Постанова

від 13.06.2024 по справі 723/522/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року місто Чернівці справа №723/522/24

провадження №22-ц/822/572/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Височанської Н. К.

суддів: Литвинюк І.М., Половінкіної Н.Ю.

секретар Собчук І.Ю.

учасники справи:

позивач керівник Чернівецької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я Україна,

відповідач ОСОБА_1 ,

третя особа Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги»

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справиапеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Вонсович Христина Іванівна на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2024 року по цивільній справі за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, до ОСОБА_1 , третя особаОбласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, головуючий в суді першої інстанції суддя Бужора В.Т.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2024 року керівник Чернівецькоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі:Національної службиздоров`я України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок кримінального правопорушення.

Посилався на те, що ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 липня 2022 року ОСОБА_1 на підставі ст.46 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України у зв`язку з примиренням винної особи з потерпілою ОСОБА_2 , та закрито кримінальне провадження.

Згідно інформації ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» за №748 від 29 червня 2022 року та №1685 від 23 листопада 2022 року потерпіла ОСОБА_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» з 07 травня 2022 року по 30 травня 2022 року. Загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 29 336,96. Джерелом фінансування на лікування ОСОБА_2 є Національна служба здоров`я України.

Фінансування ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» проводиться за рахунок коштів Національної служби здоров`я України та окремо за рахунок коштів місцевого бюджету в частині оплати комунальних послуг.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 29336,96 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2024 року позов керівника Чернівецької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я Україна до ОСОБА_1 , третя особаОбласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення в сумі 29336,96 грн 96 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 3028, 00 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Апелянт ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просила рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.

Посилалася на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказала, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки на момент ДТП та на час лікування потерпілої ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у СК «Просто-Страхування» та розмір витрат у сумі 558,00 грн. повністю покривається лімітом страхової суми. З огляду на зазначене, позовні вимоги мають бути пред`явлені саме до СК «Просто-Страхування».

На підставі рішення Правління Національного банку України від 27 квітня 2023 року ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування СК «Просто-Страхування» було анульовано. Національний банк України виключив з Державного реєстру фінансових установ у СК «Просто-Страхування» (ЄДРПОУ 24745673) у зв`язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України, код ЄДРПОУ: 24745673 Свідоцтво про реєстрацію: СТ №156 від 01.02.2010.

Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» було членом Моторного Транспортного Страхового Бюро України (МТСБУ). Таким чином відповідачем є Моторно Транспортне Страхове Бюро України (МТСБУ).

Вартість ліжко-днів в ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» жодним чином не обґрунтована, оскільки, відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня 1995 року із змінами та доповненнями «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», суду не надана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілої.

Внаслідок цього виникають обґрунтовані сумніви у розмірах вартості ліжко-днів.

У відповіді на адвокатський запит зазначено: «На Ваш запит від 02 квітня 2024 року, адміністрація ОКНП «ЧЛШМД» повідомляє, що хвора: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділені для дорослих (медична карта стаціонарного хворого №5164) з 07 травня 2022 року по 30 травня 2022 року з діагнозом : Відкритий підтаранний вивих лівої стопи. Хворій для лікування призначались такі препарати, Кейвер 2.0 мл, Емсеф 1г Фіз розчин 100.0 мл, Грандазол 200 мл, L-лізин 10.0 мл, Латрен 200 мл, Парацетамол 100 мл, Клексан 0,4 мл., Тіомакс 100.0 мл, Кардіомагніл 75 мг, Омепразол 40 мг. Всі медичні препарати під час стаціонарного лікування було придбано за власні кошти пацієнта».

Прокурором не доведений розмір витрат ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» на лікування потерпілої ОСОБА_2 .

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу в.о. керівника Чернівецької окружної прокуратури просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказала, що оскільки Національна служба здоров`я України витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг лікування потерпілої, яка перебувала на стаціонарному лікуванні з вини відповідача, а тому дані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України.

Вважає безпідставними доводи апелянта щодо неналежного відповідача у справі, оскільки за змістом норм матеріального права обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка вчинила цей злочин і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої особи, як умисними так і не обережними діями.

Витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховою компанією.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази укладення між відповідачкою та СК «Просто-Страхування» договору обов`язкового страхування.

Також необґрунтовані є твердження апелянта про недоведеність розміру витрат на лікування потерпілої, оскільки такий розмір підтверджується листом ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» за підписом заступника генерального директора та заступника генерального директора з економічних питань №748 від 29 червня 2022 року у формі довідки-розрахунку про витрати на лікування ОСОБА_2 . Даний розрахунок не суперечить вимогам закону є раціональним та справедливим.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Згідно з ч.1ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 липня 2022 року ОСОБА_1 на підставі ст.46 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України у зв`язку з примиренням винної особи з потерпілою, та закрито кримінальне провадження (а.с.13-14).

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 07 травня 2022 року близько 14 години 00 хвилин в с. Великий Кучурів, по вул.Головній, 65, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом з автостоянки, біля магазину «Класік», що по вул. Головній, 65, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, проявила крайню неуважність до дорожньої обстановки перед початком руху заднім ходом, не переконалася в тому, що вона своїм маневром не створить небезпеки іншим учасникам руху, не звернулася за допомогою до інших осіб, скоїла наїзд задньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_2 , яка в цей момент знаходилася позаду даного транспортного засобу в статистичному положенні. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2 , жительці с. Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області, у відповідності до висновку судово-медичної експертизи №13-Г від 09 червня 2022 року, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: рани на лівій стопі та підтаранного вивиху лівої стопи, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2 , жительці с. Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області, у відповідності до висновку судово-медичної експертизи №13-Г від 09 червня 2022 року, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: рани на лівій стопі та підтаранного вивиху лівої стопи, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я (а.с.13-14).

Згідно інформації ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» № 748 від 29 червня 2022 року та №1685 від 23 листопада 2022 року громадянка ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» з 07 травня 2022 року по 30 травня 2022 року. Загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 29336,96 грн. Джерелом фінансування витрат на лікування ОСОБА_2 є Національна служба здоров`я України.

Фінансування ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» проводиться за рахунок коштів Національної служби здоров`я України та окремо за рахунок коштів місцевого бюджету в частині оплати комунальних послуг (а.с.15, 17).

Мотиви та доводи, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права переглядаючи рішення суду

Так, відповідно до вимогстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК Українивизначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Національна служба здоров`я України витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілої, яка перебувала на стаціонарному лікуванні з вини відповідача - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між Національною службою здоров`я України (замовник) та ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» дані кошти необхідно стягнути ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Органи державної влади та органи місцевогосамоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українипрокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

У справі, що переглядається, прокурор, звертаючись до суду з позовом відповідно до вимогстатті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертоїстатті 56 ЦПК України,обґрунтував наявністьу ньогопідстав дляпредставництва інтересівдержави усуді,визначив,у чомуполягає порушенняінтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Як зазначив прокурор, спірні правовідносини пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити відповідні кошти. У цих правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Згідно положень ст. 1166 ч.1 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли від злочину під час судового розгляду кримінального провадження не заявлявся.

Згідно ст. 1206 ч. 1, 3 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня 1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 (545-93-п) від 16 липня 1993 року.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» за №748 від 29 червня 2022 року та №1685 від 23 листопада 2022 року потерпіла ОСОБА_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» з 07 травня 2022 року по 30 травня 2022 року. Провела в стаціонарі 23 ліжко-дні. Вартість одного ліжко-дня складає 1275,52 грн. Загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 29 336,96 грн. Джерелом фінансування на лікування ОСОБА_2 є Національна служба здоров`я України.

Також встановлено, що добровільно витрати стаціонарного закладу охорони здоров`я відповідачем не відшкодовано.

З врахуванням встановлених обставин у справі суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач є відповідальний за вимогами позивача та зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані із лікуванням потерпілої.

Колегія судів не приймає до уваги доводи в апеляційній скарзі про те, що долучений до справи документ медичного закладу є лише встановленою формою розрахунку понесених витрат, а не доказом їх понесення, оскільки визначення вартості одного ліжко-дня здійснено відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Наявна у справі довідка містить інформацію щодо предмета доказування - факт перебування потерпілої від злочину на стаціонарному лікуванні, вартість затрат на такі лікування та перебування, належний розрахунок вказаної вартості із посиланням на відповідний Порядок обчислення розміру витрат закладу охорони здоров`я. Згідно із п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07 липня 1995 року №11, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що належним відповідачем у даній справі має бути страхова компанія, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у СК «Просто-Страхування» є безпідставними, оскільки відповідачкою жодних доказів з даного приводу не було надано суду першої інстанції.

Отож, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 є належним відповідачем у даній справі, оскільки обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.

На підставі викладеного, встановлені фактичні обставини справи та наведені норми права, дають підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора, оскільки отримання тілесних ушкоджень потерпілою від злочину вчиненого ОСОБА_1 , та як наслідок її перебування на стаціонарному лікуванні, знаходяться в прямому причинному зв`язку з ДТП, яке вчинено ОСОБА_1 , що підтверджується ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 липня 2022 року, а розмір витрат закладу охорони здоров`я визначений відповідно до встановленого законом порядку.

Інші наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

Згідно із ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт третій частина друга статті 141 ЦПК України).

З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Висновки апеляційногосуду зарезультатами розглядуапеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2024 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,інтереси якоїпредставляє адвокатВонсович ХристинаІванівна залишити без задоволення.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: І.М. Литвинюк

Н.Ю. Половінкіна