.04хв. в сумі 5грн. 04 коп. на підставі ст.ст. 119, 120 Статуту та Правил користування вагонами й контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 р. за № 165/3458, відповідачем не заперечені, а суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Керуючись ст. 43, 82 - 84  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод”, ідентифікаційний код 05409679, м. Миколаїв, вул. Артема, 62-А, на користь державного підприємства “Придніпровська залізниця”, ідентифікаційний код 01073828, м. Дніпропетровськ, 38, пр. К.Маркса, 108, плату за користування вагонами на суму 5 (п'ять) грн. 04 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

   Суддя                                                        Ю.М. Коваль